печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34286/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Ситику Р.В.,

за участю

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» до Міністерства економіки України, ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту на промисловий зразок, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «БІО МЕД СКЛО» (далі - позивач, ПрАТ «БІО МЕД СКЛО») звернулось до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-1, Мінекономрозвитку), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ), в якому просить визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» та зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» і опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що воно є виробником різноманітної скляної тари медичного призначення. Задля просування своєї бізнес діяльності та виокремлення його товарів від товарів конкурентів позивач зареєстрував знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № НОМЕР_1 від 16.08.2004 року. ОСОБА_1 є власником патенту на спірний промзразок, при цьому, заяву останнім було подано 01.03.2011 року, а видачу патенту № НОМЕР_2 здійснено 11.04.2011 року. Жодних дозволів на використання свідоцтва позивача ОСОБА_1 від останнього не отримував. Позивач вважає, що патент № НОМЕР_2 був виданий на підставі подання заявки з порушенням прав інших осіб, оскільки на спірному промзразку патенту № НОМЕР_2 було нанесено знак для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 , яким володіє позивач. Відтак патент № НОМЕР_2 на спірний промзразок має бути визнаний недійсним повністю на підставі п. «в» ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13.07.2018 року, даній цивільній справі присвоєно єдиний унікальний номер № 757/34286/18-ц та розподілено головуючому судді Кирилюк (Григоренко) І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2018 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та у справі призначено підготовче засідання на 11.09.2018 року.

21.08.2018 року на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому Мінекономрозвитку просило відмовити у задоволенні пред`явлених до нього позовних вимог посилаючись на те, що порядок видачі патенту на промисловий зразок передбачає проведення тільки формальної експертизи, відповідно до п. 8 ст. 14 Закону України Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а також відповідно до Правил розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 18.03.2002 року № 198. Водночас обставини того, чи відповідає промисловий зразок такій умові патентоспроможності як новизна, закладом експертизи не встановлюються. Установа під час видачі патенту на спірний промисловий зразок не порушила жодної норми законодавства, діяла відповідно до ст. 19 Конституції України. Вважає, що для вирішення спору з питання про подачу заявки на промисловий зразок з порушенням прав третіх осіб (позивача), має бути встановлено, що позначення, яке використовує відповідач-2, що розміщене на спірному промисловому зразку, є схожим із зареєстрованим знаком позивача стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, і внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати.

11.09.2018 року справу було знято зі складу у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено на 26.10.2018 року.

26.10.2018 року справу знято зі складу у зв`язку з зайнятістю судді в іншому судовому засіданні та призначено на 10.12.2018 року.

10.12.2018 року справу знято зі складу у зв`язку з зайнятістю судді в розгляді клопотань органів досудового розслідування як слідчим суддею та призначено на 14.03.2019 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2019 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198 та п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 10.06.2019 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 року задоволено клопотання представника відповідача-2 про призначення експертизи у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту на промисловий зразок, призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності та провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.10.2019 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 року про призначення експертизи скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

27.02.2020 року справу знято зі складу у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено на 01.06.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2020 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 08.10.2020 року.

06.07.2020 року від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника також відповідач-1 повідомив про зміну свого найменування, зазначивши нове найменування - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

08.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності, в якому останній підтримав позов в повному обсязі, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2020 року, у зв`язку із неявкою відповідача-2, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи в судовому засіданні відкладено до 14.04.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2021 року, у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача-2, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 01.07.2021 року.

У травні 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано у Міністерство економіки України.

30.06.2021 року на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання, призначеного на 01.07.2021 року, яке не було підписано електронним цифровим підписом.

01.07.2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому останній просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» було роз`яснено у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 охоронюваний законом інтерес - це прагнення особи до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зацікавленість особи до цих благ. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Об`єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону: об`єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об`єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

Згідно з п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Суд встановив, що ПрАТ «БІО МЕД СКЛО» належить знак для товарів і послуг, який охороняється свідоцтвом України від 16.08.2004 року № НОМЕР_1. Дія цього свідоцтва була продовжена до 02.07.2022 року, а отже на момент звернення до суду з цим позовом позивач мав права інтелектуальної власності на знак.

Заявка на вказаний знак подана ПрАТ «БІО МЕД СКЛО» 02.07.2002 року, а відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Отже, права інтелектуальної власності на знак ПрАТ «БІО МЕД СКЛО» існують з 02.07.2002 року.

Державна служба інтелектуальної власності України (ДСІВ), правонаступником якої, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 585 від 23.08.2016 року, є Мінекономрозвитку, розглянула заявку на промисловий зразок від 01.03.2011 року s201100234 та видала патент України на промисловий зразок від 11.04.2011 року № НОМЕР_2. Патент на промисловий зразок належить на момент подання позову ОСОБА_1 .

Таким чином на дату подання ОСОБА_1 заявки на промисловий зразок - 01.03.2011 року, за якою видано патент України на промисловий зразок № НОМЕР_2, діяло свідоцтво України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , яке належить позивачу.

Належне ПрАТ «БІО МЕД СКЛО» свідоцтво України № НОМЕР_1 на знак для товарів та послуг зареєстровано для трьох класів згідно Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (надалі - МКТП): клас 9 - скляний посуд поградуйований, крапельнички, капілярні трубки; клас 10 - пляшки до крапельниць лікарських, пляшки для немовлят; клас 21 - скляні балони, посудини, вмістини, скляні баньки (посудини), скляні пляшечки (посудини), скло (посудини), пляшки.

Відповідно до ч. 2 ст. 495 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, знак для товарів та послуг.

Враховуючи зазначене, позивачу належить виключне право використовувати знак для товарів та послуг, який охороняється свідоцтвом України від 16.08.2004 року № НОМЕР_1, та дозволяти його використання іншим особам.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати знак для товарів та послуг без його дозволу (п. 3 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені ст. 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Враховуючи наведене позивач має законне право наносити свій знак для товарів і послуг на будь-які вироби, в тому числі на пляшки до крапельниць, скляні посудини, пляшки тощо, а також забороняти використання такого знака третім особам.

Належний ОСОБА_1 промисловий зразок називається «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи обктів інтелектувальної власності від 27.06.2018 року № 4ТМ/2018, складеного експертом Юдіною Г.О., яка атестована як судовий експерт за спеціальностями 13.4. «Дослідження, пов`язані з промисловими зразками», 13.6. «Дослідження, повязані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), що зроблений на замовлення позивача та поданий як письмовий доказ, «Позначення «Ж», що міститься на денцях пляшок, зображення яких наведені у бібліографічних даних патенту України № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України № НОМЕР_1, стосовно товарів 10 класу МКТП, а саме «Пляшки до крапельниць лікарських».

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено у ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, суд погоджується з аргументами позивача про те, що спірний промисловий зразок містить позначення на денцях пляшок, зображення яких наведені у бібліографічних даних патенту України № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , стосовно товарів 10 класу МКТП, а саме «Пляшки до крапельниць лікарських».

При цьому суд враховує, що позивач є власником знаку для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 , виданим раніше дати подання заявки на спірний промисловий зразок, наявність на якому, зокрема, на денці пляшки зображення є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 може привести покупців в оману щодо виробника даних пляшок, адже він є суб`єктом підприємницької діяльності, основним видом діяльності якого є виробництво скляних виробів і цез суперечить комерційним інтересам позивача та його правам інтелектуальної власності, які мають виключну природу.

Відповідно до п.п. «в» п. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. Тому позовна вимога про визнання патенту на спірний промисловий зразок недійсним є належним способом захисту.

Отже, спірний промисловий зразок за патентом України № НОМЕР_2 не відповідає умовам надання правової охорони, адже його видано внаслідок порушення прав позивача як особи, яка має виключне право на використання знаку для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 , який відтворенний в спірному промисловому зразку.

При цьому суд враховує доводи Мінекономрозвитку про те, що порядок видачі патенту на промисловий зразок передбачає проведення тільки формальної експертизи, відповідно до п. 8 ст. 14 Закону України Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а також згідно з Правилами розгляду заявки на промисловий зразок, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України 18.03.2002 року № 198 під час формальної експертизи, обставини того, чи відповідає промисловий зразок такій умові патентоспроможності як новизна, закладом експертизи не встановлюються. Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що видача спірного патенту України № НОМЕР_2 була здійснена з порушенням прав позивача, а тому патент України № НОМЕР_2 підлягає визнанню недійсним на підставі п. «в» ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Суд також враховує, що при визнанні патенту недійсним слід внести відомості про таке визнання до Державного реєстру патентів України на промислові зразки та здійснити про це повідомлення в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Разом з цим, згідно з пунктом 2.2. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 12.04.2001 року № 290 у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково. Відповідно до п. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» при визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Водночас, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 року № 547 назва відповідача-1 змінена на Міністерство економіки України.

Відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року № 124) з наступними змінами (далі - Положення про Мінекономіки), Міністерство економіки України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1 п. 3 Положення про Мінекономіки основними завданнями Мінекономіки є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п.п. 68 п. Положення про Мінекономіки передбачено, що Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань: здійснює координацію діяльності Національного органу інтелектуальної власності у сфері інтелектуальної власності.

14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 року № 703-ІХ, яким визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ), зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Частиною 1 ст. 2-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» визначено, що функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України. За змістом частини другої статті 3-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», до визначених повноважень, делегованих НОІВ, належить у тому числі і визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі у порядку, передбаченому законом; опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національний орган інтелектуальної власності» від 13.10.2020 року № 1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», визначено, що Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Таким чином, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на момент подання позову було належним відповідачем, однак, після закінчення підготовчого провадження перестало виконувати функції щодо ведення чи внесення змін до Державного реєстру патентів України на промислові зразки, а тому позов в частині зобов`язання Мінекономрозвитку внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним патенту не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивач не позбавлений можливості самостійно звернутись до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» з клопотанням внести зміни у Державний реєстр патентів України на промислові зразки, адже пункти 2.2. та 2.3. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки не конкретизують зміст та характер рішення, яке буде підставою для внесення відомостей до реєстру.

Суд вважає, що рішення про визнання патенту України на промисловий зразок недійсним за своєю суттю є достатнім для відповідного внесення змін у Державний реєстр патентів України на промислові зразки. Це відповідає засадам процесуальної економії та реалізації права позивача на ефективний судовий захист, передбаченого ст. ст. 2, 4, 5 ЦПК України. При цьому, позивач не повинен нести ризики або зазнавати негативних наслідків реформування органів виконавчої влади, які б вимагали надмірних процесуальних зусиль, включаючи й заміну відповідача, якщо при поданні позову дії позивача щодо визначення кола належних відповідачів були процесуально правильним. А тому для правильного вирішення спору та захисту прав позивача вирішальним є висновок суду щодо необхідності саме визнати недійсним патент України на промисловий зразок.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, проте підлягає частковому задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при звернені до суду сплачено 3 524,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 17450 від 05.07.2018 року.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то з відповідача-2 на користь позивача слід стягнути 1 762,00 грн. у відшкодування судового збору.

Крім того, представником позивача також заявлено про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 41 000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, частиною восьмою ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано копії Договору про надання правової допомоги від 05.06.2018 року № 2-05-18-ТМ, укладеного між ПрАТ «БІО МЕД СКЛО» та Адвокатським бюро «Подоляк і партнери», Актів приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2019 року № 2019-10-23, від 06.03.2020 року № 2020-0306/1, від 16.07.2020 року № 2020-1607/1, від 16.10.2020 року № 2020-1016/1 та платіжних доручень від 14.06.2018 року № 17212 на суму 20 000,00 грн., від 27.06.2019 № 22321 на суму 10 000,00 грн., від 19.03.2020 року № 25619 на суму 2 000,00 грн., від 24.07.2020 року № 26847 на суму 2 000,00 грн., від 09.11.2020 року № 27152 на суму 2 000,00 грн., від 02.03.2021 року № 100000809 на суму 2 000,00 грн., від 10.06.2021 року № 100001855 на суму 3 000,00 грн.

За таких обставин, оскільки представником позивача надано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача-2 на користь позивача слід стягнути 41 000,00 грн. у відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Відповідачами доказів на підтвердження понесених витрат суду не надано.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 16, 432 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 5, 18, 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», ст. ст. 16, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», Правилами розгляду заявки на промисловий зразок, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002 року № 198, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 158, 206, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» до Міністерства економіки України, ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту на промисловий зразок - задовольнити частково.

Визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1».

В задоволені позову до Міністерства економіки України - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 41 000 (сорок одну тисячу) грн.. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «БІО МЕД СКЛО»; 10025, м. Житомир, вул. Промислова, буд. 26, код ЄДРПОУ 04763746.

Відповідач-1 - Міністерство економіки України, 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596.

Відповідач-2 - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 10.08.2021 року.

Суддя І.В Григоренко