КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року

справа № 359/9596/15

провадження № 22-ц/824/5496/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,

при секретарі: Волошиній А.О.

учасники справи:

позивач - Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

відповідачі: Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_1 , Бориспільська районна державна адміністрація Київської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Муранової-Лесів І.В., у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

в частині вирішення позовних вимог до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про витребування у власність держави із незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Бориспільської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, витребування земельних ділянок, посилаючись на те, що розпорядженнями голови Київської ОДА від 09 квітня 2008 року за №№ 499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515 вилучено з постійного користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 9,9 га, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 . На підставі договору купівлі-продажу від 02 вересня 2008 року ОСОБА_4 відчужив передану йому земельну ділянку на користь ОСОБА_1 . За договорами купівлі-продажу від 05 вересня 2008 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_13 також відчужили передані їм земельні ділянки на користь ОСОБА_1 . Відповідно до висновків про експертну оцінку земельних ділянок, виготовлених Приватним підприємством «АВІРС», які стали підставою визначення ціни в договорах купівлі-продажу, ринкова вартість всього масиву земель площею 9,9 га, що перебуває у ОСОБА_14 , складає 4 797 240 грн. Розпорядженнями Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року № 1095, № 1096 було змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва. На підставі зазначених розпоряджень Бориспільської РДА ОСОБА_1 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 9,9 га. Київська ОДА розпорядилася землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищує 1 га, що свідчить про перевищення нею передбачених законом повноважень та порушення вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 20, 21, 57, 116, 118, 122, 149, 207 Земельного кодексу України, статей 27, 31, 57 Лісового кодексу України, статей 3, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 328, 388, 392, 396 ЦК України. Враховуючи викладене, прокурор просив суд:

- визнати недійсними розпорядження голови Київської ОДА від 09 квітня 2008 року: № 499 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 », № 502 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 », № 505 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 », № 508 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 », № 510 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 », № 511 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 », № 512 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 », № 513 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_9 », № 514 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 », № 515 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 »;

- визнати недійсним розпорядження голови Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року № 1095 в частині зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220882600:03:004:0241, 3220882600:03:004:0246, 3220882600:03:004:0245, 3220882600:03:004:0247, 3220882600:03:004:0242 загальною площею 4,95 га;

- визнати недійсним розпорядження голови Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року № 1096 в частині зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220882600:03:004:0244, 3220882600:03:004:0249, 3220882600:03:004:0248, 3220882600:03:004:0250, 3220882600:03:004:0243 загальною площею 4,95 га;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім`я ОСОБА_14 : серії ЯД № 772060 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0244), серії ЯД № 772054 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0241), серії ЯД № 772057 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0246), серії ЯД № 772056 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0245), серії ЯД № 772058 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0247), серії ЯД № 772064 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0249), серії ЯД № 772063 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0250), серії ЯД № 772062 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0248), серії ЯД № 772055 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0242), серії ЯД № 772059 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0243);

- витребувати у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки, розташовані за межами села Гнідин Бориспільського району Київської області, загальною площею 9,9 га (по 0,99 га кожна) з кадастровими номерами: 3220882600:03:004:0244, 3220882600:03:004:0241, 3220882600:03:004:0246, 3220882600:03:004:0245, 3220882600:03:004:0247, 3220882600:03:004:0249, 3220882600:03:004:0248, 3220882600:03:004:0250, 3220882600:03:004:0243, 3220882600:03:004:0242 загальною вартістю 4 797 240 грн.

Київська ОДА заперечила проти позову, посилаючись на те, що розпорядження голови Київської ОДА від 09 квітня 2008 року були прийняті відповідно до вимог ЛК України та ЗК України, в межах своїх повноважень, так як цими розпорядженнями вилучалися земельні ділянки площею 0,99 га кожна, а Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, площею понад 1 га. Також перший заступник прокурора Київської області не надав жодних доказів, які б свідчили про обмеження кількості видання обласними державними адміністраціями своїх розпоряджень в один день. Доводи про перевищення головою Київської ОДА своїх повноважень ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, Київська ОДА подала до суду заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності, посилаючись на те, що прокуратурі Київської області було відомо про оспорювані розпорядження з часу їх прийняття, так як листом від 20 січня 2005 року № 07/-1-185 прокурор Київської області зобов`язав Київську ОДА після видання розпоряджень невідкладно надсилати їх копії на адресу прокуратури Київської області.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Дем`янюк Р.В. також заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені Кабінету Міністрів України. Повноваження щодо вилучення земельної ділянки належали як обласній державній адміністрації (якщо площа земельної ділянки до 1 га), так і Кабінету Міністрів України (якщо площа земельної ділянки понад 1 га). Доводи прокурора про те, що Київська ОДА розпорядилася землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищує 1 га, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки на кожну земельну ділянку були розроблені окремі проекти землеустрою з присвоєнням окремих кадастрових номерів кожній земельній ділянці. В матеріалах проектів землеустрою міститься згода ДП «Бориспільське лісове господарство» на вилучення спірних земельних ділянок. Також проекти землеустрою отримали всі необхідні та передбачені законодавством позитивні оцінки, погодження, висновки, на підставі яких ОСОБА_1 стала добросовісним набувачем земельних ділянок. Тому позовні вимоги прокурора є безпідставними, необґрунтованими і недоведеними. Крім того, при зверненні до суду з цим позовом прокурором пропущено позовну давність, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2015 року позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі КМУ, ДП «Бориспільське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, витребування земельних ділянок задоволено (т.2 а.с. 34-41).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2015 року заяву представника Київської обласної держадміністрації про перегляд заочного рішення від 12 травня 2015 року задоволено, заочне рішення скасовано і призначено справу до розгляду (т. 2 а.с. 142).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено (т. 2 а.с. 243-245).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2016 року залишено без змін (т. 3 а.с. 263-273).

Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2018 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 4 а.с. 75-79).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2019 року скасовано, ухвалено нове.

Позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України - задоволено частково.

Визнано недійсними розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року за номерами: № 499 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 », № 502 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 », № 505 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 », № 508 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 », № 510 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 », № 511 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 », № 512 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 », № 513 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_9 », № 514 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 », № 515 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 ».

Витребувано у власність Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки, що розташовані за межами с. Гнідин Бориспільського району Київської області, загальною площею 9,9 га (по 0,99 га кожна) з кадастровими номерами: 3220882600:03:004:0244, 3220882600:03:004:0241,

3220882600:03:004:0246, 3220882600:03:004:0245, 3220882600:03:004:0247, 3220882600:03:004:0249, 3220882600:03:004:0248, 3220882600:03:004:0250, 3220882600:03:004:0243, 3220882600:03:004:0242.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог першого заступника прокурора Київської області, заявлених в інтересах Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», скасовано. Позов у цій частині залишено без розгляду.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Бориспільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсними розпоряджень голови Бориспільської районної державної адміністрації від 06 квітня 2009 року №№ 1095, № 1096, державних актів на право власності на право власності на земельні ділянки залишено без змін.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Бориспільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсними розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року: № 499 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 », № 502 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 », № 505 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 », № 508 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 », № 510 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 », № 511 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 », № 512 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 », № 513 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_9 », № 514 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 », № 515 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 » скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Бориспільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про витребування у власність Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України із незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок, що розташовані за межами села Гнідин Бориспільського району Київської області, загальною площею 9,9 га (по 0,99 га кожна) з кадастровими номерами: 3220882600:03:004:0244, 3220882600:03:004:0241, 3220882600:03:004:0246, 3220882600:03:004:0245, 3220882600:03:004:0247, 3220882600:03:004:0249, 3220882600:03:004:0248, 3220882600:03:004:0250, 3220882600:03:004:0243, 3220882600:03:004:0242, скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Київської області Голинський Я.О. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

На обґрунтування вимог зазначив, що висновки суду першої інстанції про пропуск прокуратурою строку позовної давності є помилковими, зроблені без посилання на будь-який доказ чи об`єктивний факт, що свідчив би про наявність обставин, з якими закон пов`язує початок перебігу позовної давності. Висновки суду про те, що Кабінет Міністрів України міг дізнатися про порушення прав та інтересів держави 17 лютого 2009 року з листа Київської обласної державної адміністрації №07/4-345 зроблені на припущеннях, оскільки вказаний лист не містить інформації, що стосується предмету позову. Водночас у оскаржуваному рішенні так і не зазначено, з якого моменту почався перебіг початку позовної давності для КМ України. Тобто виключно на підставі припущень судом першої інстанції прийнято рішення, яким залишено у приватній власності 9,9 га земель лісогосподарського призначення, які не можуть на законних підставах перебувати у приватній власності для сільськогосподарських потреб та вибути з державної власності за відсутності рішення уповноваженого органу (т. 5 а.с. 105-116).

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник Київської обласної державної адміністрації проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із пропуску прокурором строку позовної давності.

Разом із тим, погодитись із таким висновком суду не можна.

Судом встановлено, що відповідно до висновків від 29 грудня 2007 року № № 694, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710 ДП «Бориспільський лісгосп» погодило проекти землеустрою щодо припинення його права постійного користування земельними ділянками площею по 0,99 га кожна за межами села Гнідин на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, передачі їх до земель запасу Бориспільської РДА зі зміною цільового призначення як сільськогосподарських земель та подальшої передачі їх у власність громадянам.

Відповідно до висновків Державної експертизи землевпорядної документації від 12 лютого 2008 року, затверджених виконуючим обов`язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Київській області, поданий на експертизу проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Бориспільський лісгосп», переведення зазначених земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та подальшої передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам та правилам, оцінюється позитивно.

09 квітня 2008 року головою Київської ОДА прийнято розпорядження: № 499 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 »; № 502 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 »; № 505 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 »; № 508 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 »; № 510 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 »; № 511 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 »; № 512 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 », № 513 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_15 »; № 514 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 »; № 515 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 ». Вказаними розпорядженнями було вилучено з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 9,9 га, змінено їх цільове призначення з категорії земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано земельні ділянки площею по 0,99 га кожна у власність зазначених фізичних осіб.

Розпорядженнями Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року №№ 1095, 1096 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, змінено цільове використання земельних ділянок площею по 5,9400 га кожна з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва.

На підставі вищевказаних розпоряджень 20 липня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області зареєстровано та видано державні акти на право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки площею по 0,99 га кожна для ведення садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, а саме: серії ЯД № 772060 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0244), серії ЯД № 772054 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0241), серії ЯД № 772057 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0246), серії ЯД № 772056 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0245), серії ЯД № 772058 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0247), серії ЯД № 772064 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0249), серії ЯД № 772063 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0250), серії ЯД № 772062 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0248), серії ЯД № 772055 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0242), серії ЯД № 772059 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0243).

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

Пунктом «а» частини першої статті 13 ЗК України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності (пункт 5 частини першої статті 27 ЛК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року за №№ 499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515, якими вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», видано в один день - 09 квітня 2008 року, ними вилучено ліси загальною площею 9,9 га, які складають єдиний масив та використовувалися для ведення лісового господарства, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев й передано у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

У матеріалах справи міститься лист №96 від 26 березня 2015 року щодо інформації про вилучені земельні ділянки із постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» на підставі розпоряджень від 09 квітня 2008 року за №№ 499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515, підписаний директором О.В. Коренєвим. До листа долучено викопіювання із планшету №2 Вишеньківського лісництва, з якого вбачається, що десять земельних ділянок складають єдиний масив (т. 2 а.с. 25-26).

Крім того, встановлено, що зазначені земельні ділянки межують між собою, що підтверджується даними опису меж до Планів меж земельних ділянок, що містяться у Державних актах на право власності на земельну ділянку, виданих на ім`я ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 22-31), а також становлять єдиний масив, що підтверджується даними Публічної кадастрової карти України, які знаходяться у публічному доступі.

Вказане свідчить про те, що Київська обласна державна адміністрація, видавши 10 розпоряджень - правових актів індивідуальної дії щодо виділу земель лісу по 0,99 га, фактично розпорядилась землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею 9,9 га, що свідчить про перевищення головою державної адміністрації передбачених законом повноважень.

Отже, розпорядження Київської ОДА щодо земельних ділянок, які розташовані за межами села Гнідин Бориспільського району Київської області, загальною площею 9,9 га (по 0,99 га кожна) з кадастровими номерами: 3220882600:03:004:0244, 3220882600:03:004:0241, 3220882600:03:004:0246, 3220882600:03:004:0245, 3220882600:03:004:0247, 3220882600:03:004:0249, 3220882600:03:004:0248, 3220882600:03:004:0250, 3220882600:03:004:0243, 3220882600:03:004:0242, прийняті з перевищенням повноважень, жодних дій щодо розпорядження цією земельною ділянкою відповідним органом виконавчої влади, яким є Кабінет Міністрів України, не вчинялося, тобто спірні земельні ділянки вибули з володіння власника - Держави Україна поза його волею.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

За загальним правилом, закріпленим у статті 387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні були встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння. Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого володіння.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц звернула увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Водночас не вбачається порушення справедливого балансу в разі витребування майна від недобросовісного набувача без будь-якої компенсації. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Крім того, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном.

Встановлені у даній справі обставини повністю відповідають критеріям наявності загального (суспільного) інтересу, а посилання відповідача ОСОБА_1 щодо порушення її прав власника як добросовісного набувача не можуть бути підставою для відмови в позові.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 ЛК України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Отже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою.

Згідно із загальнодоступними відомостями з Публічної кадастрової карти України, розміщеної на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, земельні ділянки за кадастровими номерами: 3220882600:03:004:0244, 3220882600:03:004:0241, 3220882600:03:004:0246, 3220882600:03:004:0245, 3220882600:03:004:0247, 3220882600:03:004:0249, 3220882600:03:004:0248, 3220882600:03:004:0250, 3220882600:03:004:0243, 3220882600:03:004:0242)досі заліснені. Такі відомості є загальновідомими, а тому не потребують доказування (частина третя статті 82 ЦПК України).

Обставин, які би спростовували заліснення спірних земельних ділянок та невідповідність відомостей з Публічної кадастрової карти України фактичному стану ані на цей час, ані на час отримання відповідачами цих ділянок не встановлено.

З огляду на зазначене, особи, яким були відчужені земельні ділянки на підставі розпорядження Київської ОДА, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цих земельних ділянок, які були заліснені. Тому ці особи не можуть вважатися такими, які покладалися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування та вважатися добросовісними набувачами.

Не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 , постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 не можуть бути добросовісними набувачами спірних земельних ділянок.

В свою чергу, відчужуючи земельні ділянки на користь ОСОБА_1 остання, проявивши розумну обачність, також могла і повинна була знати про те, що земельні ділянки є лісовими земельними ділянками, а вище вказані особи не мали права їх відчужувати.

Право власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, площею по 0,99 га кожна для ведення садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, підтверджується державними актами на право власності, а саме: серії ЯД № 772060 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0244), серії ЯД № 772054 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0241), серії ЯД № 772057 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0246), серії ЯД № 772056 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0245), серії ЯД № 772058 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0247), серії ЯД № 772064 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0249), серії ЯД № 772063 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0250), серії ЯД № 772062 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0248), серії ЯД № 772055 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0242), серії ЯД № 772059 (кадастровий номер 3220882600:03:004:0243).

Разом із тим, в матеріали справи не містять договорів купівлі-продажу, за якими відповідач ОСОБА_1 отримала спірні земельні ділянки.

Так, передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції,Верховним Судом зазначено про відсутність в матеріалах справи договорів купівлі-продажу від 02 вересня 2008 року, 05 вересня 2008 року за якими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 відчужили передані їм земельні ділянки ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вказував про передчасність висновку суду апеляційної інстанції про витребування у власність Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 спірних земельних ділянок.

При новому розгляду справи судом апеляційної інстанції витребовувались вказані договори, у зв`язку із чим розгляд справи неодноразово відкладався, однак договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок до суду апеляційної інстанції надано не було.

Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Статтею 388 ЦК України встановлений перелік випадків, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача. Водночас з огляду на висновок про відсутність добросовісного набуття права власності на спірне майно відповідачем ОСОБА_1 зазначені норми застосуванню не підлягають.

Відтакпідлягає застосуванню стаття 387 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом із тим, звертаючись до суду із позовом заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України просив витребувати спірні земельні ділянки із володіння ОСОБА_1 на підставі ст. 388 ЦК України.

Вимог про витребування нерухомого майна з підстав, передбачених ст. 387 ЦК України заявлено не було.

Враховую вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку із невірним обранням способу захисту.

Щодо посилань на пропуск строку позовної давності, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

В частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відтак підстави для застосування спливу строку позовної давності відсутні.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про рішення суду про відмову в задоволенні позову в частині витребування із володіння ОСОБА_1 земельних ділянок підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні таких вимог, з підстав, викладених у даній постанові.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2019 року задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2019 року в частині в частині відмови в задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про, витребування у власність держави із незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок скасувати, в цій частині постановити нове рішення про відмову у задоволенні вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя - доповідач

Судді