Справа № 127/25290/22

Провадження № 2-а/127/216/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Волхової М.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ловчицької Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови №324 від 28.10.2022 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови №324 від 28.10.2022 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП. Позов мотивований тим, що позивач отримав повістку з`явитися 07.10.2022 року на 10.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований по АДРЕСА_1 , для проходження військово-лікарської комісії. При прибутті у встановлений час повідомив представників комісії, що за станом здоров`я він є обмежено придатним та був знятий з військового обліку згідно з наказом МОУ №342 від 2006 року, військову службу не проходив, війкову кафедру не закінчував. Однак був направлений на проходження військово-лікарської комісії, куди з`явився вчасно і пройшов медичний огляд всіма спеціалістами. За результатами медичного обстеження отримав акт №5527 дослідження стану здоров`я від 07.10.2022 року та направлення на консультацію до нефролога в обласну лікарню і нову повістку на 20.10.2022 року на 10.00 год. ОСОБА_1 звернувся до сімейного лікаря у ЦПМСД №4 та отримав відповідне направлення до нефролога. Нефролог обласної клінічної лікарні ім.. М.І. Пирогова відмовила ОСОБА_1 в амбулаторному обстеженні і запропонувала стаціонарну диспансеризацію, від проходження якої позивач відмовився у зв`язку з сімейними обставинами (виховання неповнолітньої доньки 2007 року народження, мати якої проходить військову службу в ЗСУ в іншому гарнізоні) та відсутністю коштів та часу для проходження необхідних лікарських призначень (немає доходу, має на утриманні батьків-інвалідів). 20.10.2022 року о 10.00 год позивач повторно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де лікар ОСОБА_3 за наказом керівника ОСОБА_2 видала йому направлення на безкоштовні аналіз сечі та УЗД-ОЧП і нову повістку на 26.10.2022 року. Аналіз позивач зробив (результат з відхиленням від норми), однак УЗД-ОЧП безкоштовно не роблять, коштів для оплати він не має. З`явившись 26.10.2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач надав лікарю ОСОБА_3 результати дослідження та лікар, почувши пояснення позивача з приводу відсутності результату УЗД-ОЧП, викликала конвоїра, та в присутності сторонніх осіб в грубій формі розголошувала конфіденційну інформацію щодо стану здоров`я позивача, погрожували складенням протоколу, штрафом, та відправленням на першу лінію. Тоді ж ОСОБА_4 зачитала позивачу протокол №324, складений за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП. 28.10.2022 року о 10.00 год позивач отримав копію протоколу разом із оскаржуваною постановою, якою на позивача накладено штраф в сумі 1700 гривень. Позивач вважає, що протокол №324 був складений неправомірно, правил військового обліку він не порушував, на всі виклики до ІНФОРМАЦІЯ_1 з`являвся вчасно. Під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було не повністю з`ясовано обставини справи, не встановлено наявності вини позивача, складу адміністративного правопорушення, до постанови не додано докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення. Викладене стало підставою для звернення позивач до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, роз`яснено право відповідача на подання відзиву на позовну заяву, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.

24.11.2022 року до суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Відзив мотивований тим, що 26.10.2022 року відносно позивача складено протокол №324 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, оскільки останній надав військово-обліковий документ невстановленого зразка та від проходження військово-лікарської комісії відмовляється. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 . ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. підставою для притягнення до відповідальності було те, що позивач не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення військово-облікового документа військовозобов`язаного та відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим порушив вимоги ч.10 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.17 Закону України «Про оборону України», абз.4 п.1 Додатку 1 до Постанови КМУ №921 від 07.12.2016 року. У відзиві зазначено, що позивач кілька разів за повістками з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.10.2022 року відмовився проходити подальший медичний огляд, мотивуючи відсутністю коштів, замість оригіналу військово-облікового документа працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 надав кольорову копію документа, не повідомив у семиденний строк про зміну сімейного стану, стану здоров`я, не пройшов медичний огляд, негайно не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про втрату військово-облікового документа. Вказані дії позивача становлять склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, про що було складено протокол та оскаржувану постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов, просив його задовольнити. Пояснив, що він 4 рази з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов всіх лікарів, крім УЗД-ОЧП, яке було платним, на що у нього не було коштів.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 просила відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві. Зазначила, що позивач з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 по кожній повістці, однак не пройшов у повному обсязі військово-лікарської комісії (не зробив УЗД-ОЧП для встановлення кінцевого діагнозу). Представник вважає, що позивач мав самостійно оплатити вартість УЗД, відсутність у нього коштів на це не може бути підставою для уникнення відповідальності. На запитання суду в чому саме полягало уникнення позивача від проходження військово лікарської комісії остання повідомила, що таке ухилення полягало у непроходженні ним УЗД ОЧП яке він відмовився оплатити. На запитання суду чому диспозиція правопорушення яка наведена у протоколі та у оскаржуваній постанові різняться остання не могла нічого повідомити.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26.10.2022 року начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 складено протокол №324 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який надаввійськово-обліковийдокумент невстановленогозразка та від проходження військово-лікарської комісії відмовляється, чим порушив вимоги ч.10 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.17 Закону України «Про оборону України», абз.4 п.1 Додатку 1 до Постанови КМУ №921 від 07.12.2016 року, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.210 КУпАП (а.с.12).

28.10.2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №324 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою визнано останнього винним у вчиненні вказаного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень. (а.с.10).

У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 по теперішній час не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 дляоформлення військово-обліковогодокументу військовозобов`язаного та відмовився від проходження військово-лікарської комісії.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 визнала ту обставину, що ОСОБА_1 абсолютно на всі виклики до ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були призначені на 07.10.2022, 20.10.2022, 26.10.2022 та 28.10.2022 з`являвся, також повідомила, що позивач дійсно, проходив військову-лікарську комісію. Суть його правопорушення зводиться до того, що під час проходження ВЛК позивач не зробив УЗД ОЧП, що необхідно для встановлення остаточного діагнозу, чим не завершив проходження ВЛК, а тому відповідач вважає, що позивач відмовився від її проходження.

Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення,відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАПзакріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідальність за ч.2 ст.210 КУПАП настає у разі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненні в особливий період.

Правила військового обліку визначені у Додатку № 1 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із п. 1 Правил призовники і військовозобов`язані повинні:

перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних;

не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;

негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Так, згідно протоколу №324 від 26.10.2022 року, у вину ОСОБА_1 ставилися наступні дії: надання військово-облікового документу невстановленого зразка, відмова від проходження військово-лікарської комісії, що є порушенням вимоги ч.10 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.17 Закону України «Про оборону України», абз.4 п.1 Додатку 1 до Постанови КМУ №921 від 07.12.2016 року, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.210 КУпАП.

Разом з тим судом встановлено та визнається представником відповідача, що в оскаржуваній постанові зазначено іншу суть правопорушення ОСОБА_1 , за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності а саме: неявка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не відповідає дійсним обставинам.

За диспозицією правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності в частині відомостей про неявку на виклики до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідний протокол не складався, будь які пояснення в особи не відбирались, а тому наведення таких відомостей в оскаржуваній постанові є грубим порушенням порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки такі фактичні обставини відповідним протоколом, що є (за даних обставин) єдиним доказом правопорушення не встановлені.

Крім того, дії ОСОБА_1 у виді надання військово-облікового документу невстановленого зразка, зазначені у протоколі №324, не знайшли відображення в оскаржуваній постанові.

Окрім зазначеного суд піддає сумніву кваліфікацію відповідачем дій ОСОБА_1 з відмови в оплаті УЗД ОЧП як відмову від проходження військово-лікарської комісії, оскільки представник відповідача в ході судового розгляду не змогла обґрунтувати правомірність позиції суб`єкта владних повноважень, який ухвалив оскаржуване рішення, та який вимагав (зі слів представника відповідача) у позивача проведення призначеного УЗД ОЧП за власний рахунок.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищеописане, а саме те, що відповідачем не вповній мірібуло встановленодійсні обставиниповедінки позивачаяк військовозобов`язаногов особливийперіод (воскаржуваній постановіналежним чиномне описанооб`єктивну сторонуправопорушення,яке вміняєтьсяу винупозивачу), що призвело до порушень прав позивача, викладених в ст.268 КУпАП, суд дійшов висновку про скасування постанови №324 від 28.10.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, та надіслати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, на новийрозгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В ході нового адміністративного провадження, відповідачу слід виконати вимоги ст.ст.268,279 КУпАП, та розглянути справу про адміністративне правопорушення з дотриманням права особи на участь у розгляді справи, яка безпосередньо її стосується та визначитись з об`єктивною стороною правопорушення, яке вміняється позивачу у вину.

Суд не встановлює інші фактичні обставини та не надає оцінку наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб`єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст.ст. 268, 279 КУпАП.

Так само суд не вирішує питання закриття провадження у справі оскільки вирішення цього питання є передчасним, саме тому позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.210, 251, 280 КУпАП, ст.ст.2,4,12,72-79,241-246,286,293,295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасуванняпостанови №324від 28.10.2022року всправі проадміністративне правопорушення,передбачене ч.2ст.210КУпАП частково задовольнити.

Скасувати постанову №324 від 28.10.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дати складення повного судового рішення.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 06.12.2022 року.

Суддя: