П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/458/22

Провадження №3/377/187/22

06 грудня 2022 року суддя Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., прокурора Чемериса О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Прокопенко О.П., розглянувшиу у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої директором Комплексної Дитячо-Юнацької Спортивної Школи (КДЮСШ) м. Славутича, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

26.09.2022 року до Славутицького міського суду надійшло два протоколи відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, які були зареєстровані як дві окремі справи.

Постановою суду від 19.10.2022 року справи були об`єднані в одне провадження.

Відповідно до протоколу №1021 від 21.09.2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Комплексної Дитячо-Юнацької Спортивної Школи м. Славутича (КДЮСШ), будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно з пп.«а» п.2 ч.1 ст.3 Закону №1700-VIІ «Про запобігання корупції», порушила вимоги пунктів 1 та 2 ч.1 ст.28 Закону №1700-VII «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила визначений законом орган - Комітет з фізичної культури та спорту виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між її приватним інтересом і службовими повноваженнями, які виникли перед підписанням листа від 15.12.2020 вих.№206 про надання дозволу на преміювання себе особисто, у грудні 2020 року в розмірі 1500 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена, ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Крім того відповідно до протоколу №1022 від 21.09.2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Комплексної Дитячо-Юнацької Спортивної Школи м. Славутича, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно з пп.«а» п.2 ч.1 ст.3 Закону №1700-VІІ «Про запобігання корупції», в порушення вимог п.3 ч.1 ст. 28 Закону №1700-VII «Про запобігання корупції», вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписала листа від 15.12.2020 вих.№206 про дозвіл преміювання себе особисто, в якому самостійно визначила собі розмір премії в сумі 1500 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7КУпАП, не визнала, вважала що в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень. Суду повідомила, що вона рішенням №483 від 11.11.2011 року призначена на посаду директора КДЮСШ. Посадова особа, яка склала на неї протокол, прийшла до висновку, що ОСОБА_1 , директор КДЮСШ м. Славутича, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинила дію (визначила розмір премії та підписала листа) в умовах реального конфлікту інтересів, пов`язаного з виникненням суперечностей між її особистими інтересами та службовими повноваженнями, як керівника спортивного позашкільного навчального закладу, які впливають на об`єктивність прийняття рішення, чим порушила вимоги п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII «Про запобігання корупції». Реальний конфлікт інтересів згідно ч.1 ст.1 Закону №1700-VІІ«Про запобігання корупції», полягає у суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, який уповноважена посадова особа вбачає у її приватному інтересі при реалізації цього повноваження стосовно себе, що пов`язано з можливістю впливу на зміст рішення керівника вищого рівня про встановлення стимулюючих виплат. Датою вчинення даного правопорушення, пов`язаного з корупцією, зазначено дату підписання листа, тобто 15.12.2020. Часом виявлення правопорушення, згідно протоколу, уповноважена особа вважає момент складання протоколу, тобто 21.09.2022, посилаючись на те, що зібрані матеріали та фактичні дані потребують грунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. В той же час, як правильно зазначено у протоколі, за приписами ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24-х годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Пославшись на вищенаведені обставини, норми КУпАП, Роз`яснення Комітету Верховної Роди України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, що ніяким чином не підміняє і не може підміняти при наданні правової оцінки даного питання застосування принципу верховенства права, передбаченого ст.8 Конституції України, тобто ієрархії закону при застосуванні приписів відповідних норм КУпАП, що визначає підстави притягнення винної особи до відповідальності, строки складання протоколу про адміністративне правопорушення та накладання адміністративного стягнення; посадова особа управління стратегичних розслідувань в Київській області Департаменту стратегичних розслідувань Національної поліції України безпідставно зазначає, що датою виявлення правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення. Крім того просила закрити провадження у справі, оскільки відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення.

Захисник - адвокат Прокопенко О.П., підтримав ОСОБА_1 , в судовому засіданні і надав суду аналогічні пояснення, просив суд закрити справу так як в діях ОСОБА_1 ,. відсутній склад адміністративних правопорушень. При цьому також просив суд звернути увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення, часом виявлення в даному випадку є травень 2021 року.

Прокурор в судовому засіданні, обставини, викладені у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 , ознак діянь, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення. Вважав, що строки притягнення до адміністративної відповідальності не пропущені, тому просив відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.172-1 КУпАП відповідальність настає за не повідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Згідно ч.2 ст.172-7 КУпАП відповідальність настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

За приписами ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VII«Про запобігання корупції».

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. положення, КДЮСШ м.Славутича є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю, підпорядкованим Комітету з фізичної культури та спорту виконавчого комітету Славутицької міської ради. Відповідно до п.п.1.2 рішенням Славутицької міської ради №929-29-VI від 29.04.2013 р., Комітет з фізичної культури та спорту виконавчого комітету Славутицької міської ради перейменовано у «Відділ молоді та спорту виконавчого комітету Славутицької міської ради».

У відповідності до п.1.3. розділу 1 положення КДЮСШ м. Славутича є юридичною особою публічного права.

Згідно з п.2.1 розділу 2 положення, засновником КДЮСШ м. Славутича є виконавчий комітет Славутицької міської ради.

Розділом 5 положення КДЮСШ м.Славутича передбачено, що діяльністю спортивної школи керує директор, який призначається на посаду (звільняється з посади ) засновником відповідно до законодавства.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 11.11.2011 № 483 ОСОБА_1 призначено на посаду директора КДЮСШ м. Славутича з 14.11.2011.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, посадові особи юридичних осіб публічного права, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII «Про запобігання корупції» та є суб`ектом відповідальності за вчинення правопорушень, пов 'язанних з корупцією.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1700- VII«Про запобігання корупції» - особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту ін тересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікт}' інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

З аналізу наданих доказів, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.

Разом з тим відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення. Орган Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України вважає днем виявлення правопорушення, день складання протоколу 21.09.2022 року. Проте складання протоколу це остаточний, завершальний етап складання процесуального документу на підставі раніше виявлених фактів щодо встановлених порушень, які підпадають під заборони встановлені законодавством у сфері боротьби з корупцією. При цьому слід звернути увагу на те, що діючим законодавством чітко не визначено, який момент слід розуміти під виявленням правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією - є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Вказане ЄСПЛ зокрема висловлює у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що 15.12.2020 року ОСОБА_1 , написала лист №206 про дозвіл про преміювання в грудні місяці директора ОСОБА_1 , на адресу начальника відділу молоді та спорту про її преміювання на 1500 гривень і 16.12.2020 року за підписом ОСОБА_1 , видається наказ №102 про преміювання працівників КДЮСШ, зокрема ОСОБА_1 на суму 1500 гривень за своїм підписом.

При цьому на запит Управління стретегичних розслідувань в Київській області Департаменту стратегичних розслідувань Національної поліції України від 05.05.2021 за № 2044/55/09/03-2021 за підписом заступника начальника О.Стародубець ОСОБА_1 , на зазначену у даному листі адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 06 травня 2021 року було направлено всі накази про преміювання працівників КДЮСШ, в тому числі і ОСОБА_1 , за 2019, 2020 та 2021 роки; Колективний договір по КДЮСШ м. Славутич; Положення комплексної дитячо - юнацької спортивної школи м. Славутича; Положення про преміювання та надбавки за досягнення в праці працівникам Комплексної дитячо- юнацької спортивної школи м. Славутича на 2020 рік; лист на адресу Відділу молоді і спорту виконкому Славутицької міської ради про надання дозволу про преміювання від 15.12.2020 вих. № 206 та інші документи, які в якості доказів вини ОСОБА_1 , додані до протоколів про адміністративне правопорушення за ч.ч.1 та 2 ст. 172- 7 КУпАП, направлених до розгляду в суд, про що свідчить витяг з електронної пошти КДЮСШ (kdussh slav@ukr.net).

Вищенаведені обставини свідчать про те, що дії ОСОБА_1 , як директора КДЮСШ, пов`язані з питаннями преміювання себе особисто як директора, ще у травні 2021 року були предметом повної та ретельної перевірки, що проводилася правоохоронними органами: Управлінням стратегичних розслідувань в Київській області Департаменту стратегичних розслідувань Національної поліції України.

Питяння пов`язані з преміюванням працівників КДЮСШ м. Славутича у вересні 2021 року були предметом повної та ретельної перевірки, що проводилася правоохоронними органами: Вишгородською окружною прокуратурою Київської обласної прокуратури.

На момент складання протоколів №1021 та №1022 від 21.09.2022 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, дату складання яких посадова особа управління стратегичних розслідувань в Київській області Департаменту стратегичних розслідувань Національної поліції України безпідставно вважає моментом виявлення цих правопорушень, минуло більше року з фактичної дати отримання в тому числі і цим органом всіх письмових матеріалів від КДЮСШ м. Славутича та Вишгородської окружної прокуратури, які покладені як письмові докази на обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні цих правопорушень.

Матеріали справи не містять відомостей початку проведення перевірки ДСР НП України стосовно дотримання ОСОБА_1 , вимог Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому було встановлено, що на 05.05.2021 року ДСР НП України вже проводило перевірку і на 06.05.2021 року мали усі документи.

Тобто інформацією про правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_1 , спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання корупції») володіли вже на 05.05.2021 року. Разом з цим відповідно до наданих матеріалів найбільш вірогідним днем виявлення інкримінованих ОСОБА_1 , за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, правопорушення є 06.05.2021 року.

Зволікання, як з проведенням ефективної перевірки так і зі складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.

Таким чином, на момент розгляду судом справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відносно ОСОБА_1 , закінчились строки, які діяли до 07.11.2021 року і були передбачені ст.38 КупАП, шість місяців.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП

Оскільки на час розгляду справи судом вказані строки закінчились, провадження в справі підлягає закриттю.

При цьому, хоча нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі, вважаю, що встановивши вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, законодавець не зробив будь-яких виключень щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, із чого необхідно зробити висновок про те, що виконання вимог ч.2 ст. 283 КУпАП є обов`язковим і для цього виду постанов. Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , необхідно визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, із закриттям провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень, із підстав, передбачених п.7 ст.247 КУпАП.

Зважаючи на зазначену вище правову позицію ЄСПЛ у питанні порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, вважаю, що закриття справи у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, що указує на можливість визнання вини.

Керуючись ст.ст. 247, 279, 280, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень, із підстав, передбачених п.7 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. О. Малишенко