ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року справа №360/8501/21

м.Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2022 року у справі № 360/8501/21 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУПФУ, відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 29 листопада 2021 року № 52 щодо відмови в призначені пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статі 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язати повторно розглянути направлені документи для первинного призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 360/2307/21, призначити пенсію за вислугу років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», здійснивши її нарахування та виплату з 18 березня 2020 року. Також, просив стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року позов задоволений частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29 листопада 2021 року № 52, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язано відповідача призначити з 18 березня 2020 року позивачу пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі заяви від 18 березня 2021 року та здійснити виплату заборгованості з пенсії за вислугу років;

- відмовлено в задоволенні решти позовних вимог;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1500 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що відсутні підстави для призначення позивачу на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону, оскільки у позивача відсутня необхідна календарна вислуга років. Також, вважає неспівмірною суму витрат на правничу допомогу.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/8501/21, однак листом від 04.11.2022 року суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв`язку з тимчасовим захопленням міста Сєвєродонецьк, в якому знаходиться будівля суду. Також повідомлено, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».

Листом від 19.08.2022 року № 2097/0/2-22 Верховний Суд на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

Також, у вказаному листі Верховний Суд щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначив, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 року № 15-14040/18, від 13.09.2018 року № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему «Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018 року. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі «Електронний суд» у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.

Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач є учасником бойових дій, в період з 27 квітня 2001 року по 4 грудня 2017 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується рішенням міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 26 лютого 2015 року № 9/ІІІ/1/979, посвідченням від 4 квітня 2015 року серії НОМЕР_2 , виданим Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, військовим квитком серії НОМЕР_3 від 18 грудня 1996 року, розрахунком вислуги років на пенсію від 22 жовтня 2021 року, витягом з наказу начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України по особовому складу від 4 грудня 2017 року № 671-ос.

Позивач 18 березня 2021 року звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з заявою про призначення пенсії за вислугу років, на що отримав відмову через недостатність календарної вислуги років.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 360/2307/21, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо неприйняття до розгляду заяви про призначення/перерахунку пенсії від 18 березня 2021 року, нездійснення оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах позивачу, та ненаправлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області;

- зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України розглянути заяву про призначення/перерахунок пенсії позивачу та здійснити оформлення та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області всіх необхідних документів з поданням для призначення позивачу пенсію за вислугу років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 360/2307/21 Адміністрацією Державної прикордонної служби України на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено документи для призначення і виплати пенсії за вислугу років позивачу, серед яких подання про призначення пенсії від 17 листопада 2021 року № 11/ПВ-10424/СУД, заява позивача від 18 березня 2021 року про призначення пенсії, грошовий атестат від 7 вересня 2021 року № 149, розрахунок вислуги років на пенсію від 22 жовтня 2021 року, довідка Військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2021 року № 1092 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», довідка Військової частини НОМЕР_1 від 16 листопада 2021 року № 11/14141 про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за нормами, чинними станом на 1 березня 2018 року, витяг з наказу начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України по особовому складу від 04 грудня 2017 року № 671-ос.

Згідно витягу з наказу Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України по особовому складу від 4 грудня 2017 року № 671-ос, подання про призначення пенсії від 17 листопада 2021 року № 11/ПВ-10424/СУД та розрахунку вислуги років для призначення пенсії від 22 жовтня 2021 року вислуга років позивача для призначення пенсії станом на 4 грудня 2017 року складає: календарна - 17 років 11 місяців 13 днів, пільгова - 13 років 09 місяців 14 днів, всього 31 рік 08 місяців 27 днів.

Рішенням від 29 листопада 2021 року за № 52 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на день звільнення календарна вислуга років не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ч.ч. 1, 5 статті 14 Закону України від 3 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

За ч.ч. 1, 2 статті 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За ч. 1 статті 1 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно пункту «в» ч. 1 статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

За п. «б» ч. 1 статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією (ч. 3 статті 50 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно абз. 1, 9 пункту «а» ч. 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (абз. 13 пункту «а» ч. 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ).

Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно ч. 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

За ч. 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Згідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 17 липня 1992 року прийнято постанову № 393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, при обчисленні вислуги років, необхідної для призначення пенсії відповідно до пункту «а» ч. 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ, необхідно керуватися Порядком № 393.

За п. 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно пп. «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

За пп. «в» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяці - час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Згідно розрахунку вислуги років на пенсію від 22 жовтня 2021 року позивач проходив службу у Державній прикордонній службі України: у період з 27 квітня 2001 року по 1 березня 2002 року на посаді інструктора 14 прикордонної застави 2 прикордонної комендатури Військової частини НОМЕР_1 військ Південно-Східного напряму Прикордонних військ України, з 1 березня 2022 року по 7 листопада 2002 року на посаді інструктора 21 прикордонної застави 2 прикордонної комендатури Військової частини НОМЕР_1 військ Південно-Східного напряму Прикордонних військ України, з 7 листопада 2002 року по 30 січня 2003 року на посаді інструктора прикордонної служби відділення прикордонних інспекторів 21 прикордонної застави 2 прикордонної комендатури Військової частини НОМЕР_1 військ Східного напряму Прикордонних військ України, з 30 січня 2003 року по 8 травня 2003 року на посаді інструктора 1 групи оперативного реагування прикордонної застави ДВСЗ 2 прикордонної комендатури Військової частини НОМЕР_1 військ Східного напряму Прикордонних військ України, з 08 травня 2003 року по 23 серпня 2003 року на посаді курсанта курсів підготовки та перепідготовки прапорщиків центру підготовки та перепідготовки спеціалістів Національної академії Прикордонних військ України (навчання), з 23 серпня 2003 року по 22 червня 2004 року на посаді начальника 1 групи прикордонних патрулів мобільної прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Луганського прикордонного загону Східного напряму Прикордонних військ України, з 22 червня 2004 року по 30 травня 2005 року на посаді начальника 1 мобільної групи мобільної прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 30 травня 2005 року по 25 травня 2006 року на посаді начальника 1 мобільної групи мобільної прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 25 травня 2006 року по 24 травня 2007 року на посаді начальника 1 мобільного відділення-інспектора прикордонної служби мобільної прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 24 травня 2007 року по 19 травня 2008 року на посаді помічника начальника застави-начальника 6 відділення прикордонних патрулів прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_3 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 19 травня 2008 року по 24 жовтня 2008 року на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІІІ категорії (тип Б) НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 24 жовтня 2008 року по 04 листопада 2009 року на посаді дільничного інспектора прикордонної служби 2 відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІІІ категорії (тип Б) НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 04 листопада 2009 року по 24 листопада 2011 року на посаді начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІІІ категорії (тип Б) НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 24 листопада 2011 року по 14 травня 2012 року на посаді начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІІІ категорії (тип Б) НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 14 травня 2012 року по 29 жовтня 2013 року на посаді начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІІІ категорії (тип Б) НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з 29 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2014 року на посаді дільничного інспектора прикордонної служби 1 категорії-начальника групи дільничних інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби (місце дислокації АДРЕСА_1 ) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІІІ категорії (тип Б) НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в тому числі участь в Антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 17 жовтня 2014 року, з 17 жовтня 2014 року по 27 травня 2015 року на посаді старшого техніка відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки інженерно-технічного відділу НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (також період участі в Антитерористичній операції), з 27 травня 2015 року по 19 квітня 2017 року на посаді техніка (начальник радіаційного комплексу) відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки інженерно-технічного відділу НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (також період участі в Антитерористичній операції), з 19 квітня 2017 року 04 грудня 2017 року на посаді контролера-начальника 1 групи охорони комендантського відділення відділу організації повсякденної діяльності штабу НОМЕР_4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (також період участі в Антитерористичній операції).

За наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 квітня 2021 року зробив такі правові висновки:

1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Закон № 2262-ХІІ, зокрема, пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років за цим Законом та для позивача він складає 23 календарних роки 6 місяців і більше. В свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ, підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 та підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року № 1497, які діяли до 27 липня 2011 року), передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393.

Таким чином, позивач має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку та призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга на день звільнення у пільговому обчисленні становить 31 рік 08 місяців 27 днів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

За абз. 1 пункту 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абз. 1 пункту 6 Порядку № 3-1).

За п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 3).

Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).

За п. 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (п. 17 Порядку № 3-1).

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з наступного дня після звільнення зі служби, тобто з 05 грудня 2017 року. Оскільки за призначенням пенсії позивач звернувся 18 березня 2021 року, тобто несвоєчасно, згідно з частиною третьою статті 50 Закону № 2262-ХІІ він має право на пенсію за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29 листопада 2021 року № 52, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язання відповідача призначити з 18 березня 2020 року позивачу пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі заяви від 18 березня 2021 року та здійснити виплату заборгованості з пенсії за вислугу років.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 132 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже. на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 9 грудня 2021 року б/н, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 9 грудня 2021 року б/н, акт від 20 грудня 2021 року приймання-передачі наданих послуг № 44 до додатку № 1 договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2021 року б/н, квитанцію від 20 грудня 2021 року № 44.

Згідно додатку № 1 від 9 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 9 грудня 2021 року б/н за правову допомогу, передбачену підпунктом 1.2 Договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 5000 грн. за надання правової допомоги, збору доказів, складання адвокатського запиту, складання позовної заяви, про що додатково складається акт прийому-передачі наданих послуг з зазначенням підстав та прийняття наданих послуг з виданням квитанції про отримання адвокатом грошових коштів від Замовника.

За актом приймання-передачі наданих послуг від 20 грудня 2021 року № 44 до додатку № 1 договору про надання правової допомоги від 9 грудня 2021 року б/н виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги щодо надання правової консультації протягом 1 години 25 хвилин, складання позовної заяви протягом 5 годин 15 хвилин. За виконання наданих послуг виконавцем, замовник передав 5000 грн., що є фіксованим розміром за надання послуг Виконавцем.

Згідно квитанції від 20 грудня 2021 року № 44 позивач сплатив адвокату 5000 грн. за актом приймання-передачі наданих послуг від 20 грудня 2021 року № 44.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У той же час, аналізуючи здійснені адвокатом послуги за критеріями, визначеними у ч. 5 ст. 134 КАС України та на предмет неминучості - критерію, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд зазначає наступне.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що вартість послуг правового характеру у розмірі 5000 грн., із врахуванням незначної складності справи та беручи до уваги обсяг наданих послуг, є завищеною як в частині часу їх виконання, так і в частині суми оплати за одну годину роботи. Вказані витрати не можна вважати такими, що є неминучими.

Враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає розміру ціни позову, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 1500 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2022 року у справі № 360/8501/21 за позовом адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова