ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2022 року Справа № 360/844/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної екологічної інспекції у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної екологічної інспекції у Луганській області, в якому позивач просить визнати письмовий припис Державної екологічної інспекції у Луганській області від 30.12.2021 № 1 в частині покладення обов`язку щодо отримання дозволу і ліцензії на поводження з небезпечними відходами у строки визначені в ньому протиправним і скасувати його повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.12.2021 Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - ПрАТ «ЛИНІК») було отримано акт за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ «ЛИНІК» від 30.12.2021 № 1.

Позивач подавав письмові заперечення та просив переглянути висновки, викладені Державною екологічною інспекцією у Луганській області в цьому акті. Зокрема, ПрАТ «ЛИНІК» заперечувало проти необхідності мати в наявності ліцензію на поводження з небезпечними відходами для такої технологічної споруди, як накопичувач осаду 2 та 3 секцій виробництва № 5.

Крім того, позивач в запереченнях до акту перевірки відзначав, що не мав змоги отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами через те, що порядок надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами протягом тривалого часу не затверджено, вказана послуга Центром надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку не надається (адміністративна картка послуги відсутня).

Але заперечення відповідачем до уваги не було взято і в подальшому відповідач виніс припис від 30.12.2021.

Позивач вказує, що перевірку було призначено передчасно і безпідставно, до встановлення самого факту забруднення і за анонімним зверненням.

Щодо отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами зазначає, що такий отримати неможливо, у зв`язку з відсутністю порядку їх надання.

Щодо отримання ліцензії вказує, що підприємство не визнає продукт, розміщений в II та III секціях накопичувача осаду, відходом. Накопичувач осаду II та III секції є складовою частиною споруд очистки промислових стічних вод.

Крім того, в ході перевірки не проводився лабораторний аналіз речовини, яка розміщена в накопичувачах осаду і тієї, що розміщена у відстійнику-виморожувачу (секція 1), а тому на думку позивача, висновок перевіряючих про належність її до відходів взагалі, і до небезпечних, зокрема, є припущенням перевіряючих і необгрунтований матеріалами перевірки.

Наднормативне утримання відходів небезпечного класу не свідчить про безліцензійне поводження з небезпечними відходами за умови, якщо підприємство не бажає здійснення такої діяльності, а розраховує на видалення таких відходів виключно спеціалізованою організацією.

Також, на думку позивача, перевіряючими не враховано строки, які необхідні для виконання процедур по укладенню відповідних договорів.

Відтак, позивач вважає припис протиправним і таким, що підлягає скасуванню в частині.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 21.02.2022 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив таке.

Посилання позивача на відсутність підстав для здійснення перевірки з причинно- наслідкового зв`язку встановлення факту забруднення через дії ПрАТ «ЛИНІК» є помилковим, оскільки відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави є підставою для здійснення позапланової перевірки.

Зазначене звернення не є анонімним, воно має усі необхідні реквізити заяви, копія якого з закритими персональними даними заявника надана позивачу.

Також відповідач зазначив, діяльність ПрАТ «ЛИНІК» в сфері поводження з відходами здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме відсутній дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів (Пзув) перевищує 1000.

Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Суб`єкт господарювання відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» від 16.05.2014 № 523-р, може звернутись через центр надання адміністративних послуг до дозвільного органу (місцевої держадміністрації) із заявою щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, й у разі невидачі такого дозволу здійснювати господарську діяльність за принципом мовчазної згоди.

Тобто, позивач повинен був своєчасно звернутися для отримання дозволу з відповідною заявою до центру надання адміністративних послуг, а у разі невидачі такого дозволу з боку центру надання адміністративних послуг, здійснювати господарську діяльність за принципом мовчазної згоди.

Проте, позивач звернувся з відповідною заявою щодо отримання дозволу до центру надання адміністративних послуг Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації лише 20.01.2022, тобто після виявлення Інспекцією зазначеного порушення вимог природоохоронного законодавства.

ПрАТ «ЛИНІК» розпочало провадження планованої господарської діяльності з використанням відстійника-виморожувача (І секція) цеху № 25, виробництва № 5 для зберігання небезпечних відходів (відходи виробничо-технологічні виробництва продукції нафтоперероблення) за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ-17, без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме при відсутності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Крім того, під час огляду території встановлено, що у шламовідстійниках № 2 та № 3 цеху № 5 зберігається велика кількість рідини чорного кольору із специфічним запахом нафтопродуктів, можливо відходів відпрацьованих нафтопродуктів, непридатних для використання за призначенням.

Ураховуючи наведене вище, ПрАТ «ЛИНІК» при здійсненні операції у сфері поводження з небезпечними відходами, не забезпечено отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходам, що є порушенням абзацу 6 частини 3 статті 34 Закону України «Про відходи».

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.02.2022.

Ухвалою суду від 17.06.2022 через збройну агресію російської федерації проти України, судове засідання відкладено до відновлення можливості його проведення.

Ухвалою суду від 25.07.2022 повідомлено сторони про можливість розгляду судом адміністративної справи в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи надати суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою суду від 26.08.2022, у зв`язку з відновленням у суду можливості проведення судового засідання, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.09.2022.

09.09.2022 сторони в судове засідання не прибули. Представником позивача до суду подано заяву про проведення судового засідання без участі позивача.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2022 відкладено судове засідання по справі до 18.10.2022.

18.10.2022 позивач та відповідач в судове засідання не прибули. Представником позивача до суду подано заяву про проведення судового засідання без участі позивача.

Ухвалою суду від 18.10.2022, розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі, з метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, витребувано у Головного управління статистики у Луганській області копію статистичної звітності «Утворення та поводження з відходами за 2020 рік» № 1-відходи (річна).

Разом з тим, запропоновано позивачу надати копію такої звітності та копію паспорта місця видалення відходів від 12.02.2019 № 11.17/7.

На виконання вимог ухвали суду Головним управлінням статистики у Луганській області надано засвідчену копію вказаної статистичної звітності ПрАТ «ЛИНІК».

Протокольною ухвалою суду від 18.10.2022 судове засідання по справі відкладено до 29.11.2022.

29.11.2022 сторони в судове засідання не прибули. Представником позивача до суду подано заяву про проведення судового засідання без участі позивача та зазначено, що останній підтримує позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, місцезнаходження зареєстроване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, офіс 1А, основні види діяльності за КВЕД-2010: 19.20 Виробництво продуктів нафто перероблення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.11 Діяльність у сфері архітектури.

У період з 20.12.2021 по 30.12.2021 Державною екологічною інспекцією у Луганській області, відповідно до направлення від 17.12.2021 № 2/2-18-875, яке видано на підставі погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), наказу Державної екологічної інспекції у Луганській області від 16.12.2021 № 2/1-25-585, проведено перевірку дотримання Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Вказаний позаплановий захід державного нагляду (контролю) було проведено на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 28.11.2021 (вх. № Я-2652/21 від 30.11.2021).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, було складено акт № 1 від 30.12.2021.

Згідно з вказаним актом за результатами проведення державного нагляду (контролю) встановлено:

- порушення пункту «с» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» - діяльність ПрАТ «ЛИНІК» в сфері поводження з відходами здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме відсутній дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів (Пзув) перевищує 1000;

- порушення пунктів «є», «н» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» - ПрАТ «ЛИНІК» не вживає заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів - відповідно до статистичної звітності № 1-відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами за 2020 рік» допускає зберігання (накопичення) утворених ним небезпечних відходів, наявність небезпечних відходів на кінець року склала: 1) шлам, що утворюється під час роботи установок, механізмів та внаслідок ремонтних робіт - 2322,674 тонн; 2) інші небезпечні відходи визначені класифікатором 234,360 тонн; 3) відходи масла, не позначені іншим способом - 9,581. Крім того, ПрАТ «ЛИНІК» при здійсненні операції у сфері поводження з небезпечними відходами, не забезпечено отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходам, що є порушенням абзацу 6 частини третьої статті 34 Закону України «Про відходи».

Позивачем було подано заперечення на вищевказаний акт перевірки, в обґрунтування яких зазначено, що підприємство не визнає продукт, розміщений в II та IІІ секціях накопичувача осаду, віходом. Продукт (нафтошлам), розміщений в накопичувачах осаду, є сировиною для декантерної установки (проект фірми «Flottweg»), яка призначена для фазового розділення та очистки суміші нафтопродуктів некондиційних обводнених (нафтошламу) від домішок та води, що підтверджується рішенням Луганського окружного адмінсуду № 812/1116/18 від 17.05.2018, що набрало законної сили і є обов`язковим для виконання. Також у запереченнях зазначено, що з 2014 року порядок отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами скасовано, перелік документів, необхідних для отримання дозволу не визначено.

На підставі акту перевірки Державною екологічною інспекцією у Луганській області складено припис від 30.12.2021 № 1, яким ПрАТ «ЛИНІК» зобов`язано:

- в десятиденний термін розробити план організаційно-технічних заходів щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. Копію наказу з визначенням посадових осіб, відповідальних за виконання кожного пункту припису, надати на адресу Державної екологічної інспекції у Луганській області;

- до 01.02.2022 забезпечити отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000;

- до 01.02.2022 здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів;

- до 01.02.2022 забезпечити отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб`єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами).

Позивач, не погоджуючись з вказаним приписом в частині щодо отримання дозволу і ліцензії на поводження з небезпечними відходами, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Разом з тим, представник позивача в позові невірно вказує найменування відповідача, зокрема, Державна екологічна інспекція в Луганській області, замість правильної - Державна екологічна інспекція у Луганській області, при цьому вказуючи вірний ідентифікаційний код відповідача 37991372.

Зважаючи на викладене, відповідачем по справі слід вважати Державну екологічну інспекцію у Луганській області (ідентифікаційний код 37991372).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII).

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону України № 1264-XII).

Відповідно до статті 35 Закону України № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Пунктом «а» частини 1 статті 20-2 Закону України № 1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 3 Положення № 375 основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Пунктом 7 Положення № 375 визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 розділу І «Загальні положення» Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 (далі Положення № 230), Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Пунктом 3 вказаного розділу Положення № 230 визначено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до абзаців 2 та 3 статті 1 Закону № 877-V у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Судом встановлено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ «ЛИНІК» законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів проведено на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому середовищу, за відповідним погодженням Державної екологічної інспекції України, тобто з дотриманням наведених вимог законодавства.

Щодо посилань позивача на те, що відповідне звернення фізичної особи було анонімним, суд вважає їх помилковими, оскільки заява ОСОБА_1 від 28.11.2021 (вх. № Я-2652/21 від 30.11.2021) про порушення, має усі необхідні відомості про особу, що звернулась з цією заявою.

Посилання позивача щодо передчасності проведення перевірки до встановлення самого факту забруднення суд вважає необґрунтованими, оскільки таких вимог щодо встановлення факту забруднення перед проведенням перевірки за відповідним зверненням фізичної особи, законодавством не визначено.

Також щодо посилань позивача на те, що перевірка проведена не з питання, порушеного у скарзі анонімної особи, а з питань дозвільної і ліцензійної діяльності, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією у Луганській області, проведено перевірку дотримання Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Предметом вказаної перевірки було, зокрема, дотримання позивачем вимог законодавства у сфері поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, що відповідає змісту звернення ОСОБА_1 , в якому останній скаржився на те, що у його колодязі він виявив речовину зовні схожу на нафтопродукти, а тому просив відповідача вжити заходи щодо ліквідації та утилізації небезпечних відходів.

Суд зазначає, що правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначає Закон України «Про відходи».

Абзацом 5 статті 1 вказаного Закону визначено, що поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

При цьому, статтею 17 Закону України «Про відходи» встановлено обов`язок суб`єктів господарювання мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів та дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000.

Тобто, право суб`єктів господарської діяльності на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, а також у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000, кореспондується з обов`язком, встановленим статтею 17 Закону України «Про відходи», мати відповідні дозвіл та ліцензії на здійснення вказаних операцій.

Тому питання щодо наявності у суб`єкта господарювання вказаних ліцензій та дозволу пов`язане з предметом перевірки, що стосується дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері поводження з відходами.

Разом з тим, щодо вимог оспорюваного припису в частині зобов`язання ПрАТ «ЛИНІК» отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту «с» частини 1 статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється: провадити будь-яку господарську діяльність, пов`язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону.

Діяльність ПрАТ «ЛИНІК» призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі.

Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (далі - Дозвіл) є документом дозвільного характеру, згідно з Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI.

Разом з тим, відповідно до Закону України від 09 квітня 2014 року № 1193-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (далі - Закон № 1193-VII) було скорочено кількість документів дозвільного характеру та запроваджено єдиний дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 09.04.2014 №1193-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Пунктом «д» статті 18 Закону України «Про відходи» передбачено, що до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з відходами віднесено затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами повинно виконуватися згідно з вимогами відповідних Порядків після затвердження їх Кабінетом Міністрів України.

Проте, як станом на момент проведення відповідачем позапланової перевірки позивача, так і станом на час розгляду цієї справи, Кабінетом Міністрів України не затверджено відповідний порядок щодо надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

При відсутності нормативного закріплення порядку видачі вказаного дозволу, у позивача відсутній обов`язок на отримання дозволу на операції у сфері поводження з відходами.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 811/3234/15, від 18.03.2021 у справі № 815/1488/17.

Крім того, Державна регуляторна служба України інформаційним листом від 09.08.2018 № 8029/0/20-18 зробила висновок, що «зважаючи на відсутність затвердження порядку отримання необхідних дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, суб`єкти господарювання можуть діяти за принципом мовчазної згоди».

Суд зазначає, що принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Судом встановлено, що 20.01.2022 позивач звернувся до Управління адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з заявою щодо видачі дозволу у сфері поводження з відходами.

Листом Управління адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 26.01.2022 № 166-ЦНАП повідомлено, що заява щодо отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (вх. № 305 від 20.01.2022) залишається без розгляду, у зв`язку з відсутністю вказаної послуги в переліку адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП.

Також 28.01.2022 позивачем було направлено до Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації заяву, в якій позивач просив надати дозвіл на операції у сфері поводження з відходами.

Отже, ПрАТ «ЛИНІК» набуло право на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо його діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000, за принципом мовчазної згоди.

Посилання відповідача на те, що вказані звернення позивача відбулись вже після проведення перевірки та винесення оспорюваного припису, не спростовують протиправності цього припису у вищевказаній частині, з огляду на таке.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною 9 статті 4 вказаного Закону визначено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Отже, наведені правові норми свідчать про те, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

Така спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абзацу 4 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 815/546/17.

Крім того, з наведеного можна дійти висновку, що до припису не можуть включатися вимоги, які не можуть бути усунуті з об`єктивних, незалежних від суб`єкта господарювання причин.

Суд зазначає, що пунктом 2 оспорюваного припису від 30.12.2021 № 1 Державною екологічною інспекцією у Луганській області покладено на ПрАТ «ЛИНІК» обов`язок отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами у строк до 01.02.2022.

Отже відповідач, не зважаючи на відсутність нормативно-правового акта, який визначає порядок надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, поклав на позивача завідомо нездійснений обов`язок щодо отримання такого дозволу та встановив строк, у який вказаний обов`язок виконати неможливо.

Таким чином, оспорюваний припис відповідача від 30.12.2021 № 1 в частині отримання позивачем дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами у строк до 01.02.2022, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 4 оспорюваного припису стосовно отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про відходи» небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Згідно з пунктом «н» частини 1 статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 34 Закону України «Про відходи» суб`єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об`єкт поводження з небезпечними відходами, зобов`язаний: мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб`єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 446 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (далі Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 1 Ліцензійних умов ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (далі - ліцензія), а також визначають вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних вимог, обов`язкових для виконання під час провадження зазначеної діяльності.

Абзацом 3 частини 3 пункту 3 Ліцензійних умов визначено, що у цих Ліцензійних умовах терміни вживаються в такому значенні, зокрема, поводження з небезпечними відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення, сортування), утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до пункту 4 Ліцензійних умов дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які у повному обсязі або частково провадять чи мають намір провадити господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120 затверджено Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням; Жовтий перелік відходів; Зелений перелік відходів (далі Положення № 1120).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Положення № 1120 небезпечні відходи - відходи, включені до розділу А Жовтого переліку відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і мають одну чи більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, що затверджується Міндовкіллям, та до Зеленого переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у разі, коли вони містять матеріали, наведені у додатку 2 до цього Положення, в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості, наведені у зазначеному вище переліку небезпечних властивостей.

Згідно з пунктом 28 розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого Постановою № 1120, шламові відходи, за винятком анодних шламів, із систем електролітичного очищення та виділення міді, відносяться до небезпечних відходів.

Відповідно до пункту 42 розділу А Жовтого переліку відходів відпрацьовані нафтопродукти, непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші) відносяться до небезпечних відходів.

Згідно акту від 30.12.2021 № 1, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, ПрАТ «ЛИНІК» не вживає заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів - відповідно до статистичної звітності № 1- відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами за 2020 рік» допускає зберігання (накопичення) небезпечних відходів утворених ним небезпечних відходів, наявність небезпечних відходів на кінець року склала: 1) шлам, що утворюється під час роботи установок, механізмів та внаслідок ремонтних робіт 2322,674 тонн; 2) інші небезпечні відходи визначені класифікатором 234,360 тонн; 3) відходи масла, не позначені іншим способом - 9,581 тонн. Згідно інформації, зазначеної в статистичній звітності № 1- відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами за 2020 рік» встановлено, що на території ПрАТ «ЛИНІК» зберігаються вищезазначені небезпечні відходи.

Також у вказаному акті зазначено, що ПрАТ «ЛИНІК» розпочало провадження планової господарської діяльності з використанням відстійника-виморожувача (І секція) цеху № 25, виробництва № 5 для зберігання небезпечних відходів за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ-17, без отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Крім того, під час огляду території встановлено, що у шламовідстійниках № 2 та № 3 цеху № 5 зберігається велика кількість рідини чорного кольору із специфічним запахом нафтопродуктів, можливо відходів відпрацьованих нафтопродуктів, непридатних для використання за призначенням.

Суд зазначає, що відсутність у позивача ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами не є спірним питанням. При цьому, позивач заперечує проти необхідності мати вказану ліцензію, зокрема вказуючи, що він не визнає продукт, розміщений в II та III секціях накопичувача осаду, відходом, що підтверджується рішенням Луганського окружного адміністративного суду № 812/1116/18 від 17.05.2018, яке набрало законної сили та, що в ході перевірки не проводився лабораторний аналіз речовини, яка розміщена в накопичувачах осаду і тієї, що розміщена у відстійнику-виморожувачі (секція 1).

Щодо вказаних посилань суд зазначає таке.

Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі № 812/1116/18 дійсно встановлено, що продукт (нафтошлам), розміщений в ІІ та ІІІ секціях накопичувача осаду, є сировиною для декантерної установки (проект фірми «Flottweg»), яка призначена для фазового розділення та очистки суміші нафтопродуктів некондиційних обводнених (нафтошламу) від домішок та води. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що правових підстав стверджувати, що вказана речовина відноситься до виду відходів, немає.

Разом з тим як вже зазначалось судом вище, окрім вказаної речовини, що зберігається у секціях ІІ та ІІІ вищевказаного накопичувача осаду, а також, що розміщена у відстійнику-виморожувачі (секція 1), перевіркою було також встановлено, що згідно інформації, зазначеної в статистичній звітності № 1 - відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами за 2020 рік» на території ПрАТ «ЛИНІК» зберігаються небезпечні відходи, а саме шлам, що утворюється під час роботи установок, механізмів та внаслідок ремонтних робіт 2322,674 тонн, інші небезпечні відходи визначені класифікатором 234,360 тонн, відходи масла, не позначені іншим способом - 9,581 тонн.

Суд зазначає, що вказану звітність подають безпосередньо суб`єкти господарювання, діяльність яких призводить до утворення відходів, які несуть відповідальність за достовірність наданої інформації, що визначено статтею 48 Закону України «Про управління відходами».

Крім того, позивачем у позові не спростовано вказаного факту зберігання на його території вищезазначених небезпечних відходів, що зазначені в статистичній звітності № 1, за відсутності відповідної ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, як і не доведено факту відсутності необхідності отримати відповідну ліцензію на поводження з вказаними відходами.

Суд зазначає, що зберігання хоча б одного виду небезпечних відходів, що визначені Жовтим переліком Постанови № 1120 покладає на підприємство обов`язок щодо отримання відповідної ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Крім того, доказів передачі вказаних небезпечних відходів суб`єкту господарювання, який має ліцензію на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами, як це визначено пунктом першим частини другої статті 44 Закону України «Про управління відходами», позивачем також не надано.

Отже, вимоги пункту 4 оспорюваного припису щодо отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами є законними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги в частині його скасування задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 42 від 28.01.2022.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1240,50 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 94, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, 371, офіс 1-А) до Державної екологічної інспекції у Луганській області (ідентифікаційний код 37991372, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 93) про визнання протиправним та скасування припису в частині задовольнити частково.

Скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції у Луганській області щодо усунення вимог природоохоронного законодавства від 30.12.2021 № 1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок