П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5242/22

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

07 грудня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальність "Біржа Подільська" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська", в якому просив суд:

- визнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності не надання відповіді на запит про отримання публічної інформації від 26.04.2022 року, який адресований до директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА";

- зобов`язати надати відповідь на запит на отримання публічної інформації від 26.04.2022 року;

- стягнути з відповідача директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА" на користь позивача 11850 грн. за відрив від звичайних занять;

- стягнути з відповідача директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА" на користь позивача сто тисяч гривень у якості відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

Позивач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції, адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на правову допомогу, та прийняти в цій частині нову постанову, якою заяву відповідача про стягнення з позивача витрати на надання правової допомоги в сумі 5000,00 грн. задовольнити.

Також, представник відповідача в апеляційні скарзі просить суд стягнути на його користь витрати на сплату судового збору та витрати на правову допомогу при поданні апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послались на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу відповідача.

11 жовтня 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг та відзиву відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що згідно з пунктами 1.2 - 1.4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська", затвердженого протоколом №1 від 08.07.2021, біржа діє на підставі та у відповідності до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Закону України "Про товарні біржі", інших чинних нормативно-правових актів України щодо товарних бірж, а також цього Статуту.

Біржа є юридичною особою, що провадить діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, а також інші види діяльності, що не заборонені законодавчими та нормативно-правовими актами щодо товарних бірж.

Біржа є юридичною особою, що провадить професійну діяльність на організованих товарних ринках - діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах з моменту отримання відповідної ліцензії, а також інші види діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках і поза ними з дотриманням вимог законодавства.

Позивач 26.04.2022 направив запит на отримання публічної інформації (адресований товариству з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська"), в якому просив:

- надати інформацію - чи оприлюднювала Красилівська міська рада на офіційному сайті товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" https://sale.birzha.km.ua/. оголошення про проведення електронного аукціону щодо оренди на нерухоме майно гідротехнічні споруди №1, №2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідь надати на електрону скриньку.

Листом від 29.04.2022 №294 відповідач повідомив позивача, що відповідно до статті 13 Закону №2939-VI товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" не є розпорядником інформації. Зазначене товариство завжди дотримується вимог чинного законодавства, зокрема, публікує на сайті всю інформацію, котра підлягає оприлюдненню, укладає затвердженні типові договори. Також позивачу надано договір про проведення електронних аукціонів з передачі майна в оренду між орендодавцем та оператором електронного майданчика від 29.12.2020, укладений між Красилівською міською радою Хмельницької області та відповідачем.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Даючи оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині протиправності дій відповідач щодо не надання відповіді на його запит, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом №2939-VI.

Згідно з статтею 1, пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 13 Закону №2939-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які належать до розпорядників публічної інформації.

Так, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

У свою чергу, правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків регламентовані Законом України від 10.12.1991 №1956-XII "Про товарні біржі" (далі - Закон №1956-XII).

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону №1956-XII до правовідносин щодо створення та функціонування товарних бірж застосовуються положення статей 71-76, 131-137 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та інші його положення, що прямо передбачають його поширення на товарні біржі.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону №1956-XII працівники товарної біржі не мають права брати участь у біржових або позабіржових операціях з біржовими товарами, виконувати роботи, пов`язані з участю у біржових торгах, на підставі трудових, цивільно-правових договорів з учасниками біржових торгів та їх пов`язаними особами, використовувати, розголошувати у власних інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, яка не підлягає розкриттю, про учасників біржових торгів, їхніх клієнтів та їхню діяльність.

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" професійною таємницею на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - професійна таємниця) є інформація про діяльність та/або фінансовий стан клієнта, а також інша передбачена частиною другою цієї статті інформація, що стала відомою:

1) професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків у процесі обслуговування клієнта при провадженні професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

2) третім особам під час провадження ними діяльності, пов`язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками;

3) третім особам, які надають послуги чи виконують роботи відповідно до договорів, укладених з особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини;

4) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національному банку України, іншим органам державної влади відповідно до їх повноважень.

Професійною таємницею є інформація та дані, зокрема:

- про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта професійного учасника, про вчинені клієнтом професійного учасника правочини;

- про клієнта професійного учасника, крім отриманої з публічних джерел;

- про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків або їхніх клієнтів, отримана від таких учасників та професійних учасників органами державної влади.

Статтею 135 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" врегульовано, що особи, зазначені у частині першій статті 134 цього Закону, яким стала відома інформація, що становить професійну таємницю, зобов`язані забезпечити її збереження шляхом:

1) обмеження кола осіб, які мають доступ до інформації, що становить професійну таємницю;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять професійну таємницю;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження професійної таємниці та встановлення відповідальності за її розголошення у договорах і угодах.

Посадові особи, працівники суб`єктів, зазначених у частині першій статті 134 цього Закону, зобов`язані не розголошувати та не використовувати у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов`язків. Зазначені особи під час вступу на посаду, призначення, укладення відповідного договору підписують зобов`язання щодо збереження професійної таємниці.

Згідно з частиною 1 статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" інформація, що становить професійну таємницю, надається особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, за відповідним рішенням суду або на письмовий запит, отриманий від:

1) відповідної юридичної чи фізичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю, або з письмового дозволу такої особи;

2) бенефіціара щодо інформації про рахунок умовного зберігання в цінних паперах та операцій за ним;

3) обтяжувача щодо інформації про залишок цінних паперів, права на цінні папери та/або права за цінними паперами на рахунку в цінних паперах, що є предметом обтяження, про операції за рахунком у цінних паперах, обтяження, щодо яких до учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків надійшли повідомлення, та щодо інших обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами;

4) органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунка контрагента та код контрагента професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;

5) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит щодо наявності рахунків у цінних паперах та/або у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

6) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо фінансових операцій, що є об`єктом фінансового моніторингу згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також учасників зазначених операцій;

7) органів державної виконавчої служби, приватних виконавців - з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;

8) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо відомостей про активи, щодо яких учасником ринків капіталу та професійним учасником організованих товарних ринків проведено операції, рахунки клієнтів та про відповідні операції з активами таких клієнтів, а також іншу інформацію у випадках, встановлених законом;

9) Національного банку України - щодо відомостей про власників цінних паперів, а також іншу інформацію, передбачену законом;

10) державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, іноземних консульських установ (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - щодо наявності рахунків та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках померлих власників таких рахунків та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання в цінних паперах та цінних паперів на таких рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам;

11) інших професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, відповідальних осіб фінансової групи - у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

12) осіб, зазначених власником рахунка у відповідному розпорядженні учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, у разі смерті такого власника рахунка - щодо наявності рахунків померлого власника та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках.

Отже, статтею 13 спеціального Закону №2939-VI регламентовано перелік суб`єктів, які є розпорядниками публічної інформації, що є виключним, розширеному тлумаченню не підлягає та визначає конкретні умови, за яких суб`єкт господарювання набуває зазначений правовий статус. Обставини цієї справи не свідчать про відповідність біржі хоча б одній з таких умов.

При цьому законодавством, яке регулює функціонування товарних бірж, передбачено обов`язок посадових осіб та працівників товарної біржі не розголошувати інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов`язків. Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено виключний перелік випадів, коли надається інформація, що становить професійну таємницю, і спірний випадок до такого не відноситься.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої, що в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" у межах спірних правовідносин не є розпорядником публічної інформації у розумінні Закону №2939-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №806/1846/17 та від 23.07.2020 у справі №826/9485/17.

У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню

Аналізуючи доводи апелянтів стосовно стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Так, частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зокрема, положеннями частини другої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зрештою, у контексті відшкодування судового збору у статтях 139-142 КАС України законодавець визначив коло суб`єктів розподілу чи повернення судового збору, позаяк у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.

Аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Суд вважає, що такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаним із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 132 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі №826/16473/15.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного аналізу, суд приходить до висновку, що незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесенівідповідачем судові витрати, окрім виключно судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, що кореспондується із ч.2 ст. 139 КАС України.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" витрати на правову допомогу понесені відповідачем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що порушення судом 1-ої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного вирішення частини позовних вимог, та про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, та скасування судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" витрат на правову допомогу.

Водночас, доводи апеляційної скарги відповідача зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для її задоволення

Крім того, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача щодо стягнення з позивача витрат на правову допомогу за подання апеляційної скарги, також не підлягає задоволенню, з огляду на вищенаведені правові норми чинного законодавства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судовий збір за подання апеляційної скарги відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року не підлягає стягненню, оскільки в її задоволенні було відмовлено.

Згідно частин 1-4 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 2 ч.1 ст.315 КАС передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року скасувати, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" про стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат на правничу допомогу відмовити.

В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року залишити без змін.

Підстави для розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.