ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/12003/21

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липа В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу і рішення,

встановив:

ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:визнати протиправним та скасувати наказ про проведення фактичної перевірки від 08.06.2021 №732-п та рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 10.06.2021 №878.

В обгрунтування позову зазначено, що у відповідача були відсутні законні підстави для винесення наказу на проведення фактичної перевірки позивача, а тому такий є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, рішення, винесене на підставі вказаного наказу є також протиправним.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 29.06.2021.

Справа в судовому засіданні не слухалась, у зв"язку з клопотанням відповідача про надання часу для підготовки відзиву.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи стверджує, що вимоги позивача є безпідставними, а наказ №732-п від 08.06.2021 року правомірним, законним та таким, що відповідає приписам податкового законодавства України.

Чергове засідання призначене на 05.08.2021.

Заслухавши пояснення учасників справи, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Наказом Головного управління Державної податкової служби України у Житомирської області №732-п від 08.06.2021 призначено проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" з 08.06.2021 тривалістю 10 діб за період з 12.06.2020 по дату закінчення перевірки, з питань дотримання норм законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до акту про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки представників контролюючого органу 09.06.2021 бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" після ознайомлення із наказом про проведення фактичної перевірки не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

В подальшому - 10.06.2021 начальником ГУ ДПС України в Житомирській області винесено рішення № 878 про застосування адміністративного арешту майна товариства.

Вважаючи наказ, прийнятим в порушення вимог податкового законодавства, та рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом податкового органу.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу України.

Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу.

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами - лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Як вбачається зі змісту наказу від 08.06.2021 №732-п фактичну перевірку позивача призначено на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.3 п.75.1. ст. 75, пп. пп. 80.2.2, 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, інформації про можливі порушення чинного законодавства зазначеної в листі ДПС України від 02.03.2021 №5342/7/99-00-07-05-03-07, а також в податкових органах наявна інформація щодо порушення ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» вимог аб. 5 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині обладнання акцизних складів витратомірами -лічильниками, та/або рівномірами -лічильниками, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства, за результатами аналізу баз даних електронного адміністрування обігу пального, виявлено незабезпечення розпорядника акцизного складу своєчасне подання довідок за 16.05.2021, 18.05.2021, 2р.05.2021, 25.01.2021 (та інші) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального в порушення вимог аб. 7 п. 230.1 ст. 230 Податкового Кодексу України, дотримання обліку пального за місцем його реалізації, проведення розрахункових операцій через РРО, та на підставі доповідної записки управління податкового аудиту від 02.06.2021 №2095/06-30-07-06.

Так, однією з підстав для проведення фактичної перевірки позивача у наказі від 08.06.2021 №732-п зазначено пп. пп. 80.2.2, 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України та інформацію про можливі порушення чинного законодавства зазначену в листі ДПС України від 02.03.2021 №5342/7/99-00-07-05-03-07, без наведення фактичних підстав для їх застосування щодо зазначеного платника податків.

При цьому, оскаржуваний наказ не містить посилань на конкретну інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про можливі порушення платником податків вимог законодавства, а також на наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Щодо вказаної в наказі підстави перевірки як наявність інформації про порушення позивачем вимог аб. 5. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України та виявлення за результатами аналізу відповідачем баз даних електронного адміністрування незабезпечення розпорядника акцизного складу своєчасне подання довідок за 16.05.2021, 18.05.2021, 23.05.2021, 25.01.2021 (та інші) до центрального органу виконавчої влади, чим порушено аб. 7, п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, слід зазначити, що в Податковому кодексі України відсутнє посилання на норми вказані в аб. 5,7 п. 230.1 ст. 230 ПК України, як на підставу перевірки.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що не може бути законною підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки використання відповідачем результатів аналізу баз даних електронного адміністрування обігу пального, оскільки інформація, отримана з інформаційних баз відповідача не може сама по собі слугувати підставою для тверджень про виявлені порушення під час перевірки.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 зазначив, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився наявністю листа ДПС України, посиланнями на норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, а також посиланнями на норми законодавства, які відсутні як визначена законом підстава для проведення фактичної перевірки. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС у Житомирській області від 08.06.2021 №732-п прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі 826/17123/18 від 21.02.2020 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає; що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні давати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.»

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень та інших рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

Отже, винесене на підставі оскаржуваного наказу про протиправність якого суд дійшов висновку, рішення № 878 від 10.06.2021 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн та 2270,00 грн, згідно платіжних доручень №142 від 11.06.2021 та №143 від 11.06.2021.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" (проспект Незалежності, 55, м.Житомир,10029. Код ЄДРПОУ 40537576) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. Код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області про проведення фактичної перевірки від 08.06.2021 №732-п.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 10.06.2021 №878.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа