Cправа № 127/8829/22

Провадження № 2/127/1102/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменнюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Шмигори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Головного управління ДПС у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Перша Вінницька державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Маліновська Ю.М. звернулась до суду з позовом до першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Головного управління ДПС у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Перша Вінницька державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 липня 2007 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області було зареєстровано обтяження №35851352 на підставі Ухвали б/н, виданої Ленінським районним судом м. Вінниці про арешт нерухомого майна, належного позивачу ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 03 лютого 2022 року, виданої Державним нотаріальним архівом Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), 24 лютого 1998 року Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою, на підставі повідомлення Ленінського районного суду м. Вінниці №1- В-Л від 17 лютого 1998 року, було накладено заборону на ім`я ОСОБА_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 . Відмітки про зняття заборони по фонду Першої Вінницької нотаріальної контори не виявлено.

З метою з`ясування всіх обставин 16 лютого 2022 року до Вінницького міського суду Вінницької області було направлено адвокатський запит, на який було отримано відповідь, що відносно гр. ОСОБА_1 в період з 1995 року по 2007 рік було зареєстровано справу №7-27/1996 про притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та справу № 7-1081/1999 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 113 МК України, а також, цивільна справа №2-406-2000 про розірвання шлюбу.

Згідно постанови №7-27-1996 від 07 лютого 1996 року, виданої Ленінським районним народним судом м. Вінниці, гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 130 КУпАП та призначено штраф в розмірі 500000 карбованців.

Крім того, згідно довідки виданої 09 лютого 2022 Першим відділом державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкритих або завершених виконавчих проваджень відносно гр. ОСОБА_1 у відділі не має.

В зв`язку з тим, що державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області в рамках невідомої ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці без номеру та дати винесення, було зареєстровано обтяження, позивач змушений звернутися із позовом, оскільки є всі підстави для припинення обтяження та зняття арешту з майна, належного йому, зареєстрованого 12 липня 2007 року за №3585152.

Ухвалою суду від 04 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 26).

10 травня 2022 року представник позивача, усуваючи недоліки позовної заяви, подано позовну заяву в оновлений редакції (а.с. 29-31).

Ухвалою суду від 11 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 33).

Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 61).

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Вінницькій області Шевчук В.Г. в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що станом на 01 червня 2022 року по інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 податковий борг відсутній. (а.с. 47).

Представник 3-ї особи Виконавчого комітету Вінницької міської ради, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішення справи покладається на розсуд суду. (а.с. 71).

Представник 3-ї особи Перша Вінницька державна нотаріальна контора, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішення справи покладається на розсуд суду. (а.с. 44).

Представник відповідач першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 13/25 часток квартири АДРЕСА_2 (а.с. 11-13).

З вказаної вище Інформаційної довідки вбачається, що 12 липня 2007 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області було зареєстровано обтяження № 35851352 на підставі Ухвали б/н, виданої Ленінським районним судом м. Вінниці про арешт нерухомого майна, належного позивачу ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки за вих. № 267/01-14 від 03 лютого 2022 року, виданої Державним нотаріальним архівом Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), 24 лютого 1998 року Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою, на підставі повідомлення Ленінського районного суду м. Вінниці №1- В-Л від 17 лютого 1998 року, було накладено заборону на ім`я ОСОБА_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 . Відмітки про зняття заборони по фонду Першої Вінницької нотаріальної контори не виявлено (а.с. 14, 15).

Згідно з відповіддю від 23 лютого 2022 року № 05-06/17/2022 Вінницького міського суду Вінницької області на адвокатський запит представника позивача адвоката Маліновської Ю.М., відносно гр. ОСОБА_1 в період з 1995 року по 2007 рік було зареєстровано справу № 7-27/1996 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та справу №7-1081/1999 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 113 МК України, а також, цивільна справа №2-406-2000 про розірвання шлюбу (а.с. 16).

На підставі постанови № 7-27/1996 від 07 лютого 1996 року, постановленої Ленінським районним народним судом м. Вінниці, гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та призначено штраф в розмірі 500000 карбованців (а.с. 18).

Згідно довідки №18308/17.26-28/2 виданої 09 лютого 2022 року Першим відділом державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкритих або завершених виконавчих проваджень відносно гр. ОСОБА_1 у відділі не має (а.с. 21).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Стаття 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Частиною четвертою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, частиною п`ятою цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами представника позивача, що накладення арешту на належне майно позивача ОСОБА_1 порушує його права як власника, оскільки державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області в рамках невідомої ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці без номеру та дати винесення, було зареєстровано обтяження, арешт на нерухоме майно, належного йому, зареєстрованого 12 липня 2007 року за №3585152, тому є підстави для задоволення позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що судом з`ясовано, що власниками вказаного нерухомого майна є позивач, він має всі підстави для усунення перешкод в реалізації свого права вільного володіння та користування своїм нерухомим майном, шляхом зняття арешту з майна.

Позивач не може реалізувати свої права та інтереси щодо арештованого майна, у зв`язку з тим, що був накладений арешт.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Частиною 1ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК України є обов`язковою для суду.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити свої порушені права не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту права шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4-13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Головного управління ДПС у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Перша Вінницька державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна, задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження номер запису про обтяження 35851352, зареєстрований на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області в рамках ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці без номеру та дати винесення, належного ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Перший відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження: вул. Соборна,15-а, м. Вінниця.

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи 44069150;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Вінницької міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи 03084813;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Вінницька державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК