УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1623/20

провадження № 2/361/242/22

07.09.2022

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

07 вересня 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Петришин Н.М.,за участю секретаря Руминіна О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11.03.2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про спільну діяльність, згідно якого сторони домовились про організацію спільної діяльності шляхом об`єднання грошових коштів та зусиль в напрямку виробництва стабілізуючої добавки для щебенево-мастикового асфальтобетону. Згідно п. 4 Договору сторони домовились, що кожен учасник догвору вносить у спільну діяльність грошові кошти у розмірі 441750, 00 грн. та приймає трудову участь у виробничих справах та збуті виробленого товару. Відповідно до пункту 5.1 договору, грошові внески сторін, а також майно набуте сторонами внаслідок спільної діяльності, складає спільну власність. При цьому, сторони зафіксували, що станом на дату підписання договору вартість спільного майна становить 580879, 55 грн., яке належить їм рівними долями по 50 відсотків. 28.12.2017 року позивач отримав від відповідача лист про відмову від подальшої участі в договорі про спільну діяльність. Позивач вважає, що його права порушені, а саме: порушено право отримання прибутку одержаного за результатами спільної діяльності в період часу із 01.03.2016 року по 31.12.2016 року, а також повернення позивачу його вкладу, що був внесений у спільну діяльність у розмірі 441750, 00 грн., 290439, 00 грн. 50 відсотків вартості спільного майна, в якості грошової компенсації вартості частки позивача у спільному майні та виплати відповідачем грошової компенсації вартості частки позивача у спільному майні, та 580751, 73 грн. що становить 50% вартості прибутку, отриманого відповідачем у 2016 році від провадження діяльності на підставі договору про спільну діяльність, а тому звертається до суду із вказаним позовом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Після закриття підготовчого провадження у даній справі, судові засідання призначались на: 06.05.2021 року, 18.08.2021 року, 13.10.2021 року, 09.12.2021 року, 17.03.2022 року, 25.05.2022 року, 07.09.2022 року, проте в жодне судове засідання протягом півтора року ні відповідач, ні представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з`явилися, направляючи періодично клопотання про відкладення судового засідання, при цьому жодних заперечень щодо пред`явленого позову не висловили.

Отже, відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час повідомлений належним чином. Відзив не подав, про причини неявки до суду не повідомив.

У зв`язку із викладеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Обставини справи, що встановлені судом

01 березня 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про про спільну діяльність, згідно якого сторони домовились про організацію спільної діяльності шляхом об`єднання грошових коштів та зусиль в напрямку виробництва стабілізуючої добавки для щебенево-мастикового асфальтобетону.

Згідно п. 4 Договору сторони домовились, що кожен учасник договору вносить у спільну діяльність грошові кошти у розмірі 441750, 00 грн. та приймає трудову участь у виробничих справах та збуті виробленого товару.

Відповідно до пункту 5.1 договору, грошові внески сторін, а також майно набуте сторонами внаслідок спільної діяльності, складає спільну власність, сторони зафіксували, що станом на дату підписання договору вартість спільного майна становить 580879, 55 грн., яке належить їм рівними долями по 50 відсотків.

Ведення податкового і бугалтерського обліку, у відповідності з п.3.3 договору здійснювалось самостійно ОСОБА_2 .

Із пунку 9 договору видно, що сторони зафіксували припинення договору і лад дозволу спорів, відповідно якого сторони усвідомлюють, що їх спільна діяльність здійснюється в складних умовах нестабільного ринку, що підвищує ступінь ризику їх бізнесу. У зв`язку з цим, сторони залишають за собою право на дострокове розірвання цього договору у зв`язку із зміною економічної ситуації в країні, безперспективністю і недоцільністю здійснення спільної діяльності, а також у разі неможливості здійснення своєї діяльності на принципах самоокуповування та самофінансування. В даному випадку сторона-ініціатор зобов`язана повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 3 місяці.

Відповідно до листа від 28.12.2017 року № 07/17 ОСОБА_2 , останній відмовився від подальшої участі в договорі про спільну діяльність від 01.03.2016 року через три місяці з моменту отримання ОСОБА_1 цього листа. До вказаного листа відповідачем надано проєкт Акту визначення, розподілу і приймання-передачі готівкових коштів до Договору та проєкт Додаткової угоди №1 до договору, які датовані 30 грудня 2016 року.

28 грудня 2017 року ОСОБА_1 отримав вищевказаний лист.

29 грудня 2017 року позивачем направлено на адресу відповідача лист, відповідно якого ОСОБА_1 виклав свої заперечення щодо підписання вказаних проєктів документів та попросив ОСОБА_2 надати бухгалтерські, фінансові та інші звітно-розрахункові документи, які складались при веденні спільної діяльності та підтверджують розмір отриманого прибутку за результатами здійснення спільної діяльності за період з 01.03.2016 року по 31.12.2017 року, надати Акт визначення, розподілу і приймання-передачі готівкових коштів за договором з виправленими та коректними фінансовими показниками, які відповідають дійсності та підтверджуються бухгалтерською та іншою звітно-розрахунковою документацією.

ОСОБА_2 листом №02/18 від 31.01.2018 року частково задовольнив прохання ОСОБА_1 та надав реєстр бухгалтерських, банківських та інших документів за результатами фінансово-господарської діяльності відповідачем протягом 2016 року та підписаний ОСОБА_2 31.01.2018 року, проєкт Акту № 1 визначення, розподілу і приймання-передачі коштів до договору про спільну діяльність за результатами 2016 року.

28 лютого 2018 року ОСОБА_2 направив листа позивачу щодо розірвання договору, в якому повідомив, що датою припинення (розірвання) відносин сторін за вказаним договром є 05.04.2018 року, а пакет документів щодо результатів спільної діяльності у 2017 році буде висланий ОСОБА_1 лише після підписання останнім Акту № 1 визначення, розподілу і приймання-передачі коштів до договору про спільну діяльність за результатами 2016 року.

ТОВ Аудиторська фірма Промислова аудиторська Спілка 27.03.2018 року зроблений звіт наявності, складу, доходів та витрат ФОП ОСОБА_2 за 2016 рік, чистий прибуток якого склав: з врахуванням недоотриманого доходу у сумі 179750, 00 грн., та залишку готової продукції склав 1149296, 09 грн.

Відповідно до розрахунку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за 2016 рік мав загальний чистий прибуток у розмірі 1161503, 47 грн., який складається з:

-593000,00 грн. грошові кошти, що були зняті ФОП ОСОБА_2 впродовж 2016 року у готівковій формі з поточного банківського рахунку як чистий прибуток, що підтверджується копією банківської виписки за період з 01.03.2016 року по 31.12.2016 року;

-40003, 47 грн. залишок грошових коштів на поточному рахунку ФОП ОСОБА_2 станом на 31.12.2016 року, що підтверджується копією банківської виписки за період із 01.03.2016 року по 31.12.2016 року;

-179750, 00 грн. дебіторська заборгованість покупця продукції, виробленої ФОП ОСОБА_2 у межах договору, що підтверджується копією оборотно-сальдової відомості за березень 2016 року грудень 2016 року по рахунку 361;

-348750, 00 грн. вартість не реалізованої у 2016 році готової продукції, виробленої ФОП ОСОБА_2 у межах договору, що підтверджується копією сальдово-обортної відомості за березень 2016 року грудень 2016 року по рахунку 26.

Вищевказаний звіт позивачем направлено на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

13 квітня 2018 року ОСОБА_2 направлено ОСОБА_1 листа №04/18, відповідно якого відповідач повідомив останнього про відмову від подальшої участі і вихід з договору про спільну діяльність від 01.03.2016 року в односторонньогму порядку та підтвердив незмінність своєї позиції щодо вирішення фінансових питань, що були викладені в попередніх листах.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За правилом статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Укладений між сторонами договір є договором про спільну діяльність у вигляді простого товариства, оскільки сторони зобов`язалися спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної визначеної ними у договорі мети, при цьому спільна діяльність мала здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників.

Згідно із статтею 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до частини першої статті 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

За правилом статті 1139 ЦК України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Разом з тим, підставою виникнення суб`єктивного права на розподіл прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства, є не сам факт укладення одним із учасників такого договору, а виключно участь такого учасника у спільній діяльності, спільне ведення якої й призвело до отримання такого прибутку.

Так, за умовами Договору про спільну діяльність у розділі 4 визначено, що внесок сторони 1 ФОП ОСОБА_2 щодо трудової участі 100 % зайнятості по господарській діяльності та виробничих справах тощо (п.4.1.2.), а внесок сторони 2 ОСОБА_1 щодо трудової участі: 50-100 % зайнятості по збуту товару ( п.4.2.2).

У пункті 6.2. сторони погодили, що всі доходи, що можуть бути отримані за даним Договором, використовуються в першу чергу: на відшкодування матеріальних затрат, орендні платежі, комунальні послуги та виплати заробітної плати працівникам Сторони-1.

Відповідно до пункту 6.3. прибуток, що отримають сторони від спільної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначеним а статті 4 цього Договору (50/50).

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом передачі у готівковій формі відповідної частки (50%) прибутку Стороні-2 і утримання відповідної частки (50%) прибутку Стороною-1.

Факт передачі Стороною-1 готівкових коштів у якості прибутку Стороні-2 обов`язково фіксується підписанням Сторонами Акту приймання-передачі таких коштів. (п. 6.6)

Враховуючи наведені норми права та положення укладеного сторонами договору, суд встановив наявність підстав для висновку, що прибуток, який підлягає розподілу між учасниками договору простого товариства, має бути результатом саме та виключно спільної діяльності цих учасників договору, а не результатом дій окремої сторони договору. Враховуючи положення умов договору, за умовами якого позивач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання по збуту товару, то набуття ним права на отримання прибутку за договором є можливим лише у разі доведення ним виконання взятих на себе зобов`язань та ведення спільної діяльності.

Таким чином, підставою виникнення суб`єктивного права на розподіл прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства, є не сам факт укладення одним із учасників такого договору, а виключно участь такого учасника у спільній діяльності, спільне ведення якої й призвело до отримання такого прибутку.

З наданої до суду переписки між сторонами видно, що ФОП ОСОБА_2 направляв позивачу листа від 28.12.2017 про розірвання Договору про спільну діяльність, в тому числі, і з причин відсутності з боку ОСОБА_1 активної участі у виконанні своїх зобов`язань на Договором. (а.с. 12 т.1)

При розгляді даної справи позивачем не надано ніяких доказів на підтвердження його участі у спільній діяльності за Договором про спільну діяльність, однак із наданих Стороною-1 Стороні-2 бухгалтерських документів видно, що відповідачем обрахований чистий прибуток від спільної діяльності за 2016 рік у розмірі 268028, 95 гривень, який підлягає розподілу між сторонами, про що не заперечується відповідачем у його переписці з позивачем. (а.с. 165, 221 т.1).

З вищенаведених міркувань, суд не бере до уваги власні розрахунки позивача та розрахунки здійснені ТОВ «Аудиторська фірма «Промислова аудиторська спілка» щодо розміру чистого прибутку від спільної діяльності за 2016 рік.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення 50 % прибутку від провадження діяльності за 2016 рік на підставі Договору про спільну діяльність від 01.03.2016 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення із відповідача коштів у розмірі 134 014 (сто тридцять чотири тисячі чотирнадцять) гривень 48 копійок.

Щодо інших вимог позивача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1140 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі: 4) відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

У відповідності з ч. 1 статті 1142 ЦК України учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.

Частиною 2 статті 1141 ЦК України передбачено, що у разі припинення поговору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування часників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи направлену відповідачем на адресу позивача заяву від 28.12.2017 № 07/17 про розірвання Договору про спільну діяльність від 01.03.2016 та відмови відповідача від подальшої участі в цьому Договорі, яка була направлена позивачу, є достатні правові підстави вважати, що Договір про спільну діяльність від 01.03.2016 припинений. Сторони також визнають, що договір припинений з 05.04.2018 та не оспорюють факт припинення дії укладеного між ними Договору у зв`язку з відмовою відповідача від подальшої участі в ньому.

Із Договору про спільну діяльність видно, що кожен учасник договору вносить у спільну діяльність грошові кошти у розмірі 441750, 00 грн., тому позивач у зв`язку з припиненням договору має право на отримання вказаних коштів від відповідача. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 290 439, 00 грн., що становить 50 відсотків вартості спільного майна, в якості грошової компенсації вартості частки позивача у спільному майні.

Так, відповідно до пункту 5.1 договору, грошові внески сторін, а також майно набуте сторонами внаслідок спільної діяльності, складає спільну власність, сторони зафіксували, що станом на дату підписання договору вартість спільного майна становить 580879, 55 грн., яке належить їм рівними долями по 50 відсотків.

Разом з тим, з переписки сторін видно, що відповідачем заперечується вимога про відшкодування 290439, 00 грн., як 50 відсотків вартості спільного майна, оскільки вартість такого майна сформована за рахунок внесків учасників договору, про які зазначено в розділі 4 Договору.

При розгляді даної справи позивачем не надано жодних доказів щодо джерел формування спільного майна вартістю 580 879, 55 грн., не вказано, яке конкретно майно належить до спільного майна, про яке зазначено у п. 5.1 Договору.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 290 439, 00 грн., що становить 50 відсотків вартості спільного майна, в якості грошової компенсації вартості частки позивача у спільному майні, є недоведеними та безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення на користь позивача 441 750 гривень внесок згідно Договору про спільну діяльність від 01.03.2016 та 134 014 гривень 48 копійок 50 % прибутку від провадження спільної діяльності за 2016 рік на підставі Договору про спільну діяльність від 01.03.2016.

Щодо судових витрат

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10510, 00 грн., що підтверджується квитанцією № ПН44856С1 від 05 березня 2020 року.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.