ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3492/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Кузнецов В.О., Чередко А.Є.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КІНТО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. у справі №908/3492/19

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "КІНТО", м. Київ

до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя

відповідача 2: ОСОБА_1 , Запорізька область, Запорізький район, с.Нижня Хортиця

про визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019р. та визнання права на отримання компенсації за акції

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. (суддя - Корсун В.Л., м. Запоріжжя, з урахуванням ухвали від 23.09.2022р. про виправлення описки) у справі №908/3492/19 задоволено частково клопотання ПрАТ "Український графіт" від 08.09.2022р. про призначення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи. Призначено повторну комплексну комісійну судову економічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта (тів) експертної установи поставлено питання: яка, станом на 31.10.2019р., ринкова вартість однієї простої іменної акції (код цінних паперів: (ISIN) UA4000069066) Приватного акціонерного товариства "Український графіт" (ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" визначається для цілей обов`язкового продажу акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій у відповідності до ст. 652 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. (із змінами та доповненнями)? (прим. пакет акцій, який підлягає такому обов`язковому продажу акціонерами становить 2777185 штук простих іменних акцій, що становить 3,9766% його статутного капіталу). Попереджено експерта (тів) про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків. Враховуючи заявлене клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Український графіт", витрати з оплати проведення повторної комплексної комісійної судової та оціночно-будівельної експертизи покладено на відповідача-1 (ПрАТ "Український графіт"). Зобов`язано ПрАТ "Український графіт" сплатити рахунок, виставлений експертною установою на оплату проведення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночо-будівельної експертизи протягом 7 банківських днів після його отримання. В іншій частині клопотання ПрАТ "Український графіт" відмовлено. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи та надходження її висновку до Господарського суду Запорізької області. Зобов`язано сторони надати суду (у випадку надходження відповідного клопотання судового експерта) всі необхідні документи та матеріали для проведення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи та повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у цій справі. Матеріали справи направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи. Зобов`язано судового експерта після завершення проведення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи надіслати експертний висновок та матеріали справи на адресу Господарського суду Запорізької області.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 18.02.2021р. у даній справі скасовуючи рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2020р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2020р. і направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області вказав на те, що "з огляду на значну різницю у вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" та для надання оцінки тому, чи була справедливою ціна акцій, та для встановлення дотримання критерію пропорційності втручання у право власності у спірних правовідносинах, суд не позбавлений можливості призначити судову експертизу, враховуючи, що про це клопотав позивач;

- судом враховано, що на думку позивача, звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Фінпрайс" є суперечливим, неповним та не достовірним, оскільки оцінка проведена із застосуванням виключно порівняльного методу на підставі однієї угоди купівлі-продажу акцій товариства, оцінювач мав використовувати фінансову звітність за 2018р., натомість використав фінансову звітність за 9 місяців 2018р. Позивач просить суд визнати висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз від 11.02.2022р. №5550/5551-21 за результатами проведення комплексної комісійної судово-економічної та оціночно-будівельної експертизи, підписаного судовими експертами Кушаковою Н.О., Лисенко А.М., Захарченко В.В. неналежним, недопустимим та недостовірним доказом та просить суд відвести цих судових експертів. Представник відповідачів 1 та 2 просить суд визнати неналежним доказом та не приймати в якості доказу висновок експертів № 1041/53701 за результатами експертизи;

- висновок судового експерта у випадку призначення судом та за наслідками проведення повторної судової експертизи підтвердить чи спростує факти, на які сторони у даній справі посилаються;

- суд дійшов висновку, що при проведенні повторної судової економічної експертизи у справі будуть (можуть бути) встановлені обставини, що в подальшому можуть вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі про суті спору. В зв`язку з чим наявні правові підстави для часткового задоволення клопотання представника відповідачів 1, 2 та призначення у справі повторної судової експертизи;

- враховуючи призначення у справі повторної судової експертизи, суд першої інстанції вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення судової експертизи та надходження її висновку до Господарського суду Запорізької області.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р., матеріали справи направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду справи.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- судом першої інстанції не було враховано: що питання, поставлене на вирішення експертам, ідентичне тому, яке було поставлено на вирішення експертів судом в ухвалі від 09.06.2021р. із змінами, внесеними ухвалою від 06.12.2021р. про призначення комплексної судової економічної експертизи; при визначенні питання, винесеного на вирішення експертів, не враховано правові позиції Верховного Суду в частині обов`язковості застосування майнового методу оцінки поряд з іншими методами (порівняльним та доходним) та проведення оцінки ринкової вартості акції у 100% пакеті;

- оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на неправильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права, без з`ясування обставин, що мають значення для справи;

- в клопотанні відповідача-1 та в оскаржуваній ухвалі не наведено підстав та належних обґрунтувань призначення повторної комплексної судової експертизи;

- в матеріалах даної справи наявні висновки п`яти судових експертиз, предметом яких було вирішення одного і того самого питання: якою є ринкова вартість однієї простої іменної акції (код цінних паперів (ISIN) UA4000069066) Приватного акціонерного товариства "Український графіт" станом на 31.01.2019р.;

- у даній справі суд визначає не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації, у значенні ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 321 ЦК України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивач мав би отримати за одну акцію в результаті примусового викупу належних йому акцій ПрАТ "Український графіт" відповідно до положень ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства";

- наявні у справі висновки експертів містять результати визначення ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" всіма трьома методами оцінки: майновим методом (методом чистих активів) - 52,77 грн., доходним методом - 66,59 грн., порівняльним методом - 3,35 грн. Вказані висновки експертів не є суперечливими. Різниця у вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" станом на 31.01.2019р. зумовлена застосуванням судовими експертами різних методів оцінки: порівняльного, майнового та доходного, кожен з яких дає різну величину ринкової вартості акції;

- висновки експертів відповідають і іншим доказам, наявним у матеріалах справи: звітам суб`єктів оціночної діяльності; показникам фінансової звітності ПрАТ "Український графіт" станом на 31.12.2018р.; фінансовій звітності акціонерів ПрАТ "Український графіт" - естонських компаній "Реетвекс", "Генезес Інвест", "Талієнталь";

- в матеріалах справи є достатньо доказів, які дозволяють визначити справедливу вартість акцій ПрАТ "Український графіт" у розмірі 66,59 грн. як найбільшої вартості визначених експертами із застосуванням різних методів оцінки ринкової вартості майна (акцій): майнового, доходного і порівняльного;

- у суду першої інстанції були відсутні в сукупності правові підстави для призначення ще однієї (вже шостої) судової економічної експертизи у даній справі того ж виду і для вирішення тотожного питання. Натомість таке призначення експертизи без виклику та опитування судових експертів, з`ясування чи є обґрунтовані сумніви щодо правильності та повноти висновків судової експертизи, наданих учасниками та висновку первинної експертизи, призначеної судом 09.06.2021р., суперечить завданням та принципам господарського процесу, спрямоване на затягування судового процесу у справі та недотримання розумних строків її розгляду, покладення на сторони надмірних та необґрунтованих судових витрат;

- якщо акціонер вважає, що його права порушені (він не отримав такої справедливої компенсації), то суд має сприяти поновленню відповідного права в максимально короткі строки. Позивач вже поніс витрати на судову експертизу, подальші суттєві витрати будуть становити для нього непомірний тягар. Крім того, новий розгляд справи, з метою проведення ще однієї експертизи з використанням майнового методу і визначенням ринкової вартості чистих активів призведе до значного затягування розгляду справи (п. 124 постанови Верховного Суду від 15.06.2022р. у справі №905/671/19);

- оцінка ринкової вартості акцій має бути проведена ретроспективно станом на 31.01.2019р., з якого пройшов значний час, що зумовлює неможливість отримання значного обсягу вихідних даних та інформації, необхідної судовому експерту для проведення повноцінної комплексної судової експертизи, оскільки склад активів, зобов`язань, склад та стан майна ПрАТ "Український графіт" за цей час істотно змінився. В Україні з 24.02.2022р. оголошено воєнний стан. ПрАТ "Український графіт" знаходиться на території м. Запоріжжя, у зоні бойових дій, що може утруднити чи навіть привести до неможливості проведення експертизи з переоцінкою активів за ринковою вартістю;

- оскаржувана ухвала не містить належного мотивування необхідності призначення судової експертизи, а зміст ухвали зводиться до відтворення норм права, положень постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №4 та поданих сторонами заперечень щодо висновків експертів, які судом не досліджувались і не перевірялись;

- суд першої інстанції не досліджував наявні у справі докази та висновки експертів, яких у справі більше ніж достатньо, з урахуванням критеріїв належності, допустимості та вірогідності доказів, повноти та ясності, обґрунтованості і відповідності іншим матеріалам справи. Суд відхилив всі клопотання позивача про виклик в судове засідання судових експертів, а отже не встановив чи є висновки експертів неповними, неявними, чи є обґрунтовані сумніви у їх достовірності та чи суперечать висновки експертів іншим матеріалам справи. Суд не досліджував і не вказав обставин, які унеможливлюють обґрунтування позовних вимог і заперечень на них та оцінку судом існуючих в матеріалах справи доказів та висновків судової економічної експертизи;

- обґрунтувавши неповноту висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.02.2022р. №5550/5551-21 за результатами проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи у даній справі з урахуванням правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд першої інстанції міг призначити додаткову, а не повторну судову експертизу, поставивши на вирішення експертів питання: Якою є ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" у 100% пакеті акцій станом на 31.01.2019р. майновим методом (методом чистих активів), доходним та порівняльним методами. Доручити її проведення з метою процесуальної та матеріальної економії слід було експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Кушаковій Н.О., Лисенко А.М. і Захарченко В.В. або іншим експертам цієї експертної установи;

- на вирішення експерта(ів) поставлено питання, в редакції, запропонованій відповідачем-1, без урахування заперечень позивача, правових позицій Верховного Суду в подібних правовідносинах та підстави призначення повторної судової експертизи;

- Верховний Суд в постанові від 18.02.2021р. направляючи дану справу на новий розгляд вказав, що судами не досліджено питання, чи обґрунтовано здійснена оцінка ринкової вартості акції Товариства саме в складі пакета 3,9766% статутного капіталу, чи мала така оцінка вплив на розмір визначеної за її результатами ринкової вартості (зокрема, у вигляді зменшення її порівняно з оцінкою у складі пакета акцій кількістю 100% статутного капіталу) та чи забезпечує наведена оцінка визначення справедливої та обґрунтованої компенсації міноритарним акціонерам вартості примусово викуплених акцій;

- ринкова вартість акцій ПрАТ "Український графіт" підлягає визначенню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

- для врахування висновків Верховного Суду та уникнення вибіркового підходу судових експертів до методів оцінки та застосування контрольної знижки на міноритарний пакет, необхідна обов`язковість застосування всіх трьох методів оцінки (оціночних підходів): майнового, доходного і порівняльного та проведення оцінки ринкової вартості акцій у 100% пакеті та необхідність залученням судового експерта, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за спеціалізаціями в межах напрямів: 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) та 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності" повинна бути зазначена судом в ухвалі про призначення судової експертизи;

- вибір експертної установи судом першої інстанції не мотивовано, зважаючи на її територіальну віддаленість, наближеність до зони ведення активних бойових дій, перевантаженість. Судом не враховано те, що матеріали справи вже перебували і вивчались судовими експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС енд ДІ", а отже з мотивів процесуальної економії часу розгляду справи та коштів сторін доцільно було обирати одну з цих експертних установ;

- клопотання про призначення у справі повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи позивачу було надіслано на електронну пошту представника позивача о 17:36 год. 08.09.2022р., а судове засідання призначено на 10:30 год. 09.09.2022р., що унеможливило подання позивачем письмових заперечень щодо клопотання відповідача-1 про призначення судової експертизи. Суд відхилив клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні для надання письмових заперечень на клопотання про призначення повторної судової експертизи, чим порушив ст. ст. 2, 13, 15, 42, 99, 169 ГПК України.

В доповненнях до апеляційної скарги позивач просить: прийняти до розгляду доповнення до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. про призначення повторної комплексної судової експертизи та зупинення провадження у справі із виправленнями, внесеними ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2022р.; скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р.; матеріали справи направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду справи; судові витрати позивача по сплаті судового збору покласти на відповідача-1; судові витрати позивача на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження розподілити за результатами розгляду справи по суті в порядку ст. 126, 129, 238 ГПК України.

Посилається на те, що технічна фіксація судового процесу підтверджує, що в судовому засіданні 09.09.2022р. суддя Корсун В.Л., призначив у справі повторну комплексну судову економічну експертизу. Це підтверджує і текст оскаржуваної ухвали, надісланий судом 19.09.2022р. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2021р. із змінами, внесеними ухвалою від 06.12.2021р. у даній справі була призначена комплексна судово-економічна експертиза із залученням до її виконання експерта, який має свідоцтво оцінювача, видане Фондом державного майна України. Оціночно-будівельної експертизи у справі суд не призначав. Отже, експертиза іншого виду не є повторною. Предметом оціночно-будівельної експертизи не може бути питання визначення ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт". Зміна виду експертизи на комісійну, яка проводиться не менше як двома експертами одного напрямку спеціальних знань (ст. 106 ГПК України), також безпідставна і не зумовлена ні обставинами справи, ні питаннями, винесеними на вирішення експертів. Експертна установа, судовим експертам якої доручено проведення судової експертизи, не заявляла клопотання про необхідність створення комісії з двох або більше експертів одного напрямку спеціальних знань для вирішення поставленого питання, а також не клопотала про зміну виду експертизи з економічної на економічну та оціночно-будівельну експертизу. Таким чином, зміна виду експертизи на комплексну комісійну судову економічну та оціночно-будівельну експертизу ухвалою про виправлення описки є незаконною та необґрунтованою.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Представник ПрАТ "Український графіт" та Петрова Б.Ф. у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги) залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. - без змін, стягнути з ПрАТ "КІНТО" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. та стягнути з ПрАТ "КІНТО" на користь ПрАТ " Український графіт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Посилається на те, що:

- апеляційна скарга є необґрунтованою, такою, що не відповідає матеріалам справи та законодавству, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. є законною і обґрунтованою;

- скасовуючи рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2020р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2020р. у даній справі і передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області Верховний Суд у постанові від 18.02.2021р. серед іншого вказав, що "З огляду на значну різницю у вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" та для надання оцінки тому, чи була справедливою ціна акцій, та для встановлення дотримання критерію пропорційності втручання у право власності у спірних правовідносинах, суд не позбавлений можливості призначити судову експертизу, враховуючи, що про це клопотав позивач". В подальшому ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2021р., залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021р. призначено у справі комплексну судову експертизу. На виконання вказаної ухвали Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз 11.02.2022р. був складений висновок експертів №5550/5551-21 за результатами проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи у даній справі. Позивач поставив під сумнів зазначений висновок комплексної судової експертизи;

- доводи скаржника про необхідність корегування питання, поставленого на вирішення повторної експертизи спростовується п. 1.2.14 Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", відповідно до якого повторною експертизою є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Крім того, позивач в суді першої інстанції не запропонував жодного іншого питання;

- посилання скаржника на те, що в питанні, поставленому на повторну судову експертизу, начебто, суд дав вказівку в якому пакеті акцій (100 % чи в іншому пакеті акцій) оцінювати ринкову вартість акцій спростовується матеріалами справи. В поставленому питанні відсутня така вказівка, в якому саме пакеті акцій експертам слід проводити оцінку ринкової вартості акцій (а в примітці до питання тільки лише деталізуються пакет акцій, примусово викуплений за процедурою сквіз-ауту, проте жодних вказівок експертам в якому пакеті акцій його визначати - питання не містить). Крім того, експерти в будь-якому разі повинні провести комплексну судову експертизу у суворій відповідності із законодавством;

- позивач в апеляційній скарзі просить по суті призначити судову експертизу із заздалегідь визначеним експертним методом, яким судовий експерт повинен керуватися та зазначити, якими методами експерт керуватися не може. Між тим, це суперечить законодавству і нівелює значення судової експертизи, оскільки скаржник просить по суті наперед визначити результат судової експертизи ще до початку її проведення. Також, це грубо суперечить гарантіям незалежності судового експерта та правильності його висновку, закріплених в ст. 4 Закону України "Про судову експертизу". Крім цього, визначення методик та методів проведення експертизи є прерогативою експерта, що прямо та імперативно унормовано і в абзаці 2 п. 1.4. Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", відповідно до якого визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик (методів дослідження) належить до компетенції експерта. Таким чином, рішення про застосування певної методики (методу дослідження тощо) під час проведення судової експертизи приймається експертом;

- щодо доводів скаржника стосовно експертної установи, якій доручено проведення повторної експертизи, представник відповідачів-1,2 посилається на те, що він в клопотанні про призначення повторної експертизи просив суд першої інстанції на свій розсуд вибрати відповідну фахову державну експертну установу (з урахуванням заявлених позивачем відводів експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз). Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, який визначений оскаржуваною ухвалою в якості експертної установи у даній справі, проводить експертизи з питання визначення ринкової вартості акцій, що підтверджується листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 13.09.2022р. №288-0-11.34-22;

- стосовно доводів скаржника, викладених в доповненні до апеляційної скарги, щодо виправлення описки в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. у даній справі відповідач-1 звернув увагу, що суд першої інстанції ухвалою від 23.09.2022р. виправив описки в ухвалі від 09.09.2022р., а саме: привів зміст резолютивної частини ухвали від 09.09.2022р. у відповідність зі звукозаписом судового засідання 09.09.2022р.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 16.11.2022р.

16.11.2022р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а представник відповідачів проти доводів апеляційної скарги заперечував.

В судовому засіданні 16.11.2022р. оголошено перерву до 30.11.2022р.

В засіданні суду 30.11.2022р. представники позивача та відповідачів надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 30.11.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/3492/19 за позовом ПрАТ "КІНТО" до ПрАТ "Український графіт" та фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Наглядової Ради від 11.02.2019р. № 4(о), а також визнання права ПрАТ "КІНТО" на отримання компенсації з розрахунку 176,78 грн. за одну просту акцію ПрАТ "Український графіт".

В ході підготовчого провадження 09.06.2021р. Господарським судом Запорізької області постановлено ухвалу, якою: клопотання ПрАТ "Українській графіт" від 21.04.2021р. №2104-1/21 (з урахуванням клопотання про уточнення від 31.05.2021р. за №3105-1/21) задоволено частково; призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Дніпропетровського НДІ судових експертиз; попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків; витрати з оплати проведення судової економічної експертизи покладено на ПрАТ "Українській графіт"; зобов`язано ПрАТ "Українській графіт" сплатити рахунок виставлений експертною установою на оплату проведення судової електротехнічної експертизи протягом 7 банківських днів після його отримання; в іншій частині клопотання ПрАТ "Українській графіт" відмовлено; провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області; зобов`язано сторони у справі надати суду (у випадку надходження відповідного клопотання судового експерта) всі необхідні документи та матеріали для проведення судової експертизи і повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у цій справі; зобов`язано судового експерта після завершення проведення судової економічної експертизи надіслати експертний висновок та матеріали справи на адресу господарського суду Запорізької області чи повідомити суд про наявність підстав, які перешкоджають проведенню такої експертизи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021р. апеляційну скаргу ПрАТ "КІНТО" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2021р. - без змін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.12.2021р. судом погоджено експертній установі проведення комплексної експертизи із залученням до її виконання експерта який має свідоцтво оцінювача видане Фондом державного майна України.

17.02.2022р. до господарського суду надійшов Висновок експертів №5550/5551-21 за результатами проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи по господарській справі №908/3492/19.

У зв`язку з надходженням експертного висновку ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.06.2022р. поновлено провадження у справі.

08.09.2022р. через систему "Електронний Суд" надійшло клопотання представника відповідачів про призначення у справі повторної комплексної комісійної судової експертизи, в якому представник просив призначити повторну комплексну комісійну судову економічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити незалежній фаховій експертній установі на розсуд суду: Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертної установи просить поставити питання: яка, станом на 31.01.2019р. ринкова вартість однієї простої іменної акції (код цінних паперів: (ISIN) UA4000069066) ПрАТ "Український графіт" (ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" визначається для цілей обов`язкового продажу акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій у відповідності до статей 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514-VI (зі змінами та доповненнями)?) (прим. пакет акцій, який підлягає такому обов`язковому продажу акціонерам становить 2777185 штук простих іменних акцій, що становить 3,9766% його статутного капіталу). Також просить зупинити провадження у справі на час проведення експертизи. ПрАТ "Український графіт" гарантує авансування витрат, необхідних для проведення такої повторної експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2022р. проти вказаного клопотання представника відповідачів (яке було озвучене головуючим) щодо призначення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи заперечив в усній формі. Просив суд оголосити перерву в судовому засіданні для надання письмових заперечень щодо клопотання представника відповідачів про призначення судом у справі повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи. Так, зокрема, представник позивача зазначив, що в матеріалах даної справи наявні висновки п`ятьох судових економічних експертиз.

Розглянувши в судовому засіданні 09.09.2022р. зазначене клопотання представника відповідачів, проти задоволення якого заперечив представник позивача, місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу.

Ухвалою від 23.09.2022р. судом виправлено описки в пунктах 2, 5, 6, 8-11 резолютивної частини ухвали від 09.09.2022р.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на них, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.

Предметом розгляду у даній справі є наявність/відсутність правових підстав для призначення повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи.

Необхідність призначення у даній справі повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи представник відповідачів 1, 2 мотивує тим, що (дослівно): "… Суд ухвалою від 09.06.2021р. по цій справі (з урахуванням ухвали від 06.12.2021р.) призначив по справі комплексну судову економічну експертизу (погодивши експертній установі у справі №908/3492/19 проведення комплексної експертизи із залученням до її виконання експерта який має свідоцтво оцінювача видане Фондом державного майна України), доручивши її проведення Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Мінюсту. В подальшому до представника відповідачів надійшло клопотання ПрАТ "КІНТО" від 05.09.2022р. вих. 232 про приєднання доказів до матеріалів справи до якого була додана копія Рішення №3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 16.08.2022р стосовно експерта Лисенко Алли Миколаївни. З огляду на наведене, категорично не погоджуючись з рішенням ЦЕКПП (яке відповідачі позбавлені права оскаржувати і яке приймалось без врахування доводів відповідачів і заперечення на яке викладено в запереченнях відповідачів від 08.09.2022р. вих. №0809-1/22), а також з огляду на те, що проведення експертизи взагалі жодним чином не залежить від відповідачів, а необхідність проведення такої судової експертизи в цій справі визначено як Верховним Судом (Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2021р. справу передано на новий розгляд. В постанові Верховного Суду, серед іншого, зазначається про те, що суд не позбавлений можливості призначити по справі судову експертизу), так і Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021р. по цій справі (якою апеляційна скарга ПрАТ "КІНТО" була залишена без задоволення, а ухвала господарського суду - без змін), є об`єктивна необхідність в призначенні повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи. …".

В частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Апеляційний господарський суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки врегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення ля вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Разом з тим, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, і фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто із введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує за своїм внутрішнім переконанням.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.08.2022р. у справі №902/1038/21, від 25.06.2020р. у справі №924/233/18, від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17. При цьому, аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Частиною 1 ст. 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну (ч. 2 ст. 99 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний господарський суд констатує, що оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності та взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Суд першої інстанції, призначаючи повторну комплексну комісійну судову економічну та оціночно-будівельну експертизи у даній справі, в оскаржуваній ухвалі навів мотиви та обґрунтування такого призначення. Зокрема, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- предметом спору у справі, яка постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021р. передана на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області, є вимоги позивача про: визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової Ради №4(о) від 11.02.2019р.; визнання права позивача на отримання від відповідача-2 компенсації за акції з розрахунку 176,78 грн. за одну просту іменну акцію.

- позовні вимоги у даній справі мотивовано тим, що рішення Наглядової Ради не відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема, ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. ст. 8, 65, 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та порушує право власності позивача у справі на мирне володіння майном - акціями ПрАТ "Український графіт" та отримання компенсації ринкової вартості примусово-викуплених акцій;

- позивач наголошує на тому, що підставою для прийняття такого рішення Ради став Звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Фінпрайс" про оцінку ринкової вартості акцій ПрАТ "Український графіт", у пакеті акцій кількістю 2777185 шт., що становить 3,9766% його статутного капіталу станом на 31.01.2019р., в якому визначено ринкову вартість обов`язкового продажу акцій - 3,35 грн., на думку позивача така вартість не відповідає ринковій;

- ПрАТ "КІНТО" зазначає, що звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Фінпрайс" є суперечливим, неповним та недостовірним, оскільки оцінка проведена із застосуванням виключно порівняльного методу на підставі однієї угоди купівлі-продажу акцій Товариства, Оцінювач мав використовувати фінансову звітність за 2018 рік, натомість використав фінансову звітність за 9 місяців 2018 року;

- Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 18.02.2021р. у справі №908/3492/19 скасовуючи рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2020р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2020р. і направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області вказав на те, що: "З огляду на значну різницю у вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Український графіт" та для надання оцінки тому, чи була справедливою ціна акцій, та для встановлення дотримання критерію пропорційності втручання у право власності у спірних правовідносинах, суд не позбавлений можливості призначити судову експертизу, враховуючи, що про це клопотав позивач";

- позивач просить суд не приймати до розгляду та не враховувати як доказ при вирішенні справи №908/3492/19 висновок експерта за результатами проведення судової експертизи №7341 від 14.04.2021р. на підставі ст. ст. 76-78, 86, ч. 7 ст. 101 ГПК України та відвести судового експерта Сабадаш Інну Володимирівну;

- позивач просить суд визнати висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз від 11.02.2022р. №5550/5551-21 за результатами проведення комплексної комісійної судово-економічної та оціночно-будівельної експертизи підписаного судовими експертами Кушаковою Н.О., Лисенко А.М., Захарченко В.В. неналежним, недопустимим та недостовірним доказом та відвести судових експертів Кушакову Н.О., Лисенко А.М. та Захарченко В.В.;

- представник відповідачів в клопотанні за №3105-2/21 від 31.05.2021р. просить суд визнати не належним доказом та не приймати в якості доказу висновок експертів №1041/53701 за результатами експертизи;

- висновок судового експерта у випадку призначення судом та за наслідками проведення повторної експертизи підтвердить чи спростує факти, на які посилаються сторони у цій справі;

- при проведенні повторної експертизи у справі №908/3492/19 будуть (можуть бути) встановлені обставини, що в подальшому можуть вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення у цій справі по суті спору.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення повторної судової експертизи, господарський суд взяв до уваги позиції сторін щодо доказів, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема, проведених раніше експертних досліджень. Зокрема, позивач вважає, що зроблений на виконання ухвал господарського суду від 09.06.2021р. та 06.12.2021р. Висновок експертів №5550/5551-21 за результатами проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом.

Щодо посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом не було враховано: що питання, поставлене на вирішення експертам, ідентичне тому, яке було поставлено на вирішення експертів судом в ухвалі від 09.06.2021р. із змінами, внесеними ухвалою від 06.12.2021р. про призначення комплексної судової економічної експертизи апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Повторною визнається судова експертиза, при проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувались і вирішувались у первинній судовій експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядались попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

Призначення повторної експертизи є правом, яке суд реалізує в межах власних повноважень, з урахуванням обставин справи і зібраних у ній доказів.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 18.08.2022р. у справі №912/2438/20, від 06.10.2021р. у справі №912/1583/18.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно з Висновком експертів №5550/5551-21 від 11.02.2022р. ринкова вартість однієї простої акції Приватного акціонерного товариства "Український графіт" становить 3,35 грн. за одну акцію. Разом із тим позивач вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які дозволяють визначити справедливу вартість акцій ПрАТ "Український графіт", якою позивач вважає вартість у розмірі 66,59 грн., як найбільшої вартості визначеної експертами із застосуванням різних методів оцінки.

Наведені обставини дають підстави для наявності сумніву у правильності висновку комплексної судової експертизи щодо ринкової вартості однієї простої акції ПрАТ "Український графіт".

Також розходження у висновках експертів неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів, оскільки однією із сторін спору - позивачем, Висновок експертів №5550/5551-21 не сприймається в якості достовірного доказу та заявлявся відвід судовим експертам Кушаковій Н.О., Лисенко А.М., Захарченку В.В.

З огляду на те, що призначення судової експертизи є правом суду і експертиза може бути призначена у разі наведення у клопотанні достатніх та обґрунтованих на те підстав, а судом першої інстанції встановлено наведення представником відповідачів таких обґрунтованих підстав та враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази, у тому числі експертні висновки, є суперечливими, тому колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для призначення у даній справі повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи.

Слід звернути увагу, що визначення методик та методів проведення експертизи є прерогативою експерта, що прямо передбачено в абз. 2 п. 1.4. Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", відповідно до якого визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик (методів дослідження) належить до компетенції експерта.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції відхилив клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні для надання письмових заперечень на клопотання про призначення повторної судової експертизи, чим порушив ст. ст. 2, 13, 15, 42, 99, 169 ГПК України.

Перевіривши такі доводи скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Положеннями ч. 2 ст. 202 ГПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв та клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Наведені положення процесуального законодавства свідчать про те, що у господарського суду відсутній обов`язок відкласти розгляд справи чи оголосити перерву в судовому засіданні у випадку звернення учасника справи з відповідним клопотанням з метою підготовки письмових заперечень на клопотання, заявлене іншою стороною у справі.

При цьому, відкладення розгляду справи, як і оголошення перерви у судовому засіданні, є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. ст. 202, 216 ГПК України). Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2022р. у справі №905/755/21, від 09.06.2022р. у справі №910/8425/19, від 06.10.2022р. у справі №925/593/21, від 25.01.2022р. у справі №640/3023/19, від 19.10.2022р. у справі №910/13937/21.

Таким чином, апеляційний господарський суд констатує, що доказів обмеження скаржника у здійсненні процесуальних прав, що зумовили наявність перешкод у доступі до правосуддя, матеріали справи не містять.

Стосовно посилання скаржника на те, що з мотивів процесуальної економії часу розгляду справи та коштів сторін доцільно було обирати одну з експертних установ, які вже проводили експертизу у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд першої інстанції мав достатні правові підстави для доручення проведення повторної експертизи іншій експертній установі.

Посилання скаржника, викладені в доповненні до апеляційної скарги, щодо неналежного виправлення описки в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. у даній справі не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським судом, оскільки суд першої інстанції ухвалою від 23.09.2022р. виправив описки в ухвалі від 09.09.2022р., а саме: привів зміст ухвали від 09.09.2022р. до змісту її резолютивної частини, оголошеної в судовому засіданні 09.09.2022р.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення у даній справі повторної комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КІНТО" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022р. у справі №908/3492/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.12.2022р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяВ.О. Кузнецов

СуддяА.Є. Чередко