ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. справа № 300/3226/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Окрім того, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про виплату грошової допомоги, як працівнику охорони здоров`я, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви, листом від 30.03.2022 року за № 1270-1004/М-02/8-0900/22 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті допомоги, в зв`язку з тим, що спеціальний стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років становить тільки 34 роки 4 місяці, при необхідних 35 років. Також, повідомлено, що до спеціального стажу роботи позивача не зараховано навчання у клінічній ординатурі Івано-Франківського державного інституту за спеціальністю "Хірургія" за період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 рік. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті грошової допомоги, як працівнику охорони здоров`я, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки його період навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 рік у клінічній ординатурі Івано-Франківського державного інституту за спеціальністю "Хірургія" підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров`я. З урахуванням викладеного просить суд, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи працівника охорони здоров`я, що дає право на пенсію за вислугу років період навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 рік у клінічній ординатурі Івано-Франківського державного інституту та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи працівника охорони здоров`я, що дає право на пенсію за вислугу років період навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 рік у клінічній ординатурі Івано-Франківського державного інституту та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.23-24).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.09.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що спеціальний стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 становить 34 роки 4 місяці, при необхідних 35 роках, внаслідок чого, позивач не має права на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Окрім того, представник відповідача зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно не зараховано до спеціального стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 рік у клінічній ординатурі Івано-Франківського державного інституту, оскільки можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (а.с.29-31.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 10.12.2021 року отримуває пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про виплату грошової допомоги, як педагогічному працівнику, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатом розгляду заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом від 30.03.2022 року за № 1270-1004/М-02/8-0900/22 повідомило позивача, що оскільки навчання у клінічній ординатурі Івано-Франківського державного медичного інституту за спеціальністю "Хірургія" за період з 1991 року по 1993 рік не зараховується до спеціального стажу при визначенні права на пенсію за вислугу років, а спеціальний стаж роботи позивача, який дає право на пенсію за вислугу років становить 34 роки 4 місяці, при необхідних 35 роках, внаслідок чого, відсутні підстави для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій (а.с.18-19).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Щодо зарахування до спеціального стажу позивача період навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року на кафедрі факультетської хірургії в клінічній ординатурі при Івано-Франківському медичному інституті МОЗ, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 12 від 29 січня 1998 року затверджено Положення про клінічну ординатуру (надалі - Положення), згідно пункту 1.1. якого, клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти III-IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти (надалі - вищі заклади освіти) та клінічних науково-дослідних інститутах, центрах.

Відповідно до пункту 3.10 Положення, клінічні ординатори в межах робочого часу виконують лікувально-діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка, в обсязі 25 відсотків від розрахункової норми навантаження лікаря відповідної спеціальності, що передбачається індивідуальними планами їх підготовки, без доплат до стипендії.

Пунктом 4.12 Положення визначено, що термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.

Відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року проходив навчання на кафедрі факультетської хірургії в клінічній ординатурі при Івано-Франківському медичному інституті МОЗ і закінчив повний курс по спеціальності "Хірургія" (а.с.11,16).

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував факт виконання практичних завдань позивачем під час проходження (навчання) в спеціальній клінічній ординатурі.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року на кафедрі факультетської хірургії в клінічній ординатурі при Івано-Франківському медичному інституті МОЗ до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років.

Що стосується позовної вимоги про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7-1 Закону № 1058-IV, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З огляду на зазначене, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується законодавцем із вичерпним переліком вимог, а саме: наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Як встановлено судом згідно записів трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з 08.09.1993 року по даний час працює на посаді лікаря-хірурга у дитячій лікарні Надвірнянської центральної районної лікарні (а.с.11).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 на час досягнення пенсійного віку, тобто станом на 10.12.2021 року, не отримував будь-яких пенсій, а також, стаж роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років становить більше обов`язкових 35 років, з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування періоду навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року в клінічній ординатурі при Івано-Франківському медичному інституті.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у нарахуванні і виплаті грошової допомоги в розмірі десяти пенсій з посиланням на відсутність необхідного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, внаслідок чого, такі дії відповідача підлягають визнанню протиправними, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання ГУ Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 15.07.2022 року підтвердив сплату судового збору на суму 992,40 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій - задоволити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до спеціального стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року на кафедрі факультетської хірургії в клінічній ординатурі при Івано-Франківському медичному інституті МОЗ та відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) період навчання з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року на кафедрі факультетської хірургії в клінічній ординатурі при Івано-Франківському медичному інституті МОЗ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців,15, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Панікар І.В.