Справа № 953/4545/22

н/п 2/953/2849/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 листопада 2022 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором,-

ВСТАНОВИВ:

16.08.2022 на адресу суду надійшла вказана позовна заява, в якій представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості:

- за Договором позики № 1531345 від 02.02.2021 в розмірі 39431, 00 грн., з яких: 13000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26431, 00 грн. сума заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором № 15253-04/2021 від 24.04.2021 в розмірі 26250, 00 грн., з яких: 7000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19250, 00 грн. сума заборгованості за звичайними відсотками, та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

02.02.2021 між ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 1531345, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 13000 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 14/06/21, згідно з яким до ТОФ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу, розмір заборгованості відповідача за цим кредитним договором становить 39431, 00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 13000, 00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 26431, 00 грн.

Крім того, 24.04.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 15253-04/2021, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 7000, 00 грн., строком на 20 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

30.11.2021 між ТОВ « ФК «Інвеструм» та ТОВ « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 30112021-1, згідно з яким до ТОФ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу, розмір заборгованості відповідача за цим кредитним договором становить 26250, 00 грн., з яких: 7000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19250, 00 грн. сума заборгованості за відсотками.

16.08.2022 вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 09.09.2022 було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить розглянути справу у порядку заочного розгляду.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце судових засідань повідомлялась у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободРади Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положеньст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачки.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно ч.4ст.223 ЦПК Українипостановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2021 між ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 1531345 про надання коштів. У зв`язку із невиконання зобов`язань за даним договором, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 39431, 00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 13000, 00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 26431, 00 грн. (а.с. 12).

14.06.2021 року між ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додавалась до позовної заяви). Вказаний договір є дійсним, у судовому порядку не оспорений.

Крім того, 24.04.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 15253-04/2021 про надання фінансового кредиту. У зв`язку із невиконання зобов`язань за даним договором, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 26250, 00 грн., з яких: 7000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19250, 00 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 28).

30.11.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додавалась до позовної заяви). Вказаний договір є дійсним, у судовому порядку не оспорений.

Частиною 1статті 512 ЦК Українивстановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтями513,514 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістомстатті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зістаттею 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1статті 1078 ЦК України).

Позивачем було долучено до позовної заяви докази, які підтверджують факт того, що відступалось право грошової вимоги.

По договору позики № 1531345 від 02.02.2021 року відступалось право грошової вимоги від ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ». (а.с. 8-9).

По договору про надання фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 відступалось право грошової вимоги від ТОВ «ФК» Інвеструм» до ТОВ «ФК «ЄАПБ». (а.с. 25-26).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.1. Договорів факторингу № 30112021-1 від 30.11.2021, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договорів факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, № 30112021-1 від 30.11.2021, Сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу дід Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі Договору відступлення права вимоги № 14/06/21 від 14.06.2021, позивач одержав від ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» право вимоги по заборгованості відповідача, що підтверджується Договором відступлення права вимоги № 14/06/21 від 14.06.2021, Витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 14/06/21 від 14.06.2021, копією Акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників за Договором Факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

На підставі Договору відступлення права вимоги № 30112021-1 від 30.11.2021, позивач одержав від ТОВ «ФК» Інвеструм» право вимоги по заборгованості відповідача, що підтверджується Договором відступлення права вимоги № 30112021-1 від 30.11.2021, Витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 30112021-1 від 30.11.2021 року, копією Акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників за Договором Факторингу № № 30112021-1 від 30.11.2021.

Відповідно до положень частин 1, 2статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3статтею 203 ЦК Українивизначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами частини 1статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно достатті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1статтею 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 14постанови від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокремаЦК України(статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055),статті 18 - 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, кредитний договір обов`язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз`яснення, наведені упостанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першоюстатті 215 ЦК України, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті536,638,1056-1 ЦК України).

Відповідно до положення частини 1статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог частини 1статті 1055 ЦК Україникредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з частиною 2статті 1055 ЦК Україникредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентуєтьсяЗаконом України «Про споживче кредитування»таЗаконом України «Про електронну комерцію».

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до пункту 5статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями7та8 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зістаттею 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію»визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно частини 4статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Устатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З Договору позики № 1531345 від 02.02.2021 вбачається, що він містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

У нижньому рядку договору наявний рядок «Підпис споживача», який містить надрукований запис « ОСОБА_1 / Kfm5f92dbN».

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення між відповідачкою та ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договору позики від 02.02.2021 року із дотриманням вимогстатті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, у зазначеному Кредитному договорі сторони погодили суму договору у розмірі 13000, 00 грн. (п.2 Договору), строк дії Договору - 30 днів (п.2 Договору), процентну ставку за користування позикою (п.2 Договору).

З Договору позики вбачається, що: датою повернення позики та сплати нарахованих процентів є 04.03.2021 року; сума позики, що підлягає поверненню, складає 13000, 00 грн.; сума нарахованих процентів (0, 69%), що підлягає поверненню, складає 2691, 00 грн. (13000:100%*0, 69%*30=2691, 00). Разом до сплати15691, 00 грн.

ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці ОСОБА_1 можливість розпоряджатись позикою на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості запозикою, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Розмір заборгованості відповідачем спростовано належними та допустимими доказами не було, як і не надано доказів про повернення грошових коштів.

З фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 вбачається, що він містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

У п. 7 Договору про надання фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 «реквізити та підписи Сторін» наявний рядок : «Фізична особа: ОСОБА_1 , електронний підпис W64954.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» Договору фінансового кредиту від 24.04.2021 року із дотриманням вимогстатті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, у зазначеному сторони погодили суму договору у розмірі 7000, 00 грн. (п.1.1. Договору), строк дії Договору - 20 днів (п.1.2. Договору), процентну ставку за користування позикою (п.1.3. Договору).

З Графіку розрахунків до Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 вбачається, що: кредит надано на 20 днів; сума позики, що підлягає поверненню, складає 7000, 00 грн.; сума нарахованих процентів, що підлягає поверненню, складає 3500, 00 грн. Разом до сплати10500, 00 грн.

ТОВ «Інвеструм» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Розмір заборгованості відповідачкою спростовано належними та допустимими доказами не було, як і не надано доказів про повернення грошових коштів.

Згідно зістаттею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредитів № 1531345 від 02.02.2021 в розмірі 13000, 00 грн., № 15253-04/2021 від 24.04.2021 в розмірі 7000, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позову про стягнення з відповідача процентів за користування позиками, то слід зазначити наступне.

Представник позивача зазначає, що сума боргу по договору позики № 1531345 від 02.02.2021 за відсотками складає 26431,00 грн. (а.с. 12), по договору № 15253-04/2021 від 24.04.2021 19250, 00 грн. (а.с.28), та вказаний розмір нарахованих відсотків збігається з витягом з Реєстру боржників.

За умовами укладеного Договору позики № 1531345 від 02.02.2021 сторони погодили сплату заборгованості за позикою до 04.03.2021 року та розмір процентів за наданою позику в розмірі 2691, 00 грн.

Відтак, у межах строку кредитування (з 02.02.2021 року по 03.03.2021 року) відповідачка мала обов`язок, зокрема, повернути позивачеві позичені кошти і сплачувати проценти. Після закінчення строку користування позикою, починаючи з 04.03.2021, відповідачка мала обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість.

За умовами укладеного Договору про надання фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 сторони погодили сплату заборгованості за позикою до 13.05.2021 року та розмір процентів за наданою позику в розмірі 3500,00 грн.

Таким чином, у межах строку кредитування (з 24.04.2021 року по 12.05.2021 року) відповідачка мала обов`язок, зокрема, повернути позивачеві позичені кошти і сплачувати проценти. Після закінчення строку користування позикою, починаючи з 13.05.2021, відповідачка мала обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 14-318цс18).

Таким чином, позивач мав право на нарахування процентів за користування позиками лише в межах строку надання позик. Після закінчення строку їх дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив за договором позики № 1531345 від 02.02.2021 30 днів, за Договором про надання фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 - 20 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту у порядку, передбаченому Договорами, матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредитування.

За змістом ч.2ст.625 ЦКборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2ст.625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитних договорів, є необґрунтованими, а тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Таким чином, суд приходить про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості:

- за договором позики № 1531345 від 02.02.2021 в розмірі 15691, 00 грн., з яких: 13000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2691, 00 грн. сума заборгованості відсотками;

- за Договором про надання фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 в розмірі 10500,00 грн., з яких: 7000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3500, 00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 989, 32 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.(26191, 00*2481,00:65681, 00 = 989, 32).

Керуючись ст.ст.3,4,12,76,81,141,306,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості договорамизадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості:

- за договором позики № 1531345 від 02.02.2021 в розмірі 15691 (п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто одна), 00 коп., з яких: 13000 (тринадцять тисяч) грн.., 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2691 (дві тисячі шістсот дев`яносто одна) грн., 00 коп. сума заборгованості відсотками;

- за Договором про надання фінансового кредиту № 15253-04/2021 від 24.04.2021 в розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн..,00 коп., з яких: 7000 (сім тисяч) грн., 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.., 00 коп.. сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути 26191 (двадцять шість тисяч сто дев`яносто одну) грн.., 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати по оплаті судового збору в розмірі 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн.., 32 коп.

В решті позовувідмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 22 листопада 2022 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ