Дата документу 21.11.2022 Справа № 333/3053/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/3053/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/607/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082040000962, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вказано в клопотанні.

Під час досудового розслідування встановлено, що 9 липня 2022 року до слідчого відділення відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшли матеріали від ВЗІСД ГУНП в Запорізькій області, відповідно до яких встановлено, що на промисловій території, розташованій за адресою м. Запоріжжя, вул. М. Ласточкіна, 14, у боксі, який визначено на плані будівлі під інвентарним номером 13, невстановлені особи, придбають, зберігають, перевозять з метою використання у продажу товарів, а також збувають підроблені марки акцизного податку.

До відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 58, надійшли поштові відправлення які, за наявною інформацією, містять коробки із тютюновими виробами, на пачках яких відсутні марки акцизного збору, чи такі марки мають ознаки підробки.

27 липня 2022 року за ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя слідчим СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 був проведений тимчасовий доступ до речей та документів у відділенні Нової пошти № 7 за адресою м. Запоріжжя вул. Космічна, №119, а саме до поштового відправлення № 59 0008 4419 0494 на ім`я ОСОБА_12 під час якого було вилучено тютюнові вироби без марок акцизного збору.

29 липня 2022 року за ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя слідчим СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 був проведений тимчасовий доступ до речей та документів у відділенні Нової пошти № 7 за адресою м. Запоріжжя вул. Космічна, №119 , а саме до поштового відправлення № 59 0008 4461 8444 на ім`я ОСОБА_12 під час якого було вилучено тютюнові вироби без марок акцизного збору.

1 серпня 2022 року за ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя слідчим СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 був проведений тимчасовий доступ до речей та документів у відділенні Нової пошти № 2 за адресою м. Запоріжжя вул. Карпенка Карого,58, а саме до поштових відправлень № 59 0008 4471 3269; 59 0008 4487 9384 ; 59 0008 4436 0615; 59 0008 4498 4053 на ім`я ОСОБА_12 під час якого було вилучено тютюнові вироби без марок акцизного збору.

Також під час досудового розслідування було встановлено, що до відділення №2 ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 58, надійшло поштове відправлення за № 59 0008 5746 5510 на ім`я ОСОБА_13 м.т. НОМЕР_1 яке, за наявною інформацією, містить коробки із тютюновими виробами, на пачках яких відсутні марки акцизного збору, чи такі що мають ознаки підробки.

12 вересня 2022 року за ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя слідчим СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 був проведений тимчасовий доступ до речей та документів у відділенні Нової пошти №2 за адресою м. Запоріжжя вул. Карпенка Карого, № 58 , а саме, до: поштового відправлення № 59 0008 5746 5510 на ім`я ОСОБА_14 , під час якого було вилучено тютюнові вироби без марок акцизного збору а саме:

- цигарки «Kent» у кількості 14 000 пачок;

- експрес накладна № 59 0008 5746 5510 на 1 аркуші;

поштового відправлення № 59 00085 7946 409 на ім`я ОСОБА_14 , під час якого було вилучено тютюнові вироби без марок акцизного збору а саме:

- цигарки «Queen Menthol» у кількості 2 500 штук;

- експрес накладні № 59 00085 7946 409 та № 2045 057 854 7586 на 1 аркуші кожна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що вилучені тютюнові вироби мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що вони являються знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя задовольнив клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтувавши це тим, що вилучені речі під час тимчасового доступу, мають ознаки предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, відповідають вимогам ст. 98 КПК України та можуть мати доказове значення по справі.

В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що прийнята без з`ясування усіх належних обставин, а клопотання про арешт майна безпідставним.

В обґрунтування своєї скарги вказує, що слідчим в порушення вимог ст. 173 КПК України, до клопотання не були надані докази, які б свідчили про володіння, користування чи розпорядження третіми особами майном щодо якого заявляється клопотання про арешт, а також підтверджували співмірність обмеження права власності підозрюваного та третіх осіб, які мають відповідні речові права на майно, щодо якого заявляється клопотання про арешт.

Вважає, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам КПК України, а саме: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; достатність доказів, які вказують на можливий розмір шкоди та цивільного позову; наслідки арешту для інших осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вказує, що тимчасово вилучене майно не має відношення до кримінального провадження, слідчим взагалі не вказано правову підставу для арешту майна, що в свою чергу має наслідком незаконне втручання у права та інтереси законного володільця майна та неспівмірності таких заходів меті збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Зазначає, що надані суду матеріали, з урахуванням відомостей не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що вилучене в ході проведення огляду майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, є об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінал протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того вказує, що звертаючись із клопотанням про арешт вилученого під час тимчасового доступу до речей та документів майна, слідчий не вказав власника вилученого майна, та у порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, не надав документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, які свідчать про володіння, користування чи розпорядження вказаним майном.

Зазначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що саме відправлялось експрес-накладною №20450578547586, на чиє ім`я вона була виписана, чи містяться у даному поштовому відправленні цигарки без марок акцизного збору тощо.

Звертає увагу на те, що за експрес-накладною №20450578547586 товар було отримано вантажеотримувачем ще в серпні місяці, відповідно вважати, що експрес накладна має відношення до даного кримінального провадження слідчим не доведено, і як наслідок, підстав для накладення арешту також немає.

Вказує, що вилучення органом слідства поштової кореспонденції відбулося без згоди законного володільця, що є порушенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 32 Конституції України, ст.ст. 269, 270, 275, 277, 278, 301, 302, 303, 306 ЦК України, ст.ст.14,15 КПК України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст. 10, 11 Закону України «Про інформацію».

Зауважує, що до теперішнього часу ані законному володільцю тимчасово вилученого майна, ані будь-кому іншому не було пред`явлено жодної підозри у кримінальному провадженні №12022080000000962 від 9 липня 2022 року, законного володільця вилученого майна не було допитано в якості свідка по даному кримінальному провадженню.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали отримала лише 20 вересня 2022 року.

Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявної в матеріалах провадження розписки, адвокат ОСОБА_8 дійсно отримала копію оскаржуваної ухвали лише 20 вересня 2022 року (а.с. 28), у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що органом досудового розслідування було вилучено на відділенні «Нова пошта» відправлення на ім`я ОСОБА_15 , який разом зі ОСОБА_16 з березня місяця займаються оптовою торгівлею тютюнових виробів без акцизних марок. Зазначив, що відносно ОСОБА_7 за одним із епізодів складено обвинувальний акт за ст. 204 КК України та вже скеровано до суду.

Повідомлені належним чином власник майна ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8 до судового засідання апеляційного суду не з`явились, клопотань про відкладення не подавали.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи із положень ст. 131 КПК України, арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Норми, наведені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:

- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;

- з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;

- враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;

- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, правильно вирішив питання про задоволення клопотання накладення арешту на майно, врахувавши вимоги кримінального процесуального закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, до матеріалів клопотання додано витяг з ЄРДР, з якого вбачається, що відділом поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082040000962 від 9липня 2022року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України (а.с. 7).

Зі змісту вказаного витягу випливає, що до СВ ВП №4 надійшли матеріали від ВЗІСД ГУНП в Запорізькій області відповідно до яких на промисловій території, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, невстановлені особи зберігають, придбавають, перевозять, з метою використання при продажу товарів, а також збувають підроблені марки акцизного податку.

Із протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 12 вересня 2022 року вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді у приміщенні відділення №2 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 58 було вилучено накладну на 1 арк., 28 коробок тютюнових виробів, дві накладні на поштові відправлення №59000857946409 та №20450578547586 та тютюнові вироби у 5 картонних коробках (а.с. 8, 11).

Постановою слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 12 вересня 2022 року вилучені під час проведення тимчасового доступу у відділенні Нової пошти №2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 58, тютюнові вироби без марок акцизного збору, а саме: цигарки «Kent» у кількості 14000 пачок, які знаходились у поштовому відправленні №59 0008 5746 5510 на ім`я ОСОБА_13 ; цигарки «Queen Mentol» у кількості 2500 штук, які знаходились у поштову відправленні №59 00085 7946 409 на ім`я ОСОБА_13 ; роздруковані експрес-накладні на поштові відправлення №59 0008 5746 5510 №59 00085 7946 409 та №2045 057854 7586 кожна на 1 арк. (а.с. 15).

Крім того, згідно наданого прокурором у судовому засіданні апеляційного суду витягу з ЄРДР №12022082040000962 вбачається, що 6 вересня 2022 року у цьому ж кримінальному провадженні за . 1 ст. 199 КК України до ЄРДР були внесені відомості і за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 204 КК України.

Із фабули зазначеного витягу випливає, що 6 вересня 2022 року приблизно о 10 год. ОСОБА_7 , знаходячись біля відділення «Нової пошти», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 58 вантажив в автомобіль марки «Опель», державний номер НОМЕР_2 . Без відповідних дозвільних документів, з метою подальшого збуту, підакцизні товари, а саме, тютюнові вироби.

Тобто, із вищевказаного вбачається, що наразі органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022082040000962 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 КК України, де диспозиція останньої передбачає кримінальну відповідальність за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.

Предметом кримінального правопорушення в тому числі є тютюнові вироби.

Між іншого, відповідно до вимог Податкового Кодексу України, тютюнові вироби підлягають акцизному оподаткуванню.

Отже, враховуючи той факт, що тютюнові вироби, які вилучені у приміщенні «Нової пошти» не мали марок акцизного податку, то вони повністю відповідають критеріям речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №12022082040000962.

На переконання колегії суддів, майно, на яке слідчий суддя наклав арешт, має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки є речовим доказом, а тому існує необхідність забезпечення його збереження шляхом накладення на нього арешту, оскільки в іншому випадку дане майно може втратити властивості, які важливі для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що вилучене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Щодо доводів про втручання у приватне спілкування, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 КПК України, спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Як вбачається із доданих до клопотання доказів, тютюнові вироби були вилучені у поштових відправленнях за №59 0008 5746 5510, №59 00085 7946 409 та №2045 057854 7586 (експрес-накладні).

У вказаних експрес-накладних, зокрема, під №59 0008 5746 5510 в графі повний опис відправлення зазначено «палети» (а.с. 10), під №2045 057854 7586 «запчастини» (а.с. 13) та під №59 0008 5794 6409 - «сантехнічні матеріали» (а.с. 13). Вага вказаних відправлень складає щонайменше 37,12 кг., що найбільше 60 кг.

Тобто, із вищевказаного випливає, що вище зазначені поштові відправлення не мають ознаки приватного спілкування між особами.

Крім того, із протоколів тимчасових доступів до речей і документів від 12 вересня 2022 року (а.с. 8, 11), огляд та вилучення накладних та тютюнових виробів у приміщенні відділення «Нова Пошта» №7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, буд. 58, відбувався на підставі ухвал слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2022 рокує, 1 вересня 2022 року та у присутності інспектора СБ ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_17 , тобто без порушення вимог, передбачених КПК України, а метою отримання доступу до відправлень, які прибули до відділення «Нової пошти» орган досудового розслідування мав не доступ до спілкування, а до тютюнових виробів без марок акцизного збору.

Отже, органом досудового розслідування на час вилучення майна у поштовому відділенні №7 ТОВ «Нова пошта» було достеменно відомо про те, що в почтових відправленнях №59 0008 5746 5510, №59 00085 7946 409 та №2045 057854 7586 знаходяться тютюнові вироби, а не спілкування між особами, яке є приватним, що і підтверджуються протоколами тимчасового доступу до речей та документів.

У зв`язку із чим, доводи апелянта в тій частині, які зводяться до втручання в приватне спілкування є неспроможними та спростовуються вищевказаним.

Доводи з приводу того, що в даному кримінальному провадженні нікому не було повідомлено про підозру також не беруться до уваги з боку апеляційного суду, з огляду на те, що КПК України не вимагає, щоб на момент розгляду клопотання про арешт майна у органу досудового розслідування були докази винуватості особи, та конкретній особі було повідомлено про підозру.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при винесенні рішення про задоволення клопотання про арешт майна, керувався зібраними на той час доказами, які у сукупності вказують на можливе вчинення кримінального правопорушення, предметом якого є майно, на яке накладено арешт.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно необґрунтованості судового рішення слід визнати непереконливими.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082040000962, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4