Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 369/8073/22
Суддя в суді першої інстанції: Хрипун С.В.
Провадження № 33/824/3431/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року провадження по справі закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 43-46).
Не погодившись з вказаною постановою, 27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нове рішення у справі, яким притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що з 2009 року перебуває з ОСОБА_2 в шлюбі, проте, з червня 2022 року вони не проживають разом. Вказував, що вимушено ночував в іншому місці, речі зі спільного будинку АДРЕСА_1 не забирав, кожен день приїжджав проводити час з дітьми. ОСОБА_2 була проти того, щоб він приходив до будинку,який є спільною власністю. 30 липня 2022 року ввечері ОСОБА_1 висловив пропозицію щодо ночівлі в будинку в окремій кімнаті, оскільки хотів приготувати зранку сніданок дітям, однак ОСОБА_2 не впускала його. Коли він почав фіксувати ОСОБА_2 на камеру, вона впустила його до будинку. Після того, як він пішов відпочивати до кімнати, ОСОБА_2 увійшла та почала бити його дволітровою пляшкою, наповненою рідиною, у зв`язку з чим він вимушений був звернутися за медичною допомогою. Всю ніч ОСОБА_2 не давала йому спати, кожну годину приходила до кімнати, шуміла та включала світло. Зранку він приготував дочкам млинці на сніданок, проте, ОСОБА_2 вилила йому суміш для приготування млинців на голову. Після цього ОСОБА_2 обмежила йому доступ до житла, змінила замки та обмежує спілкування з дітьми.
Вважає, що постанова суду про закриття провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою. Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , звукозаписом судового засідання, яке мало місце 19 вересня 2022 року у справі № 369/8110/22 і в рамках якого ОСОБА_2 надавала пояснення, відеозаписами з мобільного телефону та камери спостереження. Суд першої інстанції не взяв до уваги вказані докази, чим порушив норми процесуального права. Крім того, суд порушив його право на доступ до суду, оскільки справу було розглянуто під час повітряної тривоги за відсутності його самого та представника (а.с. 47-59).
В апеляційному суді апелянт ОСОБА_1 , його представник - адвокат Дубчак Л.С. підтримали скаргу і просили її задовольнити. ОСОБА_2 , її представник - адвокат Калашнюк С.А. заперечували проти задоволення скарги та просили залишити її без задоволення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Суд першої інстанції при винесенні постанови посилався на протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_2 , рапорт, копію позовної заяви про розірвання шлюбу, копію будинкової книги, копію довідки № 78 КНП «Вишнівська міська лікарня», про те, що ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні, копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, скріншоти з телефону.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 760624 від 09 серпня 2022 року ОСОБА_2 31 липня 2022 року близько 21 год. 54 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно чоловіка ОСОБА_1 , умисні дії психологічного характеру, сварку в ході якої не пускала до помешкання та кидалась в бійку, чим вчинила правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У графі для пояснень особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_2 зазначила, що з протоколом не згодна, ніякого насилля по відношенню до ОСОБА_1 не вчиняла (а.с. 2).
До протоколу долучено пояснення ОСОБА_1 від 07 серпня 2022 року, відповідно яких він зазначав, що не живе з дружиною останні два місяці. 31 липня 2022 року дружина не захотіла впустити будинок, він запропонував лишитися на ніч, бо хотів зранку зробити сніданок дітям і сказав, що нікому не буде заважати, розташується в окремій кімнаті. Вона не пускала. Він це знімав на відео і казав, що вона не має права і вона впустила. Він розташувався в окремій кімнаті, побажав дітям і їй на добраніч і пішов відпочивати, через деякий час вона увійшла до кімнати, де ОСОБА_1 відпочивав, і почала бити його 2-літровою повною пляшкою, коли він взяв телефон, аби зняти відео, вона вийшла з кімнати. Всю ніч вона не давала йому спати, кожну годину приходила в кімнату, гримала, вмикала світло. На ранок він почав готувати млинці, а дружина вилила йому на голову суміш для млинців. Дружина не дає йому бачитись з дітьми, налаштовує їх проти нього, діти його бояться (а.с. 6).
У своїх поясненнях від 09 серпня 2022 року ОСОБА_2 вказала, що вони з чоловіком разом не проживають, знаходяться на стадії розлучення. На початку липня вона попросила чоловіка виїхати з будинку через те, що чоловік її постійно принижує, і вона не може цього терпіти. Свої речі він залишив на місці, після цього він приїздив майже кожен день до дітей, почав знаходити час на спілкування з ними, з нею він майже не спілкувався, якщо спілкувався, то вів аудіо запис всіх розмов на мобільний телефон. Коли чоловік дізнався, що вона подала на розлучення, ситуація погіршилася. Так, 31 липня 2022 року чоловік прийшов до будинку, це було в 21 год. 54 хв., в цей час він хотів спілкуватися з дітьми, і сказав, що хоче залишитися на ніч, та залишатися на день з дітьми. ОСОБА_2 була проти, але він не послухав і залишився. Протягом ночі він не давав спати, ходів по будинку і знімав все на відео, ОСОБА_2 попросила припинити заважати їм і в процесі розмови він словесно образив її, після чого вдарив її по щоці. Після цього вона заспокоїлася і вирішила піти спати, але в кімнаті, де він розташувався, знаходилися її речі для сну, і вона заходила в ту кімнату, щоб їх взяти, коли вона заходила, він знімав все на камеру. Ніяких протиправних дій вона не вчиняла. На ранок він почав робити сніданок, увімкнув голосно музику, будив дітей, які і так пів ночі не могли заснути через нього. Вона вимкнула музику і зробила йому зауваження, щоб він не заважав їм відпочивати, спробували з ним поговорити, але він не реагував на її зауваження. Вона зібрала дітей і пішла з дому. Коли повернулася через день його вже не було, вона з дітьми ночували у її мами. Змінила замки в будинку, бо вважала, що такі сварки психічно травмують їхніх дітей (а.с. 7-8).
До пояснень долучила копію позовної заяви про розірвання шлюбу, подану до Солом`янського районного суду міста Києва (а.с. 13-14).
В суді апеляційної інстанції надали пояснення відповідно до вищезазначеного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством визнається діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Тобто, обов?язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказані умисні дії ОСОБА_2 , які полягають у тому, що вона 31 липня 2022 року вчинила сварку, в ході якої не пускала до помешкання та кидалася в бійку, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
Проте при викладенні суті адміністративного правопорушення працівниками поліції не дотримано вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі не міститься докладного та чіткого опису об`єктивної сторони правопорушення, не зазначено обставин, що вказували б на порушення ОСОБА_2 ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідно до вимог чинного законодавства, не встановлено, чи була завдана шкода фізичному чи психологічному здоров`ю ОСОБА_3 .
Крім протоколу інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно ОСОБА_3 , до матеріалів справи не надано.
Посилання ОСОБА_1 на відеозаписи, долучені до апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними, оскільки з відеозапису неможливо встановити факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Наявність сварок і непорозумінь між подружжям свідчить про виникнення конфліктної ситуації, яку за твердженням в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 він намагався і намагається владнати, проте, не підтверджує факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Натомість вина ОСОБА_2 поза розумним сумнівом недоведена, що свідчить про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, а тому існують всі підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є правильними та відповідають дійсним обставинам справи.
Отже, відсутні підстави для скасування постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року, якою провадження по справі закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року, якою провадження по справі закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець
