Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/7381/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Киїнської сільської ради до Північно-Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,
У С Т А Н О В И В:
Киїнська сільська рада (далі Сільрада, позивач) 20.10.2022 звернулась до суду з адміністративним позовом до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (далі Офіс, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-02-08-003503-b, складений головним державним аудитором Шуринкіною Тетяною Володимирівною та затверджений начальником управління Косіновим Станіславом Анатолійовичем 12.10.2022, опублікований 12.10.2022 в 22:15 в електронній системі закупівель.
Позовні вимоги мотивовані тим, що тендерна пропозиція Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) відповідала вимогам тендерної документації по закупівлі, у зв`язку з чим на засіданні тендерного комітету його було визнано переможцем вказаної закупівлі.
Ухвалою суду від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що спірний висновок не порушує права та законні інтереси Сільради, а також не обмежує її права. За таких обставин відповідач вважає, що позивач, звертаючись з позовною заявою до суду, не довів порушення саме його прав. Крім того, спірний висновок в повному обсязі відповідає вимогам, які встановлені до актів індивідуальної дії, а вказані в ньому шляхи усунення порушень є пропорційними самим порушенням. При цьому, відповідач вважає, що спірний висновок не створює для замовника правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення прав та не породжує для нього чітко визначеного (безумовного) обов`язку, оскільки замовник законодавчо наділений правом вибору певного варіанту поведінки за висновком.
По суті виявлених порушень Офіс пояснив, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо наявності умов для застосування переговорної процедури установлено порушення позивачем пункту 2 частини 2 статті 40 Закону №922. Так, замовник повинен був проаналізувати ринок послуг з вивезення відходів у їх регіоні та у разі наявності конкуренції провести відкриті торги. Якщо ж у необхідних для замовника межах такі послуги надає тільки один учасник ФОП ОСОБА_1 , замовник повинен був надати документ, що засвідчить відсутність конкуренції серед надавачів відповідних послуг.
Також за результатами аналізу питання повноти відображення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення вимог пункту 8 частини шостої статті 40 Закону №922.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позов просить задовольнити.
Від третьої особи пояснення по суті спору не надійшли.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.
Судом встановлено, що рішенням Сільради від 13.10.2021 оголошено конкурс з вивезення (збирання, вивезення та захоронення) твердих побутових відходів на території Киїнської сільради. Оголошення про проведення конкурсу з визначення виконавця послуг опубліковано в районній газеті «Наш край» (а.с. 14-18).
В межах строку подання пропозицій надійшли конверти з конкурсними пропозиціями від двох учасників: ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ГОЛД С».
Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії по організації та проведенню конкурсу від 03.12.2021, учасником ТОВ «ГОЛД С» в складі конкурсної пропозиції не було подано копій довідок органів державної податкової служби і Пенсійного фонду України про відсутність (наявність заборгованості по податковим зобов`язанням та платежам) балансового звіту суб`єкту господарювання за останній звітний період; ТОВ «ГОЛД С» своїм листом повідомило, що за останній рік не надавало послуг із збирання та перевезення твердих, великогабаритних, ремонтних, рідких побутових відходів. Також порівнявши наявне обладнання та матеріально-технічну базу учасників конкурсу, голова комісії зауважив, що ФОП ОСОБА_1 має більше одиниць техніки різного типу ніж ТОВ «ГОЛД С». Цінова пропозиція ФОП ОСОБА_1 за 1 машино-годину з вивезення твердих побутових відходів на території Киїнської сільради вигідніша за пропозицію ТОВ «ГОЛД С» (718,75 грн. замість 918,75 грн.). У зв`язку з наведеним, вирішено відхилити конкурсну пропозицію ТОВ «ГОЛД С», переможцем визначено ФОП ОСОБА_1 (а.с. 19-26).
Рішенням Сільради від 09.12.2021 №226 затверджено вищевказаний протокол засідання конкурсної комісії, визначено ФОП ОСОБА_1 виконавцем замовлених послуг, зобов`язано сільського голову укласти договір з ФОП ОСОБА_1 (а.с. 27-28).
17.12.2021 Сільрадою із ФОП ОСОБА_1 укладено договір на надання посдуг з поводження з побутовими відходами на певній території населеного пункту, строком дії до 31.12.2026 (а.с. 29-31).
Рішенням Сільради від 04.02.2022 №21 встановлено ФОП ОСОБА_1 тарифи на вивезення (збирання, вивезення та захоронення) побутових відходів для населення, установ та організацій Киїнської сільради на рівні: захоронення твердих побутових відходів 1 м3 52,20 грн.; вивезення твердих побутових відходів за 1 маш/год 718,75 грн. (а.с. 32-34).
07.02.2022 між учасником ФОП ОСОБА_1 та представниками замовника проведено переговори, на яких погоджено істотні умови, які будуть включені до договору про закупівлю, оформлені відповідним протоколом (а.с. 38-39).
08.02.2022 позивач як замовник закупівлі опублікував закупівлю UA-2022-02-08-003503-b «Послуги з поводження з побутовими відходами на території сіл Киїнської сільської ради (код ДК 021:2015 9051000-5 «Утилізація сміття та поводження зі сміттям»)», оприлюднивши повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції з технічних причин). Як підтверджуючі документи зазначено: Закон України «Про публічні закупівлі», рішення виконкому Киїнської сільради від 09.12.2021 №225 «Про результати проведення конкурсу на надання послуг з вивезення (збирання, вивезення та захоронення) твердих побутових відходів на території Киїнської сільради» (а.с. 35-37).
21.02.2022 між Киїнською сільрадою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №18/2 про надання послуг з поводження з побутовими відходами, стром дії до 31.12.2022 (а.с. 40-45).
Відповідно до наказу від 29.09.2022 №226, частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Положення про Північно-східний офіс Держудитслужби відповідачем проведено моніторинг проведеної позивачем закупівлі, за наслідками якого складено висновок від 12.10.2022, оприлюднений в електронній системі закупівель (а.с. 46-61).
Вважаючи вказаний висновок Офісу протиправним, Сільрада звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до положень статті 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 статті 2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
У свою чергу, частиною першою статті 1 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель
Згідно із частиною четвертою статті 7 Закону №922-VIII контроль у сфері публічних закупівель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю в межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Такий порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннямистатті 8 Закону №922-VIII.
Так, частиною першою статті 8 зазначеного Закону закріплено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його міжрегіональні територіальні органи.
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель передбачені частиною другою статті 8 Закону №922-VIII, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до матеріалів справи під час моніторингу проведеної позивачем закупівлі «Послуги з поводження з побутовими відходами на території сіл Киїнської сільської ради (код ДК 021:2015:90510000-5 «Утилізація сміття та поводження зі сміттям»» відповідачем було проаналізовано: річний план закупівель Сільради на 2022 рік, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури від 08.02.2022, договір про закупівлю послуг від 21.02.2022 №18/2, додаткову угоду від 12.07.2022 №1 до договору, повідомлення про внесення змін до договору, пояснення замовника, отримане через електронну систему закупівель 04.10.2022.
Відповідно до частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Судом встановлено, що за наслідком моніторингу проведеної позивачем закупівлі відповідачем складено висновок, у якому зазначено про порушення Сільрадою чинного законодавства при проведенні закупівлі, а саме: відповідачем досліджено тендерну документацію та за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності умов для застосування переговорної процедури установлено порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання повноти відображення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення пункту 8 частини 6 статті 40 вказаного Закону. Зокрема відповідачем зазначено, що конкурс апріорі передбачає множину учасників. Згідно із визначенням абзацу 2 статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Інакше кажучи, якщо є можливість вибору, то є і конкуренція, а якщо є конкуренція, то немає підстав для проведення переговорної процедури за пунктом 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, частиною 4 статті 3 Закону визначено, що відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом. Таким чином, документи та посилання на відповідні документи, надані замовником в обґрунтування застосовування переговорної процедури закупівлі, не підтверджують зазначені підстави.
Враховуючи наведене, позивача зобов`язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Судом проаналізовано матеріали справи та при наданні правової оцінки щодо дотримання позивачем законодавства при проведенні процедури закупівлі, враховано таке.
Статтею 13 Закону №922-VIII установлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 40 Закону №922-VIII переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Підставою для прийняття оскарженого висновку стало те, що станом на дату оголошення процедури закупівлі замовник не обґрунтував та документально не підтвердив необхідність проведення закупівлі саме за переговорною процедурою та наявність підстав для проведення вказаного виду процедури закупівлі, передбачених частиною 2 статті 40 Закону №922-VIII.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням визначено Законом України від 05.03.1998 №187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон №187/98-ВР).
Відповідно до частин 3, 11 статті 35-1 Закону №187/98-ВР виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.
Згідно із пунктами 3-5 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 №1070, послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.
Збирання та перевезення побутових відходів здійснюються спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Послуги надаються з урахуванням розміру території, схеми санітарного очищення, затвердженої в установленому порядку, та інших умов, передбачених законодавством у сфері житлово-комунального господарства.
Надання послуг з вивезення відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, здійснюється з урахуванням вимог статей 35 і 35-1 Закону України "Про відходи".
Пунктами 29-32 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173, визначено, що рішення про результати проведення конкурсу приймається конкурсною комісією на засіданні у присутності не менш як половини її складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується усіма членами комісії, що брали участь у голосуванні. Організатор конкурсу протягом не більш як п`яти робочих днів з дня проведення конкурсу вводить у дію відповідним актом рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на певній території населеного пункту, межі якої були визначені умовами конкурсу, та зазначає строк, протягом якого виконавець має право надавати такі послуги, але не менш як п`ять років. З переможцем конкурсу протягом десяти календарних днів після прийняття конкурсною комісією рішення укладається договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту.
Отже, чинним законодавством встановлено, що послуги з вивезення побутових відходів можуть бути надані виключно певним суб`єктом господарювання за умови проходження конкурсу. При цьому, орган місцевого самоврядування під час проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту сприяє розвитку конкуренції саме на етапі проведення конкурсу.
Відповідно до матеріалів справи у конкурсі з вивезення побутових відходів на території Киїнської сільської ради, який було проведено виконавчим комітетом у грудні 2021 року, брали участь два учасника: ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ГОЛД С».
У протоколі засідання конкурсної комісії від 03.12.2021 №2 зазначено, що, порівнявши наявне обладнання та матеріально-технічну базу учасників конкурсу, голова комісії зауважив про наявність у ФОП ОСОБА_1 більшої кількості одиниць техніки різного типу (сміттєвоз, загальний вантажний бортовий МАЗ, спеціальний вантажний фургон ГАЗ, спеціальний вантажний автопідйомник, подрібнювач деревини та причеп) ніж у ТОВ «ГОЛД С» (чотири сміттєвоза).
Рішенням виконавчого комітету Киїнської сільради від 09.12.2021 №225 затверджено протокол засідання конкурсної комісії з вивезення (збирання, вивезення та захоронення) твердих побутових відходів на території Киїнської сільради від 03.12.2021; визначено ФОП ОСОБА_1 виконавцем послуг з вивезення (збирання, вивезення та захоронення) твердих побутових відходів на території Киїнської сільради строком на 5 років; зобов`язано сільського голову укласти договір з ФОП ОСОБА_1 .
Зазначене рішення виконавчого комітету Киїнської сільради у встановленому законом порядку учасниками конкурсу не оскаржувалось та є чинним.
Пунктом 2 частини другої статті 40 Закону №922-VIII передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
Відповідно до частин 4, 5 статті 40 Закону №922-VIII за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов`язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення.
Частиною шостою статті 40 Закону №922-VIII передбачено, що повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; 4) найменування, ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг; 5) місцезнаходження та контактні номери телефонів учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори; 6) узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі; 7) умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої цієї статті; 8) обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Повідомлення про намір укласти договір може містити іншу інформацію.
Як встановлено судом, у повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2022-02-08-003503-b зазначено: умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Відсутність конкуренції з технічних причин. Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі: у відповідності до вимог Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173, Киїнською сільрадою у грудні 2021 року було проведено конкурс з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території населених пунктів Киїнської сільради. Відповідно до протоколу конкурсної комісії №2 від 03.12.2021 та рішення виконкому від 09.12.201 №225 виконавцем даних послуг було визначено ФОП ОСОБА_1 строком на п`ять років. Оскільки послуги можуть бути надані виключно певним суб`єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, замовником було прийнято рішення про здійснення закупівлі послуг з поводження з побутовими відходами за переговорною процедурою. Підтверджуючі документи: Закон України «Про публічні закупівлі», рішення виконкому Киїнської сільради від 09.12.2021 №225.
Таким чином, позивач у повідомленні про намір укласти договір виклав обґрунтування, з посиланням на нормативні документи, що підтверджують наявність умов застосування саме переговорної процедури закупівлі згідно із вимогами статті 40 Закону №922-VIII.
При цьому, суд звертає увагу, що ТОВ «ГОЛД С», яке було учасником конкурсу з вивезення побутових відходів на території Киїнської сільради, рішення конкурсної комісії про визначення переможцем ФОП ОСОБА_1 не оскаржувало, що свідчить про його згоду із проведеною процедурою та прийнятим за її наслідками рішенням.
За приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про порушення позивачем під проведення закупівлі із застосуванням переговорної процедури вимог пункту 2 частини другої, пункту 8 частини шостої статті 40 Закону №922-VIII.
Щодо доводів відповідача, що спірний висновок має рекомендаційний характер та не породжує для позивача правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, або обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає таке.
Відповідно до змісту спірного висновку відповідачем зобов`язано Сільраду здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Пунктом 15 статті 10 Закону №2939-ХІІ передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Разом з тим, судом встановлено відсутність порушення вимог чинного законодавства зі сторони позивача як замовника закупівлі під час застосування переговорної процедури, тому відповідач необґрунтовано вимагає від позивача вчинення дій щодо уникнення в подальшому подібних порушень шляхом притягнення до відповідальності винних осіб.
Згідно із статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, судом враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість належними і допустимими доказами позовних вимог та необхідності їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (пункт 268).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правової допомоги від 14.10.2022; акт прийняття-передачі наданих послуг від 17.10.2022, платіжне доручення від 18.10.2022, ордер на надання правової допомоги. Відповідно до наданих суду документів, всього виконано роботи на суму 10000,00 грн. (а.с. 62-66).
Суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа №10.12.2019).
Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, суд уважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмету спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 6000,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Також матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на сплату судового збору в сумі 2481,00 грн.
Враховуючи наведене, пропорційний принцип розподілу судових втрат, суд зазначає, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти в загальній сумі 8481,00 грн.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Киїнської сільської ради до Північно-Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 12.10.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-02-08-003503-b.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного офісу Держаудитслужби на користь Киїнської сільської ради судові витрати в сумі 8481 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2022 року.
Позивач: Киїнська сільська рада (код ЄДРПОУ 04412202, вул. Перемоги, 30, с. Киїнка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15505).
Відповідач: Північно-Східний офіс Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40478572, Майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022).
Третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя С.В. Бородавкіна
