Справа № 127/15309/22

Провадження № 3/127/4992/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2022 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Вінницької митниці Державної митної служби України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія АР Крим Україна, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянинаУкраїни для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 20.02.2017 року органом 3202, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , інваліда 2 групи,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2022 року о 00 год. 06 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці з метою перетину митного кордону, в напрямку «в`їзд в Україну», прибув рейсовий автобус марки "SETRA", реєстраційний номер " НОМЕР_3 " (Молдова), з пасажиром - громадянином України ОСОБА_1 , що слідував з Молдови в Україну.

Під час здійснення митних формальностей, на підставі інформації АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 19.10.2017 року через пункт пропуску «Відділ митного оформлення 1-4 митного поста "Тиса", пункту пропуску "Чоп-Захонь" UA305060 Закарпатської митниці, ввіз на митну територію України транспортний засіб - легковий автомобіль марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Словаччина), VIN - НОМЕР_5 , в режимі «Транзит» з метою особистого користування.

Станом на 03.07.2022 року транспортний засіб ОСОБА_1 не вивезено за межі митної території України, інформація щодо зміни митного режиму відсутня.

Згідно ст. 95 Митного кодексу України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);

Як вбачається з ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк доставки до митниці призначення транспортного засобу марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Словаччина), VIN - НОМЕР_5 , більше ніж на тридцять діб, тим самим вчинивши порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.

Представник Вінницької митниці Державної митної служби України Цибко А.В. в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 . Вважає, що факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, підтверджується наявними у справі доказами. Просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, та застосувати стягнення у виді конфіскації транспортного засобу. На даний час автомобіль з території України не вивезено, інформація щодо зміни митного режиму відсутня. Письмові пояснення, надіслані ОСОБА_2 до суду повністю спростовуються наданими до справи доказами.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`являвся, надіславши до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 04 липня 2022 року він повертався з волонтерської поїздки і перетинав державний кордон України з боку Республіки Молдова. На митному посту "Дністер" Вінницької митниці на нього було складено протокол 0313/401000/22 з посиланням на "вимоги Митного кодексу України та ЗУ 2612-VIII від 08.11.2018 року, щодо змін до МКУ" , ст. 95 МКУ та ч. 6 ст. 470 МКУ (щодо перевищення встановленого ст. 95 МКУ строку доставки до митниці призначення т/з більше ніж на 30 діб). Позаяк ст. 95 МКУ встановлює для транспортних засобі термін 10 діб, а максимальна відповідальність настає за 30 діб після цього, то формальна дата інкрімінованого йому правопорушення (з яким він не погоджується) настала не пізніше 29.11.2017 року, позаяк в самому протоколі який є предметом судового розгляду, зазначено, що цей автомобіль було ввезено на митну територію України 19.10.2017 року. З цього факту витікає три висновки: 1) протокол прямо посилається на Митний кодекс України в редакції від 08.11.2018 року, що прямо суперечить положенням Конституції України розкритим у ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, бо цей протокол протиправно допускає зворотну дію погіршуючих його становище змін до Закону; 2) навіть у випадку настання 29.11.2017 року умов максимально передбачених Законом санкцій за подібне правопорушення - виявлення такого правопорушення автоматично настало б при першій спробі правопорушника перетнути митні кордони України, позаяк вся інформація, як зазначено в цьому протоколі, перебуває в автоматичному доступі АСМО "Інспектор", і сам протокол складено на основі саме таких відомостей. Однак, згідно біометричного закордонного паспорту НОМЕР_1 , виданого 20.02.2017 р. він перетинав митні кордони України і того разу, коли ввозив автомобіль - 19.10.2017 року, і цього разу, в день, коли було складено цей протокол - 04.07.2022 року. У цьому проміжку часу він багаторазово і вільно перетинав митний кордон України у 2017, 2019, 2020, 2021, 2022 роках в обох напрямках автомобілем, автобусом, літаком тощо, про що свідчать відповідні штампи-валідатори Української та іноземних митниць. Проходив повні митні перевірки, заповнював декларації, ввозив як волонтер інші автомобілі тощо. І жодного разу система АСМО "Інспектор" не мала до нього претензій. Так, вперше з умовного настання заперечуваного правопорушення він легально перетнув митні кордони України 27.11.2017 року і безперешкодно повернувся в Україну 29.11.2017 року. Таким чином митниця зобов`язана була скласти відповідний протокол тоді. І саме одна із цих двох дат - 27.11.2017 р. і 29.11.2017 р. має бути об`єктивним початком відліку строків накладення стягнення за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 38 КУАП. Тож такі строки давно пропущені; 3) жодних протоколів, до цього заперечуваного ним випадку 04.07.2022 р., на нього не складалось, бо він доброчесно, в той же день ввезення вказаного автомобіля в митну зону України 19.10.2017 р., передав це авто в зону проведення АТО, в Ясинуватський район Донецької області, в розпорядження 4 роти полку поліції особливого призначення "Київ" ГУНП у місті Києві. На автомобіль було встановлено спеціальні номерні знаки темнозеленого кольору КВ 0276. Доказом цього є, зокрема, публікація від тієї дати на його сторінці у соціальній мережі Фейсбук з відповідними світлинами, копії яких додає в додатках. На світлинах видно вказаний автомобіль з новими, поліцейськими номерами та його старі номерні знаки в руках лейтенанта поліції, якому було передано автомобіль. Окрім нього на світлинах також зафіксовані свідки передачі автомобіля - відомі закарпатські волонтери і добровольці, які можуть підтвердити факт передачі автомобіля ним правоохоронцям в зону АТО. На жаль, вже за кілька днів після передачі, автомобіль було знищено терористами в Донецькій області, але завдяки йому було збережено життя двох бійців. Відповідний лист вих. 447/125/41/23-2017 від 16.11.2017 р. йому було передано за підписом т.в.о. командира 4 роти ППСПОП "Київ" ГУНП в м. Києві. Він невідкладно спрямував цього листа до митного поста "Тиса", пункту пропуску "Чоп-Захонь", як це передбачено у ст. 192 Митного кодексу України для поміщення втраченого автомобіля в інший митний режим. Прямим свідченням цих його правомірних дій є повна відсутність будь-яких претензій до нього протягом 5 (п`яти) років з боку Української митниці. І лише за невідомою йому причиною відбувся якийсь технічний збій, який призвів до складання протоколу про адміністративне правопорушення поза будь-якими розумними межами термінів, передбачених ст. 38 КУАП, а також всупереч об`єктивним обставинам, викладеним ним.Просив врахувати те, що він з перших днів повномаштабної агресії московії, перебуває як доброволець на передових позиціях ЗСУ, обороняв Київ, воював в Ірпіні, Гостомелі тощо, а з 23 травня 2022 року офіційно очолив добровольчий підрозділ "Феміда", створений за підтримки Державної судової адміністрації України, і воюю на Херсонському напрямку в районі Чорнобаївки. Крім того, він не мав фізичної можливості залишити бойові позиції і особисто з`явитись у судове засідання. Він цілком усвідомлює, що згадані у заперечуваному ним протоколі норми Закону спрямовані на запобігання шахрайству і недобросовісним "схемам", проте він просить врахувати об`єктивні і суб`єктивні обставини викладені ним разом із сукупністю представлених доказів. Він не є правопорушником і просить не накладати на нього стягнення.

Відповідно до ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Враховуючи зазначене вище, а також позицію представника Вінницької митниці Держмитслужби з даного питання, справа про порушення митних правил розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. При вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митний режим транзиту, окремими партіями митний режим транзиту вважається завершеним після фактичного вивезення за межі митної території України останньої з таких окремих партій. При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу. Митний орган призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту. Українські товари, що переміщувалися у митному режимі транзиту згідно з положеннями підпунктів "в" та "г" пункту 2 частини другої статті 91 цього Кодексу, випускаються з-під митного контролю після фактичного доставлення цих товарів до відповідного розташованого на митній території України пункту, визначеного митним органом або узгодженого з ним. Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Митний режим транзиту також припиняється за рішенням митного органу у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою: митної декларації або документа, що її замінює, оформлених у країні, в якій товари поміщені під митну процедуру; або будь-якого іншого документального доказу того, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають за межами митної території України, засвідченого митним органом іноземної держави. У разі припинення митного режиму транзиту згідно з частиною восьмою цієї статті вивезення товарів за межі митної території України не вимагається. У разі припинення митного режиму транзиту згідно з частинами восьмою і дев`ятою цієї статті забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 92 цього Кодексу, підлягає поверненню (вивільненню). Завершення митного режиму транзиту товарів, поміщених у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, здійснюється відповідно до положень зазначеної Конвенції.

Відповідно ч. 6 до ст. 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Суд зазначає, що згідност. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 Митного кодексу України, встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарамибезпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а згідно вимогст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника митниці, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість громадянина України ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема:

протоколом про порушення митних правил № 0313/401000/22 від 04.07.2022 року;

витягами з АСМО "Інспектор" ДФС України, з яких вбачається, що ОСОБА_1 19.10.2017 року о 13:32:40 год. через пункт пропуску «Відділ митного оформлення 1-4 митного поста "Тиса", пункту пропуску "Чоп-Захонь" UA305060 Закарпатської митниці ввіз на митну територію України транспортний засіб - легковий автомобіль марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Словаччина), VIN - НОМЕР_5 в режимі «Транзит» з метою особистого користування, який ОСОБА_1 з митної території України не вивезений;

доповідною запискою старшого державного інспектора ВМО "Автомробільний" митного поста "Дністер" Вінницької митниці;

відповіддю в.о. заступника начальника Закарпатської митниці № 7.7-08-3/17/7/6662 від. 02.11.2022 року, з якої вбачається, що за обліковими даними Закарпатської митниці громадянин ОСОБА_1 до Закарпатської митниці із заявою щодо поміщення транспортного засобу марки марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Словаччина), VIN - НОМЕР_5 , в інший митний режим не звертався;

відповіддю т.в.о. командира полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ" № 456вх./125/41/02-2022 від 10.11.2022 року, з якої вбачається, що транспортний засіб марки марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , на балансі підрозділу не знаходиться та до підрозділу по акту прийому-передачі не передавався. Лист з проханням передати вищевказаний автомобіль до використання у підрозділі за підписом командира полку громадянина ОСОБА_1 не направлявся.

Таким чином, дослідивши надані до суду докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк доставки до митниці призначення транспортного засобу більше ніж на тридцять діб, тим самим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.

Наведені вище докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.

При цьому, доводи, викладенні ОСОБА_1 у його заяві до суду, повністю спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема відповіддю в.о. заступника начальника Закарпатської митниці № 7.7-08-3/17/7/6662 від. 02.11.2022 року, з якої вбачається, що за обліковими даними Закарпатської митниці громадянин ОСОБА_1 до Закарпатської митниці із заявою щодо поміщення транспортного засобу марки марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Словаччина), VIN - НОМЕР_5 , в інший митний режим не звертався; відповіддю т.в.о. командира полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ" № 456вх./125/41/02-2022 від 10.11.2022 року, з якої вбачається, що транспортний засіб марки марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , на балансі підрозділу не знаходиться та до підрозділу по акту прийому-передачі не передавався. Лист з проханням передати вищевказаний автомобіль до використання у підрозділі за підписом командира полку громадянина ОСОБА_1 не направлявся.

На підставі викладеного, суд, даючи оцінку встановленим обставинам та наявним доказам у справі, дійшов висновку про наявність в діях громадянина України ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 487 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно положень ч. 1ст. 458 Митного кодексу України,порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимогст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушеннястягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Розглянувши дану справу, відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що пом`якшують відповідальність та обставин, що відповідно до положень ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При цьому суд також враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини.

Відповідно до інформації АСМО «Інспектор», встановлено, що громадянин Республіки України ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

За таких обставин, аналізуючи зазначені вище норми законодавства, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що громадянина України ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.

Таким чином, враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України у виді конфіскації транспортного засобу.

На думку суду, застосування такого адміністративного стягнення буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під часрозгляду справив усіхсудових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та II груп.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 102, 458, 470, 486, 487, 489, 495, 526 Митного кодексу України, ст. ст. 16, 23, 33-35, 40-1, 208, 283 - 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортногозасобу,а саме,автомобіля марки "LAND ROVER FREELANDER", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Словаччина), VIN - НОМЕР_5 .

Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя