ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7717/22 Справа № 243/2529/22 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Деркач Н.М.,Куценко Т.Р.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2022 року, яке ухвалено суддею Фаліним І.Ю. у місті Слов`янську, повний текст рішення суду складений 26 вересня 2022 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії ,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області) про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, мотивуючи його тим, що він є сином ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка за життя перебувала на обліку в Бахмутському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 01 липня 2014 року.

Вказував, що 30 квітня 2021 року ПН Київського МНО Трубінською О.О. йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 за період з 16 лютого 2018 року по 31 жовтня 2020 року у розмірі 224 528,00 грн, належної спадкодавцю на підставі довідки №0574-05-8/8789 від 11 березня 2021 року, виданої Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Зазначав, що з вказаним свідоцтвом про право на спадщину за законом він звернувся до відповідача, однак ГУ ПФУ в Донецькій області було надано відповідь, що недоотримана пенсія за період з 12 травня 2018 року по 31 жовтня 2020 року нарахована ними у розмірі 214 414,58 грн, та буде виплачена після затвердження відповідних бюджетних асигнувань.

Посилаючись на те, що вся недоотримана пенсія увійшла до складу спадщини та станом на час звернення з позовом пенсія у розмірі 214 414, 58 грн. так і не була виплачена, а тому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області недоотриману пенсію розмірі 224 528, 00 грн.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2022 року позов задоволено. Вирішено питання стосовно судових витрат.

Законом України №2217-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21 квітня 2022 року внесені зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вказані зміни набули чинності 07 травня 2022 року.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», редакція якої діє з 07 травня 2022 року, визначено, що у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 22 липня 2022 року №40 змінив територіальну підсудність судових справ Донецького апеляційного суду на Дніпровський апеляційний суд.

В апеляційній скарзі, поданій 12 жовтня 2022 року, відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за життя ОСОБА_3 за поновленням виплати пенсії не зверталась. 13 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою щодо виплати недоотриманої пенсії. Розмір пенсії правомірно було нараховано за період з 12 травня 2018 року по 31 жовтня 2020 року у сумі 214 414, 58 грн, відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за три роки до дня звернення. Наполягали на тому, що сума нарахованої пенсії, недоотриманої за життя, виплачується не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

26 жовтня 2022 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказував, що рішення повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 243/13575/19 від 14 лютого 2022 року.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ПН КМНО Трубінською О.О. від 13 квітня 2021 та зареєстрованого в реєстрі за № 883, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається, зокрема, з нарахованої, але невиплаченої пенсії в розмірі 224 528,00 грн, яка належала спадкодавцю на підставі довідки Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11 березня 2021 № 0574-05-8/8789.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Донецькій області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на обліку в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримувала пенсію у разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону № 1058, знята з обліку у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до ч.1 ст.46 Закону № 1058, де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами. Днем звернення спадкоємця ОСОБА_1 за отриманням недоотриманої пенсії вважається 13 травня 2021 року.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 15 лютого 2022 року № 0500-1502-8/28855, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Бахмутському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 01 липня 2014 року. Призупинення пенсії було здійснено на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з 01 березня 2016 року. ОСОБА_1 , який є спадкоємцем ОСОБА_3 , 13 травня 2021 року звернувся до управління з заявою та документами на виплату недоотриманої пенсії, яка проводиться на підставі ст. 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV. Недоотримана пенсія нарахована в розмірі 214 414, 58 грн за період з 12 травня 2018 року по 31 жовтня 2020 року

Судом було встановлено, що загальна сума недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 224528,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахувавши пенсію у розмірі 214 414,58 грн, відповідач не здійснив її виплату позивачу. Обмеження виплати недоотриманої пенсії строком три роки є необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї у повному обсязі, а тому позовні вимоги ґрунтуються на нормах ст.1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України, право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум, відповідно до статті 1227 ЦК України, не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті, включно, членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення недоотриманої пенсії саме у розмірі 224528 грн. підлягають задоволенню, оскільки останній успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, позивач успадкував належні спадкоємцю суми пенсії, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що звернення за виплатою недоотриманої пенсії відбулось 13 травня 2021 року, тому її розмір правомірно було нараховано відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за три роки до дня звернення тобто за період з 12 травня 2018 року по 31 жовтня 2020 року у розмірі 214 414,58 грн. відхиляються. Крім того, будь-які відомості відносно того, що вказана сума була виплачена позивачу матеріали справи не містять. А відповідач в апеляційній скарзі зазначає лише про факт нарахування вказаної суми.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від26вересня 2022року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 грудня 2022 року.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Н.М.Деркач

Т.Р. Куценко