ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/11230/21 пров. № А/857/14232/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №380/11230/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Мричко Н.І., час ухвалення -14.31 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 07.09.2022),-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.12.2021, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00110840902 від 20.05.2021 в частині накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у розмірі 250000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пальне, яке постачається позивачем контрагентам за договорами поставки, не призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а використовується для виробничого споживання, відповідно здійснення поставки пального за договорами відповідає визначенню оптової, а не роздрібної торгівлі. Таким чином, позивач на підставі укладених із контрагентами договорів здійснює оптовий продаж нафтопродуктів на підставі наявної у нього ліцензії. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги жодні первинні документи, на підставі яких позивач здійснює господарську діяльність, пов`язану із оптовою торгівлею пальним. Враховуючи наведене, в акті перевірки не доведено, що пальне яке продано позивачем контрагентам на підставі договорів поставок (оптовий продаж), що відображено у акцизних накладних, здійснювалося з оптового складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, оскільки первинними документами встановлюється та доводиться, що позивач здійснює виключно оптову реалізацію пального.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №00110840902 від 20.05.2021 в частині накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у розмірі 250000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2500 грн 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що не погоджується із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з підстав порушення норм матеріального та процесуального законодавства та яким не було враховано всіх обставин справи.

Апелянт вважає, що встановивши на підставі акцизних накладних факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без відповідної ліцензії, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем частини двадцятої статті 15 Закону України № 481/95 та наявності підстав для застосування штрафних санкцій за таке порушення, що свідчить про правомірність податкового повідомлення- рішення у цій частині та безпідставність позову в цій частині.

Зі змісту копії акцизних накладних №9023347654, №9023347256, №9049068978, №9049097117, №9049097517, №9049075485, №9079394178, №9060375356, №9023347673, №9079394174, №9079368024, №9049079490, №9049096908, №9023347100, №9023347330, №9079394173, №9079394177 вбачається, що у верхній лівій частині останньої у рядку «Напрям використання» зазначено « 4».

Отже, враховуючи вищевикладене, інформація яка міститься в акцизних накладних свідчить про реалізацію реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, це підтверджується й актом перевірки, проте позивачем не надано доказів, які б спростовували наведені відповідачем обставини або свідчили про неправдивість зазначених обставин.

Тому, твердження позивача про те, що він здійснював оптовий продаж спростовуються самими акцизними накладними.

Щодо коригування акцизних накладних, то апелянт зазначає, що позивачем зроблено корегування акцизних накладних лише 23 жовтня 2021 року, а Акт фактичної перевірки №9652/13-01-09-02/ НОМЕР_1 від 22.04.2021 року, позовна заява від 09.07.2021 року.

Відтак, судом не враховано, що корегування акцизних накладних Позивачем зроблено написання Акту фактичної перевірки та після подання позовної заяви.

Оскільки, відпуск пального відбувався на визначеному місці та пальне відпускалось через автозаправний блок пункт та надходило на місце торгівлі від інших СГ (постачальників) то відповідно така реалізація саме є роздрібною торгівлею пальним.

Відтак, Позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ч.20 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями).

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що позивач з 05.02.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 .

З 06.10.2009 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом серії № НОМЕР_3 .

Позивач здійснює діяльність з оптової торгівлі на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №990514201900461 від 04.12.2019 та ліцензії на право зберігання пального №13210414201900054 від 19.09.2019 за адресою: 81632, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Дроговиж, вул. Човнище, 2.

На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення фактичних перевірок» від 13.04.2021 №1290-ПП, направлень від 13.04.2021 №4134, від 13.04.2021 №4135, виданих ГУ ДПС у Львівській області, посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 22.04.2021 №9652/13-01-09-02/ НОМЕР_1 (далі акт перевірки від 22.04.2021), в якому зафіксовано порушення позивачем: підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратоміра-лічильника; частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснено роздрібну торгівлю пальним без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

На підставі акта перевірки від 22.04.2021 відповідач прийняв податкове повідомлення рішення від 20.05.2021 №00110840902, яким за порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосував до позивача штрафні санкції на загальну суму 270000,00 грн.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, штрафна санкція за порушення частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» становить 250000,00 грн, а за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України 20000,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 20.05.2021 №00110840902 в частині застосування штрафних санкцій за порушення частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольни з тих підстав, що допущена позивачем помилка в акцизних накладних не змінює суті договірних відносин між позивачем та його контрагентами, яка полягає в оптовій поставці пального, а відтак, зважаючи на її усунення, така помилка не може створювати для позивача додаткові обов`язки у вигляді сплати штрафних санкцій.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон України № 481/95).

Закону України № 481/95 визначено наступні поняття:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

- місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

- місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

- зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

- оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ст. 15 Закону).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач здійснює діяльність з оптової торгівлі на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №990514201900461 від 04.12.2019 та ліцензії на право зберігання пального №13210414201900054 від 19.09.2019 за адресою: 81632, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Дроговиж, вул. Човнище, 2.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 вказаного Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 ПК України; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов`язкові реквізити, зокрема: і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового; ї) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним; м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки; о) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу платника податку через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним; п) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою.

У пункті 231.2 статті 231 ПК України визначено, що форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового (пункт 231.3 статті 231 ПК України).

Згідно з пунктом 231.3 статті 231 ПК України особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування пального або спирту етилового; будь-яким іншим особам - не платникам податку; платнику податку, суб`єкту господарювання, який не є платником податку, особі, яка не є суб`єктом господарювання, у паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним; платнику податку в паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним; пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно); у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою; при заправленні повітряних суден бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів;

б) з акцизного складу пересувного: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового; будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов`язана зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Процедуру заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового відповідно до статей 231, 232 розділу VI «Акцизний податок» ПК України визначає Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 27.11.2020 № 729 (далі Порядок №729).

У пункті 4 розділу ІІ Порядку №729 вказано, що у відповідному рядку зазначається ознака щодо напрямів використання пального: «1» - реалізація пального в споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виробником або особою, яка здійснила розлив пального у таку тару; « 2» - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу, з використанням акцизного складу пересувного, в тому числі через магістральний трубопровід, у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий; « 3» - розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/ акцизними складами пересувними, де такі обсяги фактично знаходилися. Ознака напряму використання « 3» зазначається в акцизних накладних, складених на всі операції з розподілу обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/ акцизними складами пересувними; « 4» - реалізація пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним; « 5» - реалізація пального у паливний бак транспортного засобу платника через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним; « 6» - реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, або пристрою; « 7» - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним. (Така ознака не може бути зазначена при реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням магістрального трубопроводу); « 8» - заправлення повітряних суден суб`єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України, або суб`єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, пальним, отриманим за податковим векселем, яке оподатковується на умовах встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу; « 9» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу суб`єктам літакобудування. Ознака « 9» може бути зазначена тільки при реалізації пального суб`єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі - суб`єкти літакобудування); « 10» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади. Ознака « 10» може бути зазначена тільки при реалізації пального замовникам, які здійснили таку закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; « 11» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу Державному агентству резерву України; « 12» - заправлення власних повітряних суден суб`єктами літакобудування; « 13» - фізичний відпуск (відвантаження) пального з акцизного складу / акцизного складу пересувного на акцизний склад пересувний або з акцизного складу пересувного до акцизного складу при його експорті для переміщення по митній території України (для виробників); « 14» - фактичне вивезення пального за межі митної території України, підтверджене відповідно до пунктів 30-32 Положення; « 15» - фізичний відпуск (відвантаження) зберігачем пального суб`єкту господарювання - платнику, пальне якого зберігалося на акцизному складі зберігача; « 16» - власне споживання пального замовниками, які здійснили закупівлю такого пального для забезпечення потреб держави або територіальної громади, відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу. Ознака « 16» може бути зазначена тільки замовниками, які здійснили закупівлю пального для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», при власному споживанні такого пального; « 17» - реалізація пального, обсяг якого збільшено за оформленою додатковою митною декларацією.

Для пального, з яким здійснюються операції, не віднесені до одного з кодів ознаки напряму використання « 1»-« 17», у відповідному рядку зазначається цифра « 0».

Суд встановлено, що у зв`язку з реалізацією пального контрагентам: ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , МКП «ЖКУ», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ДП «ДГ «Миклашів», з якими укладені відповідні договори поставок, позивач зареєстрував акцизні накладні: № 9023347654, №9023347256, №9049068978, №9049097117, №9049097517, №9049075485, №9079394178, №9060375356, №9023347673, №9079394174, №9079368024, №9049079490, №9049096908, №9023347100, №9023347330, №9079394173, №90793941717.

Сторонам не заперечується, що у відповідному рядку вказаних акцизних накладних під ознакою щодо напрямів використання пального зазначено « 4», тобто реалізація пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону України Закону України №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Пояснюючи щодо обставин зазначення в акцизних накладних інформації про напрям використання пального, представник позивача вказав, що позивач помилково в таких зазначив ознаку щодо напрямів використання пального « 4».

Задля усунення такої помилки у подальшому (23.10.2021) позивач зареєстрував розрахунки коригування акцизних накладних № 9023347654, №9023347256, №9049068978, №9049097117, №9049097517, №9049075485, №9079394178, №9060375356, №9023347673, №9079394174, №9079368024, №9049079490, №9049096908, №9023347100, №9023347330, №9079394173, №90793941717, які були предметом перевірки.

У таких розрахунках коригування позивач змінив ознаку щодо напрямів використання пального з « 4» на « 5» - реалізація пального у паливний бак транспортного засобу платника через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним.

Відповідачем вказані розрахунки коригування акцизних накладних зареєстровані, жодних заперечень щодо належного оформлення та реєстрації таких розрахунків коригування відповідач не висловлював.

Суд першої інстанції вірно вказав, що із досліджених змісту договорів поставки, укладених між позивачем та контрагентами ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , МКП «ЖКУ», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ДП «ДГ «Миклашів», видаткових накладних про поставку пального, виписаних позивачем на підставі таких договорів, слідує, що позивачем фактично здійснювалась саме оптова торгівля пальним.

Відповідно до пп.4.5 п.4 ДСТУ 4303:2004 оптова торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов`язаних із цим послуг.

Згідно з п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки пальне, яке постачається позивачем його контрагентам за договорами поставки, не призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а використовується виключно для виробничого споживання, відповідно здійснення поставки пального за договорами відповідає визначенню оптової, а не роздрібної торгівлі.

З наведеного вбачається, що позивач на підставі укладених із контрагентами договорів здійснює оптовий продаж нафтопродуктів на підставі наявної у нього ліцензії.

В подальшому контрагентами позивача проведено оплату за поставлене пальне яке відображене у накладних, що підтверджується виписками долученими до справи та іншими доказами.

Окрім цього, наведені документи не були предметом дослідження контролюючим органом при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що допущена позивачем помилка в акцизних накладних не змінює суті договірних відносин між позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , МКП «ЖКУ», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ДП «ДГ «Миклашів», яка полягає в оптовій поставці пального, а відтак, зважаючи на її усунення, така помилка не може створювати для позивача додаткові обов`язки у вигляді сплати штрафних санкцій.

Також вірно вказав суд першої інстанції, що протилежний підхід суперечитиме критеріям добросовісності, розсудливості та пропорційності рішень суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №00110840902 від 20.05.2021 в частині накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у розмірі 250000,00 грн. вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №380/11230/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 30.12.2022