Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2022 року Справа№200/4255/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

05 вересня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19 серпня 2022 року № 057350003759 про відмову у призначенні пенсії;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із зарахуванням до пільгового трудового стажу періодів роботи з повним робочим днем в шахті з врахуванням кратності відповідного пільгового стажу за Списом № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів роботи:

з 27 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року електрослюсарем підземним 3 розряду на гідрошахті «Красноармійська»;

з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Петровська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля»;

з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землю в державному підприємстві «Шахта № 4-21»;

з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року робота за практикою в ПТУ 95 за набутою професією «електрослюсар підземний» на гідрошахті «Красноармійська»;

до загального страхового стажу періоду:

роботи з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року в закритому акціонерному товаристві «Золотий колодязь» за професією інструктор методист по фізичній культурі;

навчання в Донецькому державному інституті здоров`я, фізичного виховання і спорту (диплом ВС 003621 від 29 червня 1998 року) з 01 вересня 1993 року по 27 червня 1998 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

06 вересня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, 11 серпня 2022 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України він звернувся з заявою про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

19 серпня 2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 057350003759, яким відмовило в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач вказував на те, що ГУ ПФУ в Донецькій області обґрунтувало своє рішення тим, що згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 до стажу не зараховані періоди роботи з 21 липня 1993 року по 27 жовтня 1993 року, з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року, оскільки на титульному аркуші наявні виправлення, не засвідчені у встановленому порядку; до пільгового стажу не враховані періоди з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року, з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року, з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року, оскільки право на призначення пенсії на пільгових умовах на ліквідованих підприємствах здійснюється Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області».

Позивач стверджував, що пенсійний орган протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи:

з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року електрослюсарем підземним на гідрошахті «Красноармійська»;

з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Петровська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля»;

з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землю в державному підприємстві «Шахта № 4-21»;

з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року виробничу практика в ПТУ № 95 за набутою професією електрослюсар підземний на гідрошахті «Красноармійська».

Крім того, за твердженням позивача, до страхового стажу протиправно не зараховані:

період роботи з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року в закритому акціонерному товаристві «Золотий колодязь» за професією інструктора методиста по фізичній культурі;

період навчання з 01 вересня 1993 року по 27 червня 1998 року в Донецькому державному інституті здоров`я, фізичного виховання і спорту.

Позивач стверджував, що період навчання підтверджений записами в трудовій книжці, дипломами, архівними довідками та підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон № 345), ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі Закону № 103/98-ВР).

Позивач вважав безпідставними доводи пенсійного органу, що для підтвердження пільгового стажу роботи на ліквідованому підприємстві необхідне рішення Комісії при ГУ ПФУ в Донецькій області, оскільки відповідно до п. 17-1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), та п. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правлення Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 (далі Порядок № 18-1), таке підтвердження необхідне лише коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах.

При цьому позивач наголошував, що разом з заявою про призначення пенсії подав заяву для розгляду відповідного питання Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області, однак вона не була розглянута.

Позивач стверджував, що в трудовій книжці чітко зазначені періоди роботи та її характер, що виключає необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУ ПФУ в Донецькій області, а тому періоди роботи на гідрошахті «Красноармійська», на шахті «Петровська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» та в державному підприємстві «Шахта № 4-21» мали були зараховані до пільгового стажу.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а.

Позивач стверджував, що відповідач не врахував пільговий стаж на провідних професіях з повним робочим днем в шахті з урахуванням кратності 1 рік 3 місяці.

Крім того, позивач доводив, що пенсійний орган не врахував приписи ст. 24 Закону № 1058, відповідно до якої для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року:

За висновком позивача, пенсійний орган не врахував вимоги ст. 13 Закону № 1788 з урахуванням Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Позивач доводив, що на момент звернення за призначенням пенсії він набув право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та ст. 14 Закону № 1788.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що 11 серпня 2022 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України позивач подав заяву про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідач покликався на норми ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058 та зазначав, що страховий стаж обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Водночас записи в трудовій книжці не завжди відображають характер роботи з особливо шкідливими умовами праці. Фактично, до трудової книжки заносяться загальні відомості щодо трудової діяльності працівника, в той же час, відомості щодо характеру виконуваної роботи, виконання норми, кількості виходів чи спусків, а також інша важлива інформацію, що має значення для визначення права на пенсію на пільгових умовах, до трудової книжки не вноситься або вноситься не в повному обсязі, у зв`язку з чим робити висновок щодо пільгового характеру роботи виключно на підставі таких записів є помилковим.

Пенсійний орган покликався на норми п. п. 3, 20 Порядку № 637, п. 3 Порядку № 18-1 та зазначав, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 114 Закону № 1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач зазначав, що за наслідками розгляду поданих позивачем документів встановлено, що вік заявника 47 років 10 місяців 12 днів, страховий стаж 42 роки 03 місяці 01 день, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 24 роки 06 місяців 26 днів.

При цьому до страхового стажу не враховані періоди роботи з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року та з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року, оскільки на титульному аркуші трудовій книжці НОМЕР_2 наявні виправлення, не засвідчені у встановленому порядку, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, (далі Інструкції № 162) та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі Інструкція № 58).

Відповідач наголошував, оскільки виправлення здійснено з порушенням вимог Інструкції № 162 та Інструкції № 58, пенсійний орган не мав можливості врахувати трудову книжку НОМЕР_2 при розрахунку стажу, а інших відомостей на підтвердження стажу за вказані періоди до нього не надходило.

Крім того, до пільгового стажу не враховані періоди з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року, з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року, з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року через те, що право на призначення пенсії на пільгових умовах на ліквідованих підприємствах визначає Комісія при ГУ ПФУ в Донецькій області.

Відповідач покликався на норми ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 та зазначав, що оскільки належного підтвердження щодо наявності пільгового стажу позивача за вказані періоди від Комісії не надійшло, ГУ ПФУ в Донецькій області не мало права врахувати їх при визначенні права на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону 1058.

У зв`язку з тим, що наявного у позивача пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону 1058, а належних відомостей чи матеріалів на підтвердження наявності додаткового пільгового стажу до пенсійного органу не надходило, рішенням від 19 серпня 2022 року № 057350003759 було відмовлено у призначенні пенсії.

Просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

З 07 лютого 2001 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

У зв`язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений покинути місце свого проживання, переміститися на підконтрольну органам державної влади України територію та набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 30 серпня 2021 року № 1449-5000390118.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

11 серпня 2022 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком.

Того ж дня позивач подав заяву, в якій просив зарахувати до страхового стажу періоди, що не враховані в трудовій книжці та пільгових довідках, а саме навчання в ПТУ № 95 та в Донецькому державному інституті здоров`я, фізичного виховання і спорту; до стажу роботи за Списком № 1 зарахувати всі періоди роботи згідно з записами в трудовій книжці, пільговими довідками, включаючи підприємства на непідконтрольній території; врахувати кратність та коефіцієнт стажу; звернути увагу на те, що рішення комісії про підтвердження пільгового стажу роботи необхідне лише коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви від 11 серпня 2022 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

19 серпня 2022 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих ним документів ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 057350003759 «Про відмову у призначенні пенсії».

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач виходив з такого:

Вік заявника: 47 років 10 місяців 12 днів

Страховий стаж особи складає 42 роки 03 місяці 01 день, із них 24 роки 06 місяців 26 днів пільгового стажу роботи за Списком № 1.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_5 до стажу не зараховані періоди роботи з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року, з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року, оскільки на титульному аркуші наявні виправлення, не засвідчені у встановленому порядку;

- до пільгового стажу не враховані періоди з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року, з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року, з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року, оскільки право на призначення пенсії на пільгових умовах на ліквідованих підприємствах здійснюється Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області.

За висновком пенсійного органу, відповідно до наданих документів ОСОБА_1 має право на призначення пенсії в 50 років, тобто з 30 вересня 2024 року або за умови набуття 25 років підземного стажу роботи. Право на пенсійну виплату може бути переглянуто за умови надходження рішення Комісії.

Як наслідок, ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Разом з листом від 01 вересня 2022 року № 113270-11999/М-15/8-0500/22 ГУ ПФУ в Донецькій області надіслало позивачеві рішення від 19 серпня 2022 року № 057350003759.

Позивач надав суду заяву про підтвердження стажу роботи від 06 червня 2022 року, адресовану ГУ ПФУ в Донецькій області.

При цьому належні та допустимі докази, які б свідчили, що позивач особисто подав заяву від 06 червня 2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області, надіслав її засобами поштового зв`язку або подав через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, суду не надані.

Також суду не надані докази, які б свідчили, що заява ОСОБА_1 від 06 червня 2022 року була розглянута Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУ ПФУ в Донецькій області.

З приводу періодів навчання та роботи, на зарахування яких до страхового та спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Як свідчить диплом НОМЕР_6 від 10 липня 1995 року (реєстраційний № 616), 01 вересня 1991 року ОСОБА_1 вступив до ПТУ № 95 м. Білозерське; 30 вересня 1992 року був відрахований; 01 червня 1995 року відновлений; а 10 липня 1995 року закінчив повний курс названого училища за професією «електрослюсар підземний», «машиніст підземних установок».

Рішенням державної кваліфікаційної комісії від 10 липня 1995 року позивачу присвоєна кваліфікація «електрослюсар підземний 4 розряду», «машиніст підземних установок 3 розряду».

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для призначення пенсії, відповідач зарахував позивачу до страхового стажу період з 01 червня 1995 року по 10 липня 1995 року 00 років 01 місяць 10 днів навчання у вищих/середніх навчальних закладах; період з 01 вересня 1991 року по 31 травня 1995 року до страхового стажу не зарахований, що встановлено на підставі розрахунку стажу (форма РС-право).

Відповідно до диплома НОМЕР_7 від 29 червня 1998 року (реєстраційний № 422), в період з 1993 року по 1998 рік ОСОБА_1 навчався в Донецькому державному інституті здоров`я, фізичного виховання і спорту за спеціальністю «фізичне виховання».

Рішенням державної екзаменаційної комісії від 27 червня 1998 року позивачу присвоєна кваліфікація спеціаліста «викладач фізичного виховання і спорту».

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період навчання у вищому навчальному закладі з 1993 року по 1998 роки до страхового стажу не зарахований, (за виключенням періоду з 01 червня 1995 року по 10 липня 1995 року, який зарахований до страхового стажу як навчання в вищих/середніх навчальних закладах).

Трудова книжка серії НОМЕР_1 не містить жодних записів про те, що в період з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року за набутою в ПТУ № 95 професією «електрослюсар підземний» ОСОБА_1 проходив виробничу практику на гідрошахті «Красноармійська».

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року суду не надана.

Згідно з архівною довідкою виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про підземні спуски в гідрошахту «Красноармійська» від 14 січня 2021 року № 13, яка видана на підставі табеля обліку підземних робітників до гідрошахти «Красноармійська» в 1995 році, в 1996 році, табелю № НОМЕР_8 , ОСОБА_1 за період роботи на гідрошахті «Красноармійська» мав підземні спуски в шахту, а саме в червні 1995 року 6 підземних спусків в шахту; в липні 1995 року 21 підземний спуск; в серпні 1995 року 13 підземних спусків + 8 днів тимчасової непрацездатності; у вересні 1995 року 20 днів тимчасової непрацездатності; в жовтні 1995 року 20 днів тимчасової непрацездатності; в листопаді 1995 року 1 підземний спуск + 20 днів тимчасової непрацездатності; в грудні 1995 року 21 день тимчасової непрацездатності; в січні 1996 року 21 день тимчасової непрацездатності; в лютому 1996 року 21 день тимчасової непрацездатності; в березні 1996 року 20 днів тимчасової непрацездатності; в квітні 1996 року 20 днів тимчасової непрацездатності.

Згідно з архівною довідкою про заробітну плату від 14 січня 2021 року № 14, яка видана виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління «Білозерське» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на підставі особових рахунків за 1996 рік та особового рахунку № НОМЕР_8 , ОСОБА_1 нарахована та виплачена заробітна плата за період з червня 1995 року по вересень 1995 року.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 01 червня 1995 року по 10 липня 1995 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований; період з 11 липня 1995 року по 30 квітня 1996 року ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Суд зауважує, що на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 містяться доповнення в рядках «Освіта» та «Професія, спеціальність», а також виправлення в рядку «Дата заповнення», яке не засвідчене у встановленому порядку.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 свідчать про таке:

[…]

Запис 3 21 липня 1993 року на підставі наказу від 27 липня 1993 року № 300/к ОСОБА_1 був прийнятий на гідрошахту «Красноармійська» для проходження виробничої практики електрослюсарем підземним, дільниця ЕАС.

Запис 4 21 жовтня 1993 року на підставі наказу від 21 жовтня 1993 року № 402к позивач був звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики.

[…]

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року суду не надана.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року пенсійний орган не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу.

[…]

Запис 5 21 вересня 1998 року на підставі наказу від 21 вересня 1998 року № 127о/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» інструктором-методистом з фізичної культури.

Запис 6 14 серпня 2000 року на підставі наказу від 14 серпня 2000 року № 94о/к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

[…]

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року до страхового стажу не зарахований.

[…]

Запис 9 10 жовтня 2001 року на підставі наказу від 10 жовтня 2001 року № 246к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Петровська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею та направлений на дільницю ВШТ-1.

Запис 10 17 листопада 2003 року на підставі наказу від 17 листопада 2003 року № 227к звільнений за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з ліквідацією підприємства.

[…]

Як свідчить довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26 жовтня 2021 року № 213, видана державним підприємством «Шахта № 4-21», ОСОБА_1 працював повний робочий день в державному підприємстві «Шахта «Петровська» і за період

з 10 жовтня 2001 року (наказ від 11 жовтня 2001 року № 246к) по 07 серпня 2002 року виконував гірничі роботи повний робочий день під землею за професією електрослюсар підземний дільниці ВШТ-1, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162;

з 08 серпня 2002 року (наказ від 08 серпня 2002 року № 81) по 14 серпня 2002 року виконував гірничі роботи повний робочий день під землею за професією гірничий майстер підземний дільниці ВТБ, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1010100б, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162;

з 15 серпня 2002 року (наказ від 15 серпня 2002 року № 714) по 17 листопада 2003 року (наказ від 17 листопада 2003 року № 227к) виконував гірничі роботи повний робочий день під землею за професією електрослюсар підземний дільниці ВШТ, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1а, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Довідка видана на підставі особової картки архіву ф. Т-2 від 10 жовтня 2001 року.

Відпустками без збереження заробітної плати не користувався.

Атестація робочих місць за умовами праці проводилась наказами від 23 листопада 1995 року № 1191, від 25 березня 1997 року № 261, від 16 березня 2002 року № 292а, від 11 листопада 2004 року № 62, від 29 грудня 2004 року № 87.

Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 12 серпня 2003 року № 426 державне підприємство «Шахта № 4-21» є правонаступником державного підприємства «Шахта «Петровська».

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5) містять інформацію про заробітну плату та сплату страхових внесків за період роботи позивача в державному підприємстві «Шахта «Петровська» з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року.

Також Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж позивача за період з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року, а саме: 02 місяці 22 днів в 2001 році, 12 місяців в 2002 році, 10 місяців 17 днів в 2003 році за кодом підстави обліку «ЗПЗ013А1», тобто за Списком № 1.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року 02 роки 01 місяць 08 днів зарахований до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

[…]

Запис 11 18 листопада 2003 року на підставі наказу від 18 листопада 2003 року № 1к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до державного підприємства «Шахта № 4-21» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею.

Запис 12 11 березня 2004 року на підставі наказу від 11 березня 2004 року № 36к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

[…]

Як свідчить довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 26 жовтня 2021 року № 214, яка видана державним підприємством «Шахта № 4-21», ОСОБА_1 працював повний робочий день в державному підприємстві «Шахта № 4-21» і за період

з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року виконував гірничі роботи повний робочий день під землею за професією електрослюсар підземний дільниці ВШТ-1, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1а, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Довідка видана на підставі наказу про прийом від 18 листопада 2003 року № 1к, наказу про звільнення від 11 березня 2004 року № 36к, особової картки ф. Т-2 від 18 листопада 2003 року.

Відпустками без збереження заробітної плати не користувався.

Атестація робочих місць за умовами праці проводилась наказам від 04 серпня 2005 року № 570, від 04 серпня 2010 року № 282.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про заробітну плату та сплату страхових внесків за період роботи позивача в державному підприємстві «Шахта № 4-21» з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року.

Також Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж позивача за період з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року, а саме: 01 місяць 13 днів в 2003 році, 02 місяці 11 днів в 2004 році за кодом підстави обліку «ЗПЗ013А1», тобто за Списком № 1.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), періоди з 18 листопада 2003 року по 31 грудня 00 років 01 місяць 14 днів та з 01 січня 2004 року по 11 березня 2004 року 00 років 03 місяці 00 днів зараховані до страхового стажу; до пільгового стажу ці періоди не зараховані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 11 серпня 2022 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 30 квітня 2022 року.

Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

П. 1 абз. 2 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі пп. 27 п. 7 розділу І Закону України 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладений у новій редакції, що не передбачає застосування Закону № 1788 при призначенні пенсії особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Ст. 14 Закону № 1788 визначала особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. «Підземні роботи» розділу І. «Гірничі роботи. Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені всі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців (медперсонал підземних здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку тощо).

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. «Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені: 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Крім того, п. 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 10 грудня 2021 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів:

єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства;

централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій;

мінімізація особистих контактів з громадянами;

відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу;

попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Донецькій області рішення від 19 серпня 2022 року № 057350003759 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року ОСОБА_1 працював в закритому акціонерному товаристві «Золотий колодязь» інструктором-методистом з фізичної культури (записи №№ 5-6 в трудовій книжці).

До страхового стажу цей період не зарахований.

В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що період з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року не зарахований до страхового стажу через те, що на титульному аркуші трудової книжки наявні виправлення, не засвідчені у встановленому порядку.

Оцінюючи правомірність наведеної відповідачем підстави для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу, суд виходить з такого.

Згідно з абз. 1 п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252, зі змінами, внесеними постановою Державного комітету СРСР по труду та соціальним питанням від 19 жовтня 1990 року № 412), (далі Інструкція № 162) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та службовців.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства […] не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

[…].

За правилами п. 2.5 Інструкції № 162, у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інше виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення виноситься правонаступником, а за його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковано ліквідоване підприємство (п. 2.6 Інструкції № 162).

З набранням чинності Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110, (далі Інструкція № 58) втратила чинність Інструкція № 162.

Відповідно до абз. 1 п. 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу […].

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

[…].

Відповідно до п. 2.6 Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з п. 2.8 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

П. 2.11 Інструкції № 58 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. […].

Згідно з п. 2.12 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Суд відзначає, що Інструкція № 162, в подальшому Інструкція № 58 чітко визначили коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Дійсно, на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 містяться виправлення в рядку «Дата заповнення», не засвідчені у встановленому порядку.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«[…]

34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

[…]».

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на це, а також враховуючи, що записи №№ 5-6 містять всі необхідні відомості про роботу ОСОБА_1 в період з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року, факт того, що виправлення в даті видачі трудової книжки на її титульному аркуші не засвідчено у встановленому порядку, не може позбавляти позивача права на зарахування періодів його роботи до страхового (та пільгового) стажу.

За цих обставин суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року.

Щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі з 01 вересня 1993 року по 27 червня 1998 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 1993 року по 1998 рік навчався в Донецькому державному інституті здоров`я, фізичного виховання і спорту за спеціальністю «фізичне виховання»; рішенням державної екзаменаційної комісії від 27 червня 1998 року йому присвоєна кваліфікація спеціаліста «викладач фізичного виховання і спорту», що підтверджено дипломом НОМЕР_7 від 29 червня 1998 року.

В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування причин неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у вищому навчальному закладі.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк) протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також навчання у вищих […] навчальних закладах, […].

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі Закон № 1060), який був чинним на час навчання позивача, підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей екстерном.

Пп. 6.3 п. 6 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02 червня 1993 року № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173, (далі - Положення № 161) було передбачено, що вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Отже, час навчання на денній формі у вищому навчальному закладі, (що мав місце до 01 січня 2004 року), має зараховуватись до загального трудового стажу, який дає право на пенсію, на відміну від періоду навчання на заочній (вечірній) формі, коли особа разом з навчанням здійснює трудову діяльність на виробництві (в установі, організації), яка і підлягає зарахуванню до загального трудового стажу (за наявності підтверджуючих документів).

Відповідно до п. 2.16 Інструкції № 58 для студентів, […], які мають трудові книжки, навчальний заклад […] вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу […] про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, […].

Згідно з п. 2.19 Інструкції № 58 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:

[…]

в) про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) […], крім випадків, зазначених у п. 2.16. цієї Інструкції;

[…]

Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та п. 1 Порядку № 637 основним документом, документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем […] навчання, а також архівними установами.

П. 8 Порядку № 637 (в редакції, чинній на час навчання позивача у вищому навчальному закладі і на час звернення за призначенням пенсії), було визначено, що час навчання у вищих навчальних, […] закладах, […] підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 не містить записів про те, що в період з 01 вересня 1993 року по 27 червня 1998 року ОСОБА_1 навчався в Донецькому державному інституті здоров`я, фізичного виховання і спорту.

В дипломі НОМЕР_7 від 29 червня 1998 року відсутні відомості про форму навчання (денна, заочна тощо), про дату зарахування позивача на навчання та дату його відрахування з числа студентів.

Інші докази, на підтвердження періоду навчання, включаючи дату зарахування і дату відрахування, та форму навчання в вищому навчальному закладі, передбачені п. 8 Порядку № 637, зокрема довідку про тривалість навчання, позивач не надав.

До того ж період навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі з 1993 року по 1998 рік частково співпадав з його навчанням в професійно-технічному училищі, (як вбачається з диплому НОМЕР_6 , 01 червня 1995 року позивач був відновлений в ПТУ № 95, а 10 липня 1995 року закінчив повний курс названого училища), а відповідно до абз. 9 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі.

За цих обставин суд дійшов висновку, що період навчання з 01 вересня 1993 року по 27 червня 1998 року в Донецькому державному інституті здоров`я, фізичного виховання і спорту не підтверджений належними та допустимими доказами, а самого лише диплому ЛВ ВС № 003621 від 29 червня 1998 року недостатньо для зарахування цього періоду до страхового стажу позивача.

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 27 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року ОСОБА_1 працював на гідрошахті «Красноармійська» електрослюсарем підземним в період проходження практики (записи №№ 3-4 в трудовій книжці).

Цей період не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Донецькій області зазначило, що період роботи з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року не зарахований до страхового стажу у зв`язку з наявністю незасвідчених виправлень на титульному аркуші трудової книжки.

Суд відхиляє цей довод пенсійного органу з обґрунтуванням, наведеним вище щодо періоду роботи з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року.

Отже, позивач має право на зарахування періоду з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року до страхового стажу.

Відмовляючи позивачу в зарахуванні цього періоду до пільгового стажу, пенсійний орган вказав, що пільговий характер роботи на ліквідованому підприємстві підлягає підтвердженню комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області.

Суд зазначає, що записи №№ 3-4 в трудовій книжці не містять відомостей про зайнятість ОСОБА_1 за професією «електрослюсар підземний» в період з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року впродовж повного робочого дня.

Як наслідок, самих лише записів в трудовій книжці недостатньо для підтвердження пільгового характеру роботи у цій період.

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо періоду з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року, як того вимагають п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637, суду не надана.

Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1).

Відповідно до п. 1 Порядку № 18-1 цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:

для призначення пенсії на пільгових умовах […], установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;

[…].

Згідно з п. 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:

на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 […];

на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

[…].

Відповідно до п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах […], здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі Комісії).

П. 4 Порядку № 18-1 визначено, що Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в […], областях, […].

Відповідно до п. 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Згідно з п. 8 Порядку № 18-1 засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на місяць. […].

Відповідно до п. 10 Порядку № 18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.

П. 11 Порядку № 18-1 визначено, що із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник […] може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах […], до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

довідка про заробітну плату;

копії документів про проведення атестації робочих місць;

копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

[…]

Заявник […] може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Відповідно до п. 13 Порядку № 18-1 заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у п. 11, абз. 9 п. 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Згідно з п. 14 Порядку № 18-1 […] Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

В постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а Верховний Суд навів такий висновок:

«[…]

Колегія суддів зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України 18-1 від 10.11.2006 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, п. 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до п. 3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

За змістом зазначених норм вбачається, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли що у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.

У випадку, що розглядається, в трудовій книжці позивача чітко зазначено періоди роботи, її характер, що, в свою чергу, виключає необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка з Держреєстру ПФУ «Індивідуальні відомості про застраховану особу» форми ОК-5, відповідно до якої за позивача, як за найманого робітника, страхувальником у спірний період вносилися страхові внески, а саме, за період з 04.05.2001 по 31.03.2008. Відповідно до вищезазначеної довідки вказаний період зараховано як спец. стаж за кодом ЗП3013А1.

[…]

Отже, період роботи позивача з 04.05.2001 по 31.03.2008 на гідрошахті «Красноармійська» підлягає включенню до пільгового стажу.

[…]».

Суд звертає увагу позивача на те, що висновку Верховного Суду про те, що період роботи з 04 травня 2001 року по 31 березня 2008 року на гідрошахті «Красноармійська» підлягає включенню до пільгового стажу передувало встановлення факту того, що згідно з відомостями трудової книжки позивача: […] 21.04.2000 позивач переведений підземним гроноробочим з повним робочим днем в шахті […]; 01.01.2004 переведений підземним стволовим ЕМС (підйом) з повним робочим днем в шахті […]; 31.03.2008 року позивач звільнений […] у зв`язку з ліквідацією шахти, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Водночас у справі, що розглядається, суд встановив, що записи №№ 3-4 в трудовій книжці не містять інформації про зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на підземних роботах (в шахті); Індивідуальні відомості про застраховану особу даних про спеціальний стаж позивача за період з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року не містять.

Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача про наявність підстав для зарахування періоду з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року до його пільгового стажу на підставі записів в трудовій книжці, та погоджується за аргументами пенсійного органу, що підтвердження пільгового характеру роботи в цей період має здійснюватися Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області відповідно до Порядку № 18-1.

До позовної заяви ОСОБА_1 додав заяву про підтвердження стажу від 06 червня 2022 року, оформлену відповідно до п. 11 Порядку № 18-1 за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Проте належні та допустимі докази, які б свідчили, що ця заява була подана (надіслана) ГУ ПФУ в Донецькій області, суду не надані; так само суду не надано рішення, прийняте Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області за наслідками розгляду цієї заяви.

За цих обставин суд дійшов висновку, що пільговий характер роботи позивача в період з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року не підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року, суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року ОСОБА_1 працював на шахті «Петровська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею (записи №№ 9-10 в трудовій книжці).

Оскільки зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах за професією, що передбачена як Списком № 1, так і Постановою КМУ № 202, підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж, ОСОБА_1 має право на зарахування періоду з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в).

Подання додаткових доказів для підтвердження пільгового характеру роботи в цей період позивач не потребує. До того ж предметом розгляду пенсійного органу були також довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26 жовтня 2021 року № 213, а також Індивідуальні відомості про застраховану особу, які містять інформацію про спеціальний стаж позивача за період з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року.

В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що період з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки право на призначення пенсії на пільгових умовах на ліквідованих підприємствах підтверджується Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, оскільки записи в трудовій книжці містять всю необхідну інформацію для віднесення вказаного періоду до пільгового стажу, а тому Порядок № 18-1 в цьому випадку не підлягає застосуванню, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а.

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року, суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року ОСОБА_1 працював в державному підприємстві «Шахта № 4-21» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (записи №№ 11-12 в трудовій книжці).

Оскільки зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах за професією, що передбачена як Списком № 1, так і Постановою КМУ № 202, підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці, ОСОБА_1 має право на зарахування періоду з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в).

Подання додаткових доказів для підтвердження пільгового характеру роботи в цей період позивач не потребує. До того ж предметом розгляду пенсійного органу були також довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26 жовтня 2021 року № 214 та Індивідуальні відомості про застраховану особу, які містять інформацію про спеціальний стаж позивача за період з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року.

В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що період з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки право на призначення пенсії на пільгових умовах на ліквідованих підприємствах підтверджується Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, оскільки записи в трудовій книжці містять всю необхідну інформацію для віднесення вказаного періоду до пільгового стажу, а тому Порядок № 18-1 в цьому випадку не підлягає застосуванню, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а.

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року, суд зазначає таке.

Позивач стверджував, що в період з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року він проходив практику за набутою професією «електрослюсар підземний» на гідрошахті «Красноармійська».

З цього приводу суд зазначає, що трудова книжка серії НОМЕР_1 не містить жодних записів про це; довідка про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період проходження позивачем виробничої практики з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року суду не надана; Індивідуальні відомості про застраховану особу даних про спеціальний стаж за цей період не містять.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що право позивача на зарахування періоду з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, не підтверджено належними та допустимими доказами як того вимагають ст. 62 Закону № 1058, п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

З приводу посилання позивача на архівну довідку від 14 січня 2021 року № 13 суд вважає за необхідне зазначити таке.

Суд встановив, що згідно з архівною довідкою виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про підземні спуски в гідрошахту «Красноармійська» від 14 січня 2021 року № 13, ОСОБА_1 за період роботи на гідрошахті «Красноармійська» мав підземні спуски в шахту в червні 1995 року, в липні 1995 року, в серпні 1995 року та в листопаді 1995 року; у вересні-жовтні та грудні 1995 року, а також в січні-квітні 2016 року позивач підземних спусків в шахту не мав та перебував на лікарняному.

При цьому в довідці від 14 січня 2021 року № 13 не вказано, за якою професією (посадою) працював позивач.

До того ж ні Закони № 1058 та № 1788, ні Порядок № 383 та Порядок № 637 не визначають саму по собі довідку про підземні спуски в шахту як належний доказ на підтвердження пільгового характеру роботи.

Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача про наявність у нього права на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року на підставі архівної довідки про спуски в шахту.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19 серпня 2022 року № 057350003759 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність цього рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області:

-зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року на гідрошахті «Красноармійська» електрослюсарем підземним;

з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року в закритому акціонерному товаристві «Золотий колодязь» інструктором методистом по фізичній культурі;

- зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в) періоди роботи:

з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року на шахті «Петровська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею;

з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року в державному підприємстві «Шахта 4-21» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2022 року про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Щодо доводів позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Як свідчить форма РС-право, під час обчислення страхового стажу ГУ ПФУ в Донецькій області відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 зарахувало ОСОБА_1 додаткові роки за Списком № 1 20 років 00 місяців 00 днів.

Щодо доводів позивача про необхідність застосування кратності при обчисленні пільгового стажу на провідних професіях суд зауважує наступне.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, суд виходить з такого.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу на підземних роботах.

Водночас аналіз положень ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788 свідчить, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов`язкова підстава для їх застосування.

Як зазначив Верховний Суд в постанові 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16, листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз`ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.

Аналогічний правовий висновок щодо застування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 викладений Верховним Судом в постанові від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що 06 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Постанова ВРУ № 1931).

П. 4 Постанови ВРУ № 1931 Кабінету Міністрів України доручено прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції Кабінету Міністрів України.

22 лютого 1992 року на виконання Постанови ВРУ № 1931 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Постанова КМУ № 81).

П. 1 Постанови КМУ № 81 міністерствами і відомствам України доручено розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону № 1788 згідно з додатком.

В додатку до Постанови КМУ № 81 наведений «Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розділом ІІ «Документи, що затверджуються міністерствами» Переліку проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено «Роз`яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону)», виконавець Мінсоцзабез України, строк виконання березень 1992 року.

Однак, роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ № 81.

До того ж Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а зазначив:

«[…]

26. Посилання скаржника на обов`язковість застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.

[…]».

Враховуючи, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058, оскільки носить лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та інші положення цього Закону не передбачають застосування кратності при обчисленні спеціального (пільгового) стажу на підземних роботах або за провідними професіями.

З приводу доводів позивача про застосування ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон № 345) суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Закон № 345 спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.

Ст. 8 Закону № 345 визначає особливості пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється дія цього Закону.

Так, згідно зі ст. 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Суд відзначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що ГУ ПФУ в Донецькій області вирішило відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Тобто питання обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не поставало, як наслідок, жодних висновків щодо наявності/відсутності підстав для застосування ст. 8 Закону № 345 при обчисленні пенсії ГУ ПФУ в Донецькій області не робило.

В межах спірних правовідносин застосування ст. 8 Закону № 345 не є предметом спору.

Отже, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2022 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням ст. 8 Закону № 345, а також із зарахуванням періодів роботи до пільгового стажу з урахуванням кратності.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зарахування до страхового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі з 01 вересня 1993 року по 27 червня 1998 року, до пільгового стажу періодів з 27 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року та з 01 червня 1995 року по 30 квітня 1996 року, оскільки наявність у позивача права на зарахування цих періодів до страхового та пільгового стажу відповідно не підтверджена належними і допустимими доказами.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн (квитанція від 03 вересня 2022 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84121, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 серпня 2022 року № 057350003759 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

- з 21 липня 1993 року по 21 жовтня 1993 року на гідрошахті «Красноармійська» електрослюсарем підземним;

- з 21 вересня 1998 року по 14 серпня 2000 року в закритому акціонерному товаристві «Золотий колодязь» інструктором методистом по фізичній культурі;

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в) періоди роботи:

- з 10 жовтня 2001 року по 17 листопада 2003 року на шахті «Петровська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею;

- з 18 листопада 2003 року по 11 березня 2004 року в державному підприємстві «Шахта 4-21» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2022 року про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 05 грудня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко