Постанова

Іменем України

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 594/548/19

провадження № 61-13352св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС», ОСОБА_2 , Глибочецька сільська рада, правонаступником якої є Борщівська міська рада,

треті особи: відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації, відділ державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_3 , на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року у складі судді Зушман Г. І. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня

2021 рокув складі колегії суддів: Сташківа Б. І., Дикун С. І., Хоми М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» (далі - ТОВ «Корпорація «Колос-ВС»), ОСОБА_2 , Глибочецької сільської ради, правонаступником якої є Борщівська міська рада, треті особи: відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації, відділ державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» (далі - СТОВ «Зоря»), про визнання права власності на майновий пай, визнання недійсними правочинів, оформлених актами приймання-передачі майна з пайового фонду, та скасування записів про державну реєстрацію права власності.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що згідно

з свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 20 вересня 2016 року серії ТР-ІІ № 014914 він є власником майнового паю колективного сільськогосподарського підприємства - ТОВ «Зоря», яке знаходиться

в селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, на загальну суму

13 562,70 грн (0,13 % від загального пайового фонду).

Відповідно до договорів купівлі-продажу майнового паю він також набув

у власність майнові паї у розмірі 27,15 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря», який становить 10 550 000,00 грн. Ці договори є чинними та такими, на підставі них у позивача виникло право власності на майновий пай у відповідному розмірі.

Позивач вказував, що у серпні 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що 28 листопада 2016 року за ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення пайового фонду ТОВ «Зоря» загальною площею 6 572,2 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 .

Зазначав, що 05 травня 2017 року за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на нежитлові приміщення пайового фонду ТОВ «Зоря» загальною площею 633,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта: майстерня-кузня площею 372,2 кв. м під літерою «А»; майстерня площею 261,7 кв. м під літерою «Б»; підвал під літерою «пд.»; І-естакада, II- площадка.

ОСОБА_1 наголошував, що 14 листопада 2018 року він подав клопотання до Глибочецької сільської ради, у якому просив: видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на своє ім`я на частку у розмірі 2 878 045,72 грн, що становить 27,28 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря»; внести зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай ТОВ «Зоря»; анулювати попередні свідоцтва членів ТОВ «Зоря», які продали свої майнові сертифікати.

Листом Глибочецької сільської ради від 09 січня 2019 року № 02/12-02 позивача повідомлено про те, що загальними зборами уповноважених від членів колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ «Зоря» було прийнято рішення (оформлене протоколом) про продаж майна вказаного колективного підприємства покупцю ТОВ «Корпорація «Колос-ВС». Тому, сільська рада відмовила позивачу в задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на те, що ним не було надано жодного документу, який би вказував на рішення співвласників щодо продажу йому майна ТОВ «Зоря».

На думку позивача, Глибочецька сільська рада протиправно відмовила йому у видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат). Оспорювані правочини щодо передачі майна, оформлені актами приймання-передачі майна, та записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суперечать нормам закону та порушують його права як власника майнового паю на реалізацію права на майно пайового фонду співвласників.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

визнати за ним право власності на майновий пай у розмірі 2 878 045,72 грн, що становить 27,28 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря»;

визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання-передачі майна 03 жовтня 2016 року, укладений між майновою комісією ТОВ «Зоря» та ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», який погоджено головою Глибочецької сільської ради Плевачук Л. І., про передачу у власність ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» об`єктів майнових паїв у селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, а саме будівлі для зберігання та переробки зерна вартістю

940 459,00 грн;

визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання-передачі майна від 28 листопада 2016 року № 2, укладений між майновою комісією ТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 , який погоджено головою Глибочецької сільської ради Плевачук Л. І., про передачу у власність ОСОБА_2 об`єктів майнових паїв у селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, а саме: майстерні-кузні тракторної бригади вартістю 111 802,00 грн; майстерні тракторної бригади - 13 146,00 грн; естакади - 3 761,00 грн; площадки -

6 788,00 грн; обладнання тракторної бригади - 12 520,00 грн;

скасувати запис про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу), за номером 17751829, здійснений 28 листопада 2016 року відділом державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації;

скасувати запис про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) за номером 20350327, здійснений 05 травня 2017 року відділом державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право на майновий пай у розмірі 2 878 045,72 грн, що становить 27,28 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря».

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнено з Глибочецької сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 9 605,00 грн.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2019 року.

Визнаючи за позивачем ОСОБА_1 право на майновий пай у розмірі 2 878 045,72 грн, що становить 27,28 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря», суд першої інстанції виходив з того, що позивач спочатку

(20 вересня 2016 року) придбав на підставі договорів купівлі-продажу у фізичних осіб майновий пай на суму 13 562,70 грн, що становить 0,13 % майнового пайового фонду, а пізніше (28 червня 2017 року) - майновий пай на суму 2 864 483,02 грн, що становить 27,15 % майнового пайового фонду. Таким чином, позивач має право на видачу йому єдиного свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) як новому власнику майнових сертифікатів на частку в розмірі 2 878 045,72 грн, що становить 27,28 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря».

Відмовляючи в позові про визнання недійсними правочинів та скасування записів про державну реєстрацію права власності, суд виходив з того, що ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» та ОСОБА_2 придбали майнові паї в установленому законом порядку, на підставі протоколу зборів співвласників та лідерів майнових паїв від 01 серпня 2016 року, оформлених договором купівлі-продажу від 05 серпня 2016 року, та свідоцтва про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ «Зоря» села Глибочок Борщівського району Тернопільської області, виданого на ім`я ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», на суму 1 586 056,00 грн, що становить 15,03 % загальної вартості майна пайового фонду, а саме: будівлі для зберігання та переробки зерна вартістю 940 459,00 грн та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на ім`я ОСОБА_2 в розмірі 148 017,00 грн, що становить 2,03 % загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря», а саме: майстерню-кузню тракторної бригади вартістю 111 802,00 грн; майстерню тракторної бригади - 13 146,00 грн; естакаду - 3 761,00 грн; площадку 6 788,00 грн.

Суд першої інстанції також послався на відсутність обставин, які

б підтверджували наявність порушення права, за захистом якого звернувся позивач, оскільки ОСОБА_1 не був членом колективного сільськогосподарського товариства «Зоря» села Глибочок Борщівського району Тернопільської області, а став власником майнових паїв лише 20 вересня

2016 року та 28 червня 2017 року, уже після того, як відбулися збори співвласників та лідерів майнових паїв від 01 серпня 2016 року про передачу майнових паїв ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» та ОСОБА_2 .

Додатковим рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2020 року стягнуто з Глибочецької сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу

в розмірі 6 440,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що суд при винесенні рішення від 05 жовтня 2020 року в цій справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішував. Ураховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, ціну позову, а також те, що позовні вимоги було задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з Глибочецької сільської ради на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 440,00 грн.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року - без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходив з того, що продаж будівель для переробки зерна ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» та приміщень тракторної бригади ОСОБА_4 не порушують законних прав та інтересів позивача ОСОБА_1 , який на момент проведення зборів співвласників 01 серпня 2016 року не був членом колективного сільськогосподарського підприємства. Він став власником майнових паїв спочатку 20 вересня 2016 року шляхом купівлі продажу майнових паїв у фізичних осіб на суму 13 562,70 грн, що становить 0,13 % від загальної суми майнового пайового фонду. 28 червня 2017 року позивач ще придбав у фізичних осіб майнові паї на суму 2 864 483,02 грн, що становить 27,15 % від загальної вартості майнового пайового фонду. В той же час рішенням зборів співвласників та лідерів майнових паїв села Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 01 серпня 2016 року було вирішено продати майно, яке розпайоване між співвласниками та лідерами майнових паїв, в тому числі ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» та ОСОБА_2 будівель для переробки зерна, приміщень тракторної бригади, які в подальшому стали підставою для видачі свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, та державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення. ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до Глибочецької сільської ради про видачу нового свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та внесення до списку осіб, які мають право на майновий пай ТОВ «Зоря», лише 07 листопада 2017 року.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 на час проведення загальних зборів 01 серпня 2016 року був членом колективно сільськогосподарського товариства «Зоря», його не було включено до списку осіб, які мають право на майновий пай, тому відсутні підстави для висновку про порушення його прав (охоронюваного законом інтересу) внаслідок прийняття зазначеного зборами рішення. Самі співвласники товариства та їх лідери не ставлять питання про визнання недійсними рішення зборів співвласників товариства про продаж майнових прав ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» і

ОСОБА_2 .

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» стала співвласником пайового фонду лише 10 серпня 2016 року, в той час як збори про виділення майна на адресу відповідачів проведені 01 серпня 2016 року, а сама заява про виділення майна ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» датована 09 серпня 2016 року, що виключає можливість набуття права на отримання майнового паю в натурі з пайового фонду, апеляційний суд вважав безпідставними. 10 серпня 2016 року Глибочецька сільська рада видала ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-11 № 014915, згідно з яким частка ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» визначена в розмірі 1 586 056,00 грн або 15,03 % загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря», саме на підставі заяви ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» від 09 серпня 2016 року та протоколу № 1 зборів співвласників та лідерів майнових паїв села Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 01 серпня 2016 року.

Аргументи ОСОБА_5 про порушення його суб`єктивних цивільних прав щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном на рівні з іншими співвласниками, оскільки усе наявне майно пайового фонду ТОВ «Зоря» перебуває у власності відповідача ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», що унеможливлює реалізацію його права на майно пайового фонду ТОВ «Зоря», не підтверджується жодними доказами. Частка ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» визначена лише розмірі 1 586 056,00 грн або15,03 % загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря», а залишок майнового пайового фонду ТОВ «Зоря» станом на 2008 рік становив 5 309 447,00 грн.

На переконання апеляційного суду, доводи позивача про те, що відповідачі ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» і ОСОБА_2 набули право на спірне майно з пайового фонду з порушенням встановленого порядку та рекомендацій розподілу, а також про безпідставне використання майна колективного сільськогосподарського підприємства (збори співвласників були нелегітимними, оскільки на них були менше 2/3 власників майнових паїв; відсутні будь-які повідомлення співвласників про проведення зборів; відсутні будь-які публікації оголошень, порядку денного проведення зборів, тощо), не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки за результатами розгляду справи позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів, в зв`язку з проведенням зборів співвласників та лідерів майнових паїв від 01 серпня

2016 року про продаж майна відповідачам.

Обраний спосіб захисту про скасування правочинів не призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок прийняття рішення зборів співвласника товариства від 01 серпня 2016 року та видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського товариства від 10 серпня 2016 року.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що сільська рада безпідставно відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на майновий пай з тих підстав, що він не надав рішення співвласників про продаж йому майна колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ «Зоря». Суд встановив, що 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Глибочецької сільської ради з заявою, в якій просив видати йому єдине свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) як новому власнику майнових сертифікатів на частку в розмірі 2 878 045,72 грн, що становить 27,28 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря». Позивач відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 20 вересня 2016 року серії ТР № 014914 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ «Зоря» в розмірі 13 562,70 грн або 0,13 % загальної вартості майна пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства. Також, на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 20 вересня 2016 року, ОСОБА_1 придбав майнові сертифікати на суму 13 562,70 грн, що становить 0,13 % від загального майнового пайового фонду, а 28 червня 2017 року позивач придбав у фізичних осіб майнові паї ТОВ «Зоря» на суму 2 864 483,02 грн, що становить 27,15 % загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря». За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на майнові паї колективного сільськогосподарського підприємства на підставі договорів купівлі-продажу майнового паю, укладених 20 вересня 2016 року та 28 червня 2017 року, тому визнав безпідставною відмову Глибочецької сільської ради видати позивачу нове свідоцтво про право власності на майновий пай, визнавши за позивачем право власності на майновий пай у розмірі 2 878 045,72 грн., що становить 27,28 % від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря».

Аргументи учасників справи

У серпні 2021 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від

05 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, в якій просив: рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким його позовні вимоги задовольнити, а в іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга, з урахуванням її уточнення, мотивована тим, що:

апеляційний суд неправильно розтлумачив висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі

№ 612/579/16-ц та постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 675/2134/18-ц. Норма статті 392 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у цій справі;

суд апеляційної інстанції не врахував висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 140/640/16-ц;

суди не врахували, що відповідно до протоколу № 1 зборів співвласників та лідерів майнових паїв села Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 01 серпня 2016 року на загальних зборах розглядалось не питання виділення майнового паю в натурі, а питання про продаж майна, що прямо суперечить вимогам законодавства та суті майнових прав на пайове майно. Крім того, суди проігнорували той факт, що право власності на майновий пай у відповідачів виникло вже після прийняття рішення про продаж майна, оскільки договори купівлі-продажу майнових сертифікатів укладалися відповідачами з співвласниками після 01 серпня 2016 року;

участь у зборах брала неуправомочена кількість співвласників, що суперечить вимогам частини першої статті 358 ЦК України. Відповідно до змісту протоколу неможливо встановити те, що на зборах вирішувалась подальша юридична доля саме майна пайового фонду ТОВ «Зоря», а також те, що загальними зборами вирішено продати індивідуально визначену частину нерухомого майна ОСОБА_2 і ТОВ «Корпорація «Колос-ВС»;

відповідно до статті 182, частини четвертої статті 334, статті 657 ЦК України, за умови продажу спірного нерухомого майна покупцям ОСОБА_2 і ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», попередньо право власності на це нерухоме майно повинно було бути зареєстроване за власником, після чого відчужене на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Таким чином, набуття права власності на спірне майно на підставі договорів купівлі-продажу не відбулося;

ОСОБА_2 і ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» набули право власності на спірне майно в порядку реалізації свого майнового права вимоги майна в натурі з пайового фонду за процедурою, яка була врегульованою наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», що з 11 квітня 2013 року втратив чинність. Наразі набуття права власності на майно, виділене в натурі в рахунок майнового паю розпайованого майна колективного сільськогосподарського підприємства, можливе на підставі норм ЦК України, Закону України «Про колективні сільськогосподарські підприємства», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Незважаючи, на вичерпний перелік документів, які є необхідними для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно у зв`язку із виділенням його в натурі власнику майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства, в будь-якому випадку отриманню майна в натурі за актом приймання-передачі повинно передувати волевиявлення співвласників майна на виділення з його структури і передачі у власність в рахунок вартості майнового сертифікату індивідуально визначену річ. При цьому, у майнових сертифікатах відсутня відмітка підприємства правонаступника про виділення ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» майна в натурі. У зв`язку з цим у державних реєстраторів не було підстав приймати рішення про державну реєстрацію права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за відповідачами. Крім того, як вбачається із свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 10 серпня 2016 року серії ТР-ІІ № 014915, який став підставою для реєстрації права власності на спірне майно, його було видано після проведення зборів співвласників майна, що виключає можливість станом на 01 серпня 2016 року реалізувати ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» своє право на отримання майна в натурі з пайового фонду в рахунок вартості майнового сертифікату на суму 1 586 056,00 грн (15.3 % пайового фонду ТОВ «Зоря»). Аналогічно ОСОБА_2 не міг реалізувати право на отримання майна в натурі з пайового фонду в рахунок вартості майнового сертифікату серії ТР-ІІ № 014868 на суму

148 017,00 грн, що становить 2,03 % пайового фонду ТОВ «Зоря», який отримано 27 січня 2017 року;

суди попередніх інстанцій не врахували, що передача нерухомого майна відповідачам та реєстрація прав власності на нього, позбавляє позивача, який набув у власність майнове право, правомірного очікування на те, що він зможе набути таке майно в майбутньому;

суди безпідставно вказали, що позивач не надав доказів про відсутність будь-якого іншого майна, за рахунок якого позивач може задовольнити своє право на виділення майна в натурі та оформлення його у власність. Це твердження не відповідає дійсності, оскільки до подачі позову до суду першої інстанції позивач звертався із запитом до Глибочецької сільської ради щодо майна пайового фонду. Сільська рада вказану інформацію не надана, посилаючись на її відсутність. Під час звернення до суду позивач у позовній заяві ставив питання витребування у Глибочецької сільської ради відповідних доказів. Проте докази про майно пайового фонду не надано, оскільки вони судом не витребовувались;

суд першої інстанції неправомірно встановив обставини справи на підставі наданого представником ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» альтернативного екземпляру протокол № 1 зборів співвласників та лідерів майнових паїв села Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 01 серпня 2016 року, в якому містився запис про продаж майна без зазначення якого саме майна зі складу пайового фонду. Цей письмовий доказ було долучено до матеріалів справи всупереч встановленій цивільно-процесуальній формі. Встановлення обставин щодо прийняття рішення співвласниками розпайованого майна про продаж його частини ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» і ОСОБА_4 на підставі недопустимого доказу має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги свідчать, що в касаційному порядку оскаржуються рішення судів попередніх інстанцій в частині незадоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними правочинів, оформлених актами приймання-передачі майна з пайового фонду, та скасування записів про державну реєстрацію права власності.

У жовтні 2021 року від ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить у задоволенні касаційної скарги відмовити,

а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:

позивач не довів порушення його прав та законних інтересів як власника майнових паїв прийняттям рішення на зборах співвласників 01 серпня 2016 року, на підставі якого відповідачам видано свідоцтва про право власності на майнові паї і проведено за ними реєстрацію права власності на нерухоме майно. Співвласники товариства та їх лідери не ставлять питання про визнання недійсними рішення зборів співвласників товариства про продаж майнових прав ТОВ «Корпорація «Колос-ВС»;

вимога позивача про визнання недійсним правочину, укладеного між майновою комісією ТОВ «Зоря» і ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», про передачу у власність ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» об`єктів майнових паїв, а саме будівлі для зберігання майна та переробки зерна, який оформлено актом приймання-передачі майна від 03 жовтня 2016 року, задоволенню не підлягає, оскільки оскаржений акт прийому-передачі не є правочином в розумінні статті 202 ЦК України. Дії особи (осіб), їх волевиявлення при складанні цього документу, безпосередньо не спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише констатують певні факти, що мають юридичне значення. Оскільки акт приймання-передачі майна від 03 жовтня 2016 року не є правочином, тому він не може бути предметом оскарження в суді. Водночас, протокол зборів співвласників та лідерів майнових паїв від 01 серпня 2016 року № 1 є чинним. Ні позивач, ні жоден співвласник майнових паїв, вказаний протокол не оскаржували;

ОСОБА_1 не є належним позивачем у цій справі. На день прийняття рішення загальними зборами щодо продажу майна ТОВ «Корпорація Колос-ВС», оформленого протоколом від 01 серпня 2016 року № 1, права позивача не були і не могли бути порушені, оскільки лише 20 вересня 2016 року він набув у власність майновий пай пайового фонду ТОВ «Зоря» на загальну суму 13 562,70 грн та

28 червня 2017 року придбав майнові сертифікати;

обраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не є ефективним та не забезпечить належного захисту його прав, оскільки рішення суду не може замінити згоду співвласників (рішення співвласників), в тому числі ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», щодо передачі, виділення в натурі чи продажу нерухомого майна, яке надалі на підставі рішення загальних зборів від 01 серпня 2016 року було зареєстровано за ТОВ «Корпорація «Колос-ВС»;

позивач під час розгляду справи не заперечував того, що у ТОВ «Зоря» наявне інше майно, яке може бути передано йому. Водночас, позивач намагається набути право на те майно, яке правомірно передано та право власності на яке було зареєстровано за ТОВ «Корпорація «Колос-ВС».

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі

№ 140/640/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 131/475/16-ц, від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц, від 10 лютого 2021 року у справі

№ 292/1170/17, від 24 лютого 2021 року у справі № 2-236/07, від 27 січня

2021 року у справі № 133/2267/18, від 09 грудня 2020 року у справі

№ 675/2134/18-ц, від 01 жовтня 2020 року у справі № 310/7483/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 567/862/19, від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17; судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 3 частини третьої статті

411 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що відповідно до протоколу № 1 зборів співвласників майнових паїв ТОВ «Зоря» села Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 13 липня 2008 року було затверджено розподіл майна пайового фонду по групах співвласників. Визначено 9 груп на суму 5 309 447,00 грн, в тому числі виділено і частину майна пайового фонду на лідера групи пайовиків із числа 127 осіб, а саме на ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом № 1 зборів співвласників та лідерів майнових паїв ТОВ «Зоря» села Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 01 серпня 2016 року на зборах розглядалося питання продажу майна, яке розпайоване між співвласниками та лідерами майнових паїв, в тому числі ТОВ «Корпорація «Колос ВС» будівель для переробки зерна, а також тваринницьких приміщень. Крім того, цими ж зборами прийнято рішення про затвердження складу майнової комісії.

Відповідач ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 05 серпні 2016 року, придбав у фізичних осіб майнові паї

ТОВ «Зоря» села Глибочок Борщівського району Тернопільської області на суму 1 586 056,00 грн, що становить 15,03 % загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря».

10 серпня 2016 року Глибочецька сільська рада видала ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-11

№ 014915, відповідно до якого частка ТОВ визначена в розмірі 1 586 056,00 грн або15,03 % загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря».

Згідно з актом приймання-передачі майна від 03 жовтня 2016 року, складеного майновою комісією ТОВ «Зоря» та погодженого головою Глибочецької сільської ради Плевачук Л. І., і відповідно до протоколу зборів від 01 серпня 2016 року

№ 1 та заяви ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» від 09 серпня 2016 року № 85,

у власність ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» передано об`єкти майнових паїв у селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, а саме: будівлі для зберігання та переробки зерна вартістю 940 459,00 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 березня 2019 року № 158901136 за ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» 28 листопада 2016 року зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 6 572,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

27 січня 2017 року Глибочецька сільська рада видала відповідачу

ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-11 № 014868, згідно з яким частка ОСОБА_2 визначена в розмірі 148 017 грн або 2,03 % загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря».

Згідно з актом приймання-передачі майна від 28 листопада 2016 року, складеного майновою комісією ТОВ «Зоря» і погодженого головою Глибочецької сільської ради Плевачук Л. І., та відповідно до протоколу зборів від 01 серпня 2016 року № 1 та заяви лідера ОСОБА_2 йому передано

у власність об`єкт майнового паю в селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, а саме: майстерню-кузню тракторної бригади вартістю 111 802,00 грн; майстерню тракторної бригади - 13 146,00 грн; естакаду - 3 761,00 грн; площадку 6 788,00 грн.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 березня 2019 року № 158906195 за ОСОБА_2

05 травня 2017 року зареєстроване право власності на нежитлові приміщення пайового фонду ТОВ «Зоря» загальною площею 633,9 кв. м за адресою:

село Глибочок, Борщівський район, Тернопільська область.

На зборах співвласників та лідерів майнових паїв ТОВ «Зоря» села Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 01 серпня 2016 року розглядалося питання продажу майна колективного сільськогосподарського товариства ТОВ «Зоря», на яких було вирішено питання продати майно ТОВ «Корпорація «Колос ВС», що підтверджується протоколом зборів співвласників та лідерів майнових паїв село Глибочок Борщівського району Тернопільської області від 01 серпня 2016 року. Відповідно до змісту вказаного протоколу на зборах виступали лідери співвласників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та вирішувалось питання щодо продажу майна ТОВ «Корпорація «Колос ВС», визначення ціни майна під час продажу у розмірі не менше 75 % від дійсної вартості.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які є лідерами групи власників майнових паїв пайового фонду ТОВ «Зоря», та свідок ОСОБА_11 , яка була головою зборів співвласників товариства 01 серпні 2016 року, підтвердили, що всі співвласники майнових паїв, які були присутніми на зборах, погодилися продати спірне майно ТОВ «Корпорація «Колос ВС» та ОСОБА_2 , а саме: будівлі для зберігання і переробки зерна, будівлі тракторної бригади.

ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу майнових паїв придбав у фізичних осіб майнові паї ТОВ «Зоря» 20 вересня 2016 року на суму 13 562,70 грн, що становить 0,13 % від загальної суми майнового пайового фонду, та в подальшому 28 червня 2017 року придбав ще у фізичних осіб майнові паї на суму 2 864 483,02 грн, що становить 27,15 % від загальної вартості майнового пайового фонду товариства.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту слід враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм з урахуванням принципу розумності свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України)

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 140/640/16-ц (провадження № 61-3064св18) зазначено, що «за змістом статей 5, 7 - 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» (з наступними змінами), встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування чи інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Судами установлено, що позивачу на підставі свідоцтвапро право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифіката), виданого Чуківською сільською радою Немирівського району Вінницької області 5 червня 2015 року, належить майно пайового фонду реорганізованого КСП «Золота Нива» на суму 616 874 грн 00 коп. Частиною третьою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з передбачений і Указом Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». Підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників. Рішенням загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Золота Нива» с. Чуків Немирівського району Вінницької області від 3 липня 2015 року ОСОБА_1 виділено в натурі майно на загальну суму 574 492 грн 00 коп., а саме: трактор марки Т-150, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1985 року випуску, трактор марки Т-70, державний номерний знак НОМЕР_2 , 1990 року випуску та трактор марки Т-70, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1993 року. Зазначене майно було передано позивачу з пайового фонду КСП «Золота Нива» за актом приймання-передачі від 3 липня 2015 року. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Тобто акт приймання-передавання має бути підписаний підприємством-правонаступником (користувачем або власником майнового фонду). […] У порушення зазначених вимог процесуального закону, суди попередніх інстанцій не завернули уваги на те, що акт приймання-передавання про передачу спірних транспортних засобів позивачу, підписаний від імені Спілки співвласників майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Золота Нива», яка не є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Золота Нива», власником вищезазначених транспортних засобів є Агрокооператив «Золота нива», який до участі у справі не залучений. У свідоцтві про право власності позивача на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, відсутня відмітка про виділення йому майна у натурі».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року в справі № 131/475/16-ц (провадження № 61-37867св18) вказано, що «оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц (провадження № 61-4128св19). Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що проведення зборів власників майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Леухівське» та прийняття рішення про розподіл та виділення майна в натурі новим власникам майнових сертифікатів, яке оформлене протоколом від 10 липня 2014 року № 1, порушують права ОСОБА_1, як співвласника майна реорганізованого КСП, оскільки вона не була повідомлена про проведення зазначених зборів та була позбавлена можливості прийняти в них участь. Відсутність на загальних зборах всіх власників майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Леухівське», проведених 10 липня 2014 року, унеможливлювало прийняття співвласниками реорганізованого КСП «Леухівське» одностайного рішення про виділення в натурі частки його майна, а тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про порушення прав співвласника майна ОСОБА_1 та обґрунтовано визнав нелегітимними збори власників майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Леухівське», наслідком чого є визнання недійсним рішення зазначених зборів, оформленого протоколом від 10 липня 2014 року

№ 1».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц (провадження № 61-4128св19) зазначено, що «рішення щодо виділення в натурі частки з майна має прийматися на загальних зборах співвласників одностайно, тобто рішення про виділення в натурі частки майна реорганізованого КСП «Мир» може бути прийняте лише одностайно усіма співвласниками майнових паїв. Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що зі змісту протоколу від 25 вересня 2013 року № 25-09/13, яким оформлене спірне рішення загальних зборів, вбачається, що усього присутніх співвласників на цих зборах було лише семеро осіб, тобто не повний склад співвласників. Таким чином, рішення загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Мир», оформлене протоколом від 25 вересня 2013 року № 25-09/13, щодо надання згоди на виділення ОСОБА_6 переліку в натурі майна на суму 1 467 702 грн було прийнято без одностайної згоди усіх співвласників, унаслідок чого зазначені збори є неправомочними та незаконними. Крім того, усі співвласників майна колишнього КСП «Мир» не були в установленому законом порядку завчасно повідомлені про проведення 25 вересня 2013 року загальних зборів».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 292/1170/17 (провадження № 61-17967св19) вказано, що «оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден зі співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц (провадження № 61-4128св19). Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що власники спільної часткової власності здійснюють свої права за спільною згодою і жоден зі співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників. Така згода співвласників майна має бути отримана від всіх співвласників. Рішення щодо виділення в натурі частки з майна має прийматися на загальних зборах співвласників одностайно».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 2-236/07 (провадження № 61-15534св20) вказано, що «у статті 10 Закону України «Про об`єднання громадян» зазначено, що об`єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо). Створення і легалізація спілок об`єднань громадян, порядок їх діяльності та ліквідації здійснюються відповідно до цього Закону. Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення (стаття 13 Закону України «Про об`єднання громадян»). Відповідно до змісту статей 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. За загальним правилом право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (частина перша статті 358 ЦК України). Майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 133/2267/18 (провадження № 61-20137св19) вказано, що «підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників. Отже, питання щодо виділення майнового паю в натурі, способу такого виділення, визначення конкретного майна, яке передається власнику майнового паю, відноситься до виключної компетенції зборі співвласників».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 675/2134/18-ц (провадження № 61-22458св19) зазначено, що «питання щодо виділення майнового паю в натурі, способу такого виділення, визначення конкретного майна, яке передається власнику майнового паю, відноситься до виключної компетенції зборів співвласників.Відсутність у членів комітету уповноважених постійно діючої комісії громадської організації спілки громадян - співвласників майнових паїв КСП «Горинь» повноважень вирішувати питання про розпорядженням майном пайового фонду КСП «Горинь» встановлено рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2013 року у справі № 2207/2877/2012 за позовом ОСОБА_6 до Ізяславської міської ради, ОСОБА_1 , Державної реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції, треті особи: громадська організація спілки громадян - співвласників КСП «Горинь», сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горинь», про скасування рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради про надання дозволу на оформлення права власності на об`єкти нерухомості, визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації свідоцтв на право власності на нерухоме майно, за позовом ОСОБА_9 до Ізяславської міської ради, ОСОБА_1 , Державної реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції, треті особи: громадська організація спілки громадян - співвласників КСП «Горинь», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання неправомірним та скасування протоколу № 2 засідання членів комітету уповноважених постійно діючої комісії спілки громадян - співвласників майнових паїв КСП «Горинь» про виділення майна КСП «Горинь» в натурі ОСОБА_1 , визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради про надання дозволу на оформлення права власності на об`єкт нерухомості та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно (а. с. 80-84 т. 1).Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини (частина четверта статті 82 ЦПК України).Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що КП «Шепетівське БТІ» були проведені реєстраційні дії на підставі документів, які не відповідають вимогам закону, оскільки питання розподілу майна пайового фонду вирішується загальними зборами співвласників майнових паїв, а не рішенням членів комітету уповноважених постійно діючої комісії громадської організації спілки громадян - співвласників майнових паїв КСП «Горинь» від 14 травня 2010 року № 3».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 310/7483/18 (провадження № 61-15183св19) зазначено, що «у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року в справі № 125/1545/16-ц (провадження № 61-20164св19) вказано, що «до виділення на зазначені майнові сертифікати у передбаченому законом порядку конкретного майна усі вони є лише співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна, а тому і положення статті 362 ЦК України на них не поширюються. Вирішуючи спір, суди, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про відмову у позові, оскільки до виділення на майновий сертифікат у передбаченому законом порядку конкретного майна його власник є лише власником майнового паю. Право на майновий пай виникає у члена КСП, засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом і не пов`язується з конкретним майном до його виділення в натурі. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до укладення договорів купівлі-продажу із ОСОБА_4 були власниками майнового паю, засвідченого відповідним документом, - свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП ім. Щорса с. Гайове ТОВ «Лан» с. Гайове», не пов`язаного з виділеним у натурі майна, підстав вважати що вони є співвласниками частки у праві спільної часткової власності колективного підприємства немає. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/9325/17 (провадження № 61-9781св19), від 05 вересня 2018 року у справі № 700/474/15-ц (провадження № 61-10699св18), від 11 серпня 2018 року у справі № 189/1966/15-ц (провадження № 61-32439св18), від 28 лютого 2018 року у справі № 368/2048/15-ц (провадження № 61-5700св 18)». У справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що член КСП «Зоря» ОСОБА_2 відчужив ТОВ Агрофірма «Нива-Плюс» свій пай члена колективного сільськогосподарського підприємства за майновими сертифікатами. Свідоцтва про право власності на майновий пай ОСОБА_2 не містять жодних відміток про належність йому на праві власності будь-якого конкретного майна як індивідуально визначеного об`єкта. Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суди встановили, що позивачем не надані докази на підтвердження того, що оспорюваний ним договір купівлі-продажу стосується майна, яке належить йому на праві власності або на яке він отримав свідоцтво про право на майновий пай. Позивачем не доведено, що на час укладення оспорюваного договору, КСП не розрахувалося з ним за майновими паями, не зазначено, що на час укладення договору існували будь-які позови або претензії членів КСП щодо розпорядження їх майновими правами. Позивачем не надано суду і не наведено в позові жодних належних і допустимих доказів на підтвердження недійсності оспорюваного ним правочину. За таких обставин, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 567/862/19 (провадження № 61-9138св20) вказано, що «підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників. Разом із тим, вказані норми, так і норми ЦК України, на які послались суди попередніх інстанцій, не вимагають згоди інших співвласників майнових паїв на укладення договору дарування майнового паю, оскільки до виділення майна в натурі особі на наявні у нього свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) у передбаченому законом порядку конкретного майна він та інші члени колективного сільськогосподарського підприємства є співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна».

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що переглядається:

позивач пред`явив, крім інших, вимоги про: визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі майна від 03 жовтня 2016 року, укладеного між майновою комісією ТОВ «Зоря» та ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», який погоджено головою Глибочецької сільської ради Плевачук Л. І., про передачу у власність ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» об`єктів майнових паїв у селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, а саме будівлі для зберігання та переробки зерна вартістю 940 459,00 грн; визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі майна від 28 листопада 2016 року № 2, укладеного між майновою комісією ТОВ «Зоря» та

ОСОБА_2 , який погоджено головою Глибочецької сільської ради Плевачук Л. І., про передачу у власність ОСОБА_2 об`єктів майнових паїв у селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, а саме: майстерні-кузні тракторної бригади вартістю 111 802,00 грн; майстерні тракторної бригади - 13 146,00 грн; естакади - 3 761,00 грн; площадки - 6 788,00 грн; обладнання тракторної бригади - 12 520,00 грн;

правочини, оформлені актами приймання-передачі майна від 03 жовтня 2016 року та від 28 листопада 2016 року, вчинені на підставі рішення загальних зборів співвласників та лідерів майнових паїв ТОВ «Зоря» села Глибочок Борщівського району Тернопільської області, яке оформлене протоколом від

01 серпня 2016 року № 1;

позивач не був членом ТОВ «Зоря», а придбав майновий пай у фізичних осіб 20 вересня 2016 року на суму 13 562,70 грн, що становить 0,13 % від загальної суми майнового пайового фонду, та в подальшому 28 червня 2017 року придбав ще у фізичних осіб майнові паї на суму 2 864 483,02 грн, що становить 27,15 % від загальної вартості майнового пайового фонду. Таким чином, ОСОБА_1 набув статус власника майнових паїв лише 20 вересня 2016 року, тобто, після проведення загальних зборів колективного сільськогосподарського товариства «Зоря» від 01 серпня 2016 року, на яких вирішувались питання про передачу у власність ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» та ОСОБА_2 об`єктів майнових паїв у селі Глибочок Борщівського району Тернопільської області, його не було включено до списку осіб, які мають право на майновий пай;

підстав для визнання недійсними акта приймання-передачі майна від 03 жовтня 2016 року, складеного між майновою комісією ТОВ «Зоря» і ТОВ «Корпорація «Колос-ВС», та акта приймання-передачі майна від 28 листопада 2016 року, складеного між майновою комісією ТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 , немає, оскільки права позивача на майновий пай, власником якого він став після прийняття рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського товариства «Зоря» від 01 серпня 2016 року, зазначеними актами не порушено;

вимоги позивача про скасування записів про державну реєстрацію права власності є похідними від вимог про визнання недійсними актів приймання-передачі майна.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог про: визнання недійсними правочинів, оформлених актами приймання-передачі майна від 03 жовтня 2016 року та від 28 листопада 2016 року; скасування записів про державну реєстрацію права власності.

Аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в оскаржених частинах ухвалені без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення в оскарженій частині- без змін.

Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, тому підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня

2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС», ОСОБА_2 , Глибочецької сільської ради, правонаступником якої є Борщівська міська рада, треті особи: відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації, відділ державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», про визнання недійсними правочинів, оформлених актами приймання-передачі майна з пайового фонду, та скасування записів про державну реєстрацію права власності залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук