ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 540/252/21
провадження № К/9901/48176/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарпаи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Селянського фермерського господарства «Вєтров» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису від 30 вересня 2020 року № 835-ДК-0305Пр/03/01/-20, за касаційною скаргою Селянського фермерського господарства «Вєтров» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федусика А.Г., Бойка А.В., Шевчук О.А. від 01 грудня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
При здійсненні проведених відповідачем заходів державного контролю встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, знаходяться землі державної форми власності історико-культурного призначення (кургани), які самовільно зайняті та залучені до товарного сільськогосподарського виробництва шляхом агротехнічного обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур позивачем. За результатами проведеного заходу державного контролю відповідачем складено акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки. Відповідачем винесено припис, яким зобов`язано привести використання земельних ділянок у попередній стан відповідно до вимог статті 212 Земельного кодексу України. Уважаючи припис протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, підстави відкриття касаційного провадження, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи наділений суд апеляційної інстанції з власної ініціативи витребовувати докази; 2) чи є акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки належними доказами самовільного зайняття позивачем земельної ділянки?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Селянське фермерське господарство «Вєтров» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30 вересня 2020 року № 835-ДК-0305Пр/03/01/-20.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року позовні вимоги Селянського фермерського господарства «Вєтров» було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис, виданий посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 30 вересня 2020 року № 835-ДК-0305Пр/03/01/-20.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, передаючи в оренду земельну ділянку, маючи у своєму розпорядженні інформацію про знаходження на ній курганів (за відсутності технічної документації на них), не довело до відома орендаря СФГ «Вєтров» цю інформацію, не вжило заходів до їх виокремлення на місцевості та попередження відповідача про заборону її використання.
4. Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області будучи органом, уповноваженим на укладення договору оренди землі державної власності, а також органом уповноваженим на здійснення заходів державного контролю за використанням та охороною земель, передаючи земельну ділянку в оренду СФГ «Вєтров», не вжило всіх необхідних заходів для виокремлення земель історико-культурного призначення (кургани) на земельній ділянці з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031, не попередило орендаря про їх охорону та заборону використання, тобто, проявлено протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що в даному випадку виключає відповідальність позивача за таке використання.
5. За наявності договору оренди без зазначення в ньому про наявність курганів, відсутності технічної документації на виокремлення курганів, суд не вбачає самовільного зайняття земельних ділянок під курганами.
6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року скасовано, та ухвалено постанову, якою у задоволенні позовних вимог Селянського фермерського господарства «Вєтров» відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031 відсутня будь яка інформація про те, що на орендованій ділянці знаходяться землі історико-культурного призначення (кургани) площею 12,5278 га.
8. Водночас, матеріали справи містять План організації землеволодінь, впорядкування угідь, розміщення виробничих будівель і споруд об`єктів інженерної та соціальної інфраструктури та заходів з охорони земель, який (план) містить графічну складову з зображення земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031 з зображенням земельних ділянок (різної конфігурації) під курганами з відповідним тлумаченням умовних знаків та позначень і вказаний план містить погодження орендаря СФГ з його підписом.
9. Крім того, в договорі оренди зазначено, що невід`ємною його частиною є кадастровий план земельної ділянки, який також міститься в справі, з якого вбачається зображення інших земельних ділянок (під курганами) в межах плану земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031.
10. Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представником позивача було зазначено, що СФГ знало при отриманні ділянки в оренду про наявність земель державної власності в межах плану земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031, однак не знало, що вказані землі мають цільове історико-культурне призначення.
11.Наведені обставини свідчать про однозначну обізнаність СФГ про наявність інших земельних ділянок, які хоча і перебувають територіально в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031, однак не входять до її складу.
12. Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що у договорі оренди укладеному між позивачем та відповідачем, не повинно бути зазначено про «знаходження на орендованій ділянці земель історико-культурного призначення (кургани)», оскільки позивачу було передано в оренду виключно земельну ділянку з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031, тобто предметом договору оренди є саме вказана ділянка, а інші ділянки є виключно суміжними (сусідніми).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Селянське фермерське господарство «Вєтров» звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Судами попередніх інстанцій установлено, що 20 вересня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та Селянським фермерським господарством «Вєтров» укладено договір оренди землі № 16531963, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031 площею 234,2834 га. У тому числі 231,5289 га - рілля, 2,7545 га - пасовища.
15. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 01 вересня 2020 року № 835-ДК призначено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю на території Скадовської сільської ради Чаплинської селищної об`єднаної територіальної громади Чаплинського району Херсонської області, а саме - земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031.
16. При здійсненні відповідних заходів державного контролю встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення комунальної форми власності з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031 площею 231,5289 га, у тому числі: 231,5289 га - рілля, 2,7545 га - пасовища, знаходяться землі державної форми власності історико-культурного призначення (кургани) площею 12,5278 га, які самовільно зайняті та залучені до товарного сільськогосподарського виробництва шляхом агротехнічного обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур Селянським фермерським господарством «Вєтров».
17. За результатами проведеного заходу державного контролю Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області складено акт обстеження земельної ділянки від 15 вересня 2020 року № 835-ДК-0301П/07/01/-20 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки.
18. 30 вересня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за правопорушення передбачене статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту «б» частини першої статті 211 Земельного кодексу України.
19. 30 вересня 2020 року прийнято постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки в порушенні є ознаки кримінального злочину, передбаченого статті 197-1 Кримінального кодексу України.
20. 30 вересня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області винесено припис № 835-ДК-0305Пр/03/01/-20, відповідно до якого зобов`язано Селянське фермерське господарство «Вєтров» в 30 термін усунути порушення вимог законодавства, а саме привести використання земельних ділянок у попередній стан відповідно до вимог статті 212 Земельного кодексу України.
21. Уважаючи припис Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30 вересня 2020 року № 835-ДК-0305Пр/03/01/-20 протиправним, Селянське фермерське господарство «Вєтров» звернулось до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 520/5778/2020, щодо неможливості окремого оскарження акта, що складається за наслідками проведеної перевірки.
23. Також скаржник вказує про те, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду з приводу того чи має суд апеляційної інстанції за власною ініціативою витребувати нові докази, які жодна сторона в суді першої інстанції не подавала, та відповідно не зазначала суду апеляційної інстанції про поважність їх неподання.
24. Крім того, позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції пункту 4 частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, що полягає у врахуванні недопустимого у справі доказу - акта.
25. Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подало відзив на касаційну скаргу Селянського фермерського господарства «Вєтров» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд переглядає рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
27. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
28. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
29. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
30. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
31. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
32. У постанові від 19 травня 2020 року (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
33. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
34. У постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 520/5778/2020, Суд дійшов висновку, що акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору; такий акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.
35. У справі № 520/5778/2020 звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати незаконними дії відповідача щодо проведення заходів контролю щодо земельних ділянок.
36. Закриваючи провадження у справі, Верховних Суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо здійснення заходу самоврядного контролю за використанням земель проведено обстеження орендованої позивачем земельної ділянки не порушують прав позивача та не зумовлюють виникнення для нього будь-яких негативних наслідків, а тому відсутність порушення прав позивача у правовідносинах з відповідачем. Акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а дії по складанню цього акта не породжують обов`язкових юридичних наслідків, є підставою для закриття провадження у справі, а не підставою для відмови у позові.
37. Натомість у справі № 540/252/21 предметом оскарження є припис відповідача, який винесено за результатами проведеного заходу державного контролю, на підставі акта обстеження земельної ділянки від 15 вересня 2020 року № 835-ДК-0301П/07/01/-20 та акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки.
38. Зазначене є свідченням того, що посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 520/5778/2020, не є релевантним до обставин цієї справи.
39. Щодо доводів скаржника про відсутності висновку Верховного Суду з приводу того чи має суд апеляційної інстанції за власною ініціативою витребувати нові докази, які жодна сторона в суді першої інстанції не подавала, та відповідно не зазначала суду апеляційної інстанції про поважність їх неподання, та врахування судом апеляційної інстанції недопустимого у справі доказу, колегія суддів зазначає наступне.
40. Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
41. При цьому, згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
42. Згідно із частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
43. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
44. Аналізуючи вищенаведені норми, вбачається, що кодексом розподілено обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів.
45. Вищенаведені статті спрямовані на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.
46. У свою чергу, суд не є пасивним спостерігачем за тим, що подають особи, які беруть участь у справі, на обґрунтування своїх вимог.
47. Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин справи, шляхом витребовування необхідних доказів у разі необхідності.
48. Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
49. Відповідно до частини першої статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:
1) з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
2) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
3) з`ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;
4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи;
7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
50. Зважаючи на правове регулювання, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями, зокрема витребовувати докази з власної ініціативи.
51. У свою чергу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
52. Як убачається з актів обстеження земельної ділянки від 15 вересня 2020 року № 835-ДК-0301П/07/01/-20 та перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, складених Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, вони складені за результатами обстеження та перевірки земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031. У цих актах зафіксовано, що при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031, загальною площею 234,2834 га, яка представлена видами угідь: 231,5289 - рілля, 1,7545 - пасовища, в межах плану землекористування СФГ «Ветров» знаходяться земельні ділянки площею 12,5278 га земель державної власності (землі історико-культурного призначення - кургани), які самовільно зайняті та залучені до сільськогосподарського товарного виробництва шляхом агротехнічного обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур, та здійснено розорювання пасовищ площею 1,7545 га.
53. На переконання колегії суддів, акти обстеження земельної ділянки від 15 вересня 2020 року № 835-ДК-0301П/07/01/-20 та перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, складені Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області за результатами обстеження та перевірки земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031 є належними та допустими доказами у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
54. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
55. Отже, використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняття вказаної земельної ділянки історико-культурного призначення.
56. Як установлено судом апеляційної інстанції, План організації землеволодінь, впорядкування угідь, розміщення виробничих будівель і споруд об`єктів інженерної та соціальної інфраструктури та заходів з охорони земель, який (план) містить графічну складову з зображення земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031 з зображенням земельних ділянок (різної конфігурації) під курганами з відповідним тлумаченням умовних знаків та позначень і вказаний план містить погодження орендаря (Селянського фермерського господарства «Вєтров») з його підписом.
57. У договорі оренди зазначено, що невід`ємною його частиною є кадастровий план земельної ділянки, з якого вбачається зображення інших земельних ділянок (під курганами) в межах плану земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031.
58. Крім того, під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представником позивача було зазначено, що Селянське фермерське господарство «Вєтров», при отриманні ділянки в оренду, було обізнане про наявність земель державної власності в межах плану земельної ділянки з кадастровим номером 6525483800:03:001:0031, однак не знало, що вказані землі мають цільове історико-культурне призначення.
59. Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що видаючи припис від 30 вересня 2020 року № 835-ДК-0305Пр/03/01/-20, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Виходячи з підстав відкриття касаційного провадження, за результатами розгляду цієї справи, Судом сформовано наступний висновок:
- при перегляді рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями витребовувати докази з власної ініціативи.
61. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства «Вєтров» залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа