ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа№ 910/12411/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Владимиренко С.В.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Ліневич Л.В.;

від відповідача: Пучка В.А.;

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 (повний текст складено 22.06.2022)

у справі №910/12411/21 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про визнання незаконними дій та бездіяльності (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 25.11.2021), -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У серпні 2021 року Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі - АТ «ДТЕК Західенерго») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило визнати незаконними дії та бездіяльність Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП «НЕК «Укренерго») стосовно надання/скасування/ненадання вказаних позивачем диспетчерський команд, зобов`язати ПАТ «НЕК «Укренерго» не враховувати обсяги небалансу електричної енергії за визначені позивачем розрахункові години в розрізі відокремлених підрозділів «Ладижинська ТЕС» та «Добротвірська ТЕС».

В обґрунтування заявлених вимог АТ «ДТЕК Західенерго» вказує, що ДП «НЕК «Укренерго» на підставі договору про участь у балансуючому ринку №0424-0413 від 27.05.2019 протягом періоду з 01.07.2021 по 10.07.2021 надавало диспетчерські команди виробничим підрозділам АТ «ДТЕК Західенерго» на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, які передбачені технічними умовами для прямої або запланованої активації, а в подальшому взагалі припинило їх надавати, що призвело до виникнення небалансів.

23.11.2021 представник АТ «ДТЕК Західенерго» подав до Господарського суду міста Києва заяву про зміну предмета позову.

24.11.2021 представник АТ «ДТЕК Західенерго» подав до Господарського суду міста Києва заяву про відкликання заяви від 23.11.2021 про зміну предмета позовних вимог та нову заяву про зміну предмета позову від 24.11.2021.

25.11.2021 представник АТ «ДТЕК Західенерго» подав до Господарського суду міста Києва заяву про відкликання заяви від 24.11.2021 про зміну предмета позовних вимог та подав нову заяву про зміну предмета позову від 25.11.2021, у якій просить визнати незаконними дії та бездіяльність ПАТ «НЕК «Укренерго» стосовно надання/ скасування/ ненадання диспетчерських команд, визнати незаконними дії ПАТ «НЕК «Укренерго» щодо розрахунків небалансів електричної енергії позивачу, здійснених за відповідні розрахункові періоди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 позовні вимоги АТ «ДТЕК Західенерго» задоволено повністю (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.11.2021). Визнано незаконними дії та бездіяльність ПАТ «НЕК «Укренерго» стосовно надання / скасування / ненадання наступних диспетчерських команд:

щодо надання 01.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команди на розвантаження «з операційної безпеки» на період 13:02-14:00;

щодо відміни 01.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 14:45-15:00 команди на розвантаження - 164 МВт;

щодо ненадання 01.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період 15:00-19:00;

щодо відміни 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 15:30-16:00 команди на розвантаження - 338 МВт;

щодо ненадання 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період з 16:00-22:00;

щодо відміни 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 15:30-16:00 команди на розвантаження - 118 МВт;

щодо ненадання 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період з 16:00-24:00;

щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 09:45-10:01 команди на розвантаження - 512 МВт;

щодо ненадання 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період з 10:00-11:30;

щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 17:45-18:00 команди на розвантаження - 385 МВт;

щодо ненадання 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період 10:00-11:30, 18:00-24:00;

щодо ненадання 05.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період 10:00-23:00;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період 18:00-24:00;

щодо ненадання 05.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період з 06:00-14:00;

щодо відміни 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 06:30-07:00 команди на розвантаження - 178 МВт;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період з 07:00-09:00;

щодо відміни 06.07.2021 Відокремленому підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 16:30-17:00 команди на розвантаження - 189 МВт;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу "Ладижинська теплова електрична АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період з 17:00-20:00;

щодо відміни 06.07.2021 Відокремленому підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 16:30-17:00 команди на розвантаження - 166 МВт;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу "Добротвірська теплова електрична АТ «ДТЕК Західенерго» команд на розвантаження на період з 17:00-23:00;

щодо ненадання 09.07.2021 Відокремленому підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команд на повний обсяг розвантаження на період 17:00-21:00;

щодо відміни 10.07.2021 Відокремленому підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» на період 16:30-17:00 команди на розвантаження - 229 МВт;

щодо ненадання 10.07.2021 Відокремленому підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція АТ «ДТЕК Західенерго» команд на повний обсяг розвантаження на період з 17:00-20:00.

Визнано незаконними дії ПАТ «НЕК «Укренерго» щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ «ДТЕК Західенерго», здійснених:

за розрахункові години 01.07.2021:

13:00-14:00 - в обсязі -167,475 МВт*год; 14:00-15:00 - в обсязі - 41,8 МВт*год;15:00-16:00 - в обсязі -134,275 МВт*год; 16:00-17:00 - в обсязі -95,825 МВт*год; 17:00-18:00 - в обсязі -68,2 МВт*год; 18:00-19:00 - в обсязі -25,625 МВт*год;

за розрахункові години 03.07.2021:

15:00-16:00 - в обсязі -177,8 МВт*год; 16:00-17:00 - в обсязі -390,72 МВт*год; 17:00-18:00 - в обсязі -315,61 МВт*год; 18:00-19:00 - в обсязі -294,40 МВт*год; 19:00- 20:00 - в обсязі -263,96 МВт*год; 20:00-21:00 - в обсязі -223,73 МВт*год; 21:00-22:00 - в обсязі -202,64 МВт*год; 22:00-23:00 - в обсязі -67,687 МВт*год; 23:00-24:00 - в обсязі -54,741 МВт*год;

за розрахункові години 04.07.2021:

09:00-10:00 - в обсязі - 133 МВт*год; 10:00-11:00 - в обсязі -711,98 МВт*год; 11:00-12:00 - в обсязі -367,85 МВт*год; 17:00-18:00 - в обсязі -69,075 МВт*год; 18:00-19:00 - в обсязі -515,43 МВт*год; 19:00-20:00 - в обсязі -518,00 МВт*год; 20:00-21:00 - в обсязі -459,872 МВт*год; 21:00-22:00 - в обсязі -431,66 МВт*год; 22:00-23:00 - в обсязі -442,32 МВт*год; 23:00-24:00 - в обсязі -322,30 МВт*год.

за розрахункові години 05.07.2021:

06:00-07:00 - в обсязі -330 МВт*год; 07:00-08:00 - в обсязі -413,125 МВт*год; 08:00-09:00 - в обсязі -359,85 МВт*год; 09:00-10:00 - в обсязі -242,7 МВт*год; 10:00-11:00 - в обсязі -329,81 МВт*год; 11:00-12:00 - в обсязі -314,16 МВт*год; 12:00-13:00 - в обсязі -301,39 МВт*год; 13:00-14:00 - в обсязі -247,68 МВт*год; 14:00-15:00 - в обсязі -92,455 МВт*год; 15:00-16:00 - в обсязі -95,848 МВт*год; 16:00-17:00 - в обсязі -87,988 МВт*год; 17:00-18:00 - в обсязі -75,501 МВт*год; 18:00-19:00 - в обсязі -45,231 МВт*год; 19:00-20:00 - в обсязі -28,283 МВт*год; 20:00-21:00 - в обсязі -20,143 МВт*год; 21:00-22:00 - в обсязі - 18,595 МВт*год; 22:00-23:00 - в обсязі -18,923 МВт*год.

за розрахункові години 06.07.2021:

06:00-07:00 - в обсязі -65,375 МВт*год; 07:00-08:00 - в обсязі - 132,925 МВт*год; 08:00-09:00 - в обсязі - 99,55 МВт*год; 16:00-17:00 - в обсязі -187,00 МВт*год; 17:00-18:00 - в обсязі -290,16 МВт*год; 18:00-19:00 - в обсязі -184,60 МВт*год; 19:00-20:00 - в обсязі -97,91 МВт*год; 20:00-21:00 - в обсязі -21,873 МВт*год; 21:00-22:00 - в обсязі -24,5 МВт*год; 22:00-23:00 - в обсязі -21,98 МВт*год.

за розрахункові години 09.07.2021:

17:00-18:00 - в обсязі -137,171 МВт*год; 18:00-19:00 - в обсязі -84,173 МВт*год; 19:00-20:00 - в обсязі -53,273 МВт*год; 20:00-21:00 - в обсязі -11,784 МВт*год.

за розрахункові години 10.07.2021:

16:00-17:00 - в обсязі -127,988 МВт*год; 17:00-18:00 - в обсязі -204,694 МВт*год; 18:00-19:00 - в обсязі -127,303 МВт*год; 19:00 - 20:00 - в обсязі -49,692 МВт*год.

Стягнуто з ПАТ «НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача є обґрунтованими і відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б їх спростовували.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2022, ПАТ «НЕК «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «НЕК «Укренерго» вказує, що господарський суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи; визнав встановленими обставини, що мають значення для справи і не були доведені; виклав в рішенні висновки, що не відповідають обставинам справи; порушив норми процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права.

На думку скаржника, оскільки позивач не повідомляв суд одночасно з подачею позовної заяви про звернення чи про бажання звернення до експертної установи для проведення експертного дослідження, а у клопотанні про долучення висновку експерта від 20.10.2021 відсутнє прохання про поновлення процесуального строку на долучення відповідного доказу, суд першої інстанції мав відхилити висновок експертів №018-АНО/21 від 18.10.2021 з причини пропуску встановленого процесуального строку та відсутності клопотання про його поновлення.

Апелянт вказує, що усі диспетчерські команди на балансуючому ринку, про які зазначає позивач в позовній заяві, були результатом активації / деактивації ПАТ «НЕК «Укренерго» пропозицій, наданих самим же позивачем на балансуючу електричну енергію. Активація пропозицій здійснювалась з урахуванням алгоритму розрахунку балансуючого ринку, що передбачений п. 4.15.4 Правил ринку.

Скаржник також вказує, що спірне рішення безпідставно обґрунтовано висновком експертів №018-АНО/21 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, оскільки цей висновок складений за результатами розгляду звернення AT «ДТЕК Західенерго» до відокремленого структурного підрозділу ДП «Інформаційні судові системи Центр судових експертиз та експертних досліджень»; зазначає, що достовірність висновку експертів піддається сумніву у зв`язку з тим, що дослідження проведені особами, які не є судовими експертами, а є фахівцями з відповідних галузей знань, що вони підтвердили безпосередньо у висновку.

Щодо посилання суду на Форму 4 ПАТ «НЕК «Укренерго» виказує категоричну незгоду з висновком суду, що «з огляду на положення законодавства, а також враховуючи те, що інформація (а саме Форма 4 «Час пуску енергоблоків ТЕС та блочних ТЕЦ з різних теплових станцій» (далі - Форма 4) надавалася на запит відповідача, вона повинна була враховуватися під час виконання обов`язків з авансування, а також, видачі диспетчерських команд на розвантаження або завантаження енергоблоків». Скаржник зазначає, що в момент активації чи деактивації пропозицій позивача на балансуючу енергію на завантаження чи на розвантаження, чинні Правила ринку не передбачають і не зобов`язують відповідача враховувати Форму №4.

Апелянт вважає, що суд своїм рішенням, встановивши, що ПАТ «НЕК «Укренерго» неналежним чином виконувало свої обов`язки щодо балансування ОЕС, а саме видавало команди на завантаження/розвантаження без урахування технічних можливостей енергоблоків теплових станцій, створив прецедент, який фактично заборонить у майбутньому реалізовувати повноваження ОСП, що встановлені Правилами ринку, внаслідок невиконання учасниками ринку електричної енергії своїх зобов`язань перед НЕК «Укренерго», що є безпосереднім втручанням в господарську діяльність останнього, а це прямо заборонено ст. 19 ГК України.

ПАТ «НЕК «Укренерго» також вважає, що поза увагою суду залишило те, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, а заявлені позивачем вимоги за своєю правовою природою є вимогами про встановлення певних юридичних фактів, що виходить за межі повноважень господарських судів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12411/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 до надходження матеріалів справи №910/12411/21.

01.08.2022 матеріали справи №910/12411/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 апеляційну скаргу ПАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/12411/21 залишено без руху. Надано ПАТ «НЕК «Укренерго» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 6 810,00 грн у встановленому порядку. Попереджено ПАТ «НЕК «Укренерго», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційної скарги дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Від ПАТ «НЕК «Укренерго» на виконання вказаної ухвали надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжне доручення №353 (№1010675000401) від 07.07.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/12411/21. Розгляд справи призначено на 26.09.2022. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апеляну право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів у судовому засіданні 26.09.2022 оголосила перерву до 10.10.2022 на підставі ст. 216 ГПК України.

Судове засідання 10.10.2022 не відбулось у зв`язку з ракетними ударами по місту Києву.

Ухвалою від 12.10.2022 судове засідання було призначене на 31.10.2022.

У судовому засіданні 31.10.2022 оголошено перерву до 21.11.2022 на підставі ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 21.11.2022 оголосила перерву до 12.12.2022 на підставі ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 12.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позиції учасників справи.

Від АТ «ДТЕК Західенерго» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

АТ «ДТЕК Західенерго» є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1074 від 18.06.2019.

Відповідно до Повідомлення про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку №01/18933 від 27.05.2019 ПАТ «НЕК «Укренерго» (далі - оператор системи передачі; ОСП) повідомило АТ «ДТЕК Західенерго» (далі - постачальник послуг з балансування; ППБ) про акцептування заяви позивача про приєднання до умов Договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0424-04013).

Вказане повідомлення свідчить, що датою акцептування є 27.05.2019.

Згідно п. 1.1 договору про участь у балансуючому ринку (далі - типовий договір) цей Договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

За цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку (п. 1.2 типового договору).

АТ «ДТЕК Західенерго» є обов`язковим учасником на балансуючому ринку як постачальник послуг з балансування.

04.05.2019 АТ «ДТЕК Західенерго» та ПАТ «НЕК «Укренерго» уклали Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0424-03013 (далі - Договір, т. 1 а. с. 203-208), який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.

За Договором до обов`язків виконавця, серед інших, відносяться такі:

- своєчасно і професійно надавати послугу (п. 3.1.1);

- здійснювати оперативно-технологічне управління режимом роботи об`єктів диспетчеризації у складі ОЕС України в реальному часі відповідно до структури управління цими системами відповідно до вимог Кодексу системи передачі, інших нормативно-технічних документів та вимог технічної документації заводів-виробників (п. 3.1.2);

- попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи електростанцій та ОЕС України (п. 3.1.6);

- розробляти та узгоджувати з користувачем перелік електротехнічного обладнання, турбогенераторів, котлів, основного та допоміжного обладнання енергоблоків (включно з системами управління та регулювання) тощо, зупинка (вимкнення) якого знижує наявну потужність електростанцій, перелік енергоблоків (генераторів), підключених до автоматики регулювання перетоків активної потужності, автоматики виділення блоків на власні потреби, об`єктів диспетчеризації, які знаходяться в оперативному управлінні чи віданні виконавця (п. 3.1.8);

- здійснювати обмін інформацією у відповідності з вимогами щодо планування координації виведення з роботи обладнання та планування введення в роботу обладнання, передбаченими Кодексом системи передачі (п. 3.1.9);

- 3.1.10 Здійснювати річне, сезонне, місячне, тижневе, добове прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи {введення в роботу) обладнання.

- 3.1.11 Визначати прогнозовані, річні, квартальні, місячні обсяги виробництва електроенергії і потужності на годину максимального навантаження на електростанціях.

- 3.1.12. Розробляти та доводити до відома Користувача комплект необхідних інструкцій і положень щодо оперативно-диспетчерського управління роботою об`єктів диспетчеризації Користувачів у складі ОЕС України і забезпечувати їх своєчасний перегляд та коригування.

За Договором до обов`язків користувача, серед інших, відносяться такі:

3.2.2 Підтримувати в належному стані технічні та технологічні системи експлуатації своїх електроустановок, а також структуру управління цими системами відповідно до вимог Кодексу системи передачі, інших нормативно-технічних документів та вимог технічної документації заводів-виробників.

3.2.5 Невідкладно виконувати розпорядження оперативного персоналу Виконавця, якщо вони не становлять загрози для життя людей, обладнання та не можуть призвести до втрати живлення власних потреб об`єкта диспетчеризації.

3.2.6 Підтверджувати виконання оперативних команд після їх виконання.

3.2.7 Невідкладно повідомляти оперативний персонал виконавця, якщо отримані розпорядження суперечать вимогам технологічного регламенту експлуатації обладнання електростанції.

3.2.8 Робити обґрунтовані заперечення, якщо розпорядження Виконавця розтлумачене як помилкове, із поясненням причин відмови і відображенням запису в оперативною журналі, але у випадку підтвердження розпорядження Виконавця - виконати його.

3.2.9 Діяти відповідно до вимог чинних інструкцій та положень, оформлених та доведених Виконавцем відповідно до вимог цього Договору.

3.2.13 Невідкладно повідомляти Виконавця про вимкнення повітряних ліній та обладнання, спрацювання релейного захисту, лінійної автоматики та протиаварійної автоматики, параметри аварійного режиму для визначення місць пошкодження на повітряних лініях, порушення нормальної роботи обладнання та пристроїв, які знаходяться в оперативному управлінні чи віданні Виконавця, а також про порушення режиму роботи основного і допоміжного генеруючого обладнання електростанції, які призвели або можуть призвести до зниження її навантаження або порушення вимог безпечної експлуатації обладнання.

3.2.16 З урахуванням переліку, отриманого від Виконавця, згідно з підпунктом 3.1.8 затверджувати перелік електротехнічного обладнання із доповненнями як єдиний документ - Додатком 2 до цього Договору. Здійснювати обмін інформацією відповідно до Порядку планування зміни стану обладнання системи передачі та Користувачів, Порядку координації виведення з роботи обладнання та Порядку введення в роботу обладнання, передбачених главами 2, 3 та 4 розділу VI Кодексу системи передачі відповідно.

3.2.18 Надавати постійні дані та дані, що надаються на періодичній основі Виконавцю згідно з вимогами Кодексу системи передачі.

3.2.19 Надавати Виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передачі.

3.2.21 У частині планування та ведення режиму роботи електростанцій:

забезпечити виконання заходів, необхідних для надійної паралельної роботи своїх електричних станцій у складі ОЕС України;

забезпечити надання інформації, необхідної для ведення режимів ОЕС України в осінньо- зимовий та весняно-літній періоди;

забезпечити електростанції паливом у кількості, необхідній для виробництва електроенергії у прогнозованих та затверджених обсягах.

Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0424-03013 (розділ 3.3) визначені права виконавця, серед яких є такі:

3.3.5 Звертатися до Користувача із запитом про надання додаткової інформації, необхідної для визначення пропускної спроможності у відповідному напрямку та у відповідний період часу.

3.3.6 Доповнювати та уточнювати перелік постійних даних, необхідних для складання перспективних планів.

Водночас серед прав користувача (розділ 3.4) визначені наступні:

3.4.1 Отримати відшкодування збитків за надання Послуг, якщо внаслідок рішення Виконавця щодо зміни графіка виведення з роботи обладнання та за відсутності відповідних письмових пояснень буде завдано будь-яких збитків.

3.4.2 Звертатися у встановленому законодавством України порядку до відповідних центральних органів виконавчої влади, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з нагляду {контролю) у сфері електроенергетики, та Регулятора щодо неналежної експлуатації електроустановок, вирішення спірних питань, у тому числі пов`язаних в технологічними порушеннями на об`єкті електроенергетики, яким володіє та/або експлуатує інша сторона.

Розділом 6 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0424-03013 «Відповідальність Сторін та вирішення спорів» серед іншого визначено таке.

6.9 У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

6.10 Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

6.11 За необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання. Сплата штрафних санкцій за відмову від виконання своїх зобов`язань не звільняє Сторони від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку, коли управнена Сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Пунктом 8.4 розділу 8 «Інші умови» Договору сторони встановили, що виробники, які мають у власності та/або експлуатують енергогенеруюче обладнання встановленою потужністю понад 200 МВт включно, мають зберігати впродовж п`яти років інформацію, необхідну для перевірки оперативно-диспетчерських рішень та поведінки під час подання заявок (пропозицій) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг та при розподілі пропускної спроможності,, яка включає, зокрема, погодинні дані по кожній електростанції щодо доступних генеруючих потужностей та обов`язкових резервів, включаючи постанційний розподіл таких резервів на момент подачі заявок/пропозицій, та фактичні дані.

Відповідно до розділу 11 «Порядок врегулювання спорів» сторони встановили, що:

11.1 Усі суперечки та розбіжності, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним у тому числі що стосуються його укладення, дії, виконання, змін, доповнень, припинення, Сторони вирішують шляхом переговорів, якщо інше не передбачено цим Договором.

11.2 Наявність спору, що виникає у зв`язку з цим Договором, не звільняв Сторони від виконання їх зобов`язань відповідно до умов цього Договору.

11.3 Спірні питання між Користувачем та Виконавцем розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕКП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та судом.

ПАТ «НЕК «Укренерго» за період з 01.07.2021 по 10.07.2021 надавались диспетчерські команди АТ «ДТЕК Західенерго».

Витяг з журналу диспетчерських команд та витяг з журналу реєстрації команд, отриманих через ПЗ (програмний засіб) «Генератор», свідчить про виникнення спірних обсягів негативних небалансів в результаті дій ПАТ «НЕК «Укренерго».

Висновок експерта за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту №018-АНО/21 від 18.10.2021, яка проводилась на замовлення позивача, свідчить про таке.

За результатами дослідження здійсненний висновок щодо питання «Чи мало обладнання енергоблоків Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» у період з 01.07.2021 по 12.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПАТ «НЕК «Укренерго», як оператора системи передачі, та повернулись до диспетчерського графіку за відсутності команд?

При проведенні експертизи було виконано аналіз наданих документів, оцінку маневрених характеристик енергоблоків «ДТЕК Добротвірська ТЕС» та «ДТЕК Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» та надано висновки про технічну можливість/неможливість виконувати окремі команди диспетчерів НЕК «Укренерго».

Відповідно до висновку експерта №018-АНО/21 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту зроблено висновок, щодо технічної можливості виконати подані команди при аналізованих подіях по ДТЕК «Добротвірська ТЕС»:

У період 02.07.2021 з 06:00 до 13:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС в 16:00 могла бути виконана тільки за умови періоду між пуском ТА-6 і ТА-5 в 1 годину при заявленій нормі 2 год 40 хв, відповідно, виконати команди на навантаження в 16:00 і 17:00 не було технічної можливості. Орієнтовно в 19:45 станція вийшла на максимальну потужність 450-460 МВт. Обмеження максимальної потужності викликане технічним станом обладнання і погодними умовами (високою температурою навколишнього середовища). Зниження потужності станції на 35-40 МВт після 22:00 викликане аварійним відключенням котла К-8.

У період 04.07.2021 з 10:00 до 11:30: начальник зміни станції діяв згідно вказівок ЧД РДЦ. Виконати команду щодо навантаження в 10:00, яка надійшла через ПЗ «Generator», було технічно неможливо.

У період з 18:00 04.07.2021 до 00:30 05.07.2021: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС в 18:00 могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності ТА-7, 8, що і було проведено. Виконати пуск ТА-5, 6 за відсутності завчасно поданої команди на пуск було технічно неможливо. Пуск ТА-6 відбувався з випередженням термінів, встановлених формами 4 та 9. Команди на пуск ТА-5 не поступало.

У період 05.07.2021 з 6:00 до 23:30: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС в 6:00 могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку Б-8, що і було проведено. Взяти навантаження згідно команд ПЗ «Generator» було технічно неможливо оскільки: ТА-7 - по вказівці ЧД РДЦ переведено на енергосистему Польщі, команди на пуск ТА-5 не поступало - пуск ТА-5 виконано згідно вказівок ЧД РДЦ о 16:31, виконати пуск ТА-6 за відсутності завчасного попередження про пуск було технічно неможливо.

У період 06.07.2021 з 6:30 до 6:45: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС в 6:30 на 90 МВт, що потребує пуску додаткового ТА, з розвантаженням на 90 МВт в 6:45 (через 15 хв після навантаження) є технічно неможливим.

У період 06.07.2021 з 16:30 до 24:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС в 16:30 на 190 МВт було технічно неможливим у зв`язку з відсутністю наявних резервів потужності. Виконання даної команди потребувало пуску додаткового ТА 100 МВт і переведення на ОЕСУ блоку Б-7. Додатковий ТА-5 або ТА-6 не був пущений у зв`язку з відсутністю завчасно поданої команди на пуск, ТА-7 залишився в роботі на ПЛ-Замость. Пуск і навантаження ТА-5, 6 проведено в максимально стислі терміни із значним випередженням графіку. О 20:00 досягнуте максимальне навантаження станції на ОЕСУ, виходячи зі складу наявного обладнання за наявних погодних умов.

У період 09.07.2021 з 17:00 до 20:20: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 17:00 на 175 МВт могло бути виконано тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку Б-8 у 85 МВт (при цьому за умовами надійної роботи обладнання навантаження повинно виконуватись зі швидкістю не вище 1,5 МВт/хв), що і було виконано. Виконати пуск і навантаження до максимуму турбоагрегату ТА-5 за період 17:00-17:15 було технічно неможливо. Пуск і навантаження ТА-5 були проведені у терміни, які відповідають заявленим у формі 4 для пуску після простою 10-20 год.

У період 10.07.2021 з 16:30 до 19:30: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 16:30 на 249 МВт було технічно неможливим з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох турбоагрегатів, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження ТА від «нуля» до максимуму, резервів потужності на 16:30 не було.

У період 11.07.2021 з 14:45 до 17:15: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 14:45 було технічно неможливим з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох турбоагрегатів, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження ТА від «нуля» до навантаження, близького до максимуму, резервів потужності на 16:30 не було, оскільки всі турбоагрегати знаходились у резерві. В подальшому блок Б-8 і турбоагрегат ТА-5 були включені і навантажені в максимально стислі терміни.

Щодо технічної можливості виконати подані команди за аналізованих подій по «ДТЕК Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» зроблено наступні висновки:

У період 03.07.2021 з 15:45 до 22:30: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 15:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. Виконання подальших команд на +81 МВт з 16:00 до 17:00, +43 з 17:00 до 18:00 було неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності. Пуск і навантаження блоку Б-1 було виконано у відповідності з заявленим графіком виконання пусків, пуск блоку Б-4 відбувся з відставанням від графіку пуску на 1 год 30 хв, навантаження блоку Б-4 проведено за графіком.

У період 04.07.2021 з 9:45 до 11:30: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 9:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. За період перебігу події здійснити пуск додаткового блоку з його навантаженням без порушення технології пуску було технічно неможливо.

У період з 17:45 04.07.2021 до 00:30 05.07.2021: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 17:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блоків. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск блоків Б-2, 4 не виконувався по команді ЧД РДЦ.

У період 05.07.2021 з 06:00 до 14:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 06:00 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. Пуск блоків Б-1, 2 виконано в максимально стислі терміни.

У період 06.07.2021 з 06:00 до 14:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 06:30 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск блока Б-2 виконано в максимально стислі терміни.

У період 06.07.2021 з 16:30 до 19:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 16:30 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск і навантаження блока Б-4 виконано в максимально стислі терміни.

У період 11.07.2021 з 14:45 до 24:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 14:45 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блока Б-3, що і було зроблено. Пуск і навантаження блока Б-2 виконано в максимально стислі терміни. Окремо слід відмітити, що з 15:00 по 24:00 через ПЗ «Generator» приходять команди на підтримання навантаження на рівні 475 МВт, що перевищує наявну сумарну максимальну потужність блоків Б-2 і Б-3.

У період 12.07.2021 з 05:00 до 14:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження в 5:00 не могла бути виконана у зв`язку з відсутністю резерву потужності, виконання команди на навантаження ТЕС о 6:30 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності блоків, готових до пуску (блоки Б-2, Б-4 находились в аварійному ремонті, блок Б-1 перебував у поточному ремонті).

Експерт також дослідив питання: «Чи відповідають управлінські рішення співробітників АТ «НЕК «Укренерго» щодо надання/ненадання з 01.07.2021 по 12.07.2021 включно диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах, на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» алгоритму прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго», який встановлений для надання таких команд?

За результатами дослідження зроблено висновок, що прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго» щодо надання з 01.07.2021 по 12.07.2021 диспетчерських команд, значених у наданих на дослідження документах, на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд. Зокрема, всупереч положенням п. 3.1.6. договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПАТ «НЕК «Укренерго» як виконавець зобов`язаний «попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України»:

- співробітники АТ «ДТЕК Західенерго» при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 12.07.2021 диспетчерських команд АТ «НЕК «Укренерго» діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.

Наявна у матеріалах справи копія запиту НЕК «Укренерго» №01/8267 від 04.03.2021 про надання інформації для ведення режимів ТЕС у весняно-літній період 2021 року та лист-відповідь АТ «ДТЕК Західенерго» №40/361 від 25.03.2021 про ведення режимів ТЕС в період включно з квітня по вересень 2021 року, зокрема у Формі 4, яка є додатком до зазначеної відповіді на запит відповідача, містить інформацію щодо часу пуску енергоблоків ТЕС з різних теплових станів.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (п. 46 ч. 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі (ОСП) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з п. 89 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії» усі оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі підлягають беззаперечному виконанню всіма суб`єктами господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України з боку державних органів, політичних партій, рухів та громадських організацій забороняється.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії (ч. 2 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Частиною 5 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних перевантажень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному правилами ринку.

Відповідно до п. 5.1 р. 7 Кодексу системи передачі (КСП), затвердженого постановою НКРЕКП №309 від 14.03.2018, ОСП зобов`язаний постійно підтримувати в ОЕС України баланс між сумарним споживанням електричної енергії і її виробництвом (з урахуванням експорту та імпорту) у кожний момент часу з дотриманням показників якості електричної енергії.

Згідно з п. 4.3.1 гл. 4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018, у частині балансуючого ринку ОСП зобов`язаний: збирати телевимірювання в реальному часі відпуску/відбору потужності ППБ (постачальника послуг балансування); здійснювати короткостроковий прогноз загального навантаження (для кожної ОРЧ - одиниці реального часу); здійснювати короткостроковий прогноз відпуску (для кожної ОРЧ) для всіх генеруючих одиниць ВДЕ, що не є ППБ; здійснювати управління внутрішніми обмеженнями системи шляхом видачі диспетчерських команд ППБ; керувати балансуючим ринком та досягати результатів диспетчеризації в реальному часі через ППБ; формувати та видавати ППБ відповідні диспетчерські команди; відслідковувати виконання ППБ диспетчерських команд; управляти та використовувати диспетчерську інформаційно-адміністративну систему; публікувати статистику та інформацію щодо результатів балансуючого ринку та відповідних диспетчерських команд; пропонувати необхідні заходи для підвищення ефективності диспетчерських процедур; здійснювати всі інші дії, що вимагаються цими Правилами.

Відповідно до п. 1.4 р. 1 Кодексу системи передачі балансування енергосистеми - це процес постійного підтримання, із заданою точністю, відповідності між сумарним споживанням електричної енергії, яке враховує втрати на її виробництво і передачу, а також експортом електричної енергії, з одного боку, та обсягом виробництва електричної енергії на електростанціях ОЕС України та її імпорту - з другого.

Пунктом 1.1.2 гл. 1 Правил ринку передбачено, що диспетчерська команда - команда в режимі реального часу оператора системи передачі постачальнику послуг балансування по кожній одиниці постачання послуг з балансування збільшити або зменшити електричне навантаження або постачальнику послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою зменшити електричне навантаження.

Відповідно до п. 1.9.4 гл. 1 Правил ринку ОСП відповідає за прогнозування загального електроспоживання по областях регулювання (торгових зонах) для виконання обов`язків з балансування.

За приписами п. 4.16 гл. 4 Правил ринку результати балансуючого ринку складаються з: прийнятих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження ППБ по ОРЧ з метою забезпечення балансу системи.

Згідно з пп. 4.18.2 п. 4.18 Правил ринку ОСП може видати учасникам ринку в будь-який час диспетчерські команди та інші розпорядження з метою забезпечення надійної роботи системи, особливо щодо частоти системи, напруги і струму у критичних вузлах та елементах системи передачі відповідно до Кодексу системи передачі.

Диспетчерська команда на активацію видається ОСП відповідно до результатів алгоритму розрахунку балансуючого ринку у вигляді акцепту відповідної пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження або завантаження. Диспетчерська команда на деактивацію видається ОСП у зворотному до попередньої активації порядку у вигляді припинення відповідного акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію для активації на розвантаження або завантаження. Активація пропозиції на балансуючу електричну енергію може бути двох типів: 1) пряма активація (direct activation); 2) запланована активація (scheduled activation) (пп. 4.18.3 п. 4.18 Правил ринку).

Відповідно до п. 1.5 р. 1 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП №309 від 14.03.2018, усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених п. 4.11 гл. 4 цього розділу.

Згідно з п. 5.5 р. 6 Кодексу системи передачі ОСП несе відповідальність за точне та своєчасне складання прогнозного балансу електричної енергії в енергосистемі України на основі наданих Користувачами прогнозів споживання та виробництва електричної енергії з урахуванням технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах та на власні потреби електростанцій та використовує результати цього прогнозу для оперативного планування. Користувачі мають забезпечити точне прогнозування споживання / виробництва електричної енергії та своєчасне надання даних ОСП.

Відповідно до п. 5.1 р. 6 Кодексу системи передачі оперативне прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України здійснюється ОСП з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання.

Отже, на ПАТ НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі законодавством покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема, щодо здійснення прогнозу загального навантаження на основі аналізу балансу енергосистеми та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі.

Суд встановив, що ПАТ НЕК «Укренерго» за період з 01.07.2021 по 10.07.2021 надавалися диспетчерські команди АТ «ДТЕК Західенерго».

Проте під час здійснення диспетчерського управління ПАТ «НЕК «Укренерго» не виконало даних обов`язків принаймні належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами.

А отже, виникнення обсягів негативних небалансів в результаті дій відповідача в сукупності підтверджується, зокрема, витягом з журналу диспетчерських команд та витягом з журналу реєстрації команд, отриманих позивачем через ПЗ «Генератор».

Крім того, висновок експерта №018-АНО/21 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту (проведеної на замовлення позивача) містить висновки з питань:

1. Чи мало обладнання енергоблоків Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» у період з 01.07.2021 по 12.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПАТ НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі та повернутись до диспетчерського графіку за відсутності команд?

2. Чи мало обладнання енергоблоків Відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» у період з 01.07.2021 по 11.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПАТ НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі та повернутись до диспетчерського графіку за відсутності команд?

За результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту зроблено висновки щодо технічної можливості (а фактично, неможливості) виконати подані на дві названі вище ТЕС команди при аналізованих подіях (див. вище за текстом цієї постанови), в т. ч. серед іншого через:

- неврахування відповідачем технічних характеристики і технічного стану обладнання;

- неврахування наявного резерву потужності;

- ненадання завчасно команд на пуск турбоагрегатів (блоків);

- неможливість здійснити стрибкоподібне навантаження ТА від «нуля» до максимуму за дуже обмежений час тощо.

При проведенні експертизи було виконано аналіз наданих документів, оцінку маневрених характеристик енергоблоків «Добротвірська ТЕС» та «Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» та надано висновки про технічну можливість / неможливість виконувати окремі команди диспетчерів НЕК «Укренерго».

Таким чином, висновок експертизи підтверджує технічну неможливість виконання команд відповідача з цілком об`єктивних і незалежних від позивача причин.

Крім того, на вирішення експертизи було поставлено питання 3: Чи відповідають управлінські рішення співробітників АТ «НЕК «Укренерго» щодо надання / ненадання з 01.07.2021 по 12.07.2021 включно диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» алгоритму прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго» який встановлений для надання таких команд?

Згідно з висновком експерта узагальнення локальних нормативних актів дозволило зробити висновок про те, що:

- прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго» щодо надання з 01.07.2021 по 12.07.2021 диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах, на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд, зокрема, всупереч положенням п. 3.1.6 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПАТ «НЕК «Укренерго» як виконавець зобов`язаний «попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України»;

- співробітники АТ «ДТЕК Західенерго» при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 12.07.2021 диспетчерських команд АТ «НЕК «Укренерго» діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.

Вказаний висновок експерта відповідає встановленим чинним законодавством вимогам та містить вказівку про те, що висновок підготовлено для подання до суду, експерти обізнані про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Тут, з огляду на доводи апеляційної скарги про те, що господарський суд першої інстанції мав відхилити наданий 20.10.2021 позивачем висновок експерта №018-АНО/21 від 18.10.2021 як такий, що поданий з пропуском встановленого процесуального строку, апеляційний господарський суд зазначає таке.

20.10.2021 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням, у якому просив долучити до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту. За текстом клопотання позивач вказав, що не міг надати вказаний висновок з позовною заявою та відповіддю на відзив, оскільки отримав його набагато пізніше.

У судовому засіданні 03.11.2021 (підготовче провадження) господарський суд першої інстанції, розглянувши це клопотання, протокольно, з`ясувавши думку представників сторін щодо долучення висновку експерта до матеріалів справи, дійшов висновку про його задоволення.

Згідно з п. 3 ч. ч. 1, 2 ст. 177 ГПК завданням підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Оскільки позивач надав висновок експерта до закінчення підготовчого засідання і місцевий господарський суд з`ясував питання можливості його прийняття у підготовчому провадженні, апеляційний господарський суд не вбачає порушень норм процесуального права, про які вказує апелянт.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що спірне рішення безпідставно обґрунтовано висновком експертів №018-АНО/21 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, оскільки цей висновок складено за результатами розгляду звернення AT «ДТЕК Західенерго» до відокремленого структурного підрозділу ДП «Інформаційні судові системи Центр судових експертиз та експертних досліджень» і достовірність висновку експертів піддається сумніву у зв`язку з тим, що дослідження проведені особами, які не судовими експертами, а є фахівцями з відповідних галузей знань, що підтверджено ними безпосередньо у висновку, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу»).

Частина 5 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу ІІІ цього Закону.

Верховний Суд у постановах від 27.05.2021 у справі №910/702/17, від 21.04.2021 у справі № 910/701/17 зазначив, що згідно з наведеними положеннями ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізовано установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи, та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу». В силу закону такий висновок може бути наданий також й іншим (фахівцем) експертом з відповідної галузі знань, а не лише судовим експертом чи державною спеціалізованою установою.

Твердження апелянта про те, що висновок експерта підписаний Анісімовим О.Г., який є директором Котло-турбінного департаменту приватного акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації і мереж «Львіворгрес» та про відсутність доказів наявності відносин між експертною установою та вказаним приватним акціонерним товариством, або між експертною установою та Анісімовим О.Г., як фізичною особою, - відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки жодним чином не підтверджують надання експертом відповіді на питання, що виходять за межі його спеціальних знань.

Бездоказові доводи апелянта про неповноту проведеного експертного дослідження не приймаються до уваги як необґрунтовані.

За наведених підстав відповідні доводи апеляційної скарги апеляційний господарський суд оцінює критично.

Колегія суддів також відзначає, що відповідач не був позбавлений можливості в порядку ст. 101 ГПК України подати до суду першої інстанції висновок експертного дослідження, проведеного на його замовлення. Тоді як відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За наведених підстав у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що висновок експерта №018-АНО/21 від 18.10.2021, складений за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, відповідає вимогам ст. 98 ГПК України.

Щодо обов`язку відповідача враховувати технічні можливості енергоблоків під час диспетчерського управління слід зазначити, що відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» операційна безпека - спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу функціонувати в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, що характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти і стійкості.

Згідно з п. 8.4.1, 8.4.2 гл. 8 Правил ринку ОСП повинен володіти актуальною інформацією щодо кількості запланованих генеруючих одиниць та доступних / готових до планування одиниць у разі будь-яких дефіцитів та профіцитів, що можуть виникнути. Зазначена інформація є необхідною для оцінки енергетичного балансу (наприклад, випадки необхідності додаткового резерву), а також для планування оцінки балансу системи (зокрема відхилення напруги і системні обмеження). Таким чином, інформація повинна бути доступна для кожної ТКО.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія запиту №01/8267 від 04.03.2021 НЕК «Укренерго» про надання інформації для ведення режимів ТЕС у весняно-літній період 2021 року та лист-відповідь №40/361 від 25.03.2021 АТ «ДТЕК Західенерго» про ведення режимів ТЕС в період включно з квітня по вересень 2021 року, зокрема у Формі 4, яка є додатком до зазначеної відповіді на запит відповідача та містить інформацію щодо часу пуску енергоблоків ТЕС з різних теплових станів.

Апеляційний господарський суд, з огляду на відповідні доводи скаржника та положення чинного законодавства, погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що така інформація надавалася на запит відповідача («з метою підготовки інформації для ведення режимів ОЕС України» в період з квітня по вересень 2021 (включно)»), надана позивачем інформації мала враховуватись під час виконання обов`язків з балансування, а також видачі диспетчерських команд на розвантаження або завантаження енергоблоків.

Отже, внаслідок непослідовних дій НЕК «Укренерго» та через ігнорування ним (відповідачем) обов`язків щодо належного балансування системи (в т. ч. щодо прогнозування загального електроспоживання) учасники балансуючої групи повинні були виконувати команди, які технічно виконати неможливо, в результаті чого і виникли обсяги негативних небалансів електричної енергії.

Доводи відповідача щодо відсутності необхідності врахування технічних характеристик окремих енергоблоків правомірно відхилено місцевим господарським судом з огляду на висновок експертизи, згідно з яким неможливість виконання команд відповідача зумовлена технічними характеристиками всіх енергоблоків «ДТЕК Добротворська ТЕС» та «ДТЕК Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго».

Крім того, необхідність врахування відповідної інформації у диспетчерському управлінні визначена як нормативними актами (Кодексом систем передачі тощо), так і Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0424-03013.

У свою чергу, відповідач не довів суду належними та допустимими доказами неможливість врегулювання балансу у спірні періоди через наявність великого обсягу неподільних пропозицій, що призвело до неакцептування пропозицій позивача.

Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив заперечення відповідача щодо відсутності порушених прав позивача, оскільки фінансову відповідальність за небаланси несе інша особа - ТОВ «Д.Трейдінг», адже як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін спірні, небаланси обліковуються у системі управління ринком (програмний комплекс Market Management System MMS) саме за позивачем як учасником ринку, а тому відповідні доводи апеляційної скарги колегія суддів оцінює критично.

Крім того апеляційний суд враховує, що відповідно до п. 11.3 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 №0424-03013, укладеного саме АТ «ДТЕК Західенерго» (як користувачем) та ПАТ «НЕК «Укренерго» (як виконавцем), спірні питання між сторонами розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕКП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та судом.

Щодо доводів апеляційної скарги про невірно обраний позивачем спосіб захисту апеляційна інстанція зазначає таке.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Тобто, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 14.05.2019 у справі №910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Водночас слід відзначити, що застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 відзначила таке (за пунктами постанови).

62. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

63. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

64. Суб`єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов`язана сторона. Суб`єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов`язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.

65. Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв`язку з поняттям суб`єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

66. Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об`єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб`єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов`язкам, тобто виступає як «суб`єктивне право, що може виникнути у майбутньому».

67. Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначив, що і суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: «Дозволено все, що передбачено у законі», а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: «Дозволено все, що не забороняється законом». Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

68. Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов`язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.

69. Якщо дії або бездіяльність інших осіб створюють для особи правову невизначеність щодо її прав і обов`язків у відносинах із цими особами, така особа може звернутись до суду для захисту свого інтересу у правовій визначеності у відносинах із цими особами.

77. Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

79. Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов`язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов`язків за цим договором.

80. Саме цим спори про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань відрізняються від спорів про зміну, припинення правовідносин (наприклад, зміну, розірвання договору), коли договірні відносини між сторонами змінюються або припиняються внаслідок судового рішення.

87. Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

97. Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, з огляду на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/16981/17, пункт 5.22).

Стосовно справи, що розглядається, апеляційний суд відзначає, що у в даному випадку позивач звернувся до суду за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов`язків у відносинах з відповідачем за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0424-03013, котрий, як і наведені вище спеціальні нормативні акти, вимагає від виконавця (відповідача) надання послуг професійно (тобто на відповідному фаховому рівні), з належним і очікуваним урахуванням цілої низки специфічних чинників, в т. ч. специфіки роботи складного і великого енергогенеруючого обладнання, задля, серед іншого, уникнення подальших негативних наслідків (в т. ч. фінансових) для сторін договору.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів вважає, що позивач правильно визначився зі способом захисту, який може бути застосований, виходячи з конкретних обставин цієї справи, та який є ефективним для захисту його порушеного інтересу задля забезпечення правової визначеності учасників спірних правовідносин, може поновити права і інтереси позивача шляхом встановлення обґрунтованості нарахування небалансів, що може впливати на обов`язки щодо розрахунків між учасниками балансуючої групи.

Щодо доводів апелянта про те, що законом передбачена можливість визнання незаконними дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, однак не передбачений такий спосіб захисту прав або інтересів, як визнання протиправними (неправомірними) дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.

За сукупністю вище наведеного, апеляційна інстанція приходить до висновку, що викладені у позові вимоги є ефективними у спірних відносинах, оскільки будуть сприяти поновленню прав та охоронюваних інтересів позивача. При цьому, враховуючи специфіку регулювання відносин на ринку для надання послуг з балансування, беручи до уваги зміст спірних правовідносин, жоден встановлений законом (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України) спосіб захисту не є ефективним у даних правовідносинах.

Апеляційний суд вважає неспроможними доводи скаржника, що суд своїм рішенням, встановивши, що ПАТ «НЕК «Укренерго» неналежним чином виконувало свої обов`язки щодо балансування ОЕС, створив прецедент, який фактично заборонить у майбутньому реалізовувати повноваження ОСП, встановлені Правилами ринку, внаслідок невиконання учасниками ринку електричної енергії своїх зобов`язань перед НЕК «Укренерго». Адже рішення суду аж ніяк не скасовує спеціальні норми, які регулюють відповідні правовідносини, в тому числі норми, котрі встановлюють обов`язковість виконання команд ОСП, та не встановлює будь-яких інших приписів з цього питання для користувачів послуг АТ «НЕК «Укренерго».

За таких підстав колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про відсутність у позивача права захищати свої права у викладений у позовній заяві спосіб.

Апеляційний господарський суд відзначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду та не дають підстав вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та / або допустив такі порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини, складений за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту висновок експерта та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог (в редакції заяви про зміну предмета позову від 25.11.2021: визнати незаконними дії та бездіяльність ПАТ «НЕК «Укренерго» стосовно надання/ скасування/ ненадання диспетчерських команд, визнати незаконними дії ПАТ «НЕК «Укренерго» щодо розрахунків небалансів електричної енергії позивачу, здійснених за відповідні розрахункові періоди).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/12411/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/12411/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/12411/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.12.2022.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.В. Владимиренко