ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 802/2623/17-а

адміністративне провадження № К/9901/55091/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 802/2623/17-а

за позовом Державної служби геології та надр України до Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2018 (суддя Чернюк А.Ю.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 (головуючий суддя Сапальова Т.В., судді: Совгира Д.І., Курко О.П.),

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Державна служба геології та надр України (далі також - позивач, Держгеонадра) звернулась до суду з адміністративним позовом до Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівної пересувної механізованої колони №51 (далі також - відповідач, Тростянецька МШБПМК №51) про анулювання спеціалізованого дозволу на користування надрами №1344 від 23 квітня 1998 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав припинення користування надрами, передбачених п.5 ч.1 ст. 26 Кодексу України про надра (використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр), оскільки відповідач упродовж стоку, що перевищує шість місяців, не сплачує до Зведеного бюджету України рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що є порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Рішенням Вінницького Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судами встановлено, що Державним комітетом України по геології і використанню надр надано Тростянецькій МШБПМК №51 спеціальний дозвіл на користування надрами №1344 від 23 квітня 1998 року з метою видобування гранітів, придатних для виробництва щебню та каменю бутового.

Державна фіскальна служба України листом №12166/5/99-99-12-03-04-16 від 15 липня 2016 року повідомила позивача про те, що Тростянецька МШБПМК №51 входить до переліку суб`єктів господарювання, якими не вносилася або не в повному обсязі вносилася протягом шести місяців плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Наказом Держгеонадр №376 від 25 жовтня 2016 року відповідачу надано строк до 01 грудня 2016 року для усунення порушень особливих умов спеціального дозволу на користування надрами в частині своєчасної та в повному обсязі сплати обов`язкових платежів до Державного бюджету, про що повідомлено листом від 04 листопада 2016 року за №20819/13/14-16. Вказаний лист отримано відповідачем 11 листопада 2016 року.

27 грудня 2016 року до Держгеонадр надійшов лист Державної фіскальної служби України №22416/5/99-99-12-03-04-16 від 26 грудня 2016 року, в якому зазначено, що Тростянецька МШБПМК №51 входить до переліку суб`єктів господарювання, якими не вносилася або не в повному обсязі вносилася протягом шести місяців плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Наказом Держгеонадр №62 від 06 лютого 2017 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №1344 від 23 квітня 1998 року, та встановлено термін в 30 календарних днів для усунення порушень законодавства.

Позивач листом від 23 лютого 2017 року № 4001/13/14-17 повідомив Тростянецьку МШБПМК №51 про прийняте рішення та зобов`язав подати довідку про відсутність заборгованості.

Листом від 26 квітня 2017 року за №6896/5/99-99-12-03-04-16 Державна фіскальна служба України повідомила Держгеонадра, що станом на 01 квітня 2017 року у відповідача наявний податковий борг в сумі 10400,00 грн.

Наказом позивача від 18 травня 2017 року №237 відповідачу було надано 30 календарних днів для усунення зазначених порушень, про що повідомлено листом від 06 червня 2017 року за №12840/02/04-17. Лист отриманий відповідачем 12 червня 2017 року.

Листом від 03 липня 2017 року за №11107/5/99-99-12-03-04-16 Державна фіскальна служба України повідомила Держгеонадра, що Тростянецька МШБПМК №51 входить до переліку суб`єктів господарювання, якими не вносилася або не в повному обсязі вносилася протягом шести місяців плата за користування надрами для видобування корисних копалин. Разом з тим, просила розглянути питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

В подальшому Державна служба геології та надр України звернулась до відповідача з листом №21536/03/14-17 від 26 вересня 2017 року, в якому запропонувала останньому в 15-денний строк надати власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами згідно спеціалізованого дозволу №1344 від 23 квітня 1998 року, однак відповіді на зазначене звернення відповідачем не надано.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами згідно частини 2 статті 26 Кодексу України про надра.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що спеціальний дозвіл на користування надрами №1344 від 23 квітня 1998 року, виданий відповідачу, не містить вимог щодо сплати загальнодержавних податків та зборів, а відтак наявність заборгованості зі сплати рентної плати за користування надрами не є порушенням вимог, передбачених вказаним спеціальним дозволом.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована наявністю підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами №1344 від 23 квітня 1998 року, виданого Тростянецькій МШБПМК №51, у зв`язку з порушенням останньою вимог, передбачених цим спеціальним дозволом та Законами України щодо вчасної сплати рентної плати за користування надрами.

Відповідач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі - Положення №1174). Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №615).

Відповідно до пункту 25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра. При цьому право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надано органу, який видав спеціальний дозвіл.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом позивача №62 від 06 лютого 2017 року зупинено дію дозволу на користування відповідачем надрами

Підставою зупинення дії дозволу слугував лист Державної фіскальної служби України, в якому повідомлялося про наявність у МШБПМК №51 заборгованості з рентної плати за користування надрами.

В обґрунтування позовних вимог, а також доводів касаційної скарги, Держгеонадра посилається на порушення відповідачем вимог, що передбачені спеціальним дозволом.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що спеціальний дозвіл на користування надрами №1344 від 23 квітня 1998 року не містить вимог щодо сплати рентної плати за користування надрами.

Водночас, перелік підстав для припинення користування надрами, передбачений ст.26 Кодексу України про надра, не є вичерпним.

Відповідно до абз. 5-7 ч.7 ст.4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 07.07.2011 року №3610-VI (далі - Закон №3610-VI) дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Згідно з абз.12 ч.7 ст.4-1 Закону №3610-VI анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено анулювання спеціального дозволу з підстав наявності заборгованості зі сплати загальнодержавних податків та зборів за користування надрами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у даному випадку підстави для анулювання спеціалізованого дозволу на користування надрами №1344 від 23.04.1998 відсутні.

Оцінюючи наведені позивачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відтак, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 23 квітня 1998 року, виданого Тростянецькій міжгосподарській шляхо-будівельній пересувній механізованій колоні №51.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №802/2623/17-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик