Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4139/22

Номер провадження2/711/1979/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Демчика Р.В

за участю секретаря Кофановій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУНП в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що він, ОСОБА_1 , старший сержант поліції, проходив службу на посаді поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Городищенського відділення поліції смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області у період з 07.11.2015 року по 13.12.2019 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 0403.2022 року у справі № 580/4/22 визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 13.12.2019 року та індексації грошового забезпечення за період за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року; зобов`язано ГУНП в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 13.12.2019 року та індексацію грошового забезпечення за період за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2022 року у справі апеляційну скаргу ГУНП в черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 року без змін.

Незаконною виплатою заробітної плати на протязі 89 місяців йому було завдано моральної шкоди в розмірі 578500 грн.

У зв`язку із вчиненням відповідачем протиправних дій, невиконання ним умов трудових договорів, та безпідставного систематичного порушення його прав, йому завдано моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідно до ст.ст. 23, 216 ЦК України та яка полягає у наступному: у спричиненому йому тяжкого психологічного шоці у момент, коли він дізнався про своє звільнення. Даний психологічний шок можна порівняти зі втратою значної суми грошових коштів. За декілька секунд він згадав майже всі свої зусилля, які він прикладав для здійснення та сумлінного виконання своїх обов`язків; в переживаннях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій та тверджень відповідача, що передували невиконання ним своїх зобов`язань; у нехтуванні відповідачем його законних прав на відпустку, заробітну плату за договором; у незаконності дій відповідача щодо невиконання умов договору стосовно оплати його праці, починаючи із грудня 2016 р. по дату його звільнення; у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призводе до вчинення ним протиправних дій які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення його власних потреб.

Всі ці обставини значно підсилюють його психологічне розчарування можливості відновлення своїх прав, через такі дії відповідача. З моменту виникнення такого протиправного ставлення відповідача до нього, він перебуває в сумнівах щодо добровільного відновлення порушених відповідачем його законних прав.

За кожен місяць порушення права на вчасну виплату заробітної плати він оцінює в розмірі мінімальної заробітної плати, на момент звернення до суду у січні місяці 2022 року для працездатних осіб 6500 грн. Порушення його трудових прав розпочалося з березня 2016 року. Станом на день звернення до суду із вказаним позовом минуло 89 місяців (6500 грн.х89 місяців = 578500 грн.).

На підставі наведеного просить суд стягнути з ГУНП в Черкаській області на його користь моральну шкоду в сумі 578500 грн.

29.08.2022 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

12.09.2022 року представником ГУНП в Черкаській області Коваленко А.П. подано до суду відзив по справі. Відзив обґрунтований тим, що позивач стверджує про завдання йому моральної шкоди в сумі 578500 грн. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року на адресу ГУНП в Черкаській області надійшла 04.08.2022 року, а позов ОСОБА_1 подано 25.08.2022 року, тобто посилання позивача на той факт, що йому нібито завдано моральної шкоди невиконанням судового рішення є перекрученим та не відповідає дійсним обставинам, а даний позов подано з метою безпідставного стягнення коштів.

По - перше, позивач невірно визначив Головне управління Національної поліції в Черкаській області відповідачем.

Вимоги про стягнення коштів Державного бюджету України пред`являються до Державної казначейської служби України, яка не є відповідачем то справі.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з частиною другою статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 2001 року № 2-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою, структура бюджетної класифікації України у функціональній структурі видатків України не передбачає видатків (коштів) на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів та правоохоронних органів, за рахунок видатків на їх гримання. Конституція України гарантує громадянам у таких випадках право на відшкодування шкоди за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання цих органів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 242/4741/16-ц вказано, що «з урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав, держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, звичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган».

Отже, стягнення моральної шкоди відповідно до статті 1174 ЦК України здійснюється з державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Зважаючи на вищевикладене, ГУ НП в Черкаській області не уособлює собою державу Україна, а рахунки відкриті виключно для забезпечення діяльності ГУНП в Черкаській області не уособлюють собою Державний бюджет України.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння моральних страждань, характеру немайнових втрат, зокрема тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, погіршення стану здоров`я.

Крім цього, позивач не зазначає якими конкретно діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, так як наявність рішення про зобов`язання нарахувати та виплатити кошти не є єдиною й безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки доведенню підлягають не лише факт порушення, але і факт завдання такими діями чи бездіяльності моральної шкоди. ОСОБА_1 належних та допустимих доказів спричинення йому моральної шкоди, протиправності дій чи бездіяльності відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між ними не надано. Таким чином позивач не довів, що внаслідок бездіяльності ГУНП в Черкаській області, йому було завдано моральної шкоди.

У зв`язку з цим просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 0403.2022 року у справі № 580/4/22 визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 13.12.2019 року та індексації грошового забезпечення за період за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року; зобов`язано ГУНП в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 13.12.2019 року та індексацію грошового забезпечення за період за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2022 року у справі апеляційну скаргу ГУНП в черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 року без змін.

З вказаного рішення вбачається, що «позивач проходивслужбу напосаді поліцейськогоз логістики,обліку тазбереження речовихдоказів іозброєння ГородищенкськогоВП Смілянськоговідділу поліціїГУНП вЧеркаській областів періодз 07.11.2015року по31.12.2019року.Вирішуючи спірпо суті,суд враховує,що що відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визнана Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 передбачений обов`язок виплачувати доплату за службу нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Водночас,критерії виплатигрошового забезпеченняполіцейським Національноїполіції такурсантам вищихнавчальних закладівМВС ізспецифічними умоваминавчання,які здійснюютьпідготовку поліцейських визначені Порядком та умовами виплати грошового забезпеченім поліцейських Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260 (далі по текст Порядок №260).

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додати види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошові забезпечення.

Поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинно робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до і Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що відповідач всупереч вимогам Постанови №988 та Порядку №260 не виплатив позивачу доплату за службу в нічний час з 07.11.2015 по 31.12.201».

Вказані правовідносини мають наступне правове врегулювання.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з частиною другою статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою, структура бюджетної класифікації України у функціональній структурі видатків України не передбачає видатків (коштів) на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів та правоохоронних органів, за рахунок видатків на їх утримання. Конституція України гарантує громадянам у таких випадках право на відшкодування шкоди за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання цих органів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 242/4741/16-ц вказано, що «з урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган».

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю ГУ НП у Черкаській області, заявив вимоги саме до ГУ НП в Черкаській області та просив стягнути моральну шкоду з ГУ НП в Черкаській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; (п.п. 2 і 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення позивачки до суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Суд приходить до висновку, що позовна вимога про відшкодування шкоди, на підставі ст. 1174 ЦК України, не може бути звернена до Національної поліції в Черкаській області як самостійного органу державної влади, оскільки, відповідачем у такій категорії справ є саме держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції. Позивачем ОСОБА_1 не було заявлено позовних вимог про стягнення шкоди з держави в особі конкретного її органу.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39).

В судовому засіданні встановлено, що заявлені позовні ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, як до не неналежного відповідача у справі.

Позовні вимоги про стягнення шкоди з держави позивач не заявляв, тому стягнення з державного бюджету України на користь позивача понесеної моральної шкоди буде порушенням вимог процесуального законодавства, зокрема ст. 13 ЦПК України.

Позивачем не заявлялося клопотання щодо залучення належного відповідача у справі у порядку, передбаченому діючими нормами ЦПК.

А тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід залишити без задоволення у зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідними позовними вимогами до належного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 77-84, 141, 259, 263- 265, 268, 270 ЦПК України, ст. 16, 23, 1167, 1173, 1174 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 18.11.2022 року.

Головуючий: Р. В. Демчик