ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/7656/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Дудченко В.В.,

відповідача - Дороніна О.М., Шиян М.В., Гончаренко І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кощеєв І.М., Антонік С.Г., Іванов О.Г.

від 12.09.2022

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"

про стягнення основного боргу у розмірі 3 629 578,22 грн, пені у сумі 417 920,55 грн, 3% річних у розмірі 165 664,43 грн та інфляційної складової у сумі 368 123,24 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про стягнення 3 629 578,22 грн основного боргу, 417 920,55 грн пені, 165 664,43 грн 3% річних та 368 123,24 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив своєчасної оплати рахунків за перевищення договірної потужності у травні - грудні 2019 року на загальну суму 3 629 578,22 грн. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

17 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - Оператор) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (надалі - Замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000733 (надалі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених цим Договором, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.

Згідно з пунктом 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (надалі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Положеннями пункту 2.3 Договору визначено послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка № 1 (розподіл потужності) та/або додатка № 2 транспортування) до цього Договору.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Договору сторони погодили, що Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також планувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

У пункті 2.8 Договору визначено, що додатки № 1, № 2, № 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток № 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Відповідно до пункту 3.2 Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному Договором.

Умовами пункту 4.1 Договору визначено обов`язки Замовника, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до пунктів 5.4, 5.5 Договору окремим Додатком № 3 до Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком № 1 до цього Договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.3 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку № 1 до цього Договору. Величина договірної потужності Замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу та оформлюється додатком № 1 до цього Договору.

Вартість договірної потужності Замовника на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу Замовника (пункт 8.3 Договору).

Згідно з пунктом 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 № 1/1512000733, у випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за відповідною формулою (однією з складових формули є вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожен день газового місяця).

У пункті 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 № 1/1512000733, передбачено, що підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді.

Відповідно до пункту 11.1 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

У пунктах 11.2, 11.3 Договору передбачено, що Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від писання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.5 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 17.1 Договору він набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення будь-якою із сторін іншої сторони про припинення дії Договору.

За таких обставин, договір № 1512000733 від 17.12.2015 р. був чинний у спірний період: з травня по грудень 2019 року.

В матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами додатків № 1 (розподіл потужності) та № 2 (транспортування) до Договору, наявний додаток № 3 з переліком комерційних вузлів обліку газу, встановлених на фізичних точках входу/виходу до Замовника.

Позивач на підтвердження виконання ним умов Договору надав: акти наданих послуг, відповідно до яких Оператор надав, а Замовник отримав послуги перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи на загальну суму 3 629 578,22 грн: акт від 31.05.2019 № 05-2019-1512000733/1000519 за травень 2019 року на суму 261 513,53 грн; акт від 30.06.2019 № 06-2019-1512000733/1000619 за червень 2019 року на суму 243 815,60 грн; акт від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733/1000719 за липень 2019 року на суму 235 733,24 грн; акт від 31.08.2019 № 08-2019-1512000733/1000819 за серпень 2019 року на суму 227 015,09 грн; акт від 30.09.2019 № 09-2019-1512000733/1000919 за вересень 2019 року на суму 208 199,06 грн; акт від 31.10.2019 № 10-2019-1512000733/1001019 за жовтень 2019 року на суму 455 121,71 грн; акт від 30.11.2019 № 11-2019-1512000733/1001119 за листопад 2019 року на суму 761 558,57 грн; акт від 31.12.2019 № 12-2019-1512000733/1001219 за грудень 2019 року на суму 1 236 621,42 грн. Вказані акти містять обсяг перевищення замовленої потужності тис. куб. м/добу (сумарний за місяць) та підписані представником Замовника і скріплені його печаткою; рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності, в яких також зазначений обсяг перевищення замовленої потужності тис. куб. м/добу (сумарний за місяць) і відповідний тариф, а також звіти про використання замовленої потужності за травень-грудень 2019 року, в яких зазначено: ІЦЕС - код точки входу/виходу - 56ZG-DSO-070000Р, щодобові обсяги фактично використаної потужності, та замовлена (договірна) потужність за добу в обсязі - 0,00000 тис. куб. м/добу, та які відповідно до реєстру відправлених файлів з інформаційної платформи Оператора направлені Замовнику.

Замовником не здійснено оплати рахунків за перевищення замовленої потужності за травень - грудень 2019 року.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі № 904/7656/21 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- підписання додатків № 1, № 2, їх обов`язковість та невід`ємність до договору транспортування природного газу визначена чинним законодавством, і тому обставина їх відсутності у зв`язку з не підписанням чи неузгодженням між сторонами, є обставиною, що ставить під сумнів факт узгодження сторонами всіх істотних умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором. Зміст договору транспортування природного газу та відсутність підписаних додатків до нього свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором.

- відсутність узгоджених умов щодо обсягів та порядку надання послуг унеможливлює виконання положень договору транспортування природного газу, у тому числі, в частині порядку визначення вартості перевищення замовленої (договірної) потужності. За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" є необґрунтованими;

- оскільки за умовами договору транспортування природного газу діяльність сторін підпадає під визначення перевезення вантажів, позивач є саме перевізником у розумінні положення частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України;

- шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за надані послуги сплив з січня 2020 по липень 2020 (в залежності від кінцевої дати строку виконання основного зобов`язання). Із цим позовом позивач звернувся до суду тільки 28.08.2021, тобто поза межами строку позовної давності;

- оскільки під час розгляду цієї справи судом було встановлено необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні позову суд першої інстанції відмовив саме внаслідок необґрунтованості позовних вимог.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі № 904/7656/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- договір транспортування природного газу є договором про надання послуг, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством;

- виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору транспортування природного газу, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки № 1 та № 2 до договору не укладаються;

- з матеріалів справи вбачається вчинення сторонами дій, спрямованих на виконання договору транспортування природного газу;

- надані позивачем докази підтверджують перевищення відповідачем замовленої потужності у спірний період, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення спірної заборгованості, а також нарахованих пені, 3% та інфляційних втрат є правомірними.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у даній справі.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив наявність виключних випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 6, 11 Цивільного кодексу України; положень постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1437 від 27.12.2017, № 580 від 22.04.2019, якими внесені зміни до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2497 від 30.09.2015; пункту 1 глави 3 розділу І, пункту 8 глави 1 розділу ХІ, пункту 3 глави 1 розділу ІХ, пунктів 1, 2 глави 2 розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи в частині оновленого порядку та умов надання права на користування договірною потужністю, яке надається Оператором газотранспортної системи замовнику послуг транспортування, порядку документального підтвердження факту розподілу потужності, порядку розрахунків договірної потужності та підстави для оплати вартості перевищення договірної потужності;

- суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази: не перевірив наявні у матеріалах докази (у тому числі і електронні), що підтверджують обсяги закачування природного газу в газорозподільну систему відповідача через точки виходу (обсяги розподіленої потужності), та як наслідок прийшов до помилкового висновку про правильність розрахунків перевищення розміру використаної потужності над замовленою, а відтак і про правильність розрахунку заявлених до стягнення сум; порушення статей 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, оскільки суд апеляційної інстанції встановив обставини справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача по пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача по пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

18 листопада 2022 року відповідач подав до Верховного Суду міркування щодо застосування Кодексу газотранспортної системи, Регламенту Комісії (ЄС) № 2017/459 від 16.03.2017 про встановлення Мережевого кодексу механізмів розподілу потужності в газотранспортних системах та про скасування Регламенту (ЄС) № 984/2013 та Регламенту Комісії (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах, які по суті є доповненням до касаційної скарги.

Відповідно до приписів частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк.

Водночас доповнення до касаційної скарги подані відповідачем з пропуском передбаченого законом строку на касаційне оскарження, тому залишаються без розгляду.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I; тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Натомість відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати:

- надання доступу до потужності (розподіл потужності);

- послуги транспортування;

- послуги балансування.

Кодекс встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац 1 пункту 1 глави 1 розділу VIII).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом, Типовим договором.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин 1, 3 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 2 статті 180 Господарського кодексу України).

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом та Типовим договором транспортування природного газу.

Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

За змістом частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням додатка № 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка № 2 (транспортування), які згідно з пунктом 2.8 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток № 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами додатків № 1 (розподіл потужності) та № 2 (транспортування) до Договору, однак наявний додаток № 3 з переліком комерційних вузлів обліку газу.

Відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Фактичне виконання сторонами Договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи № 922/189/18.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору (використання Замовником потужності (її обсягів) в точках виходу з ГТС до ГРМ), зокрема: Оператором складено, підписано та направлено Замовнику акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності), звіти про використання замовленої потужності за травень-грудень 2019 року, рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності; інформація, зазначена Замовником у формах звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна); висновки НКРЕКП, викладені в акті від 13.07.2021 № 339.

Згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).

Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку № 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.8 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки № 1 та № 2 до Договору не укладаються (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, від 26.07.2022 у справі № 921/183/21, від 02.08.2022 у справі № 922/3303/21 (mutatis mutandis, з урахуванням відповідних відмінностей).

З огляду на викладене та те, що учасники ринку природного газу повинні дотримуватись правил визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що Договором не передбачено умов отримання Замовником послуг з розподілу потужності на добу наперед.

Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму вебсайті перелік точок входу/виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.

Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу передбачено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Відповідно до пункту 3.2 Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Зазначеному праву Оператора кореспондується обов`язок Замовника не перевищувати замовлені потужності, визначені у цьому Договорі, а у разі перевищення договірної потужності здійснити додаткову плату Оператору, в порядку, визначеному цим Договором (пункт 4.1 Договору).

Вартість перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках воду/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця розраховується за формулою наведеною в пункті 8.4 Договору.

У пункті 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 № 1/1512000733, передбачено, що підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді.

Оформлення послуг, які надаються за Договором, за винятком послуг балансування здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов пункту 11.1 Договору.

У пунктах 11.2, 11.3 Договору передбачено, що Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від писання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції з`ясував, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень - грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу. Як вбачається із звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.

Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень - грудень 2019 року) містяться в актах наданих послуг, звітах та рахунках.

Замовник не підписав направлені йому Оператором акти наданих послуг, не надав в письмовій формі мотивовану відмову від підписання таких актів наданих послуг та не оплатив рахунки за перевищення замовленої потужності за травень - грудень 2019 року.

Договір містить розділ VII "Тарифи", пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT "Укртрансгаз", яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ.

Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1 000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

За результатами дослідження актів наданих послуг апеляційний суд встановив, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим Регулятором у відповідній точці виходу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що: акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травня - грудня 2019 року, надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 61 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.5 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи обставини прострочення відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності та здійснивши перерахунок, заявлених позивачем до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив правильність такого розрахунку.

Таким чином, встановивши обставини надання позивачем та отримання відповідачем послуг перевищення замовленої (договірної) потужності за період травня - грудня 2019 року, не оплату відповідачем відповідних послуг, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що позовна вимога про стягнення основного боргу не ґрунтується на Договорі, оскільки до нього не було внесено змін, які б врегульовували надання послуги розподілу потужності, з огляду на те, що відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов`язку дотримання правил визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання послуг. До того ж сам скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що тільки з 01.05.2019 позивач фактично почав надавати послугу з розподілу потужності на добу наперед.

Доводи скаржника про те, що позивач не має права стягувати з відповідача перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця, оскільки така потужність не передбачена Договором і жодних номінацій на розподіл такої потужності відповідач не подавав, Суд відхиляє з огляду на обов`язок учасників ринку природного газу дотримуватись Кодексу та те, що, як зазначалось вище, у разі неподання відповідних номінацій, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

Щодо доводів скаржника про те, що позивач не виконав обов`язок, встановлений постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 (внесення змін до Типового договору транспортування природного газу) та не привів договірні відносини з відповідачем у відповідність з діючим законодавством, Суд зазначає, що пунктом 17.3 Договору визначено те, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору. Тобто, обов`язок привести Договір, у тому числі, у відповідність до Типового договору транспортування природного газу, в редакції постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437, покладається не тільки на позивача, а на й відповідача.

Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів, з огляду на таке.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Згідно із статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (статті 78 Господарського процесуального кодексу України).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору (використання Замовником потужності (її обсягів) в точках виходу з ГТС до ГРМ), зокрема: Оператором складено, підписано та направлено Замовнику акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності), звіти про використання замовленої потужності за травень-грудень 2019 року, рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності; інформація, зазначена Замовником у формах звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна); висновки НКРЕКП, викладені в акті від 13.07.2021 № 339.

Матеріали справи не містять і відповідачем не зазначалось у відзиві на позовну заяву про те, що ним надавалась в письмовій формі мотивована відмова від підписання актів наданих послуг, у розумінні пункту 11.3 Договору; відповідач у відзиві на позов не наводив конкретних обґрунтувань неналежного здійснення позивачем розрахунків у відповідних звітах; відповідачем у відзиві на позов не надано контррозрахунку заявлених позовних вимог.

До того ж, матеріали справи містять акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-IX, датований 31.08.2022, укладений між позивачем та відповідачем, який свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем за перевищення потужності за 2019 рік у розмірі 3 6529 578,22 грн.

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, Суд вважає неспроможними відповідні доводи скаржника про встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи на підставі недопустимих доказів.

Суд зазначає, що аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишення без змін.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 904/7656/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

І.Д. Кондратова