ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року справа №200/3842/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 р. у справі № 200/3842/22 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання здійснити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.09.2021 №057250003854 про відмову в призначені пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 22 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зарахуванням до пільгового стажу:

- періоду навчання з 01.09.1986 по 13.06.1990 у Селидівському гірничому технікумі,

- періоду роботи на Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» з 14.06.1990 по 11.11.1990 у якості прохідника 4 розряду з повним робочим днем у шахті, та з 12.02.1993 по 02.12.1993 у якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті,

- періоду проходження військової служби з 19.11.1990 по 16.10.1992,

- періоду роботи з 03.08.2016 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», а також зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.12.2018 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Держаного підприємства «Селидіввугілля».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії №057250003854, прийняте 30 вересня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу період роботи на Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» з 14.06.1990 по 11.11.1990 у якості прохідника 4 розряду з повним робочим днем у шахті, та з 12.02.1993 по 02.12.1993 у якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті, період проходження військової служби з 19.11.1990 по 16.10.1992, період роботи з 03.08.2016 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», та до страхового стажу період роботи з 01.12.2018 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Держаного підприємства «Селидіввугілля». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів зазначає, що умовами для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України №1058, є 1) досягнення 50-річного віку; 2) наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на роботах за Списком №1; 3) зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ; 4) проведення атестації робочих місць. Згідно наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах копій документів, пільговий стаж відсутній, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів зазначає, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти вимоги Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» відносять не лише професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної підготовки, а також і інші заклади які забезпечують оволодіння робітничими професіями, спеціальностями та кваліфікацією і відносить також інші типи закладів освіти, що надають відповідну освіту. Отже, для зарахування періоду навчання до пільгового стажу особа, після завершення навчання, має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюються обмеження щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії, таким чином період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1986 по 13.06.1990 може бути зараховано за набутою робочою спеціальністю прохідник підземний з повним робочим днем у шахті.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційних скарг, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України. паспорт серії НОМЕР_2 .

22 вересня 2021 року ОСОБА_1 , через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30 вересня 2021 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057250003854 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням встановлено:

Необхідний вік становить 50 років

Вік заявника 50 років

Необхідний страховий стаж становить не менше 25 років у чоловіків

Страховий стаж заявника становить 28 років 04 місяці 22 дні

Страховий стаж з врахуванням додаткових років за роботу за списком №1 складає 33 роки 04 місяці 22 дні

Необхідний пільговий стаж становить 10 років

Пільговий стаж заявника: 05 років 00 місяців 24 дні

Зниження пенсійного віку на 5 років

За доданими документами до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано:

- період навчання з 01.19.1986 по 13.06.1990, оскільки відповідно до законодавства технікуми не віднесено до професійно-технічних навчальних закладів;

- період роботи з 14.06.1990 по 11.11.1990, оскільки згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зазначені періоди роботи повинні розглядатись на Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах.

17 січня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом за №612-30435/Я-03/8-2000/22 повідомило позивача про те, що в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Період навчання у гірничому технікумі не можливо зарахувати до пільгового стажу роботи, оскільки технікум не належить до закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Період роботи з 14.06.1990 по 11.11.1990, з 11.01.1993 по 02.12.1993 та з 03.08.2016 по день звернення не можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, оскільки не надано довідки, що уточнює особливий характер робіт відповідно до додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Крім того, довідка про спуски та підйоми в шахту від 31.08.2021 № 26/340 видана підприємством яке не є правонаступником. Оскільки до пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 14.06.1990 по 11.11.1990, що передує військовій службі, відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» підстави для зарахування до пільгового стажу роботи час проходження строкової військової служби відсутні.

За даними «РС-право» ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 зарахована:

робота підземна, професія за постановою №202 на Державному підприємстві «Шахта ім. Д.С. Коротченка» з 27 липня 1995 року по 23 лютого 1996 року - 6 місяців 28 днів;

робота за списком №1 на шахті 1/3 ДП «Селидіввугілля» з 08 лютого 2012 року по 02 серпня 2016 року - 4 роки 5 місяців 25 днів.

До страхового стажу зараховані всі інші періоди роботи включно по 30 листопада 2018 року.

За даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) спеціальний стаж ОСОБА_1 облікований за кодом ЗПЗ014А4 за період роботи з лютого 2012 року по вересень 2021 року на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Держаного підприємства «Селидіввугілля».

Відповідно до диплому № НОМЕР_3 ОСОБА_1 в період з 1986 по 1990 роки навчався в Селидівському гірничому технікумі.

Згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_4 , позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1986 по 13.06.1990.

Запис №4 08 січня 1990 року прийнятий учнем прохідника на час виробничої практики на Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля»;

Запис №5 - 06 березня 1990 року після виробничої практики присвоєна професія прохідника 4 розряду з повним робочим днем під землею;

Запис №6 - 11 листопада 1990 року звільнений з роботи згідно зі статтею 38 КЗпП УРСР у зв`язку із призивом до Радянської Армії;

Запис №7 - 10 листопада 1990 року - 18 жовтня 1992 року служба в Армії;

Запис №8 - 11 січня 1993 року прийнятий електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання на Селидівське шахтопрохідницьке управління тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля»;

Запис №9 - 12 лютого 1993 року переведений гірничим майстром з повним робочим днем в шахті;

Запис №10 - 02 грудня 1993 року звільнений згідно зі статтею 38 КЗпП України за власним бажанням.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Нормами статті 114 Закону №1058-IV визначено особливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина 1 статті 114 Закону №1058-IV).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо доводів апелянта, що згідно наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах копій документів, пільговий стаж відсутній, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в трудовій книжці НОМЕР_4 позивача містяться наступні записи щодо спірних періодів праці:

навчався в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1986 по 13.06.1990.

Запис №4 08 січня 1990 року прийнятий учнем прохідника на час виробничої практики на Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля»;

Запис №5 - 06 березня 1990 року після виробничої практики присвоєна професія прохідника 4 розряду з повним робочим днем під землею;

Запис №6 - 11 листопада 1990 року звільнений з роботи згідно зі статтею 38 КЗпП УРСР у зв`язку із призивом до Радянської Армії;

Запис №7 - 10 листопада 1990 року - 18 жовтня 1992 року служба в Армії;

Запис №8 - 11 січня 1993 року прийнятий електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання на Селидівське шахтопрохідницьке управління тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля»;

Запис №9 - 12 лютого 1993 року переведений гірничим майстром з повним робочим днем в шахті;

Запис №10 - 02 грудня 1993 року звільнений згідно зі статтею 38 КЗпП України за власним бажанням.

Щодо періоду роботи позивача з 14.06.1990 по 11.11.1990 прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля».

Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону №1788-ХІІ визначений статтею 100 цього Закону. Відповідно до якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Розділом І вказаного списку №1 передбачена професія прохідника, а отже період роботи з 14.06.1990 по 11.11.1990 зараховується до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У період роботи позивача на Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» з 12.02.1993 по 02.12.1993 у якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті займана ним посад належала до категорій посад, визначених Списком № 1, які дають право на пільгову пенсію.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі №127/9289/17.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як вбачається із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до пункту 10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тобто, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

В той же час, за приписами пункту 4 Порядку №442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Таким чином, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, що є неправомірним. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. У свою чергу особа, яка працює на посаді, та по якій має, бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна дійти висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, за якими документи з атестації робочих місць відсутні з незалежних від них причин, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року.

Таким чином, період роботи позивача на Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» з 12.02.1993 по 02.12.1993 у якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №1.

Щодо періоду проходження військової служби з 19.11.1990 по 16.10.1992.

За приписами пункту 109 Положення №590 окрім роботи в якості працівника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР та перебування у партизанських загонах; служба у військах та органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба у органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку (підпункт «к»). При призначенні на пільгових умовах або у пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та у гарячих цехах та на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» та «б») пункту 16), та пенсій з нагоди втрати годувальника їхнім сім`ям, а також пенсій за старістю робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором особи, що звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка йшла після закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що до служби у складі Збройних Сил СРСР позивач працював за професією, яка передбачена Списком №1.

Отже, період служби у складі Збройних Сил СРСР з 19 листопада 1990 року по 16 жовтня 1992року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №1.

10 січня 1992 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 20 грудня 1991 року №2012-XII «Про порядок ведення в дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» був введений в дію Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 8 цього Закону час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Отже, період військової служби з 19 листопада 1990 по 16 жовтня 1992 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №1.

Щодо періоду роботи з 03.08.2016 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що за даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) спеціальний стаж позивача облікований за кодом ЗПЗ014А4 за період роботи з лютого 2012 року по вересень 2021 року на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Держаного підприємства «Селидіввугілля».

Отже, період роботи з 03.08.2016 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача.

Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до відповідного Списку чинного на період його роботи.

Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача (загальний та пільговий) у спірні періоди підтверджується записами в трудовій книжці. Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також місять всю необхідну інформацію про характер виконуваною позивачем роботи, що спростовує висновки відповідача.

Отже, трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача у спірні періоди, що дає право на зарахування їх до стажу для призначення пенсії.

Щодо доводів позивача, що період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1986 по 13.06.1990 може бути зараховано за набутою робочою спеціальністю прохідник підземний з повним робочим днем у шахті, суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10.02.1998 час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

Визначаючи статус вказаного навчального закладу, слід застосовувати законодавство, яке було чинним на час навчання позивача.

Так, на момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII (на момент вступу).

Згідно із ст. 42 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою. Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою (стаття 48 Закону № 2778-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 цього Закону середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.

Після набуття чинності Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII та Закону України «Про вищу освіту» технікуми віднесені до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Так, статтею 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII професійно-навчальними виховними закладами є: професійно-технічне училище, професійні училища різних рівнів.

Натомість, статтею 34 вказаного Закону визначено, що вищими навчальними закладами є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

З наведених норм законодавства вбачається, що технікум не був закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а отже вказаний період навчання позивача не може бути віднесений до пільгового стажу.

Подібну правову позицію, висловленою Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17.

Посилання позивача в на положення пп. «з» ч.1 п.109 розділу VІІІ Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки вказані положення стосуються можливості зарахування періоду навчання до загального стажу роботи, але у спірному випадку йдеться про можливість зарахування періоду навчання до спеціального (пільгового) стажу роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії.

Оскільки поняття «загальний страховий стаж» та «пільговий (спеціальний) стаж не є тотожними, більш того, що період навчання позивача зараховано відповідачем до загального страхового стажу, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими такі посилання позивача.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком №1, період навчання позивача в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1986 по 13.06.1990.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу період роботи на Селидівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Селидіввуглебуд» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» з 14.06.1990 по 11.11.1990 у якості прохідника 4 розряду з повним робочим днем у шахті, та з 12.02.1993 по 02.12.1993 у якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті, період проходження військової служби з 19.11.1990 по 16.10.1992, період роботи з 03.08.2016 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», та до страхового стажу період роботи з 01.12.2018 по 22.09.2021 на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Держаного підприємства «Селидіввугілля».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 р. у справі №200/3842/22 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 р. у справі №200/3842/22 - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 13 грудня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко