Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 757/23261/20

Номер провадження 2-ві/711/9/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2022 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., при секретарі Кофановій А.О., за участі представників відповідача Гричаненко О.М., Поліщука В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представників Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про відвід судді Скляренко В.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку,-

встановив:

В провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку.

Представниками Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) до суду подано заяву про відвід головуючому у справі - судді Скляренко В.М., оскільки при ознайомленні з матеріалами справи та виготовленні фотокопій матеріалів справи було з`ясовано, що суд розпочав розгляд справи не відкривши провадження у справі, а зокрема, суд, не відкривши провадження у справі, задовольнив заяву про забезпечення позову, оскільки ухвала від 02.04.2021 року, яка наявна в матеріалах справи, не була підписана станом на 28.05.2021 року, в тому числі не була підписана до 12.05.2021 року і ЕЦП, яким підписуються судові рішення.

18.11.2022 року представником відповідача Гричаненком О.М. до суду подано доповнення до заяви про відвід, в якому останній зазначає, що додатковою підставою для відводу судді Скляренко В.М. є те, що на його звернення, адресоване Придніпровському районному суду м. Черкаси, як до юридичної особи, відповідь була надана суддею Скляренко В.М., тоді, як відповідь йому мала бути надана за підписом уповноваженої особи, яка міститься в реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців.

Ухвалою суду від 25.11.2022 року відвід, заявлений представниками Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) головуючому у справі - судді Скляренко В.М., визнано необґрунтованим, цивільну справу №757/23261/20 передано до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для визначення судді для розгляду заяви про відвід головуючому судді - Скляренко В.М..

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 30.11.2022 року для вирішення заяви про відвід визначено суддю Демчика Р.В.

В судовому засіданні представники відповідача заявлений відвід підтримали та просили його задовольнити.

Позивач та її представники в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.

Зокрема суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Підставою для відводу судді Скляренко В.М. зазначено п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.

Так, статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частинами 1, 2 ст. 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до положень ч.ч.1 - 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6). У ряді рішень Європейський суду з прав людини (далі ЄСПЛ) намагається більш широко підходити до вирішення питання щодо впливу «досудової» діяльності судді на рівень безсторонності суду. На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України» було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведене свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Таким чином, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього. Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69). Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 зазначеного Закону суддя зобов`язаний справедливо,безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Відповідно до ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікувавши зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Відповідно до Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України, а суддя при здійсненні правосуддя незалежний і підпорядковується лише закону. Таким чином, в руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції». Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді. Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами. Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для відводу слідчого судді за даним кримінальним провадженням, слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Як вбачається із заяви про відводу, підставою для відводу стало те, що під час ознайомлення із справою 28.05.2021 року та 09.09.2022 року було виконано фотокопії з матеріалів справи. Порівнявши фотокопії з матеріалів справи було з`ясовано, що суд розпочав розгляд справи не відкривши провадження у справі. Суд задовольнив заяву про забезпечення позову, не відкривши провадження у справі. Ухвала від 02.04.2021 року яка наявна в матеріалах справи не була підписана в день складення та не була підписана станом на 28.05.2021 року. Ухвала про прийняття справи до провадження та відкриття провадження у справі від 02.04.2022 року не була підписана ЕПЦ яким підписуються всі судові рішення, вказана ухвала не була внесена в реєстр судових рішень після її виготовлення. Вказане було здійснено лише 12.05.2021 року.

Зазначені обставини не можуть свідчити по необ`єктивність та упередженість судді.

Судом встановлено що ухвала від 02.042021 року про прийннятя та відкриття провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ) до Вищого навчального закладу «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» (ЄДРПОУ 14204539, юридична адреса вул. Нечуя-Левицького,16, м. Черкаси) про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку направлена до реєстру 12.05.2021 року.

Перше судове засідання у справі відбулося 06.07.2021 року, атом утвердження представників відповідача про те, що суд розпочав розгляд справи не відкривши у ній провадження не заслуговують на увагу.

Також суд враховує й вимоги ст. 149 ЦПК України, відповідно до яких, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, за окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Скляренко В.М..

Керуючись ст.ст.36,40 ЦПК України,-

вирішив:

Відмовити в задоволенні заяви представників Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про відвід судді Скляренко В.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку.

Ухвала набирає законної сили негайно, після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 07.12.2022 року.

Головуючий: Р. В. Демчик