ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 914/1904/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.

та представників

Позивача: не з?явився

Відповідача-1: не з?явився

Відповідача-2: не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022

(головуючий - Марка Р.І, судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.)

у справі №914/1904/21

за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до 1) Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації;

2) Служби автомобільних доріг у Львівській області

про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості у сумі 176 588,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяв і заперечень

1. Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Львівський облавтодор», позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, відповідач - 1) та Служби автомобільних доріг у Львівській області (далі - Служба, відповідач - 2) про зобов`язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи за договором підряду про закупівлю послуг від 06.07.2018 №58-07/18 шляхом підписання типових форм актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми 3КБ-3) за грудень 2018 року на суму 176.588,00 грн та стягнення з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної на користь позивача заборгованості у розмірі 176 588, 00грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що позивачем виконано зобов`язання за договором про закупівлю послуг від 06.07.2018 №58-07/18, у грудні 2018 року позивач здійснював експлуатаційне утримання автомобільних доріг Кам?янко-Бузького району Львівської області, в свою чергу, відповідач -1, в порушення умов договору, відмовляється підписувати акти приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми 3КБ-3) за грудень 2018 року, та відповідно не оплачує виконані позивачем роботи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2021 у позові відмовлено.

4. Судове рішення обґрунтовано тим, що роботи зазначені в актах приймання виконаних робіт та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року не стосуються предмета договору підряду № 58-07/18 від 06.07.2018; позивачем не надано належних та допустимих доказів погодження відповідачем обсягу та ціни робіт, визначених в актах приймання виконаних будівельних робіт та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року; в матеріалах справи наявні належні докази відповідей (надані позивачем і ним не заперечуються) про відмову у підписанні зазначених актів виконаних робіт за грудень 2018 року; на виконання умов договору підрядник не надав плану-завдання, інших передбачених договором документів, з якими пов`язується необхідність виконання робіт за спірним актами.

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022, рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2021 скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача - 1 на користь позивача 176.588,00 грн заборгованості. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача - 1 на користь позивача 2.648,82 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 3.973,23 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Судове рішення мотивовано тим, що відповідачі безпідставно відмовляються підписувати акти приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) за грудень 2018, матеріали справи не містять доказів які б спростовували факт виконання позивачем робіт за договором підряду № 58-07/18 від 06.07.2018. Водночас, матеріали справи містять інші докази на підтвердження виконання позивачем робіт за договором, зокрема, журнали обліку виконаних робіт по зимовому утриманню автомобільних доріг загального користування Кам`янка-Бузького району Львівської області 2018 року, табелі обліку робочого часу; рахунки; акти заготівлі і переробки матеріалів; акти вивозки матеріалів по ДРП; видаткові накладні; відомості; звіти про виконання робіт та витрати матеріалів по поточному ремонту, зимовому утриманню та озелененню автомобільних доріг місцевого значення у співставленні з виробничими нормами; калькуляції; накладні; подорожні листи вантажного автомобіля. Зважаючи на встановлені обставини, апеляційний суд зазначив, що наявні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача - 1 на користь позивача 176.588,00 грн заборгованості з оплати виконаних робіт. Щодо вимог про зобов`язання прийняти виконані роботи за договором та підписати акти приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3), апеляційний суд вказавши, що в цій частині позову позивачем обрано неналежний спосіб захисту, який не призведе до реального захисту порушених прав позивача, а тому, відмовив у цій частині позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач -1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, щодо застосування положень ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 854 ЦК України, стосовного того, чи зобов`язаний замовник за договором підряду приймати і оплачувати роботи, щодо яких замовником не були надані підряднику плани-завдання, якщо такі передбачені умовами договору. Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 854 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, стосовно того, чи виникає обов?язок з оплати виконаних підрядником робіт в особи, яка хоч і не є стороною в договорі підряду, але в інтересах якої замовник уклав з підрядником відповідний договір підряду.

9. Крім того, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що апеляційний суд належним чином не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та безпідставно частково задовольнив позов.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Відповідач - 2 та позивач у відзивах на касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 , посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас вказуючи на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. Судами встановлено, що 06.07.2018 між Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) в інтересах Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації з однієї сторони та Дочірнім підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (підрядник) укладено договір підряду №58-07/18 (далі - договір) про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кам`янка-Бузького району Львівської області.

12. Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надавати в установлений цим договором термін послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кам`янка-Бузького району Львівської області, згідно переліку послуг (робіт), які визначені додатком № 3 до тендерної документації, а замовник Служба автомобільних доріг у Львівській області, що діє в інтересах департаменту дорожнього господарства Львівської облдержадміністрації, надалі Департамент зобов`язується прийняти згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів на його рахунок передбачених на ці цілі.

13. Відповідно до п.1.2. договору найменування послуг: «ГБН Г.1-218-182:2011, СОУ 42.1-37641918-105:2013, (45233142-6 ремонт доріг) поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кам`янка-Бузького району Львівської області».

14. Відповідно до п. 1.3. договору, протяжність автомобільних доріг згідно предмету даного Договору становить 260, 4 км. Перелік доріг, що доручаються підряднику для надання послуг за предметом договору, визначений додатком 1, що є невід`ємною частиною договору.

15. Згідно п. 1.4. договору, підрядник приймає право на надання послуг/виконання робіт з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кам`янка-Бузького району Львівської області, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух».

16. Відповідно до п.3.1. договору, ціна цього договору відповідає ціні тендерної пропозиції учасника-переможця та становить 15.123.800,00 грн. Сума зобов`язань замовника за рахунок субвенції з державного бюджету становить 4.000.000,00 грн. Сума зобов`язань замовника за рахунок коштів інших джерел фінансування буде визначена окремою додатковою угодою до договору.

17. Згідно з п. 4.1 договору, підрядник виконує, а замовник бере на себе зобов`язання по оплаті наданих послуг в межах затверджених бюджетних призначень, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів. При цьому підрядник виконує, а замовник приймає фактично надані послуги в межах доведених планів Департаментом.

18. Згідно із п. 5.1. договору, термін надання послуг: з дати підписання договору по 31.12.2018 згідно з графіком надання послуг (Додаток №5), що є невід`ємною частиною договору. Підрядник починає надання послуг, в строк зазначений в графіку надання послуг.

19. Відповідно до графіку надання послуг (додаток № 5) вид послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кам`янка-Бузького району Львівської області; термін надання послуг: з моменту підписання та до 31.12.2018.

20. Відповідно до п.5.3. договору, замовник щомісячно, після доведених Департаментом об`ємів та видів послуг/робіт, надає підряднику план- завдання, з чіткою розбивкою по видам послуг/робіт, на виконання Графіку надання послуг, відповідно до виділеного фінансування. План - завдання може бути скоригований протягом поточного місяця в частині об`ємів та видів послуг/робіт.

21. Відповідно до п. 10.1. договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє по 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

22. За твердженням позивача, ним було виконано роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг Кам?янка-Бузького району Львівської області, упродовж грудня 2018 року, що підтверджується довідкою про вартість будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року на суму 176.588,00 грн та актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року. Вказані акти та довідка підписано позивачем в односторонньому порядку.

23. Позивач звертався до відповідача - 2 з листом № 14-08/2974, в якому вимагав у семиденний строк підписати акти приймання передачі виконаних послуг та довідку про вартість виконаних будівельних робіт, та оплатити виконані позивачем роботи.

24. Відповідач - 2 відмовився підписувати надіслані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, з посиланням на те, що вказані роботи не замовлялись замовником, не надавались замовнику для обстеження, отже відомості щодо видів та обсягів наданих послуг (виконаних робіт), зазначені у надісланих позивачем документах, не відповідають дійсності. Відповідач - 2 звертався до відповідача - 1 з листом від 03.04.2020, в якому запропонував підписати акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт. У листі № 1-1/679-6 відповідач - 1 повідомив відповідача - 2, що відмовляється підписувати вказані документи, посилаючись на те, що роботи які в них зазначені не замовлялись відповідачем - 1.

Позиція Верховного Суду

25. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, заперечення проти задоволення касаційної скарги, викладені у відзивах, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

26. Відповідно до частини 1-3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Водночас, згідно частини 4 цієї статті, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

27. Причиною виникнення спору у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача -1 заборгованості за договором підряду.

28. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України).

29. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

30. Частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

31. Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

32. У частині 3 статті 203 Цивільного кодексу України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

33. Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

34. Згідно із статтями 626, 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

35. Відповідно до вимог статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

36. У статті 641 Цивільного кодексу України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі укладеного сторонами договору, позивач зобов`язався у порядку та на умовах визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Кам?янка - Бузького району Львівської області, а відповідачі- 1, 2 зобов`язались прийняти і оплатити ці роботи на умовах договору.

38. Разом з цим, стаття 2 Закону України "Про автомобільні дороги" визначає, що відносини, пов`язані з функціонуванням автомобільних доріг, регулюються цим Законом та законами України "Про дорожній рух", "Про транспорт", "Про автомобільний транспорт", "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" та іншими актами законодавства.

39. Статтею 3 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані з функціонуванням та розвитком автомобільних доріг незалежно від їх призначення та форм власності.

40. Згідно статті 6 Закону України "Про автомобільні дороги" державну політику і стратегію розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів. Істотними умовами такого договору є: предмет договору; ціна договору, порядок її коригування та застосування штрафних санкцій; порядок оплати виконаних робіт та джерела фінансування; розмір та порядок використання гарантійної суми (притримання) та резервної суми; строки початку та закінчення виконання робіт; порядок виконання та вимоги до організації робіт; порядок приймання-передачі виконаних робіт; права та обов`язки сторін; умови страхування ризиків; порядок забезпечення робіт проектною документацією та матеріальними ресурсами; порядок залучення субпідрядників; порядок здійснення замовником контролю якості ресурсів та виконаних робіт; гарантійні обов`язки підрядника, порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору; відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і зупинки руху; спеціальні умови.

Типова форма договору (контракту) про утримання автомобільних доріг загального користування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Збереження та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування мають для держави пріоритетне значення. З метою активізації інвестиційної діяльності, підвищення якості та ефективності дорожнього будівництва під час будівництва та реконструкції автомобільних доріг можуть застосовуватися принципи та умови контрактів Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення постійного незалежного аудиту (оцінки) технічного стану автомобільних доріг та якості дорожніх робіт можуть залучатися кваліфіковані інженери-консультанти у сфері дорожнього будівництва, акредитовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

41. Водночас, відповідно до частин 1, 3 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

42. Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.

43. Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

44. Таким чином, закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту.

45. При цьому в оферті та в акцепті щодо виконання будівельних підрядних робіт повинна бути чітко виражена воля осіб щодо істотних умов договору (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

46. Водночас, за приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

47. Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

48. Правова позиція, щодо застосування судами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акту виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором". Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18 та постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12 .

49. Положення статті 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема, з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.

50. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

51. Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

52. Згідно п. 3.4 договору договірна ціна договору є динамічною і може бути уточнена за відповідних умов викладених у договорі.

53. Як встановлено судами у пункті 4.2. договору сторонами визначено, що розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами та Департаментом дорожнього господарства, транспорту та зв?язку Львівської обласної державної адміністрації «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), складених у відповідності ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються на підписання замовнику та Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв?язку Львівської обласної державної адміністрації не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги.

54. Пунктом 4.6. договору визначено, що оплата послуг проводиться в межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані обсяги робіт згідно Ф. КБ-2в та Ф.КБ-3.

55. За пунктом 5.3. договору замовник щомісячно, після доведених Департаментом об`ємів та видів послуг/робіт, надає підряднику план- завдання, з чіткою розбивкою по видам послуг/робіт, на виконання Графіку надання послуг, відповідно до виділеного фінансування. План - завдання може бути скоригований протягом поточного місяця в частині об`ємів та видів послуг/робіт.

56. Крім того, згідно із п. 5.8. договору, підрядник за письмовим розпорядженням (завданням) Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації надає послуги (виконує роботи) у межах виділеного фінансування: - з усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту; - з виконання звернень (приписів) уповноважених органів Національної поліції за завданням Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації; - з ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод; - з ліквідації наслідків стихійного лиха, надзвичайних та аварійних ситуацій; - у разі надходження конкретних письмових розпоряджень (заявок) про усунення загрози безпечного руху автотранспорту. Зазначені аварійні роботи мають бути виконані, крім випадку надходження письмової заборони Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації на виконання окремих конкретних робіт. У разі виявлення підрядником надзвичайних або аварійних ситуацій, на зазначеній у п.1.2 договору автомобільній дорозі, він зобов`язаний негайно поставити до відома замовника і при його згоді приступити до виконання аварійних послуг (робіт). У всіх випадках, у разі виявлення на вищевказаній автомобільній дорозі будь-яких відхилень від вимог стандартів, норм і правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, підрядник негайно встановлює необхідні технічні засоби організації дорожнього руху, відповідно до діючих нормативів.

57. Згідно п. 5.10 договору підрядник за завданням Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації та замовника, виконує у встановлені ним терміни заходи з підготовки та проходження осінньо-зимового періоду, керованого пропуску льодоходу, весняних паводків, виконання вимог цивільного захисту.

58. Пунктом 6.1.1 визначено, що замовник, зокрема зобов`язаний здійснювати технічний нагляд за якістю та відповідальністю наданих послуг вимогам будівельних норм та діючим національним стандартам.

59. Аналізуючи зазначені погоджені сторонами умови договору, суд касаційної інстанції зазначає, що необхідною умовою розрахунку замовника з підрядником є наявність, підписаних уповноваженими представниками сторін, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), оформлених відповідно до п. п. 4.2.-4.7, 6.1. договору, на підставі планів - завдань, наданих замовником.

60. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі відмовляються оплачувати заявлену позивачем заборгованість посилаючись на те, що роботи зазначені у актах приймання виконаних робіт не замовлялись відповідачами, оскільки позивачу не було надано відповідно до п. 5.3 договору відповідних планів завдань на такі роботи, тобто сторонами фактично не погоджено види робіт, обсяги та ціну.

61. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач -2 надав відповідь позивачу на лист з вимогою оплатити роботи, в якому вказав, що відмовляється підписувати акти виконаних робіт. Так, відповідачем - 2 у листі від 08.01.2019 зазначено, що відповідно до умов договору підряду послуги (роботи), вказані у доданих до вимоги актах виконаних робіт та довідках про вартість виконаних робіт, не замовлялися замовником, не надавались замовнику для обстеження та не виконувалися підрядником. Отже, відомості щодо видів та обсягів наданих послуг (виконаних робіт), зазначені у цих документах не відповідають дійсності, а тому не підлягають прийняттю замовником. Аналогічна інформація відображена і у листі від 12.05.2020 №1-1/6789-6 адресованому відповідачем - 1 позивачу.

62. Розглядаючи спір у справі судом першої інстанції зазначено, що відповідно до п.1.2. договору погоджено найменування послуг: «ГБН Г.1-218-182:2011, СОУ 42.1-37641918-105:2013, (45233142-6 Ремонт доріг) - Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кам`янка-Бузького району Львівської області».

63. Згідно пункту 6.2 ГБН Г. 1-218-182:2011 поточний дрібний ремонт виконується відповідно до кошторисної документації, яка складається на підставі дефектного акту та затверджується замовником; що згідно з пунктом 4.2 СОУ 42.1-37641918-105:2013, склад і обсяги робіт з експлуатаційного утримання по кожній ділянці дороги, окремій штучній та лінійній споруді або елементу дороги встановлюють на підставі результатів діагностики й оцінки їхнього фактичного стану, інженерних вишукувань, випробувань і обстежень, які зафіксовані в дефектних актах та інших документах.

64. Зважаючи на вищезазначені положення законодавства та умови укладеного сторонами договору, суд першої інстанції вказав правильний висновок, що правовою підставою для виконання тих чи інших видів і об`ємів робіт підрядником є наявність відповідного плану - завдання, де визначено вид, обсяг та ціну робіт. Водночас, позивачем не було надано суду відповідних планів - завдань на види і об`єми робіт, зазначені в актах виконаних будівельних робіт, заборгованість за якими є предметом спору. При цьому, судом враховано, що відповідачі обґрунтовано відмовились від підписання наданих позивачем актів, зважаючи на умови укладеного сторонами договору.

65. Судом першої інстанції вірно зазначено, з урахуванням положень ст. 853 Цивільного кодексу України, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а може лише констатувати факт відмови від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18)

66. Встановивши вищезазначене суд першої інстанції вказав на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за договором і відповідно відсутність підстав для зобов`язання відповідачів підписати акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрати.

67. Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

68. Незважаючи на вищезазначене, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості з відповідача -1 на користь позивача, зазначив, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт виконання позивачем зобов`язань за договором.

69. При цьому, апеляційним судом не було надано належної правової оцінки обставинам справи, не враховано вищезазначених положень законодавства та висновків Верховного Суду щодо застосування таких положень. Вказане призвело до порушень апеляційним судом положень ст.ст. 73-76, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.

70. При цьому, касаційний суд зазначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

71. Вказаного в повній мірі не враховано апеляційним судом, що призвело до необґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

72. Так, визнаючи позов обґрунтованим та стягуючи заборгованість апеляційний суд зазначив, що позивач протягом грудня 2018 року здійснив експлуатаційне утримання на автомобільних дорогах Кам`янка-Бузького району Львівської області, перелік яких міститься у відповідних актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2В.

73. При цьому апеляційний суд посилався на те, що на підтвердження виконання зазначених робіт протягом грудня 2018 року на суму 176.588, 00 грн до позовної заяви також долучені відповідні журнали обліку виконаних робіт по зимовому утриманню автомобільних доріг загального користування Кам`янка-Бузького району Львівської області 2018 року, табелі обліку робочого часу; рахунки; акти заготівлі і переробки матеріалів; акти вивозки матеріалів по ДРП; видаткові накладні; відомості; звіти про виконання робіт та витрати матеріалів по поточному ремонту, зимовому утриманню та озелененню автомобільних доріг місцевого значення у співставленні з виробничими нормами; підсумкові відомості ресурсів приготування ПСС; калькуляції; накладні; подорожні листи вантажного автомобіля; наряд-завдання на період роботи; тощо.

74. Посилаючись на вищезазначені докази апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що вказані документи не містять посилання на будь який договір, з вказаних документів не можливо зрозуміти, що за роботи виконувались на замовлення кого їх було виконано, подорожні листи та накладні, також не містять інформації про замовника виконуваних послуг.

75. Крім того, відхиляючи доводи відповідачів про необхідність надання ними планів - завдань для виконання підрядних робіт за договором, апеляційний суд зазначив, що у справі відсутні плани - завдань на виконання підрядних робіт за договором за будь який період виконання робіт. На думку апеляційного суду вказане свідчить про не доведення відповідачами необхідності надання ними планів - завдань для виконання договору.

76. При цьому, апеляційний суд не вказав на підставі яких доказів суд зробив такі висновки, зважаючи, що предметом спору у даній справі є, зокрема, стягнення заборгованості за виконані роботи тільки за грудень 2018 року.

77. Водночас, суд не звернув належної уваги, що умовами договору, зокрема п. 5.3., чітко визначено, що замовник щомісячно, після доведених Департаментом об`ємів та видів послуг/робіт, надає підряднику план- завдання, з чіткою розбивкою по видам послуг/робіт, на виконання Графіку надання послуг, відповідно до виділеного фінансування. План - завдання може бути скоригований протягом поточного місяця в частині об`ємів та видів послуг/робіт.

78. Крім того, апеляційний суд зазначив, що від Служби та Департаменту не надходило жодного письмового припису встановленої форми та/або інших письмових зауважень щодо виконаних робіт по договору №58/07/18 від 06.07.2018.

79. Тоді як вказувалось, відповідачі заперечуючи проти позовних вимог зазначали, що не замовляли робіт вказаних у актах виконаних робіт, сторонами не було погоджено видів, обсягів та ціни таких робіт, оскільки не було планів - завдань від замовника, а тому відповідно роботи вказані позивачем у актах не підлягали прийняттю замовником.

80. Незважаючи на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача - 1 на користь позивача у розмірі 176.588,00, на підставі актів підписаних в односторонньому порядку, не врахувавши, умов укладеного сторонами договору, заперечень відповідачів щодо виконання позивачем робіт зазначених у актах виконання робіт, а також того, що стягнення заборгованості на підставі підписаних в односторонньому порядку актів приймання робіт за договором підряду можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

81. Водночас у силу приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

82. Крім того, у пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

83. Так, відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

84. За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

85. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

86. Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

87. З урахуванням вищезазначеного касаційний суд констатує, що апеляційний суд в порушення вищезазначених положень законодавства, що регулює підрядні правовідносини, а також, положень Господарського процесуального кодексу України, необґрунтовано та безпідставно частково задовольнив позов у справі вказавши про наявність правових підстав для стягнення заборгованості.

88. На вказані порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права звертав увагу Суду скаржник у касаційній скарзі зазначаючи, що апеляційний суд належним чином не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

89. Тоді як суд першої інстанції встановивши всі необхідні в даному випадку обставини справи, надавши їм правову оцінку, з урахуванням положень вищезазначених норм матеріального права та положень Господарського процесуального кодексу, зокрема статей 74, 76, 77, 86, зазначив, що позивачем не було погоджено, в установленому законом і договором порядку виду, обсягу та ціни робіт, оскільки відсутні плани - завдання відповідачів, тобто між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору підряду, тоді як, відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України у замовника виникає обов`язок прийняти роботу, яка виконана підрядником саме відповідно до умов договору підряду. Отже суд першої інстанції вказав про недоведеність заявленої до стягнення заборгованості, а відтак вірно і обґрунтовано відмовив у позові.

90. Таким чином постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням положень матеріального і процесуального права, а рішення суд першої інстанції слід залишити без змін, як законне і обґрунтоване.

91. Скаржник, посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, щодо застосування положень ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, стосовного того, чи зобов`язаний замовник за договором підряду приймати і оплачувати роботи, щодо яких замовником не були надані підряднику плани-завдання, якщо такі передбачені умовами договору. Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, стосовно того, чи виникає обов?язок з оплати виконаних підрядником робіт в особи, яка хоч і не є стороною в договорі підряду, але в інтересах якої замовник уклав з підрядником відповідний договір підряду.

92. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

93. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

94. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 910/18531/19).

95. Правові висновки щодо застосування судами положень ст.ст. 837, 853, 854 Цивільного кодексу України неодноразово викладались у постановах Верховного Суду, про що зазначено у пунктах 48-50, 66 цієї постанови, вказані висновки є чіткими, зрозумілими і однозначними, і в даному випадку касаційний суд не вбачає підстав для відступу від вказаних правових висновків.

96. Водночас, як зазначалось, апеляційний суд, в порушення ст.ст. 73-79, 86 Господарського процесуального кодексу України та вищезазначених положень, без врахування вказаних висновків Верховного Суду, належним чином не встановив наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), не встановив таких істотних обставин, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду, тоді як встановлення вказаних обставин є ключовим для правильного вирішення спору у справі, що і було встановлено та враховано судом першої інстанції.

97. З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що апеляційний суд неправильно застосував положення ст.ст. 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, вказані порушення апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, стали підставою для скасування постанови апеляційного суду, зважаючи на наявність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних положень законодавства, касаційний суд не вбачає підстав для викладення правового висновку, щодо застосування ст. ст. 837, 853, 854 Цивільного кодексу України.

98. Щодо доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень ст.ст.509, 526, 629 Цивільного кодексу України, стосовно того, чи виникає обов`язок з оплати виконаних підрядником робіт в особи, яка хоч і не є стороною в договорі підряду, але в інтересах якої замовник уклав з підрядником відповідний договір підряду, касаційний суд зазначає, що положення вказаних статей є чіткими і зрозумілими, втілюють в собі загальне визначення зобов`язання, умови та обов`язковість його виконання.

99. Вказані загальні положення щодо зобов`язань стосуються і правовідносин підряду. Отже, з урахуванням вищезазначеного зобов`язання за договором підряду підлягають виконанню в порядку та на умовах укладеного сторонами договору.

100. Таким чином, касаційний суд констатує, що апеляційним судом було неправильно застосовано положення вищезазначених норм матеріального права не дотримано положень ст.ст. 73-76, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про обґрунтованість доводів касаційної скарги та наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду, в той же час, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позову, зважаючи на те, що позивачем не доведено належними доказами наявність заборгованості відповідачів перед позивачем. Отже, висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими та прийнятими відповідно до положень ст.ст.73-76, 86 ГПК України.

101. З урахуванням вищевикладеного та відповідно до вимог ст. 300 ГПК України, за якими, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції про відмову у позові підлягає залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

103. Відповідно до частини 1 статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

104. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасувавши постанову апеляційного господарського суду та залишивши в силі рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат

105. Відповідно до статті 129 ГПК України, оскільки касаційну скаргу відповідача - 1 задоволено, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги мають бути покладені на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 скасувати, рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2021 у справі № 914/1904/21 залишити в силі.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978931) на користь Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 31978981) 5.297,65 грн (п?ять тисяч двісті дев`яносто сім) грн 65 коп судового збору сплаченого за подачу касаційної скарги.

4. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

В.І. Студенець