РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року справа № 580/5488/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Хомича І.О. від імені ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

11.11.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Хомича І.О. (03186, м.Київ, просп.Повітрофлотський, буд.34, оф.30) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач 1), Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3; код ЄДРПОУ 13486010) (далі відповідач 2) про:

визнання протиправними дій відповідача 2 щодо відмови здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.09.2022, а також щодо виключення для обчислення заробітної плати періоду з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду з 01.03.2020 до 31.07.2020;

зобов`язання відповідача 1 здійснити призначення та виплату позивачці пенсії за віком відповідно до вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.09.2022, та виключити для обчислення заробітної плати період з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 цього Закону період з 01.03.2020 до 31.07.2020;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивачки понесенні нею судові витрати за сплату судового збору.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідачі відмовили у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що їй з 08.02.2004 вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до вказаного вище Закону та ст.100 Закону України №1788 «Про пенсійне забезпечення». Вважає, що відповідачі порушуючи закон відмовили у призначені пенсії.

Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказану ухвалу відповідачі отримали 16.11.2022, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

05.12.2022 від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначив, що враховуючи, що позивачці призначена пенсія з 08.02.2004 за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України №1058 «Про зангальнообов`язкове державне пенсійне страхуцвання» та ст.100 Закону України №1788 «Про пенсійне забезпечення», вона використала своє право на призначення пенсії за віком. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Тому він прийняв рішення від 28.09.2022 №971010124119 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 «Про зангальнообов`язкове державне пенсійне страхуцвання» у зв`язку з тим, що позивачка вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.100 Закону України №1788 «Про пенсійне забезпечення». Додатково зазначив, що питання призначення та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.09.2022, а також щодо виключення для обчислення заробітної плати періоду з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду з 01.03.2020 до 31.07.2020 взагалі не розглядалось при прийнятті рішення про відмову. Тому відстуні підстави для задволення позовних вимог.

Відповідач 1 правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.

Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Даними паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пенсійним посвідченням від 28.03.2017 серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачці призначена пенсія за віком.

Розрахунком пенсії від 19.06.2022 підтверджується, що позивачці призначена пенсія за віком, умовами призначення визначено ЗУ №1058, Прик.полож., п.2 ч.3; ЗУ №1788 ст.100 (Робота за Списком №1). Згідно з даними розрахунку відповідач прийняв рішення №971010124119 про перерахунок пенсії позивачці у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий).

26.09.2022 позивачка зверталася заявою до відповідача 1, в якій просила перевести її на пенсію за віком, призначити пенсію за віком з дати подання заяви (23.09.2022) та під час призначення пенсії застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії просила виключити з обчислення заробітної плати період з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період з 01.03.2020 до 31.07.2020.

За результатами розгляду заяви та доданих документів 28.09.2022 відповідач 2 прийняв рішення №971010124119 про відмову у перерахунку пенсії (переході на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У рішенні зазначив, що позивачка отримує пенсію за віком з 08.02.2004 згідно з п.2 ч.3 прикінцевих положень вказаного вище Закону та ст.100 Закону України від 06.12.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення». Тому вирішив відмовити у переведенні на пенсію за віком.

Листом від 04.10.2022 №2300-0205-8/46908 відповідач 1 повідомив про розгляд заяви позивачки від 26.09.2022 №15613. Серед іншого зазначив, що позивачка являється отримувачем пенсії за віком з 08.02.2004 згідно зі вказании вище нормами Законів. Повідомив, що відповідач 2 прийняв вказане вище рішення, яким відмовив у переведенні на пенсію за віком.

Не погодившись із зазначеним, позивачка звернулася в суд з позовом.

Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з абз.1 ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Стаття два Закону №1788-XII визначає, що за цим Законом призначаються:

а) трудові пенсії:

за віком;

по інвалідності;

в разі втрати годувальника;

за вислугу років.

Суд врахував, що позивачці з 08.02.2004 призначена пенсія за віком за Списком №1 згідно з п.2 ч.3 прикінцевих положень Закону №1058-IV та ст.100 Закону №1788.

Відповідно до ст.6 Закону №1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Згідно зі ст.7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Частиною першою ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 24 Закону України №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До дати набрання чинності Законом України №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Абзацом другим ч.1 ст.26 Закону України №1058-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років та з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Отже, з досягненням особою 60 років та за наявності станом на 01.01.2022 страхового стажу не менше 29 років особа має право на отримання пенсії за віком.

Суд врахував, що позивачці на дату звернення заявою до відповідача про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком виповнилося 63 роки, а вказаними вище розрахунками пенсії підтверджується, що її страховий стаж становив 50 років 4 місяці 12 днів. Однак, відповідач прийняв вказане вище рішення, яким відмовив у перерахунку пенсії (переході на пенсію за віком відповідно до Закону №1058.

Позивачка не погоджується із діями відповідача 2 щодо відмови здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії. Щодо вказаного суд урахував.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П=Зп*Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з ч.3 ст.27 Закону України №1058-IV максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Згідно з ч.2 ст.40 Закону України №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Статтею 44 Закону України №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України №1058-VI пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Отже, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону України №1058-VI переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, переведення з одного виду на інший вид пенсії здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж.

Для вирішення спору суд на виконання ч.3 ст.291 КАС України врахував викладені у постанові від 31 жовтня 2018 року висновки Великої Палати Верховного Суду (далі ВС) щодо застосування вказаних норм права за результатами розгляду справи № 876/5312/17, в якій надана правова оцінка дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за попередні три календарні роки. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами, що з часу набрання чинності Законом №1058-IV(за історичним та нормативним підходами до розуміння положень Закону №1058-IV) більшість положень Закону № 1788-XII втратили чинність, у зв`язку з чим державні пенсії, які раніше призначалися на підставі вказаного Закону, призначаються на підставі Закону №1058-IV, з огляду на таке.

Під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин. Такими обставинами можуть бути: скасування нормативно-правового акта (його частини); визнання нормативно-правового акта недійсним (неконституційним, незаконним); завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у ньому дати або невідкладної обставини).

Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 75 та п. 3 ч. 1 ст. 85 Основного Закону єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої, серед інших, належить й прийняття законів (внесення змін до законів та їх скасування).

Питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України в порядку, визначеному Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що органи судової влади під час здійснення судочинства застосовують законодавчі норми та не наділені повноваженнями (крім Конституційного Суду України) визнавати закони України такими, що втратили чинними або скасовувати їх у інший спосіб.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-XII.

При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Водночас ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в справі №185/1474/17(2-а/185/161/17).

Отже, позивачка має право на призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду на інший згідно з ч.3 ст.45 Закону України №1058-VI.

Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Абзаци перший-другий п.1.9 Порядку №22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Абзацом п`ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до п.1.10 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.

Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов`язаний прийняти рішення.

Встановлені обставини свідчать, що у заявлених правовідносинах відповідач 1 виконав виключно 2 функції: прийняв документи та листом повідомив про результати їх розгляду.

Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивачки від 26.09.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.09.2022, а також щодо виключення для обчислення заробітної плати періоду з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Закону №1058 періоду з 01.03.2020 до 31.07.2020 та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення від 28.09.2022 №971010124119 здійснив відповідач 2.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/2743/21 після прийняття рішення за результатами розгляду звернення неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб`єкта владних повноважень під час розгляду звернення не може бути предметом окремого позову.

Врахувавши зазначене суд дійшов висновку, що повідомляючи листом від 04.10.2022 №2300-0205-8/46908 позивачку про результати розгляду її заяви щодо відмови у призначення пенсії та сукупності обчисленого страхового стажу відповідач 1 не допустив порушення заявленого права позивачки на призначення пенсії та діяв відповідно до вказаної вище норми Порядку №22-1 щодо такого інформування. Лист відповідача 1 не є актом владно-розпорядчого характеру, безпосередньо не порушує заявлене право позивачки на пенсію, оскільки не містить владних приписів.

Водночас враховуючи ч.1 ст.26 Закону №1058-IV, позивачка досягла повних 63 років та маючи страховий стаж 50 років 4 місяці 12 днів набула права на призначення пенсії за віком відповідно до вказаного Закону №1058-VI із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.09.2022, та з виключенням для обчислення заробітної плати періоду з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 цього Закону періоду з 01.03.2020 до 31.07.2020.

Зважаючи, що у заявлених спірних правовідносинах позивачка зверталася заявою виключно до відповідача 1, за результатами розгляду її заяви про призначення пенсії за віком відповідачем 2 прийняте рішення від 28.09.2022 №971010124119 про відмову у перерахунку пенсії (переході на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-VI з підстав, що не узгоджуються зі вказаними вище нормами, саме вказаним рішенням порушене її право на пенсійне забезпечення, суд дійшов висновку, що належним способом повного відновлення порушених прав є визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Оскільки, розглядаючи звернення пенсіонера про призначення пенсії, відповідач 1 зобов`язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивачки є зобов`язання відповідача 2 у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом здійснити призначення та виплату позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058-VI із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.09.2022, та виключити для обчислення заробітної плати період з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 цього Закону період з 01.03.2020 до 31.07.2020.

Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 11.11.2022 №2590-0662-04996410 в сумі 992,40грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, що безпосередньо допустив порушення заявленого права позивачки, пропорційно задоволеній частині позову половина вказаної суми.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Хомича І.О. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3; код ЄДРПОУ 13486010) від 28.09.2022 №971010124119 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3; код ЄДРПОУ 13486010) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.09.2022, та виключити для обчислення заробітної плати період з 01.09.2006 до 31.10.2010 та відповідно до п.3 ч.1 ст.40 зазначеного Закону період з 01.03.2020 до 31.07.2020.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 496,20грн (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 09.12.2022.