ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 280/4958/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним відмову відповідача у призначенні грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на проживання відповідно до п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, на підставі заяви позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 2022 року.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Серафимовичем Л.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1071985 від 17.06.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з 17.11.2014. З 2014 по 2017 роки позивач отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок №505). 29.06.2017 вона отримала відмову у виплаті такої допомоги у зв`язку з виключенням населеного пункту, в якому вона була зареєстрована, з Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування (затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р). 20.03.2022 постанова №505 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 №332. У квітні 2022 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй допомоги на проживання, але отримала відмову з огляду на те, що на початок введення режиму воєнного стану вона фактично перебувала у місті Запоріжжя, а тому підстави щодо призначення їй допомоги на проживання відсутні. Таке рішення відповідача позивач вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.08.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13.09.2022 до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх.№35677), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема зазначає, що для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 № 332 (далі - Порядок №332) позивачем мало бути дотримано дві умови: отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022; або бути облікованим на території, включеній до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, або переміщеним з такої території. Представник відповідача зауважує, що позивач не підпадає під вказані умови, оскільки станом на 24.02.2022 проживала на території міста Запоріжжя та не покидала своє місце проживання після 24.02.2022, відтак представник відповідача не вбачає підстав для призначення позивачу допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України відповідно до паспорту № НОМЕР_1 , виданого 03.06.2020 органом №2312, (а.с.10).

Місцем проживання у довідці про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, виданої 03.06.2020 (дійсна до 03.06.2030), зазначена наступна адреса: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно з даними, зазначеними у довідці від 10.05.2022 №2327-5001546064, позивач є внутрішньо переміщеною особою. За змістом вказаної довідки зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Фактичним місцем проживання/перебування є АДРЕСА_3 (а.с.13).

Звернувшись до відповідача із заявою про отримання допомоги як внутрішньо переміщеній особі, позивач отримав відповідь про розгляд звернення від 19.04.2022 №Т-743. Так, представником відповідача зазначено, що 29.06.2017 позивачу було відмовлено у виплаті допомоги як внутрішньо переміщеній особі, а повідомлення про таку відмову направлено через поштове відділення 04.07.2017 №02-3780. Разом з тим, спеціалістами управління в телефонному режимі із завідувачем гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , було з`ясовано, що на початок введення воєнного стану позивач фактично мешкали у гуртожитку, тому підстави для призначення ОСОБА_1 та її родині допомоги на проживання відсутні (а.с.14-15).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

За змістом частин другої, третьої статті 7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою №505.

Позивач, відповідно до вимог постанови №505 зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 24.02.2022 ОСОБА_1 не отримувала державну допомогу у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

20.03.2022 постановою Кабінету Міністрів затверджено Порядок №332, який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відтак за пунктом 2 Порядку №332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога дається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 (далі - Перелік №204).

Згідно з пунктом 3 Порядку №332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (абзац 7 пункту 3 Порядку №332)

Системний аналіз зазначених положень Порядку №332 свідчить про те, що пункт 2 передбачає коло осіб, яким надається допомога, а пункт 3 регламентує виключення, коли така допомога не надається.

Відтак за змістом пункту 2 Порядку №332 внутрішньо переміщена особа має право на допомогу, якщо вона перемістилася з території, яка відповідає таким умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в Переліку №204.

Судом встановлено, що селище Розквіт (яке належить до Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області), з якого перемістилася ОСОБА_1 , є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75. Тобто селище Розквіт підпадає під критерій території, на якій проводяться бойові дії.

Луганська область, з якого перемістилась позивач, визначена у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204 (при чому як у первинній редакції, так і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, позивач перемістилась з території, яка відповідає встановленим пунктом 2 Порядку №332 двом умовам: на території проводяться бойові дії та ця територія передбачена у Переліку №204, відтак має право на допомогу, передбачену Порядком №332.

Суд акцентує увагу на тому, що Порядок №332, який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, не конкретизує, коли саме така особа має внутрішньо переміститись, а також не містить положень щодо наявності фактів повторності такого переміщення задля того, щоб мати право на зазначену допомогу.

Разом з тим, враховуючи положення пункту 3 Порядку №332, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до Переліку №204.

Проте Запорізька область, обласним центром якого є місто Запоріжжя, у якому 10.05.2022 ОСОБА_1 стала на облік як внутрішньо переміщена особа, визначена у Переліку №204 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як адміністративно-територіальна одиниця, на території якої платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Таким чином, позивач не є особою, яка була облікована як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до Переліку № 204, відтак позивач не підпадає під виключення, передбачене абзацом 7 пункту 3 Порядку №332 та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради від 19.04.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, право на отримання якої передбачено Порядком №332, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з моменту її звернення, тобто квітня 2022 року.

Враховуючи положення частин 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 14.07.2022 №2900833382 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 992,40 грн (а.с.9). За таких обставин, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради від 19.04.2022 №Т-743 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання відповідно до пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) з квітня 2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, місцезнаходження: 69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.3; код ЄДРПОУ 37573438.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.12.2022.

Суддя К.В.Мінаєва