КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року №320/8654/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (далі третя особа), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ: 43778455) протиправною;

- зобов`язати Білогородську сільську територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ: 43778455) вчинити дії шляхом винесення постанови про визнання депутатом наступного у виборчому списку Політичної партії "Український демократичний альянс за реформи" ("УДАР").

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з моменту призначення ОСОБА_2 заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Білогородської сільської ради останній автоматично мав бути включений до виконавчого комітету Білогородської сільської ради з одночасним припиненням повноважень депутата Білогородської сільської ради, а Білогородська сільська територіальна виборча комісія зобов`язана була прийняти постанову про визнання депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від цієї організації партії.

Позивач стверджує, що оскільки Білогородська сільська територіальна виборча комісія не здійснила вказаного вище, чим порушила не лише законодавство України, а й безпосередньо його права як кандидата у депутати Білогородської сільської ради у виборчому списку Політичної партії «Український демократичний альянс за реформи» («УДАР»).

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду про продовження строків на подання відзиву чи інших заяв по суті справи не надавав.

Третя особа надала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , однак відповідно ст. 165 КАС України, третя особа може подати пояснення щодо позову або відзиву. Тому, суд проаналізувавши текст поданого третьою особою відзиву на позовну заву ОСОБА_1 , розцінює його саме як пояснення щодо позову.

У даних пояснення третя особа вказала, 15.07.2020 Верховна Рада України призначила дату виборів депутатів сільської, селищної міської ради, які мали відбутися 25.10.2020. ОСОБА_2 брав участь у цих виборах, був висунутий і зареєстрований як кандидат у депутати до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області та 25.10.2020 на місцевих виборах його обрано депутатом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.

Відповідно Білогородська сільська ТВК провела реєстрацію обраних депутатів відповідно до ст. 283 виборчого кодексу України. Рішенням Білогородської сільської ради від 20.11.2020 І сесії VIII скликання №14 «Про утворення виконавчого комітету Білогородської сільської ради VIII скликання, визначення його чисельності та затвердження персонального складу», яким утворила виконавчий комітет Білогородської сільської ради в кількості 38 осіб, із зазначенням їхніх прізвищ, видів діяльності та займаних посад. Також, рішенням Виконавчого комітету Білогородської сільської ради №124 від 11.12.2020 затверджено регламент виконавчого комітету та положення про виконавчий комітет Білогородської сільської ради.

Надалі, розглянувши пропозицію Білогородського сільського голови від 12.04.2022 рішенням Білогородської сільської ради №XXIV сесії VIII скликання №805 від 14.04.2022 та розпорядженням Білогородського сільського голови №59 від 15.04.2022, ОСОБА_2 затверджено на посаду заступника Білогородського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Зауважено на тому, що 14.04.2022 ОСОБА_2 подано лист на адресу і Білогородської сільської ради, і Білогородському сільському голові з обґрунтуванням відмови від введення його до складу виконавчого комітету Білогородської сільської ради, тому до складу виконавчого комітету Білогородської сільської ради ОСОБА_2 не було включено.

Третя особа у своїх поясненнях вказала, що позивач у своїй позовній заяві вказує, що на час призначення заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, на яку за законом поширюються обмеження щодо несумісності зі статусом депутата місцевої ради ОСОБА_2 є депутатом Білогородської сільської ради.

Однак, третя особа стверджує, що питання доведеності несумісності є похідними (вторинним) від питання існування самої події допущення несумісності, а поєднання статусу депутата місцевої ради зі службовою діяльністю на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, зокрема на тій, яку обіймає ОСОБА_2 , без включення до складу виконавчого комітету, не утворює забороненої законом несумісності, тому і відсутня необхідність з`ясовувати та оцінювати доведеність того, чого бракує. Зауважив, що цей підхід застосовується і до доводів про визнання протиправною бездіяльності Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд даний адміністративний позов задовольнити. Крім того, до суду 02.11.2022 подав клопотання про подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про час, дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлений, явку у судові засідання свого уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, 02.11.2022 подав до суду клопотання про подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2022 на офіційному сайті Білогородської сільської ради оприлюднено новину про проведення у Білогродській громаді дитячого турніру з футболу, де надруковано наступне, - «До учасників із привітальними словами звернувся заступник голови Білогородської сільської ради Павло Реган» (https://bilohorodka.org.ua/dytiachyj-turnir-z-futbolu-u-bilohorodskij-hromadi-zihraly-zadlia-регеmohy-uкгаіny/).

Також, на вказаному сайті Білогородської сільської ради розміщено інформацію про склад виконавчого комітету Білогородської сільської ради 8-го скликання, де відсутня інформація про членство Регана Павла у складі зазначеного виконавчого комітету (https://bilohorodka.org.ua/sklad-vykonavchogo-konmitetu-bilogorodskoyi-silskoyi-rady/).

Водночас, на зазначеному сайті розміщено інформацію про склад депутатів Білогородської сільської ради 8-го скликання, де ОСОБА_2 зазначений депутатом по округу №1 село Сятопетрівське Політична партія «Український демократичний альянс за реформи» («УДАР») (https://bilohorodka.org.ua/deputaty/) та головою постійної комісії Білогородської сільської ради з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, гласності, законності, прав людини, правопорядку та взаємодії з громадськими формуваннями.

Позивач вважаючи, що Білогородська сільська територіальна виборча комісія не здійснила відповідних дій, а саме, з моменту призначення ОСОБА_2 заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Білогородської сільської ради останній автоматично мав бути включений до виконавчого комітету Білогородської сільської ради з одночасним припиненням повноважень депутата Білогородської сільської ради, а Білогородська сільська територіальна виборча комісія зобов`язана була прийняти постанову про визнання депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від цієї організації партії, чим на думку позивача, порушила не лише законодавство України, а й безпосередньо його права як кандидата у депутати Білогородської сільської ради у виборчому списку Політичної партії «Український демократичний альянс за реформи» («УДАР»),

Важчаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

15.07.2020 Верховна Рада України призначила дату виборів депутатів сільської, селищної міської ради, які мали відбутися 25.10.2020.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 брав участь у цих виборах, був висунутий і зареєстрований як кандидат у депутати до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.

25.10.2020 на місцевих виборах ОСОБА_2 обрано депутатом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.

Відповідно Білогородська сільська ТВК провела реєстрацію обраних депутатів відповідно до ст. 283 Виборчого кодексу України від 19.12.2019 №396-IX (далі ВК України).

Рішенням Білогородської сільської ради від 20.11.2020 І сесії VIII скликання №14 «Про утворення виконавчого комітету Білогородської сільської ради VIII скликання, визначення його чисельності та затвердження персонального складу», яким утворила виконавчий комітет Білогородської сільської ради в кількості 38 осіб, із зазначенням їхніх прізвищ, видів діяльності та займаних посад.

Також, рішенням Виконавчого комітету Білогородської сільської ради №124 від 11.12.2020 затверджено регламент виконавчого комітету та положення про виконавчий комітет Білогородської сільської ради.

В подальшому, розглянувши пропозицію Білогородського сільського голови від 12.04.2022 рішенням Білогородської сільської ради №XXIV сесії VIII скликання №805 від 14.04.2022 та розпорядженням Білогородського сільського голови №59 від 15.04.2022, ОСОБА_2 затверджено на посаду заступника Білогородського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

В той же час, 14.04.2022 ОСОБА_2 подано лист на адресу і Білогородської сільської ради, і Білогородському сільському голові з обґрунтуванням відмови від введення його до складу виконавчого комітету Білогородської сільської ради.

Таким чином, до складу виконавчого комітету Білогородської сільської ради ОСОБА_2 не було включено.

Однак, у вересні 2022 року від громадянина ОСОБА_1 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява з повідомленням про те, що станом на вересень 2022 року ОСОБА_2 обіймає посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та одночасно виконує обов`язки депутата сільради, хоча таке поєднання посад та видів діяльності з погляду закону є несумісним зі статусом депутата місцевої ради й тому має бути усунене через припинення повноважень депутата останньої.

У свою чергу згідно зі статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).

Так, ст. 38 Основного Закону України гарантує право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Громадяни користуються рівним правом доступу до <...> служби в органах місцевого самоврядування.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 64).

Згідно із частинами першою, третьою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади <...> самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

До складу, зокрема, сільської ради входять депутати, які обираються жителями <...> села, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Строк повноважень <...> сільської ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років.

Припинення повноважень <...> сільської ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом (частини 1, 3, 4 ст. 141 Конституції України).

Відповідно до положень статей 145, 146 Основного Закону України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13.05.1998 №6-рп/98 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 3 та 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» (справа щодо статусу депутатів рад) зазначив, що Конституція України закріплює принцип несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності стосовно мандата народного депутата України (ст. 78 Конституції України).

Іншого представницького мандата не може мати Президент України (ст. 103 Конституції України).

Не можуть мати представницького мандата і професійні судді (ст. 127 Конституції України).

Проте Конституція України не містить будь-яких положень щодо заборони депутатові сільської, селищної, міської, районної чи обласної ради поєднувати свій мандат з іншими видами діяльності.

Таким чином, Конституція України містить вичерпний перелік тих осіб, які, маючи представницький мандат, не можуть займатися іншими видами діяльності.

Тобто йдеться про певне обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, яке, відповідно до ст. 64 Конституції України, може бути встановлено лише Конституцією України.

В Україні основоположні принципи місцевого самоврядування закріплені в Конституції України (розділ XI).

На конституційному рівні дія принципу несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності не поширюється на депутатів рад.

<...> Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, який перебуває, зокрема, на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на будь-якій іншій посаді, на яку поширюється дія Конституції України і законів щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність з такими посадами, як сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова чи заступник голови районної в місті, районної, обласної ради чи з будь-якою іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та в апараті рад (абзаци другий, третій пункту 5, абзаци другий, п`ятий пункту 6).

Згідно з преамбулою ВК України цей Кодекс відповідно до Конституції України визначає <...> гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів, зокрема, депутатів міських рад.

За підпунктом "б" пункту 3 частини 1 статті 3 ВК України відповідно до Конституції України в Україні проводиться такий тип виборів, як вибори депутатів сільської, селищної, міської ради.

Згідно із ч. 1. п. 2 ч. 2, ч. 3, 4 ст. 6 цього Кодексу виборчим правом громадян України є гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні.

До основних виборчих прав громадян України належить право бути обраним депутатом. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами.

Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ВК України під виборчим процесом розуміється здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними ст. 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

За ч.ч. 1, 2 ст. 193 цього Кодексу, зокрема, депутатом може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.

Відповідно до пунктів 4, 7 ч. 1 ст. 196 ВК України виборчий процес місцевих виборів включає, серед іншого, етапи висування та реєстрацію кандидатів та підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Відповідно до частин 1-4, 6 ст. 283 ВК України особа, обрана, зокрема, депутатом сільської ради, для її реєстрації зобов`язана подати до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів заяву про реєстрацію її депутатом, а в разі наявності в неї іншого представницького мандата - копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради.

Особа, обрана, зокрема, депутатом, також подає документ про звільнення з роботи (посади), припинення діяльності, несумісної з депутатським мандатом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, посадою сільського, селищного, міського голови.

У разі якщо така особа не займає посаду, не здійснює діяльність, яка несумісна з відповідним депутатським мандатом <...>, та/або у разі відсутності у неї іншого представницького мандата, про це зазначається в заяві про реєстрацію.

У разі звернення особи, обраної, зокрема, депутатом, до територіальної виборчої комісії щодо наявності поважних причин, які перешкоджають виконанню вимог частини першої цієї статті, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними.

У п`ятиденний строк з дня отримання документів, визначених частиною першою цієї статті, територіальна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію, зокрема, депутата.

У разі невиконання без поважних причин та у строки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, особою, обраною, зокрема, депутатом в багатомандатному виборчому окрузі, вимог частини першої цієї статті або подання цією особою до виборчої комісії заяви про відмову від депутатського мандата, <...> територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання особи такою, що відмовилася від депутатського мандата, <...> та призначає повторні вибори відповідно депутата у багатомандатному виборчому окрузі.

У разі виникнення (виявлення) до реєстрації обставин, зазначених у пунктах 3-6 частини першої та частині четвертій статті 231 [випадки скасування реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови] цього Кодексу, відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання відповідної особи такою, що не набула депутатського мандату, <...> призначає повторні вибори.

Рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію депутата оголошуються на пленарному засіданні відповідної <...> міської ради <...> та є підставою для набуття повноважень, складення присяги депутата.

Частина перша статті 284 цього Кодексу встановлює, що в разі дострокового припинення повноважень, зокрема, депутата сільської ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням, зокрема, сільської виборчої комісії депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від цієї організації партії у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 283 цього Кодексу.

Стаття 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-IV (далі Закон №93-IV) встановлює, що депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу.

Відповідно до ст. 3 Закону №93-IV депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 4 цього Закону депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ряди з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано. Інформація про підсумки виборів доводиться територіальною виборчою комісією до відома відповідної місцевої ради. Спори щодо набуття повноважень депутатів місцевої ради вирішуються судом.

Частини 1, 2, 7 ст. 5 Закону №93-IV передбачають, що повноваження депутата місцевої ряди припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

- його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку;

- припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

- обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

- обрання його депутатом іншої місцевої ради;

- визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати і посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

- набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

- його смерті.

Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв`язку:

- з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі;

- з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень;

- з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до закону про місцеві вибори.

За частинами 1, 2 ст. 6 цього Закону депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 7 Закону №93-IV депутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатський мандат в цілях, не пов`язаних з депутатською діяльністю. Депутат місцевої ради не може мати іншого представницького мандата.

У статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі Закон №2493-ІІІ) встановлено, що під службою в органах місцевого самоврядування розуміється професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах: місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно- розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина перша статті 2 цього Закону).

Посадами в органах місцевого самоврядування є:

- виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

- виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

- посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-5, 7-9 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) виконавчим органом, зокрема, сільської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Після закінчення повноважень ради <...> її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою.

Персональний склад виконавчого комітету, зокрема, сільської ради затверджується радою за пропозицією сільського голови.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Сільська, селищна, міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Секретар, зокрема, сільської ради входить до складу виконавчого комітету відповідної ради за посадою. <...> Сільська рада за пропозицією <...> сільського голови може прийняти рішення про входження заступника до складу виконавчого комітету відповідної ради.

Очолює виконавчий комітет <.. .> сільської ради відповідно сільський голова <...>.

На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для <...> сільського голови.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

До складу виконавчого комітету, зокрема, сільської ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

Суд зазначає, що національне законодавство не містить чітких, однозначних, вичерпних і відображених в одному законі відносно відокремлених від інших і пов`язаних між собою правових норм, які регулюють відносини несумісності статусу депутата місцевої ради з функціями та повноваженнями будь-якої іншої посади, на які поширюється дія Конституції і законів України, і зумовлюють необхідність вчинення суб`єктом правовідносин дій, спрямованих на подолання такої несумісності.

Як правило, ці норми розташовані в різних нормативних актах, які можуть регулювати виборчі, антикорупційні правовідносини, відносини проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, інших відомчих профільних законодавчих актах, для яких на підставі закону встановлені форми вступу та набуття службових повноважень.

Відносини у сфері здійснення виборчого процесу на етапах, зокрема, висування та реєстрації кандидата на участь у виборах, реєстрація обраного кандидата на виборах відповідної місцевої ради, умови та наслідки недотримання форми та порядку здійснення виборчих прав та кореспондуючих їм обов`язків регулюються положеннями ВК України.

Зокрема, за правилами статті 283 цього Кодексу особа, обрана депутатом сільської ради, для її реєстрації зобов`язана подати до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів [протягом установленого у цій статі строку] заяву про реєстрацію її депутатом.

Якщо у такої особи є інший представницький мандат, то вона має подати копію зареєстрованої заяви про припинення в неї іншого представницького мандата.

Особа, яка обрана депутатом місцевої ради, в заяві про реєстрацію її депутатом шляхом відображення (зазначення) в ній повинна також повідомити, що у зв`язку з обранням її депутатом немає перешкод для реєстрації її депутатом, оскільки вона не займає посади, не здійснює діяльності, які несумісні з відповідним депутатським мандатом.

Виборче законодавство не конкретизує, здійснення якої саме діяльності й зайняття якої саме посади є несумісними зі статусом депутата місцевої ради та спричиняє обмеження на суміщення цих видів діяльності.

Як зауважує в Конституція України права і свободи людини та громадянина не можуть бути скасовані чи обмежені, крім випадків, передбачених ст. 64 Основного Закону України.

До конституційних прав громадянина належить і право вільно бути обраним до органів місцевого самоврядування, право вільного доступу до державної та /чи служби в органах місцевого самоврядування.

Зважаючи на конкретні історичні умови формування розуміння несумісності статусу носія представницького (депутатського) мандата з іншими видами службової діяльності, яке творилося д невдовзі після прийняття Конституції України (28 червня 1996 року), потрібно нагадати, що Конституційний Суду України у своєму цитованому вище Рішенні констатував, що Конституція України закріплює принципи несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, але тільки стосовно мандата народного депутата України.

Основний Закон України не містить будь-яких положень, що забороняли депутатові, приміром, сільської ради поєднувати свій мандат з іншими видами діяльності.

Відтак не повинно викликати сумнівів та заперечень, що функції і діяльність, не сумісні з мандатом виборної особи, мають бути встановлені тільки законом і відповідати основоположним правовим принципам.

Конституція України та національні закони закріплюють положення, за якими [саме] керівники місцевих виконавчих органів не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою або працювати за сумісництвом на інших посадах, встановлених в окремих законах.

У цьому випадку йдеться про законодавство, яке регламентує державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційне законодавство, інші профільні відомчі нормативні акти,- що стосуються осіб, які працюють в органах прокуратури, обіймають посаду судді чи працюють у системі судів, інші нормативні акти.

Частина перша статті 6 Закону №93-IV дозволяє депутату місцевої ради здійснювати свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону №93-IV депутат місцевої ради, який перебуває, зокрема, на посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді <...> з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Положення цієї норми у теперішній редакції, яка була чинною й на час виникнення спірних правовідносин, набули форми, законодавчих положень, які закріплюють конституційно-правове поняття інституту несумісності.

Із зіставлення тексту статті 7 Закону №93-IV та мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1998 року № 6-рп/98 можна побачити, що вони схожі й набули обов`язкової юридичної сили після рішення суду конституційної юрисдикції.

Встановлене у цій статті поняття "депутат місцевої ради, який перебуває <...> на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва", яке має визначати функції й повноваження на цій посаді, не поєднувані з мандатом депутата місцевої ради, не дає чіткого смислового визначення того, які посада, діяльність або "робота" мають вважатися такими, що утворюють поняття сумісності чи, правильніше сказати, несумісності статусу депутата місцевої ради з деякими посадами та видами діяльності, а також що належить розуміти під поняттями "інша посада", "інша діяльність", "інша робота", як ці поняття співвідносяться, чи вони є синонімічними.

Водночас треба зазначити, що відображене в законі конституційно-правове поняття несумісності містить критерії для його точного праворозуміння і правозастосування, які дозволяють стверджувати, що під іншою посадою [іншою діяльністю], зайняття якої утворює несумісність, щонайменше треба розуміти ті з них, на які"... поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва...".

Тобто не будь-яка інша посада [інша діяльність] чи робота, а ті з них, на які поширюються конституційні та законодавчі вимоги щодо обмеження сумісництва.

Дослівне формулювання ч. 1 ст. 7 Закону №93-IV про те, що депутат місцевої ради не може поєднувати свій представницький мандат з перебуванням"... на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва..." чітко вказує на те, що посада керівника місцевого органу виконавчої влади є лише однією з посад, у складі яких може формуватися, функціонувати й правоможно реалізовувати владні повноваження виконавчий комітет.

Зазначення цієї посади в законі через смислове її вираження за допомогою формулювань "на іншій посаді" і на яку "... поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва..." має орієнтувати на те, що несумісними з представницьким мандатом депутата місцевої ради мають визнаватися посади, які за певними функціональними та статусними повноваженнями подібні до посади керівника місцевого органу виконавчої влади та разом з цією посадою через персональний, організаційний і колективний взаємозв`язок утворюють і суб`єктивують виконавчий комітет як орган виконавчої влади місцевого самоврядування, незалежно від номінальної назви цього виконавчого органу, а також посади, співвідносні з цією посадою за умови, що вони передбачені Конституцією та законами України як несумісні.

Якщо вони не передбачені Конституцією та законами України як несумісні і немає інших обмежень сумісництва представницького мандата депутата місцевої ради з іншим представницьким мандатом чи обмежень сумісництва за антикорупційним законодавством чи іншими положеннями закону, то перебування депутата місцевої ради на такій посаді чи здійснення службових повноважень в іншій сфері діяльності не потрібно розцінювати як порушення положень закону про несумісність статусу депутата місцевої ради з деякими посадами та видами діяльності.

У зворотній формі (напрямку) положення статей 6 та 7 Закону № 93-IV теж не визначають посад, видів діяльності та видів робіт, перебування на яких і реалізація яких дозволяє суміщати функції та повноваження на цих посадах та видах діяльності зі статусом депутата місцевої ради.».

Отже, ні ВК України, ні Закон №93-IV, ні Закон №2493-ІІІ не відносять посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради до переліку посад та видів діяльності, які підпадають під визначення посад, не сумісних зі статусом депутата місцевої ради.

Умови та окремі види обмежень щодо сумісництва виконання функцій місцевого самоврядування та інших видів діяльності передбачені нормами Закону № 280/97-ВР.

Зокрема, за ч. 4 ст. 12 цього Закону сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

За положеннями ч. 9 ст. 51 Закону №280/97-ВРдо складу виконавчого комітету, зокрема, міської ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

Положення цієї частини статті 51 Закону № 280/97-ВР кореспондуються з положеннями частин першої, другої цієї статті, відповідно до яких виконавчим органом <.. .> сільської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету, зокрема, сільської ради затверджується радою за пропозицією <...> голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (частина восьма статті 51 цього Закону).

На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови (частина сьома статті 51 Закону № 280/97-ВР).

Частини 2, 3 ст. 54 цього Закону встановлюють, що відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, <...> сільському голові <...>.

Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

З положень ч. 1, 2 ст. 51 Закону №280/97-ВР у взаємозв`язку з іншими положеннями цього Закону випливає, що виконавчий комітет легітимізується (створюється) і набуває повноважень та функцій виконавчого органу місцевої ради через рішення відповідної ради про кількісний і персональний склад виконавчого комітету.

Звідси персоналії, які включені до складу виконавчого органу місцевої влади - виконавчого комітету, набувають властивостей (характерних ознак) посадових осіб, перебування у статусі яких за законом має визнаватися несумісним з мандатом депутата місцевої ради, якщо особа, включена до складу виконавчого комітету, наділена таким мандатом.

До моменту прийняття рішення відповідної місцевої ради про утворення виконавчого комітету із зазначенням у цьому рішенні кількісного і персонального складу цього органу особи, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування, але ні за посадою, ні персонально не включені до складу виконавчого комітету, не можуть вважатися такими, що обіймають посаду члена виконавчого комітету.

Посадою, не сумісною з виконанням депутатських повноважень, є членство у складі виконавчого комітету. Це прямо заборонено законом.

До виконавчого комітету ради можуть входити за посадами керівники відділів ради, але набуття такою особою депутатського мандату та одночасне входження її до персонального складу місцевої ради неминуче спричинить ситуацію, коли депутат сам себе контролюватиме, що є неприйнятним.

Положеннями ч. 3 ст. 51 Закону № 280/97-ВР визначено які посади органів місцевого самоврядування можуть формувати й утворювати виконавчий комітет.

Отже, норма цієї частини статті визначає, які посади органів місцевого самоврядування можуть формувати й утворювати виконавчий комітет.

Ці положення корелюються з приписами ч. 1, 2 ст. 51 Закону № 280/97-ВР, системне розуміння яких дозволяє стверджувати, що якщо перелічені у частині третій цієї статті посади [керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради] і особи, які їх обіймають, до моменту прийняття рішення відповідної місцевої ради про утворення виконавчого комітету із зазначенням у цьому рішенні кількісного і персонального складу цього органу не будуть включені до його складу, то ці посади за законом не є такими, що не сумісні зі статусом депутата місцевої ради.

Рішення місцевої ради про утворення виконавчого комітету з числа цих посад є тим обов`язковим рішенням, яким актуалізуються положення закону про посади, з яких утворюється виконавчий комітет.

Після включення всіх цих або окремих посад до складу виконавчого комітету особи, які їх обіймають, набувають функціональних владних правоможностей цих суб`єктів владних повноважень.

Якщо особа перебуває на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради й одночасно володіє представницьким мандатом депутата місцевої ради, то перебування, зокрема, на цій посаді, утворює несумісність зі статусом депутата відповідної місцевої ради лише від моменту утворення виконавчого комітету, та включення до складу виконавчого комітету як посади так і персонально особи, яка її обіймає і водночас має статус депутата відповідної місцевої ради.

За приписами статті 10 Закону №2493-III керівники відділів відносяться до посад в органах місцевого самоврядування, на які особи призначаються головою відповідної місцевої ради на конкурсній основі або за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Частина третя статті 8 Закону №93-IV, статті 7, 12, 121 Закону № 2493-III передбачають, що відповідно на депутатів місцевих рад та посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України від 14.10.2014 №1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон №1700-VII), у зв`язку із чим ці особи зобов`язані дотримуватися передбачених цим Законом правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону №1700-VII, зокрема, посадовим особам місцевого самоврядування, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи ' територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.

Обмеження, передбачені частиною першою цієї статті, не поширюються, зокрема, на депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі) (частина третя статті 25 Закону №1700-VII).

В позовній заяві позивачем зауважено, що на час призначення заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, на яку за законом поширюються обмеження щодо несумісності зі статусом депутата місцевої ради ОСОБА_2 є депутатом Білогородської сільської ради.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, проаналізувавши вищенаведене суд дійшов висновку, що питання доведеності несумісності є похідними (вторинним) від питання існування самої події допущення несумісності, а поєднання статусу депутата місцевої ради зі службовою діяльністю на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, зокрема на тій, яку обіймає ОСОБА_2 , без включення до складу виконавчого комітету, не утворює забороненої законом несумісності, тому відсутня необхідність з`ясовувати та оцінювати доведеність того, чого бракує.

Однаковою мірою цей підхід застосовується і до доводів про визнання протиправною

бездіяльності Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 (справа №812/363/18) визначено, що «заступники міського голови з питань роботи виконавчих органів за законом обов`язково повинні входити до складу виконавчого комітету (пункт 44)» та «аналіз наведеної правової норми (частина 3 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування України») дає підстави для висновку, що законодавець встановлює обов`язок щодо включення до складу виконавчого комітету посади заступника міського голови (пункт 54)», з даного приводу суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 по справі №320/4960/21, по аналогічній категорії справ, дійшла такого висновку: « 21. Відносно правового висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року (справа №812/153/16) про правильне розуміння і застосування частини третьої статті 51 Закону №280/97-ВР, пункту 4 частини першої статті 5 та частини першої статті 7 Закону №93-IV і порушеного касаційним судом питання про відступ від цього висновку варто зазначити, що цей правовий висновок Верховного Суду України був сформульований відносно недавно, на основі нормативного регулювання, яке від моменту його тлумачення і застосування судом найвищої судової інстанції було й залишилося аналогічним і незмінним стосовно того, яке застосоване у справі за позовом ОСОБА_1 . Цей правовий висновок є актуальним дотепер, під час дослідження обставин цієї справи та з`ясування правильності застосування, зокрема, положень статей 6, 7 Закону № 93-IV, не встановлено нових, об`єктивних, заперечних чи детермінантних подій (явищ), які б давали підстави для відступу від цього правового висновку.

Отож Велика Палата не вбачає підстав для відступу від правового висновку, зробленого в постанові Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16.

22.Велика Палата не знаходить підстав для незгоди з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 812/363/18, не вбачає в ньому тверджень, які суперечать правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року, оскільки правові висновки касаційного суду в цій справі ґрунтувались на казусній основі, яка має відмінні фактичні «нюансові» видозміни.

У тій справі спір виник в основному через те, що позивач, який обіймав посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів і водночас був обраний депутатом до відповідної місцевої ради, не погодився з рішенням відповідної місцевої ради про кількісний і персональний склад виконавчого комітету. Цим рішенням місцева рада посаду позивача як посаду, яка за законом утворює виконавчий комітет, включила до складу цього комітету. Позивач хотів обіймати посаду заступника міського голови та мати представницький мандат депутата відповідної місцевої ради і, щоб уникнути конфлікту несумісності статусу депутата та посади служби в органах місцевого самоврядування, на який його без його згоди наразила місцева рада тим, що ухвалила спірне рішення, вирішив з цих підстави оскаржити це рішення.

Як можна побачити, предметом спору у тій справі фактично була незгода позивача з рішенням місцевої ради про утворення виконавчого комітету, яким його посада, яку закон відносить до тих посад, з яких утворюється виконавчий комітет і яку на виконання вимог закону місцева рада включила до складу виконавчого комітету, а також доводи позивача про те, чи вправі, чи зобов`язаний позивач, який обіймає посаду заступника міського голови, яка входить до складу виконавчого комітету і яку місцева рада включила до складу цього органу, бути членом виконавчого комітету; чи може він відмовитися від входження за посадою до складу виконавчого комітету з огляду на те, що володіє представницьким мандатом депутата місцевої ради; чи цей мандат уможливлює відмову від входження за посадою до складу виконавчого комітету з метою уникнути несумісності означених видів діяльності і водночас перебувати на посаді службової особи органу місцевого самоврядування й поєднувати службову діяльність на ній з представницьким мандатом депутата місцевої ради, щоб таким чином це поєднання не було порушенням правового інституту несумісності.

Суд касаційної інстанції надав цим обставинам справи відповідну правову оцінку.

Треба визнати, що, попри посилання на ті самі джерела права, що й у справі за позовом ОСОБА_1 , правовий висновок постанови суду касаційної інстанції від 08 квітня 2020 року не є дотичним (таким, що має відношення) до обставин і правового висновку, який у цій справі зробила Велика Палата.».

Отже, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 08.04.2020 (справа №812/363/18), є безпідставним.

Відповідно до ч 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.