П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/16965/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

28 листопада 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РА 500-1" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2021 року позивач, ТОВ "РА 500-1", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (відповідача), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 21.07.2021 № 000/6925/0901.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 03.02.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що ліцензія позивача, термін дії якої закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, продовжує свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що основна діяльність товариства 93.13 - Діяльність фітнес-центрів, тому суб`єкт господарювання не підпадає під дію Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1071, який продовжує строк дії ліцензії на період карантину.

Вважає, що оскільки в період з 15.02.2021 по 25.03.2021 у позивача була відсутня ліцензія, тому контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 № 000/6925/09-01 .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачу продовжений на час дії карантину (до 31.08.2021) на підставі Закону України № 1071 від 04.12.2020, тому відповідач не мав право застосовувати до позивача штрафну санкцію абзацу 4 ч. 49 ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було отримано ліцензію реєстраційний номер 06190308202000293, зареєстрованої 22.07.2020, з терміном дії з 15.02.2020 до 15.02.2021 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в барі "Пірамида".

Головним управлінням ДПС у Житомирській області була проведена фактична перевірка бару "Піраміда" Товариства з обмеженою відповідальністю "РА 500-1", за результатами якої складений акт перевірки від 11.06.2021 №5840/09-01/32233732, відповідно до якого в ході перевірки встановлений факт безліцензійного продажу в період з 15.02.2021 по 25.03.2021 алкогольних напоїв на суму 15784,50 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 № 000/6925/09-01, яким за роздрібну торгівлю алкогольними напоями в період з 15.02.2021 по 02.03.2021 без наявності ліцензії застосував до позивача суму штрафних санкцій 31569,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьоїстатті 242 КАС Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-BP) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до частини двадцять дев`ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

У відповідності до абзацу 6 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, суб`єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних та тютюнових виробів, зобов`язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлені на бланках із наявними в таких відомостях, зокрема, строку її дії.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 01 серпня до 19 грудня 2020 року карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 та від 20.05.2020 №392.

04.12.2020 прийнятий Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1071 (далі - Закон № 1071).

Цей Закон спрямований на підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб`єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2.

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закон № 1071 внесено зміни до таких законів України: 1) статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (Відомості Верховної Ради України, 1995, №46, ст. 345 із наступними змінами) доповнено частиною такого змісту:

«Встановити, що: ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення; під час карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, до закладів громадського харчування, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, не застосовуються положення частини сорок сьомої, сорок восьмої та абзацу четвертого частини сорок дев`ятої статті 15 цього Закону».

Отже, аналіз викладеної норми свідчить про те, що вона застосовується до ліцензій закладів громадського харчування.

Водночас, визначення терміну «підприємство громадського харчування» наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №219. Наказом Міністерства економіки України від 09 жовтня 2006 року №309 «Про внесення змін до деяких наказів», поняття «підприємство громадського харчування» було змінено на поняття «підприємство ресторанного господарства».

Заклад ресторанного господарства організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Визначення типів закладів ресторанного господарства регламентується ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація».

Заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (п. 27 ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів").

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з терміном дії з 15.02.2020 до 15.02.2021. Тобто, останній день чинності ліцензій - 15.02.2021.

Схожа правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17, від 07.02.2019 у справі № 803/630/17, від 18.04.2019 у справі № 815/1871/16.

При цьому, з додатку № 1 до акту перевірки (а.с.62) та інформації з АІС "Податковий блок" встановлено, що позивач не здійснював торгівлі алкогольними напоями 15.02.2021, а здійснював в період з 18.02.2021 по 28.02.2021.

Разом з тим, ліцензія реєстраційний номер 06190308202000293, зареєстрована 22.07.2020, з терміном дії з 15.02.2020 до 15.02.2021 надає право позивачу на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в барі "Пірамида", який є закладом громадського харчування.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів діяльності позивача, як на момент одержання ліцензії так і після її закінчення, було "56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування" (цей клас включає послуги з надання харчування споживачам, незалежно від того, чи подаються вони в спеціальних місцях громадського харчування або в ресторанах самообслуговування, їдять їх у приміщенні, чи забирають із собою або замовляють додому. Сюди відноситься приготування та подача їжі для негайного споживання з моторизованих автомобілів або немоторизованих вагончиків.)

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що на позивача розповсюджуються вищенаведені норми і його ліцензія, термін дії якої закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, продовжує свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Доводи апеляційної скарги, що оскільки основна діяльність товариства 93.13 - Діяльність фітнес-центрів, тому суб`єкт господарювання не підпадає під дію Закону № 1071, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки законодавець не визначає, який саме вид діяльності (основний чи другорядний) має застосовуватися при дотриманні вимог ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», та свідчить про те, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями в барі (закладі громадського харчування) в період з 18.02.2021 по 28.02.2021 відповідно до ліцензії реєстраційний номер 06190308202000293, яка продовжує свою дію на період карантину та обмежувальних заходів.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.