ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.2022р. Справа №905/19/22

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ ВП 40150216)

до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208)

про стягнення 179360 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар про стягнення штрафу в сумі 179360 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація про масу вантажу у вагонах №62610381, №60727013, №54780960, №53588968, визначена Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» у накладній №49631864, не відповідала масі, встановленій внаслідок проведення контрольної перевірки станцією призначення Роти, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 179360 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/19/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві №334 від 11.02.2022р. просив суд зменшити розмір заявленого до стягнення розміру штрафу з посиланням, в тому числі, на наступне:

- переважування вантажу на станції Роти Придніпровської залізниці здійснювалось на 150 т вагах без урахування похибок та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі вантажу виведена в результаті простих арифметичних дій; у той час, як відповідачем зважування спірного вантажу здійснювалось на 200 т вагонних вагах, які є справними та пройшли державну повірку;

- позивачем не було направлено комерційний акт на адресу відповідача;

- позивачем до позову не наданий документ, який підтверджує результати зважування у порядку п.3.4. Інструкції «Про порядок застосування засобів вагоновимірювальної техніки на залізничному транспорті», яка затверджена наказом №442 від 31.07.2012р. Міністерства інфраструктури України.

Відповідь на відзив, подання якої в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком позивача, до господарського суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 37 вказаного Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно із п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, а також ст.23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до п.п.2.1, 2.2 цих Правил графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг», «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно із ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2011р. Міністерства транспорту України, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як свідчать матеріали справи, 24.07.2021р. Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Роти Донецької залізниці було направлено за залізничною накладною №49631846 зокрема, у вагонах №62610381, №60727013, №54780960, №53588968, вантаж вугілля кам`яне (вантажоодержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Миронівська теплоелектроцентраль»).

Крім того, накладна №49631846 містила наступну інформацію:

- маса вантажу у вагоні №60727013 65100 кг, у вагоні №53588968 65300 кг, у вагоні №62610381 65100 кг, у вагоні №54780960 65200 кг (відомість вагонів);

- спосіб визначення маси на вагонних вагах (200 т), заводський №0049 (п.26 накладної);

- ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) вантажовідправником (п.28 накладної).

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відтак, з оформленням та підписанням накладної №49631846 Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» засвідчило, що маса вантажу (нетто) у вагоні №60727013 становила 65100 кг, у вагоні №53588968 65300 кг, у вагоні №62610381 65100 кг, у вагоні №54780960 65200 кг.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу приписів п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ст.86 наведеного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України, при зверненні до суду з розглядуваним позовом заявником повинно бути доведено, що визначена відповідачем у накладній №49631846 маса вантажу у вагонах №60727013, №53588968, №62610381, №54780960, не відповідала дійсній масі вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст.129 вказаного Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Як встановлено судом, під час прибуття вагонів №60727013, №53588968, №62610381, №54780960 на станцію призначення Роти Донецької залізниці, останньою була проведена перевірка маси вантажу у вказаних вагонах, за результатами якої виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49631846, внаслідок чого, 02.08.2021р. здійснено переважування вантажу, який слідував, що відображено в комерційному акті №496100/140 від 02.08.2021р., відповідно до якого встановлено наступне:

- вагон №62610381: брутто 85980 кг, тара 23700 кг, нетто 62280 кг, що менше документу на 2820 кг;

- вагон №60727013: брутто 87100 кг, тара 23300 кг, нетто 63800 кг, що менше документу на 1300 кг,

- вагон №54780960: брутто 85780 кг, тара 23600 кг, нетто 62180 кг, що менше документу на 3020 кг,

- вагон №53588968: брутто 86600 кг, тара 23500 кг, нетто 63100 кг, що менше документу на 2200 кг.

В той же час, у комерційному акті №496100/140 від 02.08.2021р. також відображено, що вагони технічно справні, вантаж вугілля кам`яне, поверхня вантажу нижче рівня бортів, вантаж маркований поздовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по усій довжині вагону, слідів крадіжки не виявлено; посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.

Переваження вантажу у вагонах №60727013, №53588968, №62610381, №54780960 здійснювалось на тензометричних вагах Миронівської ТЕЦ зав. №497 ВЕТ-150-ВСД, повірених 22.06.2021р.

За правилами п.10 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002р. Міністерства транспорту України (далі Правила складання актів), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, у п.10 Правил складання актів імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.64 та ч.3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Наданий в обґрунтування позовних вимог комерційний акт на станції призначення Роти Донецької залізниці підписали: начальник станції Мороз А.Б., старший агент комерційний Рачкова О.М., агент комерційний Дяченко М.В., заст. нач. ТТЦ Миронівська ТЕЦ Двадцатов Ю.В.

На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав розпорядження №10 від 19.01.2021р. начальника станції Роти Донецької залізниці, за змістом якого у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станцій посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старшого прийомоздавальника) за правильність оформлення та підписання комерційних актів призначено відповідальною агента комерційного Рачкову О.М.; призначено відповідальних осіб, підпис яких має бути обов`язково в комерційних актах, які складаються станціями філії, відповідно до п.10 р.28 Правил складання актів, а саме: перший підпис начальник станції (п.2.1); другий підпис працівник станції, уповноважений на підписання комерційного акту замість начальника вантажного району комерційний агент Рачкова О.М. (2.2).; третій підпис працівник станції, який особисто здійснював перевірку (п.2.3); у разі відсутності обов`язкових підписантів комерційних актів (лікарняний, відпустка тощо), вказаних в п.п.2.1, 2.2 обов`язки покладаються в п.2.1 на в.о. начальника станції, в п.2.2 на агентів комерційних Дяченко М.В., Чабанова В.І.

Щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт на станції призначення, суд зазначає наступне:

Мороз А.Б. є начальником станції, а отже є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.

Зі змісту розділу «Д» спірного комерційного акту вбачається, що комісійні переваження проводились комерційними агентами Дяченко М.В., Рачкова О.М., а отже вказані особи мають право підписувати комерційні акти як працівники станції, які особисто здійснювали перевірку в силу положень п.10 Правил складання актів.

Поряд з цим, відповідно до відміток на комерційних актах посада начальника вантажного району (двору) за штатним розписом відсутня. За правилами п.1 розпорядження №10 від 19.01.2021р. начальника станції Роти Донецької залізниці Мороза А.Б., у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станцій посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старшого прийомоздавальника) за правильністю оформлення та підписання комерційних актів призначено відповідальною агента комерційного Рачкову О.М.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги зміст п.10 Правил складання актів, суд дійшов висновку, що комерційні акти підписані особами, повноваження яких підтверджені належним чином.

Разом з цим, вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, внаслідок чого приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Крім того, судом враховано, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладних саме відправником. При цьому, Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційному акті.

Наразі, відповідно до технічного паспорту засобів ваговимірювальної техніки Миронівської ТЕЦ, повірка вказаних ваг здійснювалась 22.06.2021р., ваги були визнані придатними для застосування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №60727013, №53588968, №62610381, №54780960 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №49631846.

Твердження відповідача про те, що перевірка ваги вантажу була проведена у спосіб, який відрізняється від способу, яким цю масу було визначено відповідачем на станції відправлення, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

За приписами п.3.18 роз`яснення №04-5/601 від 29.09.2008р. Президії Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» п.22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100 - 150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

У п.26 «Спосіб визначення маси» накладної №49631846 зазначені вагонні ваги (200 т). Зважування вантажу на станції призначення здійснювалось на 150 т тензометричних вагах.

Таким чином, способи визначення маси вантажу, застосовані перевізником та вантажовідправником, не є відмінними.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до п.3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, яка затверджена наказом №442 від 31.07.2012р. Міністерства інфраструктури України, результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою.

Водночас, п.3.5 вказаної Інструкції встановлено, що у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.

Оскільки Інструкцію затверджено наказом від 31.07.2012р., а ЗВВТ, на яких здійснювалось переважування вантажу на станції призначення Роти Донецької залізниці прийнято до експлуатації 22.10.2007р., що підтверджується копією технічного паспорту, за висновками суду, у цьому випадку результати зважування можуть бути зафіксовані за відсутності друкувального пристрою згідно з наведеними вище приписами Інструкції. Разом з цим, чинним законодавством не передбачено надання до протоколу зважування вагонів фотофіксації вагонів.

Окрім того, відповідач у відзиві посилається на те, що: складений залізницею комерційний акт, в якому зафіксовано показники нестачі не надсилався на його адресу.

Так, відповідно до п.8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін. Видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції. Вимоги про видачу актів від імені одержувача може пред`являти особа, яка має довіреність одержувача, оформлену згідно із законодавством. Вимоги про видачу актів можуть пред`являтися протягом шести місяців від дня видачі вантажу (п.14 Правил складання актів).

З наведених положень вбачається, що комерційний акт вручається одержувачу у триденний термін на його вимогу, яка може пред`являтись протягом шести місяців від дня видачі вантажу, при цьому законодавчо визначеного обов`язку видати чи направити комерційний акт саме відправнику ані зазначені правила ані норми чинного законодавства не містять, у зв`язку з чим вказані заперечення відповідача є безпідставними.

Згідно із ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, провізна плата за перевезення вантажу у вагонах: №60727013, №53588968, №62610381, №54780960 становила 8968 грн, внаслідок чого, з урахуванням приписів ст.118 Статуту залізниць України, розмір штрафу становить 179360 грн (8968 х 4 х 5).

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд зазначає, що в розглядуваному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає права, обов`язки і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в цьому випадку чітко визначена ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України. Окрім того, відповідний штраф стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Аналогічна за змістом правова позиція міститься у висновках Верховного Суду за результатом розгляду досліджуваного питання, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019р. по справі №914/2339/17.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення штрафу в сумі 179360 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2690,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ ВП 40150216) штраф у розмірі 179360 грн, а також судовий збір в сумі 2690,40 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на те, що на підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану, згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022р. Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи наказ №20 від 28.02.2022р. господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Донецької області» та запровадження роботи суду з 18.04.2022р. у віддаленому режимі на підставі розпорядження суду №9-р. від 15.04.2022р. «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», повний текст рішення складено 02.12.2022р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця