г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4265/20

Номер провадження 2/213/24/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

секретар судового засідання - Демченко Г.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні /узалі судовихзасідань №14/,в порядкузагального позовногопровадження,цивільну справу№213/4265/20за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенко Владислав Олександрович, про визнання особи такою, що не мала права на спадкування та визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, -

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

09.12.2020 до суду з позовом звернулась ОСОБА_3 . Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , який мав тяжкі захворювання. Приватним нотаріусом Криворізького міськогонотаріального округуДніпропетровської областіПетрушенком В.О.були виданісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом наім`я позивачата відповідача,яка єонукою померлогоспадкодавця,незважаючи нате,що останняне піклуваласьпро дідуся,який застаном здоров`я потребував постійного стороннього догляду, матеріальної допомоги не надавала, у зв`язку з чим, на її думку, не має права на спадщину. Тому просиласуд встановити,що відповідач ОСОБА_2 ухилялась віднадання допомогиспадкодавцеві,який потребувавтакої допомоги,і черезпохилий вікта тяжкухворобу перебуваву безпорадномустані,та визнатисвідоцтво проправо наспадщину зазаконом №418на 1/2частку квартири АДРЕСА_1 від 20.08.2020 року, видане приватним нотаріусом на ім`я ОСОБА_3 та свідоцтво проправо наспадщину зазаконом №436на 1/2частку квартири АДРЕСА_1 від 27.08.2020року,видане наім`я ОСОБА_2 недійсними.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла і правонаступником у справі стала її донька ОСОБА_1 .

Короткий зміст відзиву на позов.

Відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими, оскільки позивачем не доведено її умисне ухилення від надання дідусеві допомоги - вона намагалася відвідувати його, але позивач не відкривала їй двері, не пускала до житла. До того ж, відсутні докази з боку позивача про знаходження спадкодавця у безпорадному стані та про те, що він потребував матеріальної допомоги з її боку. Просила врахувати, що у неї на утриманні є троє неповнолітніх дітей, у зв`язку з чим була відсутня можливість надавати дідусеві матеріальну допомогу. До того ж їй відомо, що доглядала діда ОСОБА_1 , якій управлінням праці та соціального захисту населення виплачувалася грошова допомога, що зайвий раз підтверджує відсутність підстав для того, щоб вважати, що дід потребував допомоги і від неї.

Короткий зміст пояснень третьої особи:

Приватний нотаріус Петрушенко В.О. просив суд врахувати, що первісний позивач по справі - ОСОБА_3 , звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, свідомо не зазначила відповідача як спадкоємця за правом представлення, хоч знала про те, що у чоловіка є онука. До того ж, ОСОБА_3 і померлий ОСОБА_4 знаходилися у зареєстрованому шлюбі, а отже, згідно з чинним сімейним законодавством України, зобов`язані були піклуватися один про одного та підтримувати матеріально. Вважає, що та обставина, що позивач не висуває вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на ј частку грошових коштів на банківському, отримання допомоги від адвоката, свідчить про те, що її матеріальне становище дозволяло підтримувати спадкодавця матеріально. Також просив врахувати, що відповідач не мала можливості першою отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки правовстановлюючі документи на спадкову квартиру знаходилися у дружини померлого, тобто у позивача.

Процесуальні дії у справі.

09.12.2020 позовна заява надійшла до суду.

15.01.2021 отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.

15.01.2021позовна заяваприйнята дорозгляду суддеюАлексєєвим О.В.,провадження у справі відкрито, почато підготовче провадження.

09.03.2021 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків та витребування доказів.

11.05.2021 третя особа надав пояснення на позовну заяву.

07.07.2021 відповідач скористалась правом надання відзиву на позов.

26.07.2021 провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача, в зв`язку зі смертю ОСОБА_3

05.10.2021 справу передано в провадження судді Князєвій Н.В.

21.12.2021 провадження по справі поновлено, ОСОБА_1 залучено до участі у справі як позивача.

04.07.2022 справу передано в провадження судді Попова В.В.

08.08.2022 підготовче провадження закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

В судовому засіданні 04 жовтня 2022 року:

Позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник позивача адвокат Мотрук В.І. пояснив, що останні роки спадкодавець дуже хворів (переніс інсульт, у нього була хвороба Паркінсона, епілепсія), тому йому завжди була потрібна стороння допомога, яку надавала дружина ОСОБА_3 . Однак вона, враховуючи фізичний стан, не могла повністю допомагати чоловікові, і дідусь просив допомоги у відповідача, яка хоч і проживала поруч, дідусеві не допомагала, але після смерті діда до нотаріуса за прийняттям спадщини звернулася.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що вона є дочкою ОСОБА_3 , а померлий ОСОБА_4 був її вітчимом. Вона жила поряд з батьками, яким допомагала, приводили разом квартиру до ладу, вона прала їм речі, а внучка навіть до лікарні не приходила, коли дідусь потрапив туди з інсультом. За 15 років вона внучку жодного разу не бачила, а побачила лише у день смерті діда. З похоронами вона теж не допомагала.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що дуже добре знала ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , так як вони жили поруч. Їй відомо, що дід тяжко хворів, у нього була епілепсія, вона бачила сама, як під час приступ він падав, а коли у нього стався інсульт, її чоловік возив їх до лікарні, на МРТ, КТ обстеження, оскільки у них був автомобіль. А відповідача вона ніколи не бачила, вперше дізналася, що у діда є внучка, яка на кладовище не поїхала, що всіх здивувала. А Позивач по справі ОСОБА_1 завжди допомагала матері з її чоловіком.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з позивачем добре знайомі, вона їм кума, вони дружать. Тому він добре знав і матір позивача ОСОБА_3 , і її чоловіка ОСОБА_4 років 15 знав. Дід дуже хворів останні роки, у нього були приступи епілепсії, він погано ходив. ОСОБА_7 возив до лікарні, коли той захворів, з ним їздили і ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Взагалі тільки вони доглядали за дідом, інших родичів він ніколи не бачив. Підтвердив, що внучку побачив вперше на похоронах.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_3 , а позивач ОСОБА_1 її дочка. Спадкодавця знав близько 15 років, заходив до них у гості. Знає, що у діда було два сина, які померли ще до їх знайомства. Про внучку знав, але сам він її за 15 років ніколи не бачив, лише на похоронах. Під час відвідувань бачив, що дід почувається не дуже добре, у нього тряслися руки, тіло, сам він не міг обслуговувати себе належним чином, на що скаржилася сестра час від часу. Він не один раз допомагав піднімати ОСОБА_11 . Підтвердив, що той за життя потребував сторонньої допомоги.

Після оголошення перерви, позивач та її представник в судове засідання не з`явились Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та про підтримання позовних вимог.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з 01 грудня 2009 року знаходилися у зареєстрованому шлюбі /а.с.7/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер /а.с.8/.

Копією амбулаторноїкартки підтверджено,що ОСОБА_4 хворів,регулярно почавзвертатися долікарів у2016році,з 30.09.2016року по05.10.2016року перебувавна стаціонарномулікуванні вКЗ «Криворізькаміська лікарня№17»після епілептичногоприпадку,які відбуваютьсяз йогослів 1 раз на місяць протягом 12 років /а.с.144-173/.

Згідно з довідкою про смерть, ОСОБА_4 мав хронічну мізкову недостатність, атеросклеротичний кардіосклероз і церебросклероз, генералізований атеросклероз. Як зазначено у посмертному епікрізі, ОСОБА_4 перебував під диспансерним наглядом у сімейного лікаря КНП «ЦПМСД № 7» КМР та лікаря-невропатолога з 30 вересня 2016 року, за станом здоров`я перебував у безпорадному стані у зв`язку з хворобою та потребував стороннього догляду на протязі 3-х років /зворотній бік а.с.153, а.с.171-173/.

Аналогічна інформація міститься в відповіді директора КНП «ЦПМСД № 7» КМР на адвокатський запит представника позивача /а.с.18/.

Відповідач ОСОБА_2 є внучкою ОСОБА_4 і спадкоємцем після його смерті за правом представлення, оскільки його син і її батько ОСОБА_12 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.81, 83-87, 97-103/.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли в рівних частках його дружина ОСОБА_3 та внучка (відповідач по справі) ОСОБА_2

ОСОБА_3 отримала:

- свідоцтво про право на спадщину за законом №418 від 20.08.2020 року на Ѕ частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

- свідоцтво про право на спадщину за законом №438 від 27.08.2020 на Ѕ частку у праві спільної сумісної власності подружжя - грошових коштів з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні в у відділенні АТ «Ощадбанк»;

-свідоцтво проправо наспадщину зазаконом №419від 27.08.2020на јта Ѕ частку грошових коштів з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні в у відділенні АТ «Ощадбанк».

ОСОБА_13 отримала:

- свідоцтво про право на спадщину за законом №436 від 27.08.2020 на Ѕ частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

-свідоцтво проправо наспадщину зазаконом №437від 27.08.2020на Ѕта јчастку грошовихкоштів звідповідними відсоткамита компенсаційниминарахуваннями,що знаходятьсяна зберіганні у відділенні АТ «Ощадбанк»

Свідоцтва видані приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Петрушенком В.О. /а.с.112, 114, 124, 126, 130/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла /а.с.182/.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після її смерті у виді Ѕ частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.214/.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають спадкові правовідносини.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно до ч.1 ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до частини другої цієї статі часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно до ч.1 ст.1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1223цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови у її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Нормою ст.1266 ЦК України передбачено спадкування за правом представлення. Згідно з частиною першою цієї статті, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз`яснив, що при розгляді таких спорів слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Згідно з положеннями ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008№7, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Відповідно дост.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Висновок суду.

Судом встановлено, що відповідно до положень ст.ст.1223, 1261, 1266 ЦК України позивач та відповідач, як дружина померлого спадкодавця та його внучка, батько якої помер на час відкриття спадщини, є спадкоємцями однієї черги, та за умови відсутності заповіту відповідно до положення ст.1267 ЦК України, мають рівні частки у спадщині за законом.

Як зазначено вище, після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулися обидва спадкоємця первісний позивач та відповідач, і кожному з них приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Петрушенком В.О. були видані свідоцтва на спадщину за законом на 1/2 частку спадкової квартири. Саме ці свідоцтва (зареєстровані в реєстрі за № 418 та № 436) позивач просить визнати недійсними.

Вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності на грошові кошти спадкодавця, що знаходилися на рахунках в банку, позивачем не заявлялися.

Позивач, як на причину застосування норми ч.5 ст.1224 ЦК України, посилається на те, що внучка спадкодавця ухилялася від надання останньому допомоги, не доглядала за ним, не допомагала матеріально.

Суд вважає, що для задоволення вимоги про усунення відповідача від права на спадкування має значення сукупність таких обставин: перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі цієї особи, обізнаність цієї особи про такий стан спадкодавця і свідоме ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Про це зазначає Верховний Суд в Постанові від 12.03.2020 року у справі № 325/314/18 (провадження № 61-4100св19).

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням, передусім, характеру поведінки відповідача.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в Постановах по справах № 644/7044/15-ц (провадження № 61-30357св18) від 22 жовтня 2018 року і № 205/4674/19 (провадження N 61-3514св21) від 18 жовтня 2021 року, які згідно з положеннями ч.4 ст.263 ЦПК України мають застосовуватись до спірних правовідносин.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що згідно листа за підписом директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 7" Криворізької міської ради від 24.09.2020 року повідомляється, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 перебував під диспансерним наглядом у сімейного лікаря та лікаря неврапотолога з 30 вересня 2016 року, за станом здоров`я перебував у безпорадному стані в зв`язку з хворобою та потребував постійного стороннього догляду протягом трьох років (а.с. 18).

При цьому, позивач не довів, що відповідач була обізнана про безпорадній стан спадкодавця і, маючи можливість для надання йому допомоги - свідомо ухилялась від цього.

Такі твердження з боку позивача не підтверджуються жодним доказом.

Щодо вимоги про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, суд зазначає наступне.

Визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним може лише суд.

Вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, як правило, поєднуються з іншими позовними вимогами, зокрема з вимогами, вирішення яких створює підстави для визнання свідоцтва недійсним про визнання заповіту недійсним, усунення від права на спадкування, визнання недійсною відмови від прийняття спадщини тощо. Проте не виключається звернення до суду із позовом, що містить лише вимогу про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним в тому випадку, коли спадкоємець, якому таке свідоцтво видане, не має права на спадкування.

Разом з тим, оскільки суд не встановив підстав для усунення відповідача від спадкування і відмовляє у задоволенні позову в частині ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував такої допомоги, то відсутні підстави і для визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними в порядку ст.1301 ЦК України.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовляється, то судові витрати по справі, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10, 12, 19, 76-81,95,258-259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенко Владислав Олександрович, про визнання особи такою, що не мала права на спадкування та визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними - відмовити повністю.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду, в зв`язку з оголошенням його вступної та резолютивної частини, подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Мотрук Василь Іванович, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 32/16.

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенко Владислав Олександрович, адреса робочого місця: м. Кривий Ріг, пр. Перемоги, 13, прим. 123.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено в судовому засіданні 22.11.2022 року.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2022 року.

Головуючий суддя В.В. Попов