П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/12556/22

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 11.11.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати при звільненні грошової компенсації за невикористану відпустку за 2020 рік та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати при звільненні позивача грошової компенсації за невикористану відпустку за 2020 рік та зобов`язання ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2020 рік у кількості 22 доби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при звільненні його наказом ГУНП в Одеській області від 26.05.2022р. №1004 о/с зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), відповідач, в порушення вимог статті 24 Закону України «Про відпустки», не виплатив на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 22 доби відпустки за 2020 рік. На звернення позивача в серпні 2022 року до ГУНП в Одеській області щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану відпустку відповідач листом від 06.09.2022р. відмовив у виплаті відповідної компенсації без нормативного обґрунтування такої відмови. Позивач зазначав, що чинним законодавством не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він отримав в попередньому календарному році, водночас, надано право використати відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2022р. позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні за невикористану відпустку за 2020 рік у кількості 22 діб.

Зобов`язано ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2020 рік у кількості 22 доби.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУНП в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 11.11.2022р. з прийняттям по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що обов`язковою передумовою для виплати поліцейському компенсації за невикористану відпустку є визначення кількості днів невикористаної відпустки в наказі про звільнення. В даному випадку в наказі про звільнення №1004 о/с від 26.05.2022р. визначено, що ОСОБА_1 має право на отримання компенсації за 16 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 2020 року. Вказаний наказ про звільнення позивач у встановленому законодавством порядку не оскаржував.

Також, апелянт посилається на те, що відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016р. №260, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУНП в Одеській області від 26.05.2022р. №1004 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектора реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, звільнено з 31 травня 2022 року зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Зазначеним наказом також визначено сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію на 16 діб невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 січня 2022 року по день звільнення.

На запит ОСОБА_1 від 05.08.2022р. щодо надання витягів з наказів ГУНП про надання йому відпусток за період служби в поліції, ГУНП в Одеській області листом від 10.08.2022р. надало, серед іншого, наказ від 13.08.2020р. №1099 о/с, згідно якого невикористаними за 2020 рік визнано 22 доби основної та додаткової оплачуваних відпусток.

31.08.2022р. позивач, через представника адвоката Бороган В.В., звернувся до ГУНП в Одеській області щодо нарахування та виплати грошової компенсації за 22 доби невикористаної відпустки за 2020 рік.

Листом від 06.09.2021р. відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті відповідної грошової компенсації з посиланням на пункт 8 розділу ІІІ наказу МВС України від 06.04.2016р. №260, яким передбачено при звільненні поліцейського зі служи в поліції виплату грошової компенсації лише за невикористану в році звільнення відпустки.

Не погоджуючись з бездіяльністю ГУНП в Одеській області щодо не виплати грошової компенсації за 22 доби невикористаної відпустки за 2020 рік ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача, що відповідач повинен був нарахувати та виплатити на його користь грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2020 рік тривалістю 22 календарних дні, однак всупереч положенням статті 24 Закону України «Про відпустки» та статті 83 КЗпП України, відповідних дій не вчинив, що свідчить про протиправну бездіяльність останнього.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996р. №504/96-ВР (далі Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Види відпусток передбачені статтею 4 Закону №504/96-ВР.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин 9-10 статті 93 Закону №580-VIII поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016р. №260, передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 7,8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, відповідно до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів доходить висновку, що Законом №580-VIII не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачене позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас, надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників КЗпП України.

З огляду на відсутність правового врегулювання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи ст.83 КЗпП України і ст.24 Закону №504/96-ВР.

Відтак, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19 січня 2021 у справі №160/10875/19 та від 31 березня 2021 у справі №320/3843/20.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано те, що ОСОБА_1 станом на дату звільнення зі служби в поліції не використав 22 доби основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2020 рік. Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання грошової компенсації за всі невикористані ним дні, як основних, так і додаткових відпусток.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що в наказі про звільнення №1004 о/с від 26.05.2022р. визначено, що ОСОБА_1 має право на отримання компенсації за 16 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 2020 року, оскільки в зазначеному наказі йдеться про 16 діб невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 січня 2022 року, а не з 01 січня 2020 року.

Необґрунтованими також колегія суддів вважає посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не оскаржив у встановленому законодавством порядку наказ про його звільнення в частині розрахунку кількості днів невикористаної відпустки. Колегія суддів враховує, що в наказі №1004 о/с від 26.05.2022р. здійснено розрахунок днів невикористаної поліцейським відпустки за 2022 рік, тоді як позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2020 рік, про які в наказі про звільнення взагалі не йдеться.

Посилання апелянта на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 31.03.2020р. по справі №808/2122/18, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в останніх судових рішеннях Верховного Суду, мають перевагу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ГУНП в Одеській області висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 11.11.2022р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 січня 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук