До даного клопотання позивачем додано копію паспорту, копію ІПН, копію графічного матеріалу щодо бажаного розташування земельної ділянки (кадастровим номером 3221286801:01:056:0063; комунального типу власності; 01.08 для сінокосіння і випасання худоби; площа 2.9943 га).

Вказане клопотання отримано та зареєстровано відповідачем за вх. № А-274 від 14.06.2022.

Зазимською сільською радою ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку надіслано листа «Про розгляд клопотання» за № А-274/02/-23 від 17.06.2022, в якому вказано про те, що ОСОБА_1 не звернулась особисто до Зазимської сільської ради, не надала можливості пересвідчитися у її особі, а подане нею особисто клопотання по електронній пошті з додатками, належним чином не засвідчені ані електронним підписом, ані особисто заявником, що об`єктивно призвело до виникнення обґрунтованих сумнівів щодо особи автора вказаного клопотання і унеможливлює його розгляд по суті, а тому останнє визнано анонімним і таким, що розгляду не підлягає.

Зокрема, в даному листі відповідачем вказано посилання на ч. 1 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» щодо не зазначення у письмовому зверненні місця проживання, не підписання останнього автором (авторами), а також, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Посилаючись на ч. 5 ст. 118 Земельного кодексу України Зазимська сільська рада вказує на порядок звернення громадян зацікавлених у одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності та зазначає, що при такому зверненні, обов`язково встановлюється особа заявник за паспортом громадянина України або за іншими документами, щоб унеможливити виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина.

Таким чином, позивач по справі вважає, що вона звернулась до Зазимської сільської ради 10.06.2022 із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації земельної ділянки площею 0.30 га для ОСГ, а також надання нотаріально завіреного погодження Зазимської сільської ради на поділ земельної ділянки площею 2,9943 га з метою вилучення земельної ділянки площею 0.30 га для ОС з сформованої ділянки площею 2,9943 га з кадастровим номером 3221286801:01:056:0063, з дотриманням положень ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», а відповідач в порушення ст. 118 Земельного кодексу України не надав належної відповіді у вигляді рішення за наслідками розгляду поданого нею клопотання.

Не отримавши належної відповіді від відповідача позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

З листа відповідача Про розгляд клопотання від 17.06.2022 вбачається, що дане клопотання подане ОСОБА_1 з порушенням положень ч. 5 ст. 118 Земельного кодексу, та останнє, оскільки не підписано автором, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», вважається анонімним та розгляду не підлягає.

Відповідно, предметом розгляду у даній справі є бездіяльність відповідача щодо не надання ОСОБА_1 відповіді на її клопотання поданого за Законом України «Про звернення громадян», у зв`язку з чим, суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність бездіяльності з боку відповідача під час розгляду клопотання позивача від 10.06.2022, з урахуванням положень ст. 2 КАС України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначає Закон України «Про звернення громадян». Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону (ч. 1 ст. 2 Закону №393/96-ВР).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Так, зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

За статтею 4 Закону №393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод.

Відповідно до статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним.

Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно з частинами першою, третьою статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

За абз. 1 ст. 8 №393/96-ВР письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Виходячи з аналізу вказаних норм Закону №393/96-ВР вбачається право особи на звернення, зокрема, до органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням), скаргою щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Такі заяви (клопотання), чи скарги, визначені як звернення, подаються у письмовій чи усній формі, а також можуть бути надіслані такі звернення з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення), із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові, місця проживання громадянина, викладенням суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, мітити підпис заявника (заявників) із зазначенням дати такого підпису. Та, в електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, для можливості надіслати заявнику відповідь, або зазначені інші засоби зв`язку, застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення Законом №393/96-ВР не вимагається.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 18 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно зі статтею 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, серед іншого, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Частиною першою статті 20 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналізуючи наступні норми Закону №393/96-ВР вбачається, що подані особою звернення мають бути об`єктивно, всебічно і вчасно перевірені органом місцевого самоврядування та на таке звернення уповноважений орган має надати відповідну відповідь чи рішення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою уповноважений орган має роз`яснити порядок оскарження прийнятого за зверненням рішення.

Таким чином, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням заявника про результати розгляду.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази розгляду відповідачем поданого позивачем клопотання з дотриманням положень вказаних вище статей 15, 19 та 20 Закону України «Про звернення громадян», лист надісланий позивачу за № А-274/02-23 від 17.06.2022 «Про розгляд клопотання» не містить в собі надання відповіді чи рішення як того вимагає Закон №393/96-ВР, містить лише зауваження щодо поданого клопотання.

Суд також зазначає для відповідача, що норма ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» щодо вимоги до звернення чітко визначає, що застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається, у зв`язку з чим, суд вважає необґрунтованим посилання у листі № А-274/02-23 від 17.06.2022 на не засвідченні ОСОБА_1 електронним підписом клопотання.

Судом встановлено, що подане клопотання 10.06.2022 через мережу Інтернет на електронну адресу відповідача містить в собі прізвище, ім`я та по батькові позивача, адресу місця проживання, адреса електронної пошти, куди відповідач має надіслати відповідь чи прийняте рішення за наслідками розгляду звернення позивача, клопотання містить підпис особи, що підтверджується наданою до справи копією інфомації щод наявного у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сертифікату, виданого АЦСК АТ КБ «Приватбанк», серійний номер НОМЕР_2, відповідним алгоритмом підпису, скриншоту клопотання-відправлення - І.UA, з інформацією про надіслання звернення 10 червня, 16:01, вкладення (2 файли, 1.3 МВ): 1. Зазимська сільська рада. Клопотання. docx.p7s, 689.7 КВ - на флешку. 2. Зазимська сільська рада. Клопотання. docx, 657.2 КВ - на флешку та скриншотом архівних копій надісланого клопотання, що спростовує зазначення у листі відповідачем наявності обставин подання анонімного звернення, неможливості встановити особи автора звернення.

Суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» має усі підстави для його розгляду та надання належної відповіді чи рішення без розгляду клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації земельної ділянки площею 0,30 га для особистого селянського господарства, яка розташована в межах Зазимської сільської ради Броварського району Київської області в АДРЕСА_1.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17) вказала, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не вчинив дій відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо розгляду клопотання (звернення) ОСОБА_1 поданого 10.06.2022, не надав вмотивованої відповіді чи прийнятого рішення за наслідками розгляду клопотання (звернення), що вказує на протиправну бездіяльність Зазимської сільської ради та є підставою для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Зазимської сільради…. розглянути на пленарному засіданні Зазимської сільської ради клопотання ОСОБА_1 вх. № А-274 від 14.06.2022 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,30 га для особистого селянського господарства, яка розташована в межах Зазимської сільської ради Броварського району Київської області в АДРЕСА_1 та надати відповідь у формі рішення, суд зазначає про необґрунтованість такої вимоги виходячи з наступного.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ, зокрема положення ст. 118 Земельного кодексу України передбачає що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої).

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята).

Таким чином, відповідно нормами діючого Земельного кодексу України визначено право громадян, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення належного виду діяльності подавати клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який має відповідну компетенцію з даного питання, передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно, таке клопотання, подане згідно ст. 118 Земельного кодексу України має містити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, до нього також додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача та інші документи, визначені вказаною статтею та відповідний уповноважений орган у місячний строк розглядає таке клопотання та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Та, в даній справі, предметом розгляду є бездіяльність Зазимської сільської ради щодо не розгляду клопотання позивача від 10.06.2022 з дотриманням Закону України «Про звернення громадян», що не узгоджується із вимогами та порядком розгляду клопотань, визначених ст. 118 Земельного кодексу України.

ОСОБА_1 подано клопотання саме в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Суд зазначає також, що положеннями п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За приписами ч. 5 ст. 60 вказаного Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Стаття 59 цього Закону № 280/97-ВР визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Зазимська сільська рада Броварського району Київської області.

В разі подання клопотання за ст. 118 Земельного кодексу України, з дотриманням вимог останньої до клопотання та документів, що разом з ним подаються, в силу положень вказаної статті кодексу, відповідач зобов`язаний розглянути зазначене клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Але, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у власність громадян може ставитись лише в тому випадку, коли громадянин звернувся до органу місцевого самоврядування в порядку ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач у даній справі не скористався правом та обов`язком щодо обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та встановлене, з метою ефективного захисту прав позивача на отримання належного розгляд звернення та отримання відповіді на таке звернення, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Зазимської сільської ради Броварського району Київської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2022 відповідно до положень Закону № 393/96-ВР та зобов`язати відповідача в порядку та з дотриманням положень статей 15, 19 20 Закону №393/96-ВР, надати вмотивовану відповідь чи рішення та у разі визнання заяви чи скарги роз`яснити порядок оскарження прийнятого за зверненням рішення.

Питання щодо витрат по справі суд не вирішує за відсутність на те процесуальних підстав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Зазимської сільської ради Броварського району Київської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2022 відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.

Зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2022 в порядку та з дотриманням положень статей 15, 19 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.