Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року Справа№200/14438/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

27 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення від 30 вересня 2021 року № 052530002842, прийняте Відділом обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із включенням до пільгового трудового стажу періодів:

- роботи на шахті «Радянська» радянського виробничого об`єднання з видобутку вугілля «Радянськвугілля» з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року та з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року;

- служби в лавах радянської армії з 30 листопада 1989 року по 03 листопада 1991 року;

- роботи на шахті «Радянська» Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» з 01 січня 1992 року по 11 травня 1992 року та з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року;

та включенням до загального трудового стажу періоду роботи водієм-експедитором з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року;

3. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, використовувати відомості, наведені в наступних документах:

- довідці від 16 лютого 2021 року № 133;

- довідці про заробітну плату від 16 лютого 2021 року № 134;

- довідці про реорганізацію підприємства від 16 лютого 2021 року № 135;

- довідці про заробітну плату для призначення пенсії від 16 лютого 2021 року № 66;

- довідці про заробітну плату для призначення пенсії від 16 лютого 2021 року № 67;

- довідці про заробітну плату для призначення пенсії від 16 лютого 2021 року № 68;

- наказі від 20 липня 1995 року № 338 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці».

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

02 листопада 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача 1 докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Станом на 02 грудня 2021 року відзив на позовну заяву від відповідача 1 до суду не надходив, витребувані докази суду не надані.

Як наслідок, 02 грудня 2021 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; з ініціативи суду продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 173 КАС; призначив підготовче засідання; повторно витребував у відповідача 1 докази.

У зв`язку широкомасштабною військовою агресією російської федерації Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану», з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин в Україні введений воєнний стан.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 року № 679-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» проводиться обов`язкова евакуація населення Донецької області.

Через існування загрози життю та здоров`ю учасників справи та працівників суду проводити судові засіданні в приміщенні суду за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 2, наразі неможливо.

Широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні воєнного стану, триває.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

06 грудня 2022 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Житомирській області); встановив відповідачу 2 строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача 2 докази.

В період дії воєнного стану тимчасово Донецький окружний адміністративний суд відновив проведення судових засідань в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

У зв`язку з цим 06 грудня 2022 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23 грудня 2022 року о 12 годині 00 хвилин в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4.

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному КАС.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

У зв`язку з цим на підставі ч. 9 ст. 205 КАС справа розглянута в письмовому провадженні за наявними в ній матеріалами.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23 вересня 2021 року він звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Разом з заявою про призначення пенсії, крім іншого, він надав трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16 лютого 2021 року № 133, довідку про підземні спуски в шахту від 16 грудня 2021 року № 134, довідку про реорганізацію підприємства від 16 лютого 2021 року № 135, довідки про заробітну плату для призначення пенсії від 16 лютого 2021 року №№ 66, 67, 68, наказ від 20 липня 1995 року № 339 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці».

Позивач стверджував, що 30 вересня 2021 року Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області прийняв рішення № 052530002842, яким відмовив в призначенні пенсії.

За розрахунком пенсійного органу, страховий стаж позивача становить 18 років 05 місяців 05 днів, пільговий стаж відсутній.

При цьому, пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу:

-періоди роботи згідно з довідкою підприємства, що знаходиться на тимчасово окупованій території, на підставі ч. 3 ст. 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207);

-період роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року, оскільки відсутні накази про прийняття і звільнення, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110, (далі Інструкція № 58); в Реєстрі застрахованих осіб період роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року відсутній.

Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач доводив, що наявність у нього спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.

Позивач покликався на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, та зазначав, що документи, видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, мали бути враховані пенсійним органом.

Позивач наводив норми пп. «в» ч. 3 ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі Закон № 2232), абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011), пп. «к» п. 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі Порядок № 590), та стверджував, що має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду строкової військової служби.

Крім того, позивач стверджував, що має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року на підставі записів в трудовій книжці та не зобов`язаний підтверджувати цей період шляхом подання інших документів, в тому числі наказів про прийняття на роботу та звільнення.

Просив задовольнити позов.

Відповідач 1 ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

ГУ ПФУ в Донецькій області зазначило, що 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначений структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а саме ГУ ПФУ в Житомирській області.

30 вересня 2021 року ГУ ПФУ в Житомирській області прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

06 жовтня 2021 року Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області надіслав ОСОБА_1 повідомлення про відмову в призначенні пенсії № 0500-1509-8/81313.

Відповідач 1 покликався на норми п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 та зазначив, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важливими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного стажу пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

В обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення відповідач 1 покликався на норми ст. 24 Закону № 1058, п. п. 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), п. 6.7 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідач 1 вказував на те, що на підставі ч. 3 ст. 9 Закону № 1207 до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи з 02 серпня 1988 року по 10 листопада 1988 року, з 11 листопада 1988 року по 09 серпня 1989 року, з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року, з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року, з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року, з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року, оскільки довідка від 16 лютого 2021 року № 133 видана відособленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького», що знаходиться на тимчасово окупованій території.

До пільгового стажу позивача не зарахований період з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць, що не відповідає вимогам Інструкції № 58.

ГУ ПФУ в Донецькій області зазначило, що позивач фактично має 29 років 03 місяці 22 дні страхового стажу; пільговий стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, становить 09 років 04 місяці 28 днів, чого недостатньо для призначення пенсії за віком за Списком № 1.

Просив відмовити в позові.

Відповідач 2 ГУ ПФУ в Житомирській області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідач 2 зазначив, що 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 114 Закону № 1058, яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача та прийняло рішення від 30 вересня 2021 року № 052530002842 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.

В обґрунтування рішення я про відмову в призначенні пенсії відповідач 2 покликався на норми п. 1 ч. 2 ст. 114, ст. 24 Закону № 1058, п. п. 1, 20 Порядку № 637, п. 3 Порядку № 383, п. 4 Порядку № 442, п. п. 2.4, 2.6 Інструкції № 58.

Пенсійний орган вказував на те, що за поданими документами не зарахував ОСОБА_1 до пільгового стажу:

періоди пільгового стажу, згідно з довідкою 16 лютого 2021 року № 133, яка видана особливим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького», що знаходиться на тимчасово окупованій території, з огляду на положення ст. 8 Закону № 1207;

період з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року, оскільки відсутні накази про прийняття і звільнення, а в Реєстрі застрахованих осіб цей період відсутній.

У зв`язку з цим відповідач 2 стверджував, що підтверджений належними документами, страховий стаж позивача становить 18 років 05 місяців 05 днів; пільговий стаж за Списком № 1 відсутній, оскільки не підтверджений в порядку визначеному законодавством, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення (перерахунку) пенсії за віком здійснено структурним підрозділом ГУ ПФУ в Житомирській області та 30 вересня 2021 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.

Отже, дії пенсійного органу є правомірними та вмотивованими.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 05 квітня 2005 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

У зв`язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений покинути місце свого постійного проживання, перемістився на підконтрольну органам державної влади України територію і набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 22 жовтня 2014 року № 1455-15.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код 13559341) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_2 здійснював структурний підрозділ ГУ ПФУ в Житомирській області.

30 вересня 2021 року ГУ ПФУ в Житомирській області прийняло рішення № 052530002842 «Про відмову у призначенні пенсії».

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 28 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Чоловікам, які не мають 10 років відповідного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону (60 років); пенсія призначається із заниженням пенсійного віку на 1 рік за кожен рік такої роботи.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядком № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій, в яких має бути зазначено періоди роботи, що враховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку.

Вік заявника 50 років.

Страховий стаж особи 18 років 05 місяців 05 днів.

Пільговий стаж особи відсутній.

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

За доданими документами до пільгового стажу не зараховано:

-періоди пільгового стажу згідно з довідкою від 16 лютого 2021 року № 133, яка видана відособленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького», що знаходиться на тимчасово окупованій території, згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 1207, відповідно до якої будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або посадові особи створені, обрані чи призначені, у порядку не передбаченому Законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами або особами, є недійсними і не створює правових наслідків.

-період з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року, оскільки відсутні накази про прийняття та звільнення, що не відповідає вимогам Інструкції № 58. В Реєстрі застрахованих осіб період з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року відсутній.

Не працює з 01 травня 2016 року.

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, 09 серпня 2036 року або при набутті необхідного страхового та пільгового стажу.

Враховуючи викладене ГУ ПФУ в Житомирській області вирішило відмовити ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

Листом від 06 жовтня 2021 року № 0500-1509-8/81313 Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області повідомив позивачеві про відмову в призначенні пенсії.

З приводу періодів роботи (військової служби), на зарахування яких до страхового та до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Трудова книжка серії НОМЕР_3 містить такі записи:

Запис 1 02 серпня 1988 року на підставі наказу від 02 серпня 1988 року № 981/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Радянська» радянського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Радянськвугілля» учнем токаря на дільницю ЕМО.

Запис 2 11 листопада 1988 року на підставі наказу від 10 листопада 1988 року № 1400/к переведений токарем ІІ розряду.

Запис 3 10 серпня 1989 року на підставі наказу від 10 серпня 1989 року № 942/к переведений учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті.

Запис 4 18 вересня 1989 року на підставі наказу від 18 вересня 1989 року № 1099/к переведений гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті.

Запис 5 21 листопада 1989 року № 1324/к звільнений за п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю Української РСР у зв`язку з призовом на строкову військову службу.

Записи 6-7 з 30 листопада 1989 року по 03 листопада 1991 року позивач проходив службу в лавах Радянської Армії; записи внесені на підставі військового квитка НОМЕР_4 .

Запис 8 03 січня 1992 року на підставі наказу від 03 січня 1992 року № 2/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Радянська» Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті.

Запис 9 11 травня 1992 року на підставі наказу від 11 травня 1992 року № 304/к переведений прохідником ІV розряду підземним з повним робочим днем в шахті.

Запис 10 01 вересня 1993 року на підставі наказу від 01 вересня 1993 року № 756/к переведений прохідником V розряду підземним з повним робочим днем в шахті.

Запис 11 27 грудня 1999 року на підставі наказу від 27 грудня 1999 року № 1064/к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Запис 12 17 січня 2000 року на підставі трудової угоди від 17 січня 2000 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до приватного підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) водієм-експедитором.

Запис 13 25 червня 2001 року звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України. В записі 13 відсутнє посилання на підставу його внесення.

Запис про звільнення засвідчений підписом та печаткою приватного підприємця ОСОБА_3

[…]

Позивач надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана 16 лютого 2021 року за № 133 на тимчасово окупованій території (м. Макіївка Донецької області) так званим «Відособленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР».

Згідно з цією довідкою ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті «Радянська» державної холдингової компанії «Макіїввугілля» і за період

з 02 серпня 1988 року по 10 листопада 1988 року (00 років 03 місяці 08 днів) виконував роботи на дільниці ЕМО з повним робочим днем на поверхні за професією учень токаря;

з 11 листопада 1988 року по 09 серпня 1989 року (00 років 08 місяців 28 днів) виконував роботи на дільниці ЕМО з повним робочим днем на поверхні за професією токаря;

з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року (00 років 01 місяць 07 днів) виконував підземні роботи на дільниці ШТ з повним робочим днем під землю за професією підземний учень гірничого робочого, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року (00 років 02 місяці 03 дні) виконував підземні роботи на дільниці ШТ з повним робочим днем під землею за професією підземний гірничий робочий, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

з 21 листопада 1989 року звільнений у зв`язку з призовом до Радянської Армії;

з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року (00 років 04 місяці 07 днів) виконував підземні роботи на дільниці ПР-2 з повним робочим днем під землю за професією підземний учень прохідника, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, код КП 1010100а, постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10;

з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року (07 років 07 місяців 16 днів) виконував підземні роботи на дільниці ПР-2 з повним робочим днем під землею за професією прохідник підземний, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, код КП 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162;

з 27 грудня 1999 року звільнений за власним бажанням.

Довідка видана на підставі особової картки ф. Т-2 №№ 3285, 3268, особових рахунків.

Атестація робочого місця за професію підземний прохідник проведена вперше за наказом від 20 липня 1995 року № 339.

В страйках участі не брав, до сторонніх робіт не залучався, відпусткою без збереження заробітної плати не користувався.

Наказом шахти «Радянська» виробничого об`єднання «Макіїввугілля» від 20 липня 1995 року № 339 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» затверджений Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням за Списком № 1, до якого, крім іншого, включені професії «прохідник» та «гірничий робочий підземний».

Позивач надав довідку від 16 лютого 2021 року № 134, видану на тимчасово окупованій території так званим «Відособленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР».

Довідка від 16 лютого 2021 року № 134 містить інформацію про підземні спуски в шахту за період роботи ОСОБА_1 на шахті «Радянська» підземним учнем гірничого робочого з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року та підземним учнем прохідника з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року, а саме: в серпні 1989 року 16 днів курси + 5 днів учбової практики, у вересні 1989 року 7 днів курсів + 6 днів підземних, в січні 1992 року 12 днів учбової практики + 5 днів підземних, в лютому 1992 року 20 днів курсів + 2 дні підземні, в березні 1992 року 20 днів курсів + 1 день підземний, в квітні 1992 року 17 днів курсів + 5 днів підземних.

В період навчання в учбовому пункті, на курсах і підземних роботах в якості учня позивачу виплачувалась тарифна ставка підземного робочого за професією, за якою проходив навчання.

Довідка видана на підставі табелів підземних виходів, особових рахунків №№ 3285, 3268.

Довідка від 16 лютого 2021 року № 135, видана на тимчасово окупованій території так званим «Відособленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР», містить інформацію про реорганізацію шахти «Радянська».

Довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 16 лютого 2021 року №№ 66, 67, 68 видані на тимчасово окупованій території так званим «Відособленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР» на підставі особових рахунків, т. № 3285, т. № 3268, містять інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди з серпня 1988 року по листопад 1989 року; з січня 1992 року по грудень 1997 року; з січня 1998 року по грудень 1999 року.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Ухвалами від 02 листопада 2021 року та від 02 грудня 2021 року суд витребував у відповідача 1, а ухвалою від 06 грудня 2022 року у відповідача 2 пенсійну справу ОСОБА_1 з усіма наявними в ній матеріалами; заяву позивача про призначення пенсії від 23 вересня 2021 року та всі документи, що були подані разом з нею; рішення про відмову у призначенні пенсії від 30 вересня 2021 року № 052530002842 та всі документи, що слугували підставою для його прийняття; розрахунок загального та пільгового стажу, проведений пенсійний органом під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії (форма РС-право); всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Витребувані докази відповідачі суду не надали, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомили.

За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 23 вересня 2021 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 14 серпня 2021 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. «Підземні роботи» розділу І. «Гірничі роботи» (Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд) Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені:

Усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних та нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт і рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців (медперсонал підземних (здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку і т.д.).

[…]

До підрозділу 1010000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені:

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:

10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах

[…]

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 березня 2021 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Житомирській області рішення від 30 вересня 2021 року № 052530002842 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Житомирській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування відомостей, наведених у довідках, виданих підприємствами, установами, організаціями незаконних органів, утворених на тимчасово окупованих територіях України, суд виходить з такого.

Місто Макіївка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV це місто визнано тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207) тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 1207 правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Ч. 1 ст. 17 Закону № 1207 встановлено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі ст. 18 Закону № 1207 громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено Законом № 1207.

Так, ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону № 1207 передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, Верховний Суд в постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 569/14531/16-а, від 18 квітня 2019 року у справі № 344/16404/16-а вважав за необхідне відзначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року), згідно з якими:

«Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, на думку Верховного Суду, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Суд зауважує, що в даному випадку можливим є застосування загальних принципів («Намібійських винятків»), сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень права позивача на соціальний захист та гарантованого йому права на належне пенсійне забезпечення.

Виходячи з цих міркувань, пенсійний орган мав прийняти до розгляду та взяти до уваги відомості, наведені в документах, виданих підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території, (зокрема, в довідках від 16 лютого 2021 року №№ 133, 134, 135 та в довідках про заробітну плату для призначення пенсії від 16 лютого 2021 року №№ 66, 67, 68).

Відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке (яка) знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27 лютого 2019 року по справі № 423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року по справі № 242/1484/17, від 26 березня 2020 року по справі № 414/1864/16-а.

Крім того, слід врахувати висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20 березня 2018 року в справі № 527/1655/17, згідно з яким неможливість проведення пенсійним органом перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати їх відновлення.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року, з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року, з 01 січня 1992 року по 11 травня 1992 року та з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року ОСОБА_1 працював на шахті «Радянська» учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті; з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року на тому ж підприємстві гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті; в період з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року працював на шахті «Радянська» учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті; з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року на тому ж підприємстві прохідником підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 3-5, 8-11 в трудовій книжці).

Оскільки зайнятість позивача в період з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року та з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року повний робочий день на підземних роботах за професією гірничий робочий підземний, що передбачена як Списком № 1, так і Постановою КМУ № 202, підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж, ОСОБА_1 має право на зарахування цих періодів до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в).

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 та з огляду на те, що зайнятість позивача в періоди з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року та з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року повний робочий день на підземних роботах в шахті за провідною професією прохідник, що передбачена Списком № 1 та ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці, ОСОБА_1 має право на зарахування цих періодів до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, П/П, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в).

В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що не зарахував до пільгового стажу періоди, вказані в довідці від 16 лютого 2021 року № 133, оскільки вона видана підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу.

По-перше, записи в трудовій книжці містять всю необхідну інформацію для віднесення вказаних вище періодів до пільгового стажу, а тому подання додаткових доказів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі уточнюючих довідок, як того вимагають п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637, позивач не потребує.

По-друге, з огляду на викладені вище мотиви, пенсійний орган мав рахувати відомості, вказані в довідці від 16 лютого 2021 року № 133, незважаючи на те, що вона видана на тимчасово окупованій території.

Разом з цим суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що вказаний ним в позовній заяві період роботи на шахті «Радянська» «з 01 січня 1992 року по 11 травня 1992 року» не відповідає записам в його трудовій книжці, згідно з якими він працював учнем прохідника підземного з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року.

Отже, правові підстави для зарахування до пільгового стажу періоду з 01 січня 1992 року по 02 січня 1992 року відсутні, а 11 травня 1992 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу у складі періоду з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду проходження строкової військової служби з 30 листопада 1989 року по 03 листопада 1991 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 30 листопада 1989 року по 03 листопада 1991 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу (записи №№ 6-7 в трудовій книжці).

Рішення, яке є предметом спору, не містить будь-якого обґрунтування підстав неврахування цього періоду до пільгового стажу.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 січня 1992 року Закон № 1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

За змістом п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

На час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі Положення № 590).

П. 109 Положення № 590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості […] робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (пп. пп. «а» і «б» п. 16), […] періоди, зазначені у пп. пп. «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення № 590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].

02 червня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

На підставі п. 1 розділу І Закону № 2636 абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 був доповнений реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

На підставі п. 2 розділу І Закону № 2636 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 доповнена абз. 2 такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби), до прийняття Закону № 1788 при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону № 1788 питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26 березня 1993 року, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01 січня 2004 року це роз`яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах […], втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах […], втрачають його.

Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах […] при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення № 590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 та ч. 1 ст. 2 Закону № 2232, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 pоку № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.

В даному випадку не йдеться про колізію між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.

Таким чином, відповідно до п. 109 Положення № 590 ОСОБА_1 має право на прирівняння періоду строкової військової служби до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду.

Оскільки до призову на строкову військову службу позивач працював гірничим робочим підземним з повним робочим днем під землею, а після демобілізації прохідником з повним робочим днем під землею, і робота за обома цими професіями дає право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і періоду проходження строкової військової служби з 30 листопада 1989 року по 03 листопада 1991 року.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року ОСОБА_1 працював у приватного підприємця ОСОБА_3 водієм-експедитором (записи №№ 12-13 в трудовій книжці).

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці), автоматично зараховується як страховий стаж.

При цьому суд зауважує, що зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону Закон № 1788.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року.

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач 2 зазначив, що до пільгового стажу позивача не зарахований період з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року, оскільки відсутні накази про прийняття та звільнення, що не відповідає вимогам Інструкції № 58; в Реєстрі застрахованих осіб цей період відсутній.

Суд відхиляє ці аргументи пенсійного органу з огляду на таке.

По-перше, робота за професією водія-експедитора, не дає права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а тому про зарахування цього періоду до спеціального (пільгового) стажу не йдеться.

По-друге, оцінюючи правомірність наведеної відповідачем 2 підстави для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788, абз. 1 п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110, (далі Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 […]

До трудової книжки вносяться:

[…]

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

[…].

П. 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

За правилами п. 2.6 Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 2.8 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Суд відзначає, що Інструкція № 58 чітко визначила коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«[…]

34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

[…]».

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на це, а також враховуючи, що записи №№ 12-13 в трудовій книжці містять всі відомості про період роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року, які необхідні для його зарахування до страхового стажу. В записі № 12 про прийняття на роботу вказано, що він внесений на підставі трудової угоди від 17 січня 2000 року; факт того, що в записі № 13 відсутнє посилання на дату і номер наказу про звільнення, не може позбавляти позивача права на зарахування цього періоду до страхового стажу.

Посилання відповідача 2 на те, що в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування відсутні відомості про період роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року, суд вважає недоречним, оскільки, до 01 січня 2004 року трудовий стаж, автоматично зараховується як страховий стаж.

Крім того, щодо висновку пенсійного органу про відсутність у ОСОБА_4 страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Протиправна відмова відповідача 2 зарахувати позивачу до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, виплинула також на правильність обчислення страхового стажу з урахуванням абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 30 вересня 2021 року № 052530002842 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Житомирській області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 30 вересня 2021 року № 052530002842 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить також застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області:

1. зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року водієм-експедитором;

2. зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоди:

роботи з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті;

роботи з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті;

строкової військової служби з 30 листопада 1989 року по 03 листопада 1991 року;

роботи з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті;

роботи з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року прохідником підземним з повним робочим днем в шахті;

3. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні, та з врахуванням відомостей про заробітну плату, наведених у довідках від 16 лютого 2021 року №№ 66, 67, 68.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Житомирській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Житомирській області суд покладає обов`язок зарахувати вказані вище періоди роботи до страхового та спеціального (пільгового) стажу позивача та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви ОСОБА_1 , не проводило розрахунок його страхового та пільгового стажу, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для покладання на нього обов`язку повторно розглянути заяву позивача із зарахуванням відповідних періодів до страхового і пільгового стажу.

Лист Відділу обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області від 06 жовтня 2021 року № 0500-1509-8/81313 має лише інформаційний характер, не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не створює для позивача правових наслідків.

Суд зауважує, що п. 4.10 Порядку № 22-1 не регулює питання призначення пенсії.

Норми п. 4.10 Порядку № 22-1 передбачають передачу електронної пенсійної справи від «органу, що призначає пенсію», який розглядав заяву про призначення пенсії, до «органу, що призначає пенсію», за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тобто п. 4.10 Порядку № 22-1 врегульовує відносини щодо виплати пенсії, які виникають після того, як визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, прийняв рішення про призначення пенсії.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області слід відмовити.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача, які стосуються зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 01 січня 1992 року по 02 січня 1992 року, оскільки записи в трудовій книжці свідчать, що позивач був прийнятий на роботу 03 січня 1992 року, а 01-02 січня 1992 в трудових відносинах з шахтою «Радянська» не перебував.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву про призначення пенсії, використовуючи відомості, наведені в довідках від 16 лютого 2021 року №№ 133, 134, 135 та в наказі від 20 липня 1995 року № 338, оскільки за встановлених фактичних обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язання пенсійного органу зарахувати вказані вище періоди до пільгового стажу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (квитанція від 21 жовтня 2021 року), тобто за одну вимогу немайнового характеру.

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код: 13559341, місцезнаходження: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30 вересня 2021 року № 052530002842 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 17 січня 2000 року по 25 червня 2001 року водієм-експедитором.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди:

роботи з 10 серпня 1989 року по 17 вересня 1989 року учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті;

роботи з 18 вересня 1989 року по 21 листопада 1989 року гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті;

строкової військової служби з 30 листопада 1989 року по 03 листопада 1991 року;

роботи з 03 січня 1992 року по 10 травня 1992 року учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті;

роботи з 11 травня 1992 року по 27 грудня 1999 року прохідником підземним з повним робочим днем в шахті.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні, та з врахуванням відомостей про заробітну плату, наведених у довідках від 16 лютого 2021 року №№ 66, 67, 68.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 23 грудня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко