ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Справа № 910/19103/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 р. у справі №910/19103/21 (суддя Тимошенко О.М., м.Житомир, повний текст рішення складено 18.07.2022 р.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4"

до Фізичної особи-підприємця Іщука Володимира Івановича

про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути ОСББ "Оазис 4" нежитлові приміщення у належному стані

В С Т А Н О В И В :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Іщука Володимира Івановича про визнання недійсним договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.20, який укладений між ОСББ" Оазис 4" та ФОП Іщуком Володимиром Івановичем та зобов`язати останнього повернути ОСББ «Оазис 4» нежитлові приміщення у належному стані.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 р. у справі №910/19103/21 відмовлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" в задоволенні позову.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 по справі №910/19103/21 за позовом ОСББ «Оазис 4» до ФОП Іщука В.І. про відмову у визнанні договору недійсним скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву ОСББ «Оазис 4» до ФОП Іщука В.І. про визнання договору недійсним задовільнити в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не вірно трактував вимоги ст.16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та взагалі не застосував вимоги ст.26 вказаного Закону.

Скаржник зазначає, що згідно ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

Згідно п.3 розділу III Статуту ОСББ «Оазис 4», до виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, сума яких перевищує 200 мінімальних заробітних плат.

Згідно п.14 розділу III Статуту ОСББ «Оазис 4», до компетенції Правління належить, зокрема прийняття рішень про укладання договорів, сума яких не перевищує 100 мінімальних заробітних плат.

Тобто, відповідно до вимог вищевказаного закону та Статуту ОСББ «Оазис 4», позивач визначив два порядки погодження укладання договорів в залежності від суми договору, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Згідно п.16 розділу III Статуту ОСББ «Оазис 4», на виконання своїх повноважень Голова правління, зокрема забезпечує та контролює роботу Управителя та Головного бухгалтера, діє без доручення від імені Об`єднання та контролює укладання Управителем в межах компетенції договорів, сума яких не превищує 20 мінімальних заробітних плат.

Тобто, відповідно до вимог вищевказаного Закону та Статуту ОСББ «Оазис 4», позивач надав право голові правління ОСББ «Оазис 4» контролювати укладання договорів тільки з управителем, сума яких не перевищує 20 мінімальних заробітних плат, а суд першої інстанції не правильно трактував зазначену вище норму Статуту ОСББ «Оазис 4».

Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції було задоволено клопотання позивача в порядку ст.80 ГПК України щодо визнання поважними причини неподання доказів у встановлений законом строк та приєднано до матеріалів справи оформлені належним чином відповідно до ст.88 ГПК України заяви свідків, а саме членів Правління ОСББ «Оазис 4» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Однак, суд першої інстанції задовільнивши клопотання та приєднавши зазначені докази до матеріалів справи необґрунтовано та безпідставно визначив, що документи, які надані позивачем до суду, які виготовленні після укладання оспорюваного договору, не мають правового значення для вирішення спору.

Вищевикладені численні порушення норм матеріального та процесуального права на думку скаржника призвели до прийняття судом першої інстанції незаконного рішення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 р. у справі №910/19103/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 07 жовтня 2022 року.

У зв`язку з відпусткою члена колегії-судді у справі Олексюк Г.Є. судове засідання у справі 07.10.2021 р. об 11:30 год. не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 року розгляд апеляційної скарги призначено на 02 листопада 2022 року.

В судовому засіданні 02.11.2022 представник позивача, підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Відповідач в судове засідання 02.11.2022 не з`явився.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 року розгляд апеляційної скарги відкласти на 25 листопада 2022 року. Витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" - належним чином завірений примірник рішення позачергових Загальних зборів ОСББ "Оазис 4" від 22 вересня 2016 року про згоду власників на передачу приміщень (їх частини) загального користування (у тому числі допоміжних та технічних) в строкове платне користування. Витребувано у Фізичної особи-підприємця Іщука Володимира Івановича - належним чином завірений примірник договору оренди місця у приміщенні паркінгу за №1-ПП від 12.05.2020 року за адресою: м.Київ, пр.Героїв Сталінграду 4 та його оригінал.

Крім того, вказаною ухвалою забезпечено участь представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" в судовому засіданні 25.11.2022 об 11:00 год. у справі №910/19103/21 в режимі відеоконференції з використанням Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua. Роз`яснено, що участь в судовому засіданні у справі №910/19103/21, призначеному на 25 листопада 2022 року об 11:00 год., у режимі відеоконференції відбуватиметься з урахуванням Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми відеоконференцзв`язку. Попереджено, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

14 листопада 2022 року на адресу суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2022 надійшов завірений примірник рішення позачергових Загальних зборів ОСББ "Оазис 4" від 22 вересня 2016 року про згоду власників на передачу приміщень (їх частини) загального користування (у тому числі допоміжних та технічних) в строкове платне користування.

Представник позивача 25.11.2022 року об 11:00 год. не вийшов на відеоконференцзв`язок, забезпечений для нього ухвалою суду від 02.11.2022 року, для проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Про день, час та місце проведення судового засідання позивач та його представник з урахуванням приписів ч.5 ст.6 ГПК України повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку, що підверджується довідками суду про доставку електронного листа (а.с.252 та зворотній сторінці вказаного аркуша т.1).

За даних обставин, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідача в ухвалі суду від 02.11.2022 попереджено, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Крім того, колегія суддів зазначає, що явку представників сторін, зокрема, позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" ухвалою суду від 02.11.2022 у судове засідання на 25.11.2022 року не було визнано обов`язковою, а його правова позиція викладена в апеляційній скарзі, а також в судовому засіданні 02.11.2022 року представником скаржника надані відповідні пояснення в межах поданої апеляційної скарги.

В судове засідання 24.11.2022 Фізична особа-підприємець Іщук Володимир Іванович не з`явився, свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином засобами поштового зв`язку (а.с.77 т.2), причини неявки суду не повідомив.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності фізичної особи-підприємця Іщука Володимира Івановича та представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4".

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовому засіданні 02.11.2022 року представник скаржника відзначив, що оспорюваний договір було укладено, оскільки долучена до матеріалів позовної заяви фотокопія, зроблена з копії договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.2020, який надавався відповідачем працівникам поліції.

Заслухавши пояснення адвоката Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" в судовому засіданні 02.11.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши 25.11.2022 року матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 р. у справі №910/19103/21 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" (далі по тексту - ОСББ «Оазис 4»), як юридична особа, здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Оазис 4» від 22.03.2019 №4 (далі по тексту - Статут).

Згідно п.1 розділу І Статуту, ОСББ «Оазис 4» створено власниками квартир та нежитлових приміщень корпусу 1, корпусу 2, корпусу 3, корпусу 4, корпусу 5, корпусу 6, корпусу 7, корпусу 8 та ІТП 122, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 4.

Згідно п.1 розділу ІІІ Статуту, органами управління Об`єднання є Загальні збори співвласників, Збори представників, Правління на чолі з його Головою, Виконавчий директор, Ревізійна комісія (ревізор) Об`єднання.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Статуту, до виключної компетенції загальних зборів зокрема належать попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, сума яких перевищує 200 (Двісті) мінімальних заробітних плат. Перевищенням також вважається наявність декількох договорів з однією і тією ж стороною (фізичною або юридичною особою) договору, загальна сума по яким перевищує 200 (Двісті) мінімальних заробітних плат, як одним платежем, так і сумарно протягом всієї дії договору/договорів. А також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина.

Пунктом 14 розділу ІІІ Статуту передбачено, що до компетенції правління зокрема належать прийняття рішень про укладання договорів, сума яких не перевищує 100 (Сто) мінімальних заробітних плат. У випадку наявності декількох договорів з однією і тією ж стороною (фізичною або юридичною особою) договору, загальна сума по ним не може перевищувати 100 (Сто) мінімальних заробітних плат, як одним платежем, так і сумарно протягом всієї дії договору.

Згідно п.16 розділу ІІІ Статуту, правління зі свого складу обирає Голову правління та його заступника. Голова правління та його заступник обираються строком на 1 (один) рік. На виконання своїх повноважень Голова правління зокрема діє без доручення від імені Об`єднання та контролює укладення Управителем в межах його компетенції договорів сума яких, не перевищує 20 (Двадцять) мінімальних заробітних плат. У випадку наявності декількох договорів з однією і тією ж стороною (фізичною або юридичною особою) договору, загальна сума по ним не може перевищувати 20 (Двадцять) мінімальних заробітних плат, як одним платежем, так і сумарно протягом всієї дії договору

01 грудня 2019 року між ОСББ «Оазіс 4» та ФОП Іщуком В.І. укладено договір оренди №01-12/19 у строк до 30.10.2022 (а.с. 6-12).

Об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 151,4 кв.м з метою облаштування оздоровчого комплексу за адресую: під`їзд 2, корпус 4, будинок 4, пр. Героїв Сталінграда м. Києва.

На засіданні правління ОСББ «Оазис 4» від 28.10.2021 приймалось рішення щодо подальших дій у взаємовідносинах з ФОП Іщуком В.І. по технічним (допоміжним) приміщенням будинку 4, пр. Героїв Сталінграда м. Києва, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління ОСББ «Оазис 4» від 28.10.2021 №113 (а.с. 20-22).

У вказаному протоколі зазначено, що окрім нежитлових приміщень загальною площею 151,4 кв.м, приміщення XVII, XVIII, XIX загальною площею 37,3 кв.м. використовуються ФОП Іщуком В.І., що підтверджується звітом від 15.03.2021 та додатками до нього, а саме: актом обстеження від 28.01.2021, актом обстеження від 16.02.2021 (а.с.23-32, 35).

При цьому, ОСББ «Оазис 4» стало відомо, що 12 травня 2020 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" (орендодавець) в особі Голови правління Сарміна Олександра Михайловича та Фізичною особою-підприємцем Іщуком Володимиром Івановичем (орендар) укладено договір від 12.05.2020 оренди місця у приміщенні паркінгу №1-ПП (а.с.15-17).

За умовами п.1.1, 1.4 договору орендодавець передає а орендар отримує в платне користування місце на паркінгу за адресою: м.Київ, проспект Героїв Сталінграду,4 (далі- "Об`єкт". Об`єкт має номер XVII, XVIII, XIX, загальною площею 37,3 м.кв. згідно плану паркінгу, який додається до даного договору.

Згідно розділу 2 договору, орендна плата становить 1500 грн. з урахуванням індексації та здійснюється в натуральній формі. При цьому, в рахунок орендних платежів, орендар має здійснювати ремонтні роботи в приміщенні протягом строку дії договору в межах 52500,00 грн.

Пунктом 4.1 договору, сторони передбачили, що цей договір укладено на строк 35 (тридцять п`ять) календарних місяців, до 11 квітня 2023 року і вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Однак, позивач вважає, що договір оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.2020 є недійсним, оскільки якщо він укладався взагалі, то укладався з порушенням вимог Статуту ОСББ «Оазис 4», оскільки відсутня заява ФОП Іщука В.І. до правління ОСББ «Оазис 4» щодо надання згоди на оренду; відсутній оригінал договору №1-ПП від 12.05.2020 та дані про нього; відсутні акти приймання-передачі зазначених у договорі приміщень; відсутня інформація щодо оплати по договору оренди місця паркінгу №1- ПП від 12.05.2020.

Таким чином, позивач вважає, що договір оренди місця паркінгу №1- ПП від 12.05.2020 є недійсним, оскільки у разі його реального укладання не були додержані вимоги ч.2 та ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України.

Також позивач звертає увагу на те, що у випадку реального укладання договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.2020 за вищевказаними обставинами, та у даному випадку має місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з другою, що дає підстави для визнання вказаного договору недійсним відповідно до ст.232 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, ОСББ «Оазис 4» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.2020 між ОСББ «Оазис 4» та ФОП Іщуком Володимиром Івановичем недійсним та зобов`язати останнього повернути ОСББ «Оазис 4» нежитлові приміщення у належному стані (а.с.1-5).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 року матеріали справи №910/19103/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 4» до Фізичної особи-підприємця Іщука Володимира Івановича про визнання договору недійсним, передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Житомирської області (10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65) (а.с.63).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 р. у справі №910/19103/21 відмовлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Частиною 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 2 та ч.3 ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Щодо особи, яка підписувала договір оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.2020 від імені позивача Голови правління Сарміна Олександра Михайловича та його повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4", затвердженого загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" протокол №4 від 22.03.2019 (редакція чинна на момент укладення договору) Органами управління Об`єднання є Загальні збори співвласників, Збори представників, Правління на чолі з його Головою, Виконавчий директор, Ревізійна комісія (ревізор) Об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є Загальні збори. (п.1, 2 розділу ІІІ Статуту).

Пунктом 3 розділу ІІІ Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів зокрема належить: питання про використання спільного майна; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, сума яких перевищує 200 (Двісті) мінімальних заробітних плат. Перевищенням також вважається наявність декількох договорів з однією і тією ж стороною (фізичною або юридичною особою) договору, загальна сума по яким перевищує 200 (Двісті) мінімальних заробітних плат, як одним платежем, так і сумарно протягом всієї дії договору/договорів. А також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; Дане положення не поширюється на співпрацю з компаніями - монополістами надання послуг (електроенергія, вода та ін.).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об`єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 02.11.2022 року позивачем надано примірник рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4", оформлене протоколом №2 від 22.09.2016 року (а.с. 2-74 т.2). З вказаного рішення вбачається, що за результатами розгляду питання порядку денного №10: "Про використання спільного майна" прийнято наступне рішення: Доручити Правлінню Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Оазис 4" передавати у платне користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та/або юридичним особам приміщення (їх частину) загального користування (у тому числі допоміжні та технічні) на умовах, при яких не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку та не будуть обмежені права співвласників будинку №4 за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, строком до 3 років.

Доказів скасування вказаного рішення загальних зборів позивачем не надано.

Таким чином, відповідно до рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4", оформлене протоколом №2 від 22.09.2016 року загальні збори своїм рішенням передали свої повноваження зокрема щодо укладення договорів оренди строком до 3 років до компетенції Правління.

Згідно пункту 4.1 договору, цей договір укладено на строк 35 (тридцять п`ять) календарних місяців, до 11 квітня 2023 року і вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Тобто, спірний договір укладений на строк до 3 років.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Згідно п.12 розділу ІІІ Статуту, виконавчим органом Об`єднання є Правління, яке обирається і підзвітне Загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

До компетенції Правління належать зокрема прийняття рішень про укладання договорів, сума яких не перевищує 100 (Сто) мінімальних заробітних плат. У випадку наявності декількох договорів з однією і тією ж стороною (фізичною або юридичною особою) договору, загальна сума по ним не може перевищувати 100 (Сто) мінімальних заробітних плат, як одним платежем, так і сумарно протягом всієї дії договору; Дане положення не поширюється на співпрацю з компаніями - монополістами надання послуг (електроенергія, вода та ін.) (п.14 розділу ІІІ Статуту).

Пунктом 16 розділу ІІІ Статуту передбачено, що Правління зі свого складу обирає Голову правління та його заступника. Голова правління та його заступник обираються строком на 1 (один) рік.

На виконання своїх повноважень Голова правління, зокрема забезпечує виконання рішень Загальних Зборів, Зборів Представників та рішень Правління; діє без доручення від імені Об`єднання та контролює укладення Управителем в межах його компетенції договорів сума яких, не перевищує 20 (Двадцять) мінімальних заробітних плат. У випадку наявності декількох договорів з однією і тією ж стороною (фізичною або юридичною особою) договору, загальна сума по ним не може перевищувати 20 (Двадцять) мінімальних заробітних плат, як одним платежем, так і сумарно протягом всієї дії договору; Дане положення не поширюється на співпрацю з компаніями - монополістами надання послуг (електроенергія, вода та ін.); контролює вчинення Управителем інших правочинів відповідно до рішень Правління. У випадку аварійних ситуацій Голова правління має право приймати рішення по заключенню договорів та розпорядженню коштами Об`єднання, сума яких становить від 20-и (Двадцяти) до 100 (Ста) мінімальних заробітних плат з урахуванням того, що при укладенні декількох договорів з однією і тією ж стороною (фізичною або юридичною особою) договору, загальна сума по ним не може перевищувати 100 (ста) мінімальних заробітних плат, як одним платежем, так і сумарно протягом всієї дії договору, з обов`язковою подальшою перевіркою Правлінням та Ревізійною комісією причин аварії та правомірності використання цих коштів.

Відповідно до п.16.1 розділу ІІІ Статуту, управитель обирається загальними зборами Об`єднання. Управитель діє в межах прав та обов`язків, визначених укладеним з ним договором, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-УІІІ та згідно Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою КМУ від 05.09.2018 №712.

Поряд з цим, представником позивача в судовому засіданні 02.11.2022 року в суді апеляційної інстанції зазначено про відсутність укладеного договору ОСББ "Оазис 4" з Управителем на дату спірного договору.

Пунктом 1 розділу ІV Статуту передбачено, що джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються зокрема з коштів, отриманих об`єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

З матеріалів справи вбачається, що спірний правочин підписаний від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" головою Правління Сарміним О.М.

Судом апеляційної інстанції з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань встановлено, що станом на дату укладення спірного договору 12.05.2020 року керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" був голова Правління - Сармін Олександр Михайлович (а.с.242 т.1).

З рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4", оформлене протоколом №2 від 22.09.2016 року вбачається, що вищим органом управління Об`єднання Загальними зборами доручено Правлінню Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Оазис 4" передавати у платне користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та/або юридичним особам приміщення (їх частину) загального користування (у тому числі допоміжні та технічні) строком до 3 років.

В свою чергу, пунктом 16 розділу ІІІ Статуту передбачено, що на виконання своїх повноважень Голова правління, зокрема забезпечує виконання рішень Загальних Зборів та діє без доручення від імені Об`єднання.

Поряд з тим, суд апеляційної інстанції відзначає, що Статутом ОСББ "Оазис 4" не передбачено обов`язку надання Правлінням Об`єднання дозволу голові Правління для виконання рішень загальних зборів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що голова Правління Сармін О.М., як уповноважена особа Правління Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Оазис 4" в силу чинності рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4", оформлене протоколом №2 від 22.09.2016 року та в межах своїх повноважень мав право на укладення від імені ОСББ "Оазис 4" з ФОП Іщуком Володимиром Івановичем договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.20.

З огляду на вищезазначене, доводи позивача, що голова Правління не мав права розпоряджатись майном, оскільки процедурі укладення договору передує прийняття Правлінням Об`єднання рішення про укладання договорів, сума яких не перевищує 100 (Сто) мінімальних заробітних плат, а рішення про укладення договору Правлінням не приймалось, судом визнаються безпідставними, оскільки на момент укладення спірного договору вже було рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4", оформлене протоколом №2 від 22.09.2016 року яким доручено Правлінню вчиняти дії шляхом передавання у платне користування, у тому числі на умовах оренди приміщення (їх частину) загального користування (у тому числі допоміжні та технічні) строком до 3 років, що в даному випадку дозволяє процедуру укладення договорів оренди без прийняття Правлінням рішення про укладання договорів, сума яких не перевищує 100 (Сто) мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції доказів прийняття Правлінням ОСББ «Оазіс 4» рішень про укладання договорів, сума яких не перевищує 100 (Сто) мінімальних заробітних плат з моменту ухвалення рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4", оформлене протоколом №2 від 22.09.2016 року.

Колегія суддів вважає також за необхідне звернути увагу на те, що приписами статей 1033, 1038 ЦК України встановлено, що управителем може бути суб`єкт підприємницької діяльності. Управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Вигодонабувач не може бути управителем. Управитель діє без довіреності. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління. Управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених статтею 1041 цього Кодексу. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням майном, зобов`язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов`язується перед третіми особами особисто.

Як вже вище встановлено судом апеляційної інстанції, Управителя станом на дату укладення спірного договору в ОСІБ «Оазис 4» не було.

Пунктом 16 розділу ІІІ Статуту, передбачено право укладення Управителем в межах його компетенції договорів сума яких, не перевищує 20 (Двадцять) мінімальних заробітних плат.

Загальна сума спірного договору складає 52500,00 грн. та не перевищує 20 мінімальних заробітних плат, тому укладення такого договору не потребує погодження з правлінням ОСББ.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 01.12.2019 року між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Оазис 4" (орендодавець) в особі голови Правління Сарміна О.М. та ФОП Іщук Володимиром Івановичем укладено договір оренди №01-12/19. Згідно умов п.1.2 вказано договору, Орендодавець діє від імені та в інтересах співвласників будинку відповідно до ст.ст.385, 1033, 1038 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», та згідно з рішенням позачергових Загальник зборів ОСББ «Оазис 4» від 22 вересня 2016 року про згоду власників на передачу приміщень (їх частини) загального користування (у тому числі допоміжних та технічних) в строкове платне користування (а.с.6 т.1).

Таким чином, голова Правління Сармін О.М. станом на грудень 2019 року, відповідно до ст.ст. 1033, 1038 ЦК України, враховуючи відсутність в ОСББ Управителя та рішенням позачергових Загальних зборів ОСББ "Оазис 4" від 22.09.2016 року про згоду власників на передачу приміщень (їх частини) загального користування (у тому числі допоміжних та технічних) в строкове платне користування, мав право від імені ОСББ "Оазис 4" укладати договори оренди строком до 3 років на суму яка, не перевищує 20 (Двадцять) мінімальних заробітних плат.

У постановах Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц, від 10.03.2021 у справі №201/8412/18 також наведено правовий висновок, за яким наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору.

Доводи позивача, про відсутність заяви ФОП Іщука В.І. до правління ОСББ «Оазис 4» щодо надання згоди на оренду та відсутність актів приймання-передачі зазначених у договорі приміщень, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки Статутом та умовами спірного договору не передбачено подання та складання вказаних документів. Обставини відсутності у позивача оригіналу договору №1-ПП від 12.05.2020, даних здійснення відповідачем орендних платежів по ньому та відомостей щодо узгодження умов спірного договору з Активом Паркінгу також не є підставою для визнання цього договору недійсним.

Заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в яких останні повідомляють обставини щодо укладеності/неукладеності договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.20 (а.с.163-167 т.1) колегія суддів вважає недопустимими доказами у даній справі, враховуючи наступне.

Частина перша статті 180 ГК України визначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина перша статті 181 ГК України).

Загальним наслідком недодержання вимоги закону про письмову форму правочину є обмеження доказів, які допускається наводити в разі заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин. Допустимими є письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису та інші докази. Недопустимими є свідчення свідків.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №910/23097/17.

Отже, наявність договору, підписаного сторонами та скріпленого печатками у даній справі спростовує доводи скаржника, щодо недійсності чи неукладеності вказаного правочину.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що з урахуванням частини першої статті 218 ЦК України, не може підтверджуватися показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року, зі змісту абзацу другого частини першої ст. 218 ЦК не може доводитись свідченнями свідків виконання зобов`язань, що виникли з правочину, для якого законом встановлено письмову форму.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Враховуючи висновки Верховного Суду та зазначені положення визначені ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, за якою на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, не можуть встановлюватися на підставі показань свідків обставин укладеності/неукладеності договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.20.

Отже доводи позивача про перевищення головою Правління своїх повноважень при укладенні спірного договору не відповідає дійсності та спростовується вищезазначеним.

Крім того, позивач в обгрунтування підстав для визнання спірного договору недійсним зазначає, що вказаний договір вчинено внаслідок зловмисної домовленості колишнього керівника позивача з відповідачем.

Апеляційний суд зауважує, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою відповідно до статті 232 ЦК України є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення у діях представника наступного складу цивільного правопорушення: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, спрямованої на настання негативних наслідків і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, така домовленість має бути зловмисною і спрямована проти інтересів довірителя. При цьому немає значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Для задоволення позовних вимог за статтею 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Таким чином має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.

Критерій "зловмисності" не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 28 травня 2009 року по справі №6-6639вов09 та Верховним Судом в постановах від 07 серпня 2019 року в справі №753/7290/17 (провадження №61-11158св19) та від 02.10.2019 у справі №541/2700/16-ц (провадження №61-46787св18).

Колегія суддів зазначає, що позовна заява не містить фактичного обгрунтування обставин щодо наявності умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної, або обопільної вигоди, а саме що представник за оспорюваним правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє.

Апеляційний суд наголошує, що одне лише згадування в тексті позовної заяви ст.232 ЦК України, саме по собі ще не свідчить про зловмисну домовленість цих осіб та не доводить у діях представника складу цивільного правопорушення, з якими пов`язується можливість визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України.

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу, що долучений до позовної заяви примірник фотокопії оспорюваного договору не відповідає пунктам 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) якими визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

Частинами 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, з огляду на все вищевикладене, а саме відсутність обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.20, укладеного між ОСББ" Оазис 4" та ФОП Іщуком Володимиром Івановичем на підставі ст. 232 ЦК України, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, визначений ст. 14 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Поряд з цим, колегія суддів враховуючи відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди місця паркінгу №1-ПП від 12.05.20 дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Іщука В.І. повернути ОСББ «Оазис 4» нежитлові приміщення у належному стані.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 р. у справі №910/19103/21 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 4" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 06.07.2022 р. у справі №910/19103/21 без змін.

2. Справу №910/19103/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Бучинська Г.Б.