ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Справа № 400/1899/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Сілівко Вікторії Валеріївни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)

електронна пошта: sov@mkrada.gov.ua

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець Сілівко Вікторія Валеріївна з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради при розгляді заяви ФОП Сілівко В.В. від 17.08.2015 року та зобов`язати Миколаївську міську раду на черговому пленарному засіданні сесії розглянути по суті заяву ФОП Сілівко В.В. від 17.08.2015 року та прийняти рішення відповідно до ст. 123 ЗК України.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 позов ФОП Сілівко Вікторії Валеріївни до Миколаївської міської ради задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 скасовано, провадження у справі № 400/1899/21 за позовною заявою фізичної особи-підприємця Сілівко Вікторії Валеріївни до Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

28.12.2021 до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано заяву представником позивача фізичної особи-підприємця Сілівко Вікторії Валеріївни - адвокатом Герцуном Віктором Степановичем про направлення справи за встановленою юрисдикцією, в якій заявник просив суд направити справу до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 заяву представника позивача фізичної особи-підприємця Сілівко Вікторії Валеріївни - адвоката Герцуна Віктора Степановича про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу № 400/1899/21 за позовною заявою фізичної особи-підприємця Сілівко Вікторії Валеріївни до Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено на розгляд за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Миколаївської області.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 року визначено головуючим у справі суддю Олейняш Е.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2022 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Сілівко Вікторії Валеріївни (вх. № 1457/22 від 31.01.2022 року) до відповідача Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Справи Господарського суду Миколаївської області на розгляд Господарського суду Одеської області не передавались.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 10.10.2022 об 11:00.

Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 10.10.2022 об 11:00, не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 06:48 по 12:12 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2022 призначено розгляд справи по суті на 21.11.2022.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 21.11.2022 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

24.10.2022 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 4651/22 від 24.10.2022) про розгляд справи за відсутності представника Миколаївської міської ради за наявними у справі матеріалами та відповідно до чинного законодавства.

Клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача судом розглянуто та задоволено.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином. Крім того, судом враховано, що представник позивача адвокат Герцун В. С. зареєстрований в системі "Електронний суд", що свідчить про можливість представника позивача слідкувати за ходом та стадією судового провадження.

10.10.2022 на адресу Господарського суду Миколаївської області за допомогою системи "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 4311/22 від 10.10.2022), в якому представник позивача просив суд вирішити справу за наявними матеріалами.

Клопотання представника позивача про розгляд справи за наявними матеріалами судом розглянуто та задоволено.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 21.11.2022 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

07.10.2022 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 4295/22 від 07.10.2022) про залишення позову без розгляду.

Посилаючись на приписи ст. 164, 172, 226 ГПК України, відповідач просив суд залишити позов без розгляду, оскільки вважає, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 07.02.2022.

Відповідач зазначає, що в порушення ДСТУ позовна заява не містить підпису позивача та дати складання документу; не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2022 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Сілівко Вікторії Валеріївни (вх. № 1457/22 від 31.01.2022 року) до відповідача Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Встановлено позивачу наступний спосіб усунення недоліків:

- позивачу подати суду відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви (якщо такі заходи не вживались зазначити про це);

- позивачу подати суду інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- позивачу подати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- позивачу подати суду докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На виконання вимог ухвали суду позивачем 18.02.2022 подано на адресу Господарського суду Миколаївської області заяву (вх. № 2525/22 від 18.02.2022) з наданням в якості додатків наступних документів:

- заяви від 18.02.2022, відповідно до якої позивач повідомив суд, що заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживались (вх. № 2526/22 від 18.02.2022);

- заяви від 18.02.2022, відповідно до якої позивач повідомив суд, що оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача (вх. № 2527/22 від 18.02.2022);

- попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат станом на 18.02.2022, відповідно до якого витрати по сплаті судового збору становлять 2 270, 00 грн., витрати на професійну правничу допомогу становлять 5 000 грн.;

- доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме опису вкладення та поштової накладної 5400145549325.

Крім того, позивачем направлено на адресу відповідача вищевказані заяви від 18.02.2022.

Отже, позивачем виконано вимоги ухвали суду від 07.02.2022 про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, про що винесено ухвалу від 08.09.2022 про відкриття провадження у справі. Суд зазначає, що невиконання вимог ухвали суду в силу ч. 4 ст. 174 ГПК України мало б наслідком повернення позовної заяви, а не відкриття провадження у справі.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу відповідача на наступне. Миколаївська міська рада є відповідачем у даній справі. Справа розглядалась в порядку адміністративного судочинства в судах першої та апеляційної інстанцій. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 року справу № 400/1899/21 направлено на розгляд за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Миколаївської області, тобто Господарський суд Миколаївської області не може розглядати "іншу" позовну заяву, ніж та, що надіслана.

В матеріалах справи на арк. 22 міститься позовна заява (нова редакція), яка саме і була предметом розгляду в адміністративному суді (зазначено в рішенні адміністративного суду) та яка судом апеляційної інстанції направлена за встановленою юрисдикцією до господарського суду.

Відповідач до заяви про залишення позову без розгляду додав примірник позовної заяви (нова редакція), який і був надісланий позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.02.2022. Судом встановлено, що даний примірник повністю відповідає позовній заяві, яка знаходиться в справі та є предметом розгляду в господарському суді.

Отже, посилання представника відповідача в заяві про залишення позову без розгляду на те, що відповідачу "було направлено примірник фактично іншого позову, а не того, що надано до суду" є безпідставним, спростовується матеріалами справи та свідчить про неналежне виконання обов`язків представником відповідача.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Миколаївської області про відкриття провадження у справі від 08.09.2022, в суду відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду. Отже, клопотання Миколаївської міської ради є безпідставним. В задоволенні клопотання (вх. № 4295/22 від 07.10.2022) судом відмовлено.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

3.1. Правова позиція позивача.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання протиправною бездіяльності Миколаївської міської ради при розгляді заяви ФОП Сілівко В.В. від 17.08.2015 року та зобов`язання Миколаївської міської ради на черговому пленарному засіданні сесії розглянути по суті заяву ФОП Сілівко В.В. від 17.08.2015 року та прийняти рішення відповідно до ст. 123 ЗК України.

Підставою позову позивачем зазначено, що 24.07.2014 року рішенням Миколаївської міської ради № 42/34 їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 90 кв.м за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 11.07.2000 року № 21/15, з метою передачі в оренду для обслуговування торговельного павільйону по вул. 116 Дивізії ріг вул. Фурманова (нова назва - вул. Володимира Станка).

08.04.2015 року на замовлення позивача ПП «Миколаївський міський земельно-кадастровий центр» виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 4810137200:14:020:0015.

10.08.2015 року до Державного земельного кадастру позивачем внесено відомості про земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 4810137200:14:020:0015, цільове призначення - для обслуговування торговельного павільйону.

17.08.2015 року позивач подала до управління земельних ресурсів, через Центр адміністративних послуг Миколаївської міської ради, заяву про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 88.0 кв.м для обслуговування торговельного павільйону за адресою: вул. 116 Дивізії ріг вул. Володимира Станка.

03.04.2018 року позивач подала до управління земельних ресурсів заяву щодо надання інформації про стан розгляду питання.

Станом на теперішній час рішення щодо надання в оренду позивачу земельної ділянки по вул. 116 Дивізії ріг вул. Володимира Станка відповідачем не прийнято.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, мав на пленарному засіданні сесії розглянути заяву позивача від 17.05.2015 року про погодження проекту землеустрою та прийняти рішення про затвердження проекту, або про відмову у його затвердженні.

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки відповідачем порушено права та законні інтереси позивача на користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 19 Конституції України, ст. 12, 122, 123, 186-1 ЗК України, ст. 24, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" та судовою практикою.

3.2. Правова позиція відповідача.

Відповідно до наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, адресованому Миколаївському окружному адміністративному суду (вх. № 9363/21 від 05.05.2021), заперечення відповідача зводились до того, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо лише факту неналежного або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, необхідно врахувати причини, з яких такі дії не були виконані. Відповідач також наголошував на порушенні позивачем строку звернення до суду із позовом, встановленим ст. 122 КАС України.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

12.10.2022 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності (вх. № 4404/22 від 12.10.2022).

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

24.07.2014 року рішенням Миколаївської міської ради № 42/34 позивачу ФОП Сілівко В. В. надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 90 кв.м за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 11.07.2000 року № 21/15, з метою передачі в оренду для обслуговування торговельного павільйону по вул. 116 Дивізії ріг вул. Фурманова (нова назва - вул. Володимира Станка).

08.04.2015 року на замовлення позивача ПП «Миколаївський міський земельно-кадастровий центр» виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 4810137200:14:020:0015.

10.08.2015 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності площею 0, 0088 га, якій присвоєно кадастровий номер 4810137200:14:020:0015, категорія - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - для обслуговування торговельного павільйону, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-4801546552015 ВІД 10.08.2015.

17.08.2015 року позивач подала до Управління земельних ресурсів, через Центр адміністративних послуг Миколаївської міської ради, заяву про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 88.0 кв.м для обслуговування торговельного павільйону за адресою: вул. 116 Дивізії ріг вул. Володимира Станка. Факт отримання заяви підтверджується штампом № 1897/Пз-15 Центру надання адміністративних послуг на самій заяві.

03.04.2018 року позивач подала до Управління земельних ресурсів заяву щодо надання інформації про стан розгляду питання.

14.05.2018 Управління земельних ресурсів листом № 02-19/1288 від 14.05.2018 у відповідь на звернення ФОП Сілівко В. В. № 02-19/1288 від 03.04.2018 зазначило, що питання продовження ФОП Сілівко В. В. оренди на три роки земельної ділянки загальною площею 88 кв. м. для обслуговування торговельного павільйону по вул. 116 Дивізії ріг вул. Володимира Станка, погоджено на засіданнях постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 28.08.2017, протокол № 56, та від 23.04.2018, протокол № 82 та включено в проект рішення S-zr-614/35. Аркуш погодження вищезазначеного проекту рішення наданий на розгляд служб, визначених п. 10 ст. 23 Регламенту Миколаївської міської ради VІІ скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 № № 2/5 "Про затвердження Регламенту Миколаївської міської ради VІІ скликання" (зі змінами) для подальшого розгляду на засіданні міської ради.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів прийняття Миколаївською міською радою рішення за результатами розгляду звернення позивача, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. "а", "в" ч. 1 ст. 12 ЗК України (тут і далі - в редакції від 01.07.2015) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у користування;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування або рішення про відмову передання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Регламенту Миколаївської міської ради VІІ скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 № № 2/5 "Про затвердження Регламенту Миколаївської міської ради VІІ скликання" (зі змінами), сесії Ради скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Судом встановлено, що на виконання рішення Миколаївської міської ради № 42/34 від 24.07.2014 позивачем ФОП Сілівко В. В. виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4810137200:14:020:0015, державну реєстрацію земельної ділянки проведено 10.08.2015. В подальшому 17.08.2015 року позивач подала до Управління земельних ресурсів, через Центр адміністративних послуг Миколаївської міської ради, заяву про погодження технічної документації із землеустрою, проте заяву позивача не розглянуто.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Миколаївська міська рада, як орган місцевого самоврядування, що наділений повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності, в тому числі надання земельної ділянки у користування іншій особі, повинен був на засіданні найближчої сесії розглянути заяву позивача від 17.08.2015 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного на час прийняття рішення законодавства. Проте, станом на день розгляду даної справи суду не подано доказів розгляду Миколаївською міською радою та прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача, що свідчить про бездіяльність Миколаївської міської ради протягом 7 років та порушує права позивача на оформлення права користування земельною ділянкою. При цьому, відповідачем не наведено жодних причин такої бездіяльності та не подано жодних доказів.

Враховуючи викладене, є обґрунтованими та підставними позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Миколаївської міської ради при розгляді заяви ФОП Сілівко В.В. від 17.08.2015 року та зобов`язання Миколаївської міської ради на черговому пленарному засіданні сесії розглянути по суті заяву ФОП Сілівко В.В. від 17.08.2015 року.

Щодо застосування строку позовної давності у даній справі, то суд зазначає наступне.

12.10.2022 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності (вх. № 4404/22 від 12.10.2022), в якому відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в позові.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що у даній справі позивачем не наведено жодних причин, які б вказували на об`єктивну неможливість дотримання ним строків позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, з матеріалів справи не вбачається наявності для позивача будь-яких непереборних труднощів для вчинення таких дій у встановлений строк, а також те, що позивачем допущено пропуск досить значного періоду часу після спливу строку позовної давності (за твердженням позивача йому стало відомо про допущену бездіяльність відповідачем з 01.09.2015, тобто строк позовної давності сплив 01.09.2018, однак з позовом вона звернулась лише 25.03.2021), Миколаївська міська рада вважає за доцільне заявити про сплив строку позовної давності у даній справі.

Позивач в позовній заяві зазначає, що починаючи з 01.09.2015 та неприйняття відповідачем рішення за заявою ФОП Сілівко В. В. від 17.08.2015, свідчить, що відповідачем було допущено бездіяльність. Позовна давність не може поширюватись на вимоги про оскарження бездіяльності, оскільки у такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, позов може бути подано протягом всього часу тривання правопорушення.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до п. 12 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Поняття строку міститься у частині першій статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Відповідно до цієї норми строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 252, стаття 253 ЦК).

Визначення початку строку має практичне значення, оскільки від цього залежить як правильність обчислення строку, так і встановлення факту його закінчення, що обумовлює ті чи інші юридичні наслідки, які настають у зв`язку із цим.

Характерною рисою строків, визначених законом, є неможливість їх зміни за волевиявленням учасника або учасників правовідносин, за винятком випадків, безпосередньо визначених законом.

Тому, вирішуючи питання, чи своєчасно вчинена певна дії, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання суб`єктом владних повноважень темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.

Днем бездіяльності, у свою чергу, є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправною передує встановлення обов`язку виконання суб`єктом владних повноважень певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк (постанова ВП ВС від 12.09.2019 у справі № 9901/120/19).

Протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, у який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (постанова ВП ВС від 31.03.2021 у справі № 9901/347/20,

постанова ВП ВС від 30.09.2020 у справі № 9901/159/20).

Цивільне законодавство України при побудові конструкції переривання позовної давності не вказує, що наслідком пред`явлення особою позову у вигляді переривання позовної давності є виключно звернення до суду як державного органу (постанова ОП КЦС від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц ).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Як вказано вище, позивач звернулась до Миколаївської міської ради із заявою від 17.08.2015, яка в силу приписів ст. 123 ЗК України повинна була бути розглянута органом місцевого самоврядування у двотижневий строк, тобто до 31.08.20215. Отже, в період з 01.09.2015 по 01.09.2018 позивач мав право звернутись до суду із відповідним позовом (строк позовної давності відповідно до ст. 253 ЦК України обчислюється з наступного дня після відповідної календарної дати (дня бездіяльності) - останнього дня, коли міська рада мала вчинити дію (прийняти рішення) відповідно до вимог закону).

Водночас судом встановлено, що 03.04.2018 року позивач повторно звернулась із заявою щодо надання інформації про стан розгляду її питання й 14.05.2018 Управління земельних ресурсів листом № 02-19/1288 від 14.05.2018 у відповідь на звернення ФОП Сілівко В. В. № 02-19/1288 від 03.04.2018 зазначило, що питання продовження ФОП Сілівко В. В. оренди на три роки земельної ділянки загальною площею 88 кв. м. для обслуговування торговельного павільйону по вул. 116 Дивізії ріг вул. Володимира Станка, погоджено на засіданнях постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 28.08.2017, протокол № 56, та від 23.04.2018, протокол № 82 та включено в проект рішення S-zr-614/35. Аркуш погодження вищезазначеного проекту рішення наданий на розгляд служб, визначених п. 10 ст. 23 Регламенту Миколаївської міської ради VІІ скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 № № 2/5 "Про затвердження Регламенту Миколаївської міської ради VІІ скликання" (зі змінами) для подальшого розгляду на засіданні міської ради.