ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року

справа № 380/7373/22

провадження № П/380/7426/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛАГРО" до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування карток відмови,-

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛАГРО" (далі позивач, ТОВ "ВОЛАГРО") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, у якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.11.2021 № UА209170/2021/001514, від 16.11.2021 № UА209170/2021/001534, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001541, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001548 від 18.11.2021 № UА209170/2021/001551, складені Львівською митницею Державної митної служби України.

Ухвалою судді від 16.05.2022 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛАГРО" залишено без руху

Ухвалою від 07.06.2022 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 17.08.2022 суд уточнив назву відповідача - Львівська митниця (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000).

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 12.10.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що для здійснення митного оформлення товару позивач подавав митному органу пакети необхідних документів, які посвідчували його походження, зокрема: зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі-продажу товарів; рахунки-фактури (інвойси); товаротранспортні накладні; інші товаросупровідні документи. При цьому підставою для застосування до Товару тарифних пільг (тарифних преференцій) за кодом « 410» відповідно до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011, - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» були сертифікати з перевезення товару EUR.1, видані митними органами Республіки Польща. Звертає увагу, що умовами відповідних експортно-імпортних операцій передбачалося придбання та ввезення на митну територію України Товару походженням з Європейського Союзу. Всі товаросупровідні документи, які експортери передавали позивачу разом з товаром (у тому числі сертифікати з перевезення товару EUR.1, в яких прямо вказано про те, що країною походження Товару є Європейський Союз), підтверджували достовірність задекларованої країни його походження. Складаючи оскаржені картки відмови та відмовляючи позивачу у застосуванні тарифних преференцій до імпортованого товару, відповідач так і не зазначив, які саме сумніви з приводу дійсності сертифікатів з перевезення товару EUR.1, поданих до митного оформлення, у нього виникли та чим ці сумніви підтверджуються.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 24.06.2022 (вх. № 43110), у якому зазначає, що сертифікати з перевезення форми EUR. І від 08.11.2021 №PL/MF/AS 0324661, від 16.11.2021 №PL/MF/AS 0324939, від 16.11.2021 № PL/MF/AS0324937, від. 17.11.2021 № PL/MF/AS0098944, від 17.11.2021 № PL/MF/AS0098945 скеровано управлінням на верифікацію до Держмитслужби України листом №7.4-1-15/4/14185 від 03.12.2021. Вважає, картки відмови у митному оформленні №UA209170/2021/001514 від 10.11.2021 №UA209170/2021/001534 від 16.11.2021, № UА209170/2021/001541 від 17.11.2021, № UA 209170/2021/001548 від 18.11.2021, № UA209170/2021/001551 від 18.11.2021 є правомірними. Питання надання тарифної преференції товару «добрива мінеральні із вмістом трьох поживних елементів», експортерами кого є -«Elvita Sp.z о.о.», «Agrolok Sp.z о.о.» має розглядатися митницею після отримання результатів перевірки достовірності з перевезення EUR. 1.

Вказує, що застосування преференційного походження та застосування «преференційних ставок ввізного мита» (щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі) врегульовано виключно Регіональною конвенцією про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Регіональна конвенція), до якої Україна приєдналася згідно Закону України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-УШ, а отже, документами, які дають право на застосування преференційних ставок ввізного мита, є виключно документи визначені ст. 15 Доповнення І Регіональної конвенції (сертифікат з перевезення товару EUR. 1, сертифікат з перевезення товару EUR. 1-МЕD) та у випадках, вказаних у Статті 21(1) "декларацією походження" або "декларацією походження ЕІЖ-МЕО"), надана експортером до інвойса.

Отже, враховуючи наведене у митниці були наявні сумніви щодо статусу товарів, які повинні відповідати критеріям визначеним Регіональною конвенцією про пан-евро- середземноморські преференційні правила походження, до якої Україна приєдналася згідно Закону України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 № 2187-VIII.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 21.07.2022 (вх. № 48543), у якому зазначає, що наполягаючи на відсутності підстав для застосування тарифної пільги (тарифної преференції) за кодом « 410» до Товару, імпортованого підприємством разом із Сертифікатами з перевезення товару EUR. І від 08.11.2021 № PL/MF/AS 0324661, від 16.11.2021 № PL/MF/AS 0324939, від 16.11.2021 № PL/MF/AS 0324937, від 17.11.2021 № PL/MF/AS 0098944 і від 17.11.2021 № PL/MF/AS 0098945. Відповідач, водночас, жодних зауважень щодо форми чи змісту цих документів у своїх рішеннях не навів, про наявність будь-яких сумнівів з приводу достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження Товару, декларанта не повідомив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну.

Суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "ВОЛАГРО" є підприємством з іноземними (польськими) інвестиціями, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків. Підприємство провадить господарську діяльність, пов`язану з імпортом з Республіки Польща мінеральних добрив і реалізацією останніх через оптову та роздрібну торгівлю сільськогосподарським товаровиробникам.

Між ТОВ «АГРОЛОК» (Польща) (далі - продавець) та ТОВ "ВОЛАГРО" (далі Покупець) укладено Договір 04.01.2018 № 1.

Між ТОВ «ЕЛЬВІТА» (Польща) (далі - продавець) та ТОВ "ВОЛАГРО" (далі Покупець) укладено Договір 15.11.2021 № 1/2021.

У листопаді 2021 року за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) купівлі-продажу товарів ТОВ "ВОЛАГРО" придбало в Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛОК» (AGROLOK, Sp. z о. о., Республіка Польща) і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬВІТА» (ELVITA, Sp. z о. о., Республіка Польща) п`ять партій мінеральних добрив POLIFOSKA 8-24-24 із вмістом азоту (№) 8 %, фосфору (Р205) 24 % та калію (К20) 24 %, одну і чотири партії відповідно.

Зазначений товар ввезений на митну територію України із застосуванням преференційного режиму в рамках Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом № 1678-VII здійснюється на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1.

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «АГРОЛОК» подавав митному органу митні декларації № UA209170/2021/088938, № UA209170/2021/090722, № UA209170/2021/090879, № UA209170/2021/091203, а також додані пакети необхідних документів, які посвідчували його походження, зокрема: зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі-продажу товарів; рахунки-фактури (інвойси); товаротранспортні накладні; інші товаросупровідні документи.

Львівська митниця Державної митної служби України склала Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.11.2021 № UА209170/2021/001514, від 16.11.2021 № UА209170/2021/001534, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001541, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001548 від 18.11.2021 № UА209170/2021/001551, якими відмовила у митному оформленні товару, з причин, що митне оформлення неможливо завершити, у зв`язку із призупиненням застосування преференцій до отримання результатів перевірки достовірності документів про преференційне походження товару у зв`язку із непідтвердженням походження ідентичних товарів митними органами країн ЄС відповідно до норм статті 32 Доповнення I «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 р. та, відповідно, відсутністюпідставдлязастосуванняпреференщї « 410» до задекларованих товарів. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій"(зі змінами). Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа"(зі змінами). Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подати нову митну декларацію заповнену відповідно до норм чинного законодавства.

Вважаючи спірну картку відмови протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України ( далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 ст. 270 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1)ввізне мито; 2)вивізне мито; 3)сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до ст. 272 МК України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на миту територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Згідно з ст. 280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита:

1) адвалерна - у відсотках до встановленої статтею 279 МК України бази оподаткування;

2)специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 МК України;

3)комбінована, що складається з адвалерної та специфічної ставок мита.

Частинами 4 та 5 ст.280 МК України визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію, Угода).

Згідно з ч. 1 ст. 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 17 розділу V Протоколу І Угоди, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Відповідно до ч. 1 ст. 29 розділу V Протоколу І Угоди, експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17 (3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

Відтак сертифікат з перевезення товару EUR.1 та/або сертифікат про походження товару є підставою для застосування до товару тарифної преференції.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Частинами 1, 3 та 5 ст.32 «Перевірка підтверджень походження» розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь - яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Згідно з ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Отже в силу наведених норм, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару відповідач мав право звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Суд встановив, що підставами для застосування тарифних (тарифних преференцій) до товару, імпортованого позивачем за Митними деклараціями від 10.11.2021 № UА209170/2021/088938, від 16.11.2021 № UА209170/2021/090722, від 17.11.2021 № UА209170/2021/090879, від 18.11.2021 № UА209170/2021/091203 і від 18.11.2021 № UА 209170/2021/091207, були Сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 08.11.2021 № РL/МF/АS 0324661, від 16.11.2021 № РL/МF/АS 0324939, від 16.11.2021 № РL/МF/АS 0324937, від 17.11.2021 РL/МF/АS0098944 та від 17.11.2021 № РL/МF/АS 0098945 відповідно.

Зі змісту картки відмови видно, що причиною відмови у митному оформленні за преференційним режимом слугувало те, що митне оформлення неможливо завершити у зв`язку із призупиненням застосування преференцій до отримання результатів перевірки достовірності документів про преференційне походження товару через непідтвердження походження ідентичних товарів митними органами країн ЄС відповідно до норм статті 32 Доповнення I «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною.

Частиною 5 статті 45 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Статтею 48 Митного кодексу України визначено підстави для відмови у випуску товару. Частинами 1, 2 цієї статті передбачено, що митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Статтею 32 розділу VI Доповнення І до Конвенції передбачено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи Договірної сторони імпортера повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD та інвойс, якщо він був поданий, декларацію про походження або декларацію про походження EUR-МЕD, або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, за необхідності, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути надіслані для обґрунтування запиту про здійснення перевірки. Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Отже, вказані норми передбачають взаємодію договірних сторін, зокрема, ними передбачено право та спеціальний порядок перевірки достовірності та правильності інформації (у тому числі декларацій інвойсів), що міститься у відповідних документах. При цьому наведені положення фактично передбачають презумпцію достовірності документів до тих пір, поки митні органи країни експорту за запитом митних органів країни імпорту за результатами проведеної перевірки не доведуть протилежного (за винятком ситуації, що відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів).

Згідно з матеріалами справи, Львівська митниця листом від 03.12.2021 № 7.4-1-15/4/14185 звернулася до Державної митної служби України, в якому клопотала здійснити перевірку сертифікатів з перевезення товарів форми EUR.1 від 08.11.2021 № РL/МF/АS 0324661, від 16.11.2021 № РL/МF/АS 0324939, від 16.11.2021 № РL/МF/АS 0324937, від 17.11.2021 РL/МF/АS0098944 та від 17.11.2021 № РL/МF/АS 0098945.

Державна митна служба України листом від 25.04.2022 № 594/7.4-15/45 інформувала про результати перевірки достовірності відомостей, зазначених у сертифікатах з перевезення EUR.1 від 17.11.2021 № PL/MF/AS 0098944 та №PL/MF/AS 0098945, яка проводилася шляхом направлення запиту до Держмитслужби України. Вказані сертифікати з перевезення EUR.1 видані експортеру «Elvita Sp. z о.о.» на товар: «Добрива мінеральні із вмістом трьох поживних елементів азоту, фосфору та калію. Являє собою гранульоване, розчинне у воді добриво: Polifoska 8-24-24....» (імпортер ТОВ "ВОЛАГРО" (код ЄДРПОУ 38592097) МД від 18.11.2021 № UA209170/2021/091372 та № UA209170/2021/091457).

За результатами отриманої інформації від уповноваженого органу Республіки Польщі, листом від 11.04.2022 № 0601-IGC.4331.11.2022 KD підтверджено автентичність та достовірність даних, зазначених у вказаних сертифікатах, про що інформовано Львівську митницю листом Держмитслужби від 15.04.2022 № 15/15-03/7/1136 ( вх. ЛМ від 15.04.2022 № 11200/4-15).

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача в обґрунтування підстав для прийняття спірних карток відмови, адже за результатами отриманої інформації від уповноваженого органу Республіки Польщі, листом від 11.04.2022 № 0601-IGC.4331.11.2022 KD підтверджено автентичність та достовірність даних, зазначених у вказаних сертифікатах.

Щодо посилань представника відповідача, що підставою для заповнення спірних карток відмови стало отримання ним листа Державної митної служби України від 15.07.2021 № 15/15-03/7.4/2733, у якому остання повідомила про надходження від уповноваженого органу Республіки Польща інформації (Лист від 01.06.2021 № 0401-ІОА.4331.10,11,13,21.2021), згідно з якою постачальник підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛОК» - не підтвердив відповідність товарів, імпортованих в Україну на підставі інвойс від 28.02.2019 № VAT К/2019/53318 (мінеральні добрива «ELPLON STER NPK 5-15-30»), вимогам преференційних правил походження.

Відповідач цими листами був поінформований про автентичність трьох інших документів про походження товару, складених експортером, - інвойс від 08.08.2018 № VAT В/2018/213729, від 14.08.2018 № VAT В/2018/221898 (мінеральні добрива «POLIFOSKA NPK 6-20-30») і від 09.04.2020 № VAT G/2020/129400 (мінеральні добрива «POLIFOSKA 8-24-24»), але оскільки фактурна вартість кожної з відповідних партій перевищувала 6 000, 00 євро, то такі документи, на думку уповноваженого органу, було складено у несанкціонованому порядку.

Суд звертає, що товари, які ввозилися на митну територію України за Митними деклараціями від 10.11.2021 № UA209170/2021/088938, від 16.11.2021 № UA209170/2021/090722, від 17.11.2021 № UA209170/2021/090879, від 18.11.2021 № UA209170/2021/091203, від 18.11.2021 № UA209170/2021/091207 (мінеральні добрива «POLIFOSKA 8-24-24»), не є ідентичними товару, що імпортувався позивачем на підставі інвойс від 28.02.2019 № VAT K/2019/53318 (мінеральні добрива «ELPLON STER NPK 5-15-30»).

У частині ж результатів верифікації (перевірки достовірності) декларацій інвойс від 08.08.2018 № VAT В/2018/213729, від 14.08.2018 № VAT В/2018/221898 та від 09.04.2020 № VAT G/2020/12941P інформація, яка надійшла від уповноваженого органу Республіки Польща, свідчила про те, що за відповідними експортно-імпортними операціями постачальник товарів склав декларації інвойс у несанкціонованому порядку (фактурна вартість кожної партії нібиперевищувала 6 000, 00 євро).

При цьому, у відповіді уповноваженого органу не зазначено, що названі документи про походження товару містять неправдиві відомості. Також, у грудні 2021 року польські митні органи скоригували результати верифікації (перевірки достовірності) вказаних трьох декларацій інвойс як помилкові, що підтверджується копіями листів уповноваженого органу Республіки Польща, від 05.01.2021 UNP: 0401-21-057778, від 21.12.2021 № 438000-СОС.4331.47.2021.4, від 21.12.2021 № 438000-СОС.4331.37.2021.4, від 21.12.2021 № 438000-СОС.4331.36.2021.4.

Також суд зазначає, що стаття 32 розділу VI Доповнення І до Конвенції дає митному органу право або призупинити надання преференції, або відмовити у її наданні.

Призупинення надання преференційного режиму для товарів здійснюється до надходження результатів перевірки на запит договірної сторони митного органу країни імпортера; відмова у наданні права на преференцію можлива якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

У свою чергу наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження походження ідентичних товарів митними органами країн ЄС є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постановах від 23.04.2019 у справі № 817/4660/13-а, від 01.08.2019 у справі № 400/2924/18, від 03.03.2020 у справі № 803/1208/17.

Щодо висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 01.03.2021 у справі № 240/7093/19, які відповідач просить врахувати при прийнятті рішення, суд зазначає, що такі не є релевантними до спірних правовідносин, адже стосуються оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих митним органом після надходження результатів перевірки на запит договірної сторони митного органу країни імпортера.

Оскільки позивач подав документи для підтвердження застосування преференційного режиму до товару, ввезеного згідно із митними деклараціями 10.11.2021 № UА209170/2021/001514, від 16.11.2021 № UА209170/2021/001534, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001541, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001548 від 18.11.2021 № UА209170/2021/001551, щодо яких Львівська митниця не обґрунтувала, у чому полягають сумніви у питанні країни походження товару, при тому, що усі документи, які подавалися для митного оформлення мінеральних добрив, містять інформацію про країну виробника (Польща), тому, на думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у митному оформленні за преференційним режимом товару.

Митним органом не надано належних та допустимих доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару, а також підтвердження тієї обставини, що постачальник товарів (експортер) не підтвердив відповідності товару встановленим правилам про преференційне походження товару.

Крім того, як визначено статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Жодних умов невиконання положень МК України спірні картки відмови не містять.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття спірних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛАГРО" (вул. Персенівка, 19, м. Львів, 79026, ЄДРПОУ 38592097) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про скасування карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.11.2021 № UА209170/2021/001514, від 16.11.2021 № UА209170/2021/001534, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001541, від 17.11.2021 № UА209170/2021/001548 від 18.11.2021 № UА209170/2021/001551, складені Львівською митницею Державної митної служби України.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛАГРО" 12 405,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20.12.2022.

Суддя Кедик М.В.