печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33567/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року м. Київ

слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6

при секретарі ОСОБА_7,

за участю прокурора ОСОБА_8,

захисника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженця Російської Федерації, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12022000000001088 від 07.11.2022,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_10 за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000001088 від 07.11.2022 за підозрою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, громадянин України ОСОБА_1 , перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці на території м. Маріуполь, Донецької області, достовірно володіючи інформацією, що з 24 лютого 2022 року підрозділами збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняла рішення у період воєнного стану перейти на бік ворога, тобто на сторону окупаційної влади Російської Федерації, з метою вчинення дій на шкоду державній безпеці України, а також надавати представникам Російської Федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, встановленні окупаційного режиму на тимчасово захопленій території м. Маріуполя, Донецької області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, після повної окупації військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації території м. Маріуполь Донецької області, тобто після 1 березня 2022 року, перебуваючи на території зазначеного міста, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно погодився на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, зокрема на їх пропозицію обійняти посаду, пов`язану з організацією освітнього процесу, а саме директора Маріупольського будівельного фахового коледжу, який розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Свободи, 90.

У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час ОСОБА_1 окупаційною владою Російської Федерації був призначений на посаду директора Маріупольського будівельного фахового коледжу м. Маріуполя Донецької області та отримав повноваження з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій щодо діяльності цього закладу.

Використовуючи отримані повноваження ОСОБА_1 організував діяльність очолюваного ним закладу та забезпечив організацію освітнього процесу російською мовою за освітніми стандартами та навчальними планами Російської Федерації, із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України та здійснював контроль за виконанням освітніх програм. З цією метою ОСОБА_1 здійснив підбір працівників закладу, які погодились впроваджувати стандарти освіти держави-агресора та призначив їх на посади.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.

Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що державні стандарти повної загальної середньої освіти - документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов`язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

Так, Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688) передбачено, що метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь. До ключових компетентностей, серед іншого належать: вільне володіння державною мовою, спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському та суспільному житті, спираючись на критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цінування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України.

Також, Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898, визначено, що метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, плекання в учнів любові до рідного краю.

Крім того, державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти (далі - Державний стандарт) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1077 визначає вимоги до результатів навчання здобувачів освіти відповідного рівня, обов`язкових компетентностей, змісту професійної (професійно-технічної) освіти, освітнього рівня вступників, рівня кваліфікації випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти, загального обсягу навчального навантаження, переліку основних засобів навчання. Державний стандарт застосовується з метою: створення ефективного інструменту взаємодії ринку праці та сфери освіти; забезпечення в усіх регіонах і в різних галузях економіки, видах економічної діяльності еквівалентності професійної (професійно-технічної) освіти і визнання кваліфікацій та документів про професійну (професійно-технічну) освіту; забезпечення належної професійної підготовки кваліфікованих робітників; створення умов для навчання протягом життя; інтеграції системи професійної (професійно-технічної) освіти України у світову систему освіти та європейський освітній простір.

Державний стандарт є основою для розроблення державних освітніх стандартів з конкретних професій, що внесені до Національного класифікатора України "Класифікатор професій ДК 003:2010", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 р. № 327.

Державні освітні стандарти з конкретних професій є обов`язковими для виконання усіма закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників і видають документи, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 645 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 73, ст. 2400).

Натомість ОСОБА_1 , співпрацюючи з окупаційною владою, перейшовши на бік ворога в умовах воєнного стану, діючи умисно на шкоду суверенітетові, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, запровадив у Маріупольському будівельному фаховому коледжі м. Маріуполя Донецької області освітній процес, який повністю протирічить меті як загальної середньої освіти України так і професійно-технічної освіти України та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти спрямовані на возвеличення Російської Федерації, її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, спрямованими на проведення підривної діяльності проти України у період воєнного стану, добровільно та активно сприяв окупаційній владі Російської Федерації у веденні війни проти України.

27.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

09.11.2022 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

09.11.2022 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

На виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_1 не являється, про причини неявки не повідомляє.

Слідчими та розшуковими заходами встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в місті Маріуполі Донецької області.

Підозра повідомлена ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_3 , зафіксованими в протоколі допиту від 02.09.2022, згідно яких ОСОБА_1 добровільно перейшов на бік ворога та співпрацює з окупаційною владою Російської Федерації;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , зафіксованими в протоколі допиту від 02.09.2022, згідно яких ОСОБА_1 добровільно перейшов на бік ворога та співпрацює з окупаційною владою Російської Федерації;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , зафіксованими в протоколі допиту від 06.10.2022, згідно яких ОСОБА_1 добровільно перейшов на бік ворога та співпрацює з окупаційною владою Російської Федерації;

- даними зафіксованими в протоколі огляду від 21.09.2022, згідно яких ОСОБА_1 добровільно погодився на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, зокрема на їх пропозицію обійняти посаду, пов`язану з організацією освітнього процесу, а саме директора Маріупольського будівельного фахового коледжу м. Маріуполя Донецької області;

- висновком судової портретної експертизи № 26213/22-35 від 20.10.2022, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція статті Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, що відповідно до ст. 183 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність декілька ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме зважаючи на тяжкість злочину та суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, існує реальна загроза того, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушення; та вчинити інше кримінальне правопорушення; тому вказані обставини виправдовують обраний підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

На підставі викладеного, з врахуванням реальної наявності вказаних вище ризиків, забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав, що підозра необґрунтована та повідомлення про підозру ОСОБА_1 не вручено належним чином, а тому він не набув статусу підозрюваного. Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Також, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Також слідчий суддя вважає доведеним наявність такого з ризиків, як можливість з боку підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в місті Маріуполі Донецької області та перебуває в міжнародному розшуку, що стверджується постановою слідчого від 09.11.2022 року про оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук (а.с. 50).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя відповідно до ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 111 КК України, перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з чим останній був оголошений у міжнародний розшук та вважає наявними підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

При цьому, слідчим суддею не вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом із визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України лише після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 309, 194, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженця Російської Федерації, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12022000000001088 від 07.11.2022 - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6