Справа № 540/1730/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 ( далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ( далі Відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просив

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не призначення пенсії ОСОБА_1

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії, оформлене листом від 18.02.2019 р.

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплачувати пенсію за віком з 24.10.2017 р. (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

На обґрунтування вказаних вимог Позивач зазначає, що він є громадянином України та проживав у місті Севастополь, АР Крим, 28.04.2004 року виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль. Отже, при віці 61 рік ( 02.03.56 р.н.) та страховому стажу понад 25 років Позивач досяг усіх необхідних умов, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення їй пенсії за віком. Враховуючи, що до виїзду в Ізраїль пенсія Позивачу не призначалась, представник позивача звернувся до ГУ ПФУ України із заявою від 31.10.2017 року, в якій просив визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю. Листом № 18587/В-11 від 17.11.2017 року Пенсійний Фонд України направив заяву про призначення пенсії Позивача з доданими документами, необхідними для призначення пенсії до Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області ( далі Генічеське ОУ ПФУ Херсонської області). Крім того, 24 жовтня 2017 року представник Позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав безпосередньо до Генічеського ОУ ПФУ Херсонської області особисту заяву Позивача про призначення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану, яка була прийнята Відповідачем разом із усіма необхідними оригіналами документів, наданих для огляду, та засвідчених копій, що підтверджується штампом УПФУ від 24.10.2017 року на супровідному листі. Проте, Генічеське ОУ ПФУ Херсонської області листом № 3314/03 від 11.12.2017 року відмовило Позивачу у призначенні пенсії. За результатами судового оскарження даної відмови Відповідача, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 року по справі №821/1091/18 зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву Позивача від 10.10.2017 року про призначення пенсії за віком. З метою недопущення порушення прав Позивача на отримання належної йому пенсії, 20 грудня 2018 року" представники Позивача в котрий раз звернулись безпосередньо до УПФУ, та повторно надали необхідні документи в нотаріально посвідчених копіях, як то і передбачає Порядок 22-1, враховуючи, що трудову книгу в оригінали вже було подано раніше. Проте, 25.02.2019 року, було отримано відмову Відповідача за № 606/02-04 від 18.02.2019 року, відповідно до якої Відповідач, незважаючи на вже існуюче рішення, відмовив Позивачу у призначенні йому пенсії обґрунтовуючи свою відмову, що буцім-то документ, що посвідчує особу Позивача не відповідає Порядку 22-1, що у Позивача відсутня реєстрація на території України за місцезнаходженням Відповідача та що Позивачем буцім-то не надано належним чином завірені копії документів. Вважаючи бездіяльність Відповідача щодо незаконної відмови в призначенні пенсії неправомірною і дискримінаційною, яка суперечить чинному законодавству, чисельній судовій практиці, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

07.11.2022 р. представником позивача надано додаткові пояснення, в яких цитуючи висновки Верховного Суду у постанові від 11.07.2022 року у справі №540/1730/19 повторно звертає увагу суду на обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги у змісті позову.

Відповідач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ним ухвали суду від 25.10.2022 року не скористався правом надати відзив на позовну заяву, електронний примірник якої доставлено на електронну адресу відповідача 25.10.2022 р. о 20 год. 33 хв. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

III. Процесуальні дії у справі

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2019, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 06.11.2019 р., позов частково задоволено. Визнано протиправною відмову у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав, викладених у відмові від 18.02.2019. Визнано протиправною бездіяльність щодо не призначення пенсії за віком з підстав, викладених у відмові від 18.02.2019. Зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату пенсії за віком з 24.10.2017р. у розмірі відповідно до вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із урахуванням наданих представником позивача документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 скасовано в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області провести нарахування пенсії з 24.10.2017, у розмірі відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням наданих документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2022 року постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасовано, справу № 540/1730/19 направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду згідно розпорядження голови Верховного Суду від 19.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану, яким змінено територіальну підсудність Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно розпорядження голови Верховного Суду від 19.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року дану справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. ( ст. 258 КАС України).

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. ( частина 6 ст. 120 КАС України).

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці судове рішення складено та підписано у перший після її закінчення робочий день.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є громадянином України, постійно проживає на території держави Ізраїль (паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ). До виїзду за кордон позивач проживав за адресом: Україна, АРК, м. Севастополь.

28.04.2004 ОСОБА_1 виїхав до Ізраїлю та прийнятий на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль 09.12.2004.

10.10.2017 представник позивача направив до Пенсійного фонду України заяву встановленої форми про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яка підписана ним особисто та підпис якого засвідчений нотаріально та апостильовано. ( т. 1, а.с. 31-33), до якої додав наступні документи

- особисту декларацію від 10.10.2017 р. у відповідності до пп.6 п.п.2.1 Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, яка підписана особисто ОСОБА_1 , та підпис якого засвідчений нотаріально та апостильовано. ( т. 1, а.с.34-36)

- паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ( т. 1, а.с. 37-53).

- довіреність на представництво від 10.10.2017 р., підписана ОСОБА_1 , та підпис якого засвідчений нотаріально та апостильовано. ( т. 1, а.с. 151-156)

- картку фізичної особи-платника податків, видану ДПА у м. Севастополі (т. 1, а.с. 54)

- трудову книжку ОСОБА_1 ( т. 1, а.с. 55-73)

17.12.2017 року Пенсійний фонд України листом від № 18587/В-11 направив звернення ОСОБА_2 від 27.10.2017 № 1722 (вх. № 18587/В-11 від 14.11.2017) та копії документів, доданих до звернення, щодо передачі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті та повідомив, оскільки ОСОБА_1 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю проживав в м. Севастополь управлінням, визначеним для розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, є Генічеське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області. ( т. 1, а.с. 75)

24.10.2017 року представник позивача В. Меламед звернувся до Генічеського ОУ ПФУ Херсонської області з листом б/н « Про призначення пенсії за віком», в якому вказує, що уповноважений представник клієнта «В. Меламед Юридичного офісу (Ізраїль - Україна)» Владимирова Володимира Борисовича, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, з`явившись особисто до територіального підрозділу - Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області з усіма необхідними оригіналами документів, що надаються для огляду та засвідчення копій, подає оригінал апостильованої заяви про призначення, відповідно до Конституції і законів України пенсії за віком (за формою, відповідно до Додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затв. Постановою Правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005р. (далі - «Порядок 22-1»)) та оригінал декларації, що підписані особисто ОСОБА_1 , підпис якого засвідчений нотаріально та апостильовано та просить призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, про прийняте рішення сповістити у встановлений законодавством 10-денний термін представників ОСОБА_3 ( за певним адресом). Додатки: Додаток №1 Довіреність, Додаток №2 Паспорт, Додаток №3 ПІН, Додаток № 4 - Трудова книжка, Додаток № 5 - Оригінал особистої заяви про призначення пенсії та особистої декларації, що підписані особисто ОСОБА_1 , підпис якого засвідчений нотаріально та апостильовано. ( т. 1, а.с. 77-79)

11.12.2017 р. Генічеське ОУ ПФУ Херсонської області листом №3314/03 повідомило представника ОСОБА_2 , оскільки звернення за призначенням пенсії здійснено з порушенням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та нормативно-правових актів України, рішенням Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області від 30.10.2017 № 32 відмовлено в призначення пенсії за віком відповідно до Закону. ( т. 1 а.с. 80-81)

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі за №821/1091/18, що набрала законної сили, суд визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 30.10.2017 № 32 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком та зобов`язав повторно розглянути подану позивачем заяву із урахуванням висновків суду. ( т. 1 а.с. 84-89)

20.12.2018 представник позивача В. Меламед звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з листом вих. № 3785 « Про надання документів для призначення пенсії, добровільне виконання рішення суду та надання розрахунків», в якому просить виконати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі за №821/1091/18. При цьому, для виконання рішення суду надає нотаріально засвідчені довіреність представників ОСОБА_1 , паспорт громадянина України ОСОБА_1 , ІПН ОСОБА_1 , трудову книжку ОСОБА_1 . Вказуючи також, у разі необхідності здійснити запити на отримання додаткових документів, у т.ч. на підтвердження стажу, довідок про заробітну плату тощо.

18.02.2019 р. Генічеський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Херсонській області листом № 606/02-04, адресованому представника В. Меламед, повідомило про те, що розглянувши документи гр. ОСОБА_1 стосовно призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) та відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду, заявником не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки при зверненні до територіального органу ПФУ, до заяви про призначення пенсії за віком не додано саме копії необхідних документів, що є порушенням пункту 2.23 Порядку, а тому територіальний орган ПФУ не має підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 . Також заявником не надано документ з відміткою про реєстрацію, наявність реєстрації місця проживання якого є обов`язковою умовою для призначення пенсії (в даному випадку в рамках звернення згідно із постановою від 02.07.2014 № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком). Враховуючи зазначене гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону.( т. І, а.с. 93-95).

Вважаючи дану відмову у призначенні пенсії протиправною бездіяльністю Відповідача, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ від 09.07.2003 ( далі - Закон № № 1058-ІV), який передбачає, зокрема,

- пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. ( стаття 1 Закону № 1058-ІV);

- право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. ( стаття 8 Закону № 1058-ІV)

- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. ( частина 1 с. 44 Закону № № 1058-ІV);

- документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. ( частина 5 статті 45 Закону № 1058-ІV);

- громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ( азб. 3 пункту 14-4 розділу XV Закону № 1058-ІV)

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин станом на жовтень 2017 року (далі - Порядок № 22-1) який передбачає, зокрема,

- заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).( пункт 1.1. розділу 1 Порядку № 22-1)

- заява про призначення пенсії громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до органів, що призначають пенсію, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за № 804/25581 (далі - постанова). ( пункт 1.3 розділу I Порядку № 22-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 13-2 від 30.07.2015)

- днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. ( пункт 1.7 розділу I Порядку № 22-1)

- до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи:

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку). (пункт 2.1 розділу II Порядку № 22-1);

- документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. ( пункт 2.23. розділу II Порядку № 22-1);

- орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. (пункт 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1);

- при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. (пункт 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1).

- не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. (пункт 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1).

- право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. (пункт 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1).

VI. Оцінка суду

Аналіз вищевказаних норм чинного законодавства свідчить про те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

При цьому, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, проте реалізація такого права повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку № 22-1.

Як зазначалось вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.07.2022 року скасовуючи постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року справу № 540/1730/19 направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

При цьому, постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи. ( частина 6 ст. 353 КАС України).

Як встановлено судом, спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови Генічеського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Херсонській області у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком, оформленої листом № 606/02-04 від 18.02.2019 р.

Підставою оскаржуваної відмови є недотримання заявником встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, зокрема,

- до заяви про призначення пенсії за віком не додано саме копії необхідних документів, що є порушенням пункту 2.23 Порядку № 22-1.

- заявником не надано документ з відміткою про реєстрацію, наявність реєстрації місця проживання якого є обов`язковою умовою для призначення пенсії (в даному випадку в рамках звернення згідно Із постановою від 02.07.2014 № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст.24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, і не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч.3 ст.25 Конституції України).

У відповідності до абз. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.

Із вказаного вище вбачається, що позивач проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни України, які проживають на її території, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмежень прав на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання.

Відповідно до п. 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

У відповідності до ст.5 Закону України "Про громадянство України" документами, які підтверджують громадянство України є, серед іншого, паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина для виїзду за кордон.

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування (п.2.22 Порядку № 22-1).

До того ж, п.2.25 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про виплату пенсії у зв`язку з виїздом за кордон подається паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом про виїзд на постійне місце проживання за кордон, та довідка або інший документ про зняття з реєстрації місця проживання в Україні.

Як вбачається з оскаржуваного листа Генічеського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Херсонській області від 18.02.2019 р. за № 606/02-04, до заяви про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, серед іншого була копія паспорту для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1 , виданий 11.01.1999 (паспорт дійсний до 11.01.2019), а листом від 20.12,2018 № 3785 до ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо добровільного виконання рішення суду надано його нотаріальну засвідчену копію. ( т.1 а.с. 94).

Відтак, наданий до заяви паспорт для виїзду за кордон ОСОБА_1 належним чином підтверджує її особу та громадянство України.

До того ж, в заяві зазначено, що місце реєстрації/місце проживання АДРЕСА_1 . ( т. І а.с. 33).

При цьому, у вказаному листі-відмові відповідач підтверджує, що 28 квітня 2004 року ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Громадяни України, які постійно проживають за кордоном, не мають прописки в Україні, а тому фізично не можуть надати до пенсійного органу відповідний документ підтверджуючий місце реєстрації на її території.

Щодо позиції Генічеського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Херсонській області у вказаному листі-відмові стосовно наявності даних про реєстрацію на території АР Крим, як обов`язкової умови для призначення пенсії згідно постанови від 02.07.2014 № 234, то суд вказує наступне.

Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234 (далі - Порядок № 234).

Пунктом 1 Порядку № 234 передбачено, що цей Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації.

Отже, положення Порядку № 234 визначають механізм виплати пенсії громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Натомість, судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що у 2004 року ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Крім того, вказана обставина також підтверджує неправомірність позиції відповідача щодо відсутності серед переліку доданих до заяви про призначення пенсії копій таких документів, як уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, та доказів реєстрації на території Автономної Республіки Крим з посиланням на п.14-4 Прикінцевим положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", п.5 Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 234, п.1.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/1846, оскільки вказані норми стосуються громадян України, які на момент подання заяви про призначення пенсії проживають (зареєстровані) на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, в той час як позивач у квітні 2004 року виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, де був взятий на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль.

З огляду на викладене, суд вважає, що викладені Відповідачем у листі від 18.02.2019 р. за № 606/02-04 підстави щодо відмови Позивачу у призначення йому пенсії за віком є протиправними, оскільки суперечать законодавству, чинному на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 2 частини 2 ст. 245 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк ( пункт 19 частини першої ст. 4 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області № 1 від 03.01.2019 року відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , яке ухвалене на виконання Рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 р. у справі за № 821/1091/18, що набрало законної сили, та за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 10.10.2017 р., посилаючись на порушення особою порядку звернення з відповідного питання, зокрема ненадання документу, що підтверджує місце проживання (реєстрації) особи на території України, оригіналу документів, що підтверджують стаж, вік та заробітну плату( т. 1 а.с. 191).

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку лист Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.02.2019 р. за № 606/02-04 не створює та не припиняє для позивача будь-яких прав та обов`язків, оскільки містить інформацію про результати розгляду заяви Позивача про призначення пенсії за віком на виконання судового рішення у справі № 821/1091/18, з урахуванням прийнятого Відповідачем рішення № 1 від 03.01.2019 р., а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, оформлене листом від 18.02.2019 р., не підлягає задоволенню.

При цьому, Позивачу відмовлено у призначенні пенсії рішенням №1 від 30.10.2017 року з підстав порушення особою порядку звернення з відповідного питання, зокрема ненадання документу, що підтверджує місце проживання (реєстрації) особи на території України, оригіналу документів, що підтверджують стаж, вік та заробітну плату.

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню відповідача, суд вказує, що однією підстав для прийняття вказаного рішення є ненадання Позивачем документу, що підтверджує місце проживання (реєстрації) особи на території України.

Водночас, як було встановлено вище, зазначена підстави для відмови у призначенні особі пенсії не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Щодо тверджень Відповідача про не надання Позивачем оригіналу документів, що підтверджують стаж, вік та заробітну плату, як неможливість пенсійного органу вирішити заявлене питання, то суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, розділом ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються такі документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.( абзац перший підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку).

При цьому, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. ( п. 2.23 Порядку № 2-21).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2017 року за вх .№ 3034/02 Генічеським ОУ ПФУ Херсонської області було зареєстровано заяву від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії за віком відповідно до Закону. До заяви надані наступні документи, зокрема, копія трудової книжки. ( т.1 а.с. 77).

Вказана обставина підтверджена також рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області № 1 від 03.01.2019 року.

Натомість, Позивач стверджує, що про факт отримання Відповідачем саме оригіналу трудової книжки свідчить штамп УПФУ від 24.10.2017 р. на супровідному листі.

Відповідач в ході нового розгляду даної справи вказане твердження Позивача ні яким чином не пояснив.

Частиною 6 ст. 162 КАС України визначено, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як встановлено судом, у заяві від 24.10.2017 року представник позивача адвокат В. Меламед вказує, що він з`явившись особисто до Генічеського ОУ ПФУ Херсонської області з усіма необхідними оригіналами документів, що надаються для огляду та засвідчення копій, подає оригінал апостильованої заяви про призначення пенсії за віком (за формою, відповідно до Додатку 2 Порядку № 22-1) та оригінал декларації. При цьому, у додатках до вказаної заяви міститься також посилання щодо надання оригіналу особистої заяви про призначення пенсії та особистої декларації, що підписані особисто ОСОБА_1 , підпис якого засвідчений нотаріально та апостильовано. ( т. 1, а.с. 77-79)

Проте, у додатках до вказаної заяви значиться « Трудова книжка, Додаток № 4», тобто не містить посилань на її оригінал.( т.1 а.с. 79).

Крім того, суд приймає до уваги, що супровідний лист представника позивача адвокат В. Меламед від 20.12.2018 № 3785 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області містить посилання на додаткове надання нотаріально засвідчених документів ОСОБА_1 , у т.ч. трудової книжки.

Відтак, виникає питання щодо необхідності представником позивача адвокат В. Меламед у грудні 2018 року додатково надавати до пенсійного органу нотаріально засвідченої копії трудової книжки ОСОБА_1 , якщо при зверненні у жовтні 2017 р. вказаний представник позивача стверджує щодо надання її оригіналу.

При цьому, суд звертає увагу, що у разі на підтвердження страхового стажу надано трудову книжку, то надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не в повному обсязі дотримано встановлений порядок звернення за призначенням пенсії, оскільки він через представника подавав заяви про призначення та виплату пенсії за віком без дотримання вимог статті 44 Закону № 1058-IV щодо необхідного пакету документів, а саме в частині не надання оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що під час нового розгляду справи судом встановлено неправомірну відмову Відповідача у призначенні пенсії у зв`язку з не надання Позивачем документу, що підтверджує місце проживання (реєстрації) особи на території України згідно рішення ГУ ПФУ в Херсонській області № 1 від 03.01.2019 року, яке порушує права та інтереси позивача на пенсійне забезпечення, суд враховуючи положення частини 2 статі 9 КАС України, та з метою повного захисту прав, свобод та інтересів дійшов висновку, що саме рішення ГУ ПФУ в Херсонській області № 1 від 03.01.2019 року підлягає скасуванню.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та інтересів шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, оформлене листом від 18.02.2019 р., не є ефективним, а тому не підлягає задоволенню.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що позивачем не в повному обсязі дотримано вимог статті 44 Закону № 1058-IV щодо необхідного пакету документів, а саме в частині не надання оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 , суд керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне про зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не призначення пенсії Позивачу, то суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки бездіяльність - це пасивна поведінка особи (фізичної, юридичної, суб`єкта владних повноважень тощо), яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку вона зобов`язана була і могла вчинити, або невідвернення небезпеки, яку особа зобов`язана була і мала можливість відвернути. Натомість, в даному випадку Відповідачем за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.

Також не підлягають задоволенню як передчасно заявлені позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплачувати Позивачу пенсію за віком з 24.10.2017 р. (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, оскільки позовні вимоги у цій частині стосуються тих обставин спірних правовідносин, з юридичною оцінкою яких владний суб`єкт ще не визначився і владного волевиявлення відносно яких не здійснив, зокрема, відмова Управління ПФУ не містить висновків щодо наявності чи відсутності у Позивача необхідного стажу роботи для призначення пенсії за віком, оскільки за відсутності оригіналу трудової книжки та документів, які його підтверджують, пенсійним орган не проведено його розрахунок.

VII. Висновок суду

Відповідно до частин 1 та 2 статі 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (пункт 70 цього рішення).

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується платіжним документом № 29728 від 16.08.2019 р.( т. 1 а.с. 4).

Враховуючи, що під час нового розгляду даної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір підлягає частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 384,20 грн.

При цьому, суд враховує, що за результатами первинного розгляду позовної заяви рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), 768 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відтак, за результатами нового розгляду справи судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 03.01.2019 року № 1 про відмову у призначені пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2017 року про призначення пенсії за віком, із урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна