ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 520/1285/2020
адміністративне провадження № К/9901/46168/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/1285/2020
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: Рада адвокатів Харківської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ОСОБА_2 , Національне агентство з питань запобігання корупції про скасування рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (колегія суддів: головуючий суддя Ральченко І.М., судді Катунов В.В., Бершов Г.Є.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи: Рада адвокатів Харківської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ОСОБА_2 , Національне агентство з питань запобігання корупції, у якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх незаконними, безпідставними та такими, що порушують його права. Позивач вважає, що вказані рішення є упередженими та не відповідають дійсності та об`єктивним обставинам справи, які мали місце. Позивач вважає, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні, а подана скарга, що стала однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення, є передчасною та необґрунтованою, яка фактично втручається в хід досудового слідства та суперечить йому. Також, позивач вважає, що під час проведення дисциплінарного засідання відповідачем допущено низку порушень, що призвело до прийняття безпідставного та необґрунтованого рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв правомірно, оскільки зібраними в матеріалах дисциплінарної справи доказами підтверджується факт конфіденційної співпраці позивача з правоохоронними органами, тобто використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
3.2. На обґрунтування підстави оскарження скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо правомірності притягнення адвоката-викривача за пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підпунктами 2, 3, 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто за порушення Правил адвокатської етики, Присяги адвоката, які у даному випадку є негативним заходом впливу у зв`язку з викриванням, без дослідження таких фактичних обставин та без врахування пункту 12 частини другої статті 533, частини 1, 3 статті 534, статті 538, пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції».
3.3. Крім того, підставами касаційного оскарження вказано пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: пункти 1, 3 частини другої статті 353 КАС України.
3.4. Відповідач та третя особа Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подали відзиви на касаційну скаргу, за змістом яких висловили свої доводи, якими заперечили проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору, та просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
3.5. Третя особа Рада адвокатів Харківської області подала пояснення на касаційну скаргу та висловила думку про обгрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 08.11.2019 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій він просив притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002290 від 21.11.2018, видане Радою адвокатів Харківської області) до дисциплінарної відповідальності за грубі порушення присяги адвоката, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, із наступним позбавленням його права на заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру адвокатів України (т. 1 а.с. 29-35).
5. В обгрунтування скарги зазначено, що за заявою адвоката ОСОБА_1 було порушено кримінальне провадження № 42019220000000593, відомості щодо якого внесені 06.09.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 268 КК України та знаходиться в провадженні СУ ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава. В межах вказаного кримінального провадження адвокат ОСОБА_1 провокував ОСОБА_2 на отримання хабара з метою подальшого викриття. Такі дії адвоката ОСОБА_1 , на думку скаржника, свідчать про використання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а для впливу на осіб з метою схиляння до отримання неправомірної вигоди для подальшого викриття та прикриття свідомої співпраці з правоохоронними органами.
6. 12.11.2019 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області на підставі ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» направлено звернення адвокату ОСОБА_1., в якому запропоновано йому надати пояснення щодо відомостей, викладених в скарзі (т. 1 а.с. 61-62).
7. У відповідь на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області позивачем надано письмові пояснення від 18.11.2019, в яких зазначено, що він на початку липня 2019 року зі своїм підзахисним ОСОБА_3 знаходились у приміщенні Індустріального ВП ГУНП в Харківській області для проведення слідчих дій, в цей час ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду. На вимогу клієнта з метою досягнення результату щодо недопущення вчинення злочину відносно підзахисного, адвокатом ОСОБА_1 були прийняті заходи, передбачені Конституцією України, КПК України, КК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в результаті яких ОСОБА_2 був затриманий. Також позивач в поясненнях повідомив, що його як адвоката/захисника/ не залучали до конфіденційного співробітництва. У зв`язку з наведеним просив закрити дисциплінарну справу (т. 1 а.с. 63-69).
8. 14.01.2020 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , яке було отримано позивачем 17.01.2020 (т. 1 а.с. 140-143).
9. 19.05.2020 за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи відповідачем прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з єдиного реєстру адвокатів України (т. 1 а.с. 218-225).
10. Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача від 14.01.2020, 19.05.2020, звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
13. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
16. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
17. Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
18. Відповідно до ст. 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
19. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
20. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
21. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
22. Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
23. Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано, зокрема таке дисциплінарне стягнення як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
24. В силу положень п. 4 ч. 2 ст. 32 Закону №5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
25. Колегія суддів зазначає, що накладенню дисциплінарного стягнення передує процедура дисциплінарного провадження, що може бути ініційована будь-якою особою, якій відомо про поведінку адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви (скарги).
26. За змістом статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
27. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
28. Згідно із ч. 2 ст. 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
29. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
30. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
31. Згідно з п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
32. Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
33. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов`язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.
34. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов`язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнта.
35. Згідно з частинами 2, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката.
37. Згідно зі ст. 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
38. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
39. Пунктом 8 ч. 1 ст. 23 Закону №5076-VI встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов`язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.
40. Відповідно до ч. 2 ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, зокрема адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
41. Згідно із ч. 1 ст. 246 Кримінального процесуального кодексу України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
42. Відповідно до ст. 10 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
VI. Позиція Верховного Суду
43. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
44. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
45. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
46. Предметом оскарження у цій справі є рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020; про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020.
47. Ці рішення оскаржуються позивачем, оскільки, на його думку, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують його права, оскільки з його боку відсутня співпраця з правоохоронними органами з посиланням на лист-відповідь прокуратури Харківської області на запит від 27.05.2020.
48. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
49. Стосовно рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020, то Верховний Суд зазначає про те, що висновок щодо оскарження такого рішення дисциплінарного органу вже викладався Верховним Судом у постанові від 30 січня 2020 року у справі №816/2198/16 і є релевантним при вирішенні цієї справи, а тому у спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій обгрунтовано відмовили у задоволенні цієї частини позовних вимог.
50. Щодо питання правильності застосування судами норм права при вирішенні питання щодо правомірності рішення відповідача про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020 Верховний Суд зазначає таке.
51. Відповідно до ч. 2 ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, зокрема адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
52. Згідно із ч. 1 ст. 246 Кримінального процесуального кодексу України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
53. У спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій установили, що, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області виходила з того, що адвокат ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці.
54. Відповідач в обгрунтування законності прийнятого рішення вказав, що факт конфіденційного співробітництва адвоката був повністю підтверджений постановою про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи, протоколом допиту свідка ( ОСОБА_1 ), протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 11.09.2019 ( т. 1 а.с. 149-165) .
55. Судами на підставі досліджених в ході судового розгляду доказів встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до СБУ та ДБР, діяв як адвокат, з метою викриття корупційного злочину погодився на облаштування його апаратурою, отримання ідентифікованих грошових купюр та зустріч з ОСОБА_2 .
56. Отримання ОСОБА_1 грошових купюр підтверджується протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 11.09.2019 (т. 1 а.с. 55-56).
57. З огляду на вказане Верховний Суд зауважує, що зі змісту вказаних норм кримінального процесуального закону, а також приписів Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що означені дії позивача, вчинення яких підтверджено відповідними належними та допустимими доказами, слід кваліфікувати як такі, що відповідно до ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України підпадають під визначення конфіденційне співробітництво.
58. Отже, позивач, як адвокат, фактично був залучений до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні.
59. Таким чином, з урахуванням вищенаведених доказів та встановлених судами обставин справи, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, приймаючи спірне рішення, дійшов обгрунтованого висновку про наявність факту конфіденційного співробітництва адвоката ОСОБА_1 з правоохоронними органами. При цьому обставини щодо облаштування його апаратурою, отримання ідентифікованих грошових купюр та зустріч з ОСОБА_2 позивачем не заперечувались.
60. Натомість позивач наполягав на тому, що у спірних правовідносинах він діяв як викривач і не брав участі у конфіденційному співробітництві.
61. З огляду на це Верховний Суд наголошує, що відповідно до встановлених фактичних обставин судами першої та апеляційної інстанції крізь призму вказаних норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, позивач, будучи викривачем, діяв як конфідент, оскільки у подальшому залучався до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
62. Конфіденційне співробітництво адвоката ОСОБА_1. вбачається з його участі як захисника ОСОБА_3., а тому відповідач дійшов обгрунтованого висновку, що таке співробітництво могло вплинути на розкриття адвокатської таємниці.
63. Водночас, у спірних правовідносинах не є ключовою обставина фактичного розголошення чи не розголошення адвокатської таємниці, оскільки обмеження у конфіденційному співробітництві адвоката з правоохоронними органами, як вбачається з положень статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пов`язане з забороною такого співробітництва за наявності обгрунтованих підстав вважати, що конфіденційна інформація може бути розголошена.
64. Крім цього, Верховний Суд бере до уваги, що 15.11.2019 Рада адвокатів України ухвалила рішення № 123, яким затвердила роз`яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування при наявній згоді клієнта.
65. Рада адвокатів України наголосила на законодавчо визначеному обов`язку правоохоронних органів здійснювати оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії у рамках діючого законодавства, зокрема зазначеним органам забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва.
66. Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.
67. Рада адвокатів України в зазначеному рішенні також роз`яснила, що у контексті приписів статті 23 Закону та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов`язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.
68. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.
69. Відповідно до п. 8 розділу V Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
70. Рішення Ради адвокатів України № 123 від 15.11.2019 не скасовано та є чинним.
71. Отже, Верховний Суд резюмує, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню ч. 1 ст. 246 та ч. 2 ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на приписи яких адвокат Ринчак В.І. в порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці.
72. Враховуючи наведене, Верховний Суд констатує, що при вирішенні цієї справи суди попередніх інстанцій правильно застосували норми права та дійшли обгрунтованого висновку про те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020 та про притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020 у розуміння частини 2 статті 2 КАС України є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення цього позову.
73. Отже, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм матеріального та процесуального права.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.
74. Отже, доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, частково знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду.
75. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з?ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
76. Крім цього, у контексті оцінки решти доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
77. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
78. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
79. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
80. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VIІ. Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко
