open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року Справа № 160/17063/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення,-

Обставини справи: 28.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Сьомого прикордонного Карпатського загону Військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить суд:

- визнати нечинним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", майстер сержанта ОСОБА_2 від 06.10.2022р. про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 06.10.2022 року прибув до митного пункту пропуску «Мостиська» з метою здійснити перетин державного кордону на виїзд з України та надав уповноваженій службовій особі підрозділу охорони державного кордону пакет документів, необхідних для перетину кордону. Проте, розглянувши всі надані позивачем документи, відповідачем винесено рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку. Підставою для прийняття рішення про відмову зазначено, що позивач не змін надати паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

30.11.2022 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що військова частина НОМЕР_2 проти позову заперечує та вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 06.10.2022 року для перетину державного кордону позивачем, яким зазначено в позовні заяві, було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи в закордонному вузі, військово-обліковий документ, довідку видану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон. В ходу перевірки документів було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільнені від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 17.01.1995 року №57. Право на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації є різними за своєю правовою природою та законодавчими нормами, якими такі регулюються, органами, що їх визначають. А тому наявність у позивача права на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації не гарантує йому беззаперечного права на перетинання державного кордону для виїзду з України, оскільки, в силу положень пункту 2-6 Правил таким правом позивач в умовах воєнного стану не наділений.

Згідно чеку АТ «УКРПОШТА» від 24.11.2022 року долученого відповідачем до відзиву, копію відзиву на позов на адресу позивача ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом №7900070296850.

Ухвалою суду від 22.11.2022 року позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з для отримання відзиву на позов.

Згідно роздруківки з сайту «Укрпошта», поштове відправлення №7900070296850, 01.12.2022 року було доставлено до пункту видачі та у зв`язку з неотриманням лише 02.01.2023 року повернуто за зворотною адресою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Станом на 10 січня 2023 року відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_4 від 17.02.2022 року, копія якого надана до матеріалів справи.

Згідно довідки про зарахування до ВНЗ, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зарахований студентом до Східно-Баварського технічного університету Амберг-Вайден, бакалавр, тривалість семестру з 15.03.2020 до 30.09.2020 ; з 01.10.2020 до 14.03.2021; з 15.03.2021 до 30.09.2021; з 01.10.2021 до 14.03.2022; з 15.03.2022 до 30.09.2022 року; з 01.10.2022 до 14.03.2023.

Згідно довідки про зарахування у розумінні &9 Федерального закону про допомогу у навчанні (довідка про зарахування на зимовий семестр 2022/23), ОСОБА_3 , зарахований у якості студента до Східно-Баварського технічного університету Амберг-Вайден (початок семестру з 01.10.2022 до 14.03.2023). Початок навчання в університеті (літній семестр 2020).

Крім цього, до матеріалів справи надані копії:

-посвідчення про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_5 від 25.01.2019 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , 2002 року народження приписаний до призовної дільниці Соборного району ТВО Дніпропетровської області. 25.01.2019 року взято на військовий облік призовників. Придатний до проходження строкової служби ТВО військового комісара (дійсне до 24.05.2022р.). Згідно відміток: надана відстрочка від призову згідно ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» до 01.10.2022 року, не заперечує проти виїзду за кордон для навчання (начальник Соборного РТЦК); за ст.17 ч.9 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» має право на відстрочку від призову на строкову в/с до 01.04.2023 року (начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

-довідки №1439 від 08.04.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 . Довідка видана ОСОБА_1 , посвідченні про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_5 від 25.01.2019 виданий ІНФОРМАЦІЯ_7 , 2002 року народження в тому, що він, відповідно до статті 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має право на відстрочку від призову на військову строкову службу. Заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає. Довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі.

-довідки №4740 від 05.10.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 . Довідка видана ОСОБА_1 , посвідченні про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_5 від 25.01.2019 виданий ІНФОРМАЦІЯ_7 , 2002 року народження в тому, що він, відповідно до частини 9 статті 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має право на відстрочку від призову на військову строкову службу. Заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає. Довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі.

06.10.2022 із зазначеними документами позивач прибув до пункту пропуску «Мостиська» з метою здійснити перетин Державного кордону України.

Рішенням про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 06.10.2022, прийнятим інспектором прикордонної служби 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » майстер-сержантом ОСОБА_4 відмовлено ОСОБА_5 у перетинанні державного кордону на виїзд з України на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року», громадянина України ОСОБА_3 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, згідно «Правила перетинання державного кордону громадянами України» затвердженими постановою КМУ 57 (із змінами) від 27.01.1995 року, так як вищезазначений громадян не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Рішення набирає чинності невідкладно. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.

Позивач не погодився з рішенням відповідача, вважає його протиправним, тому й звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 33 Конституції України проголошує, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (далі - Закон №1710-VI).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Закону №1710-VI прикордонний контроль здійснюється щодо осіб, які перетинають державний кордон.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Прикордонний контроль включає перевірку документів (п.1 ч.4 ст.2 Закону №1710-VI).

У ст.4 Закону №1710-VI встановлено, що прикордонний контроль організується та здійснюється на засадах:

1) законності;

2) відкритості;

3) забезпечення поваги до людської гідності та рівності осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

4) здійснення його виключно спеціально підготовленими з цією метою військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України;

5) вибірковості контрольних заходів на підставі оцінки ризиків.

Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (ч.1 ст.7 Закону №1710-VI).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 вказаного Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII (далі - Закон №3857-XII) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1 Закону №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених таким Законом, та в`їхати в Україну.

На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов`язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Стаття 2 Закону №3857-XII встановлює, що документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт України;

- службовий паспорт України;

- посвідчення особи моряка;

- посвідчення члена екіпажу;

- посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій зазначеної статті, для виїзду з України і в`їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Згідно зі ст.3 Закону № 3857-XII перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 вказаного Закону.

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону №3857-XII та інших законів України.

На виконання вимог ст.3 Закону №3857-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (надалі - Правила перетинання державного кордону громадянами України), які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

Відповідно до п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну:

1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

2) дипломатичний паспорт;

3) службовий паспорт;

4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий);

5) посвідчення особи моряка;

6) посвідчення члена екіпажу.

У разі коли громадянин, який постійно проживає в Україні, втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами України або якщо строк дії таких документів закінчився під час перебування громадянина за межами України, або встановлено, що вони є недійсними з інших причин, документом, що дає право на в`їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном.

У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів.

У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_8 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;

- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин в Україні існував правовий режим воєнного стану.

Стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон №389-VIII) визначає, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно з п.8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 (далі - Порядок №1455), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Зважаючи на викладені положення, враховуючи Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», гарантоване статтею 33 Конституцією України право вільно залишати територію України, під час воєнного стану може бути обмежене.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (надалі - Закон №3543-XII) визначає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (ч.5 ст.4 Закону №3543-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022 продовжено з 23 серпня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин в Україні тривала загальна мобілізація, яка, в частині призову, полягала у призові військовозобов`язаних, резервістів.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII) у ч.3 ст.1 визначає, що військовий обов`язок включає:

- підготовку громадян до військової служби;

- приписку до призовних дільниць;

- прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

- проходження військової служби;

- виконання військового обов`язку в запасі;

- проходження служби у військовому резерві;

- дотримання правил військового обліку.

Згідно ч.9 ст.1 Закон №2232-XII громадяни України, щодо військового обов`язку, поділяються на такі категорії:

1) допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

2) призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

4) військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Аналіз наведеного вказує на те, що належність громадянина України до тієї чи іншої категорії полягає у наявності у нього певної групи прав та обов`язків, тобто перебування у відповідному правовому статусі - допризовника, призовника, військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста.

У п.16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921) військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

- для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Суд встановив, що для перетину державного кордону України позивач подав уповноваженій особі відповідача, серед іншого, посвідчення про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_5 .

Таким чином, з урахуванням вимог ч.9 ст.1 Закону №2232-XII, позивач щодо військового обов`язку громадян України віднесений до категорії військовозобов`язаних, тобто має статус військовозобов`язаного.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закон №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

У зв`язку з наведеним положенням, позивачу надано відстрочку від призову на військову службу, що підтверджується відміткою у посвідченні про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_5 .

Згідно з пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 вказаних Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зі змісту наведеної норми слідує, що право на перетин державного кордону у разі введення на території України воєнного стану мають військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, винятком з цього правила є - особи, зазначені в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Таким чином, наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в іноземному навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час дії правового режиму воєнного стану, що підтверджує обґрунтованість заперечень відповідача в цій частині.

З приводу тверджень позивача про неоднаковий підхід та правову невизначеність в порядку та документах, які повинен надавити студент для виїзду за кордон на навчання, то суд зазначає, що Правила перетинання державного кордону громадянами України передбачають виключний та чіткий перелік підстав для перетину державного кордону військовозобов`язаними у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, та обставини попереднього перетину державного кордону не можуть змінювати вказані правила.

Таким чином, оскаржене рішення від 06.10.2022 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.5ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючисьст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко

Джерело: ЄДРСР 108314607
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку