ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року Справа № 160/20531/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Похвалітий А.А., представника відповідача Кам`янчук А.В., представника третьої особи - Армашової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

третя особа Дніпропетровська обласна прокуратура

про визнання протиправним рішення, визнати протиправним та скасувати наказ, зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині внесення подання № 21/88 від 04.10.2021 стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката № 000503 від 18.01.2013 року сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №486 від 06.10.2021 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката № 000503 від 18.01.2013 року сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про кваліфікаційний сертифікат № 000503 від 18.01.2013 року сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно протоколу засідання Кваліфікаційної комісії №4 від 28.09.2021 року, де кваліфікаційною комісією встановлено факт порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, а саме ст. 6, 55 Закону «Про землеустрій», що призвело до порушення прав/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру склала подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів землевпорядників №21/88 від 04.10.2021 року, на підставі якого наказом Держгеокадастру №486 від 06.10.2021 анулювано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 000503). Вказані рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині внесення подання № 21/88 від 04.10.2021 року до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 000503) та наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 486 від 06.10.2021 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачами не встановлено факту грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, тобто не встановлено порушення передбачене абзацом 2 частини 2 ст.68 Закону України «Про землеустрій», в редакції закону станом на 14.03.2019 року, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.

29.10.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

03.11.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) осіб.

01.12.2021 року від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що на засіданні Кваліфікаційної комісії, яке відбувалося 28.09.2021 були присутні 20 членів Кваліфікаційної комісії. Після заслуховування скарги Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.08.2021 № 09/2-1829-вих.21 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні (18 - «за», 0 - «проти», 1 -«утримався») Кваліфікаційною комісією було ухвалено рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника (під час розгляду питання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера - землевпорядника ОСОБА_1 один член Кваліфікаційної комісії не приймав участь у голосуванні). Вказане рішення було ухвалено на тій підставі, що порушення викладені скарзі Кваліфікаційної комісії були визнані грубими. Кваліфікаційна комісія наділена дискреційними повноваженнями та має право самостійно на власний розсуд, приймати одне із передбачених Порядком № 392 рішень, зокрема, і щодо того чи є порушення грубим. Після цього Кваліфікаційна комісія до Держгеокадастру направила подання від 04.10.2021 № 21/88 в якому просили відповідно до рішення (протокол від 28.09.2021 № 4) анулювати кваліфікаційні сертифікати декількох інженерів-землевпорядників, зокрема і сертифікат позивача. Держгеокадастр наказом від 06.10.2021 № 486 анулював кваліфікаційні сертифікати чотирьох інженерів-землевпорядників, зокрема кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , про що згодом повідомлено позивача. З огляду на вказане відповідач-1 вказав на правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.12.2021 року від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру через систему «Електронний суд» надійшли заперечення по справі, відповідно до яких зазначено, що при розгляді скарги (постанови) Дніпропетровської обласної прокуратури, враховуючи порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а також рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 року у справі №904/628/21 Кваліфікаційна комісія вирішила звернутись до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

06.12.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача-1 наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки такі не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки Кваліфікаційною комісією не було встановлено грубе порушення позивачем нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

01.02.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про залучення до участі у справі третіх осіб задоволено частково, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпропетровську обласну прокуратуру, у задоволенні іншої частини клопотання відмовлено, вирішено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

10.02.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.02.2022 року у підготовчому судовому засіданні зобов`язано позивача та відповідача вручити третій особі заяви по суті справи, відкладено підготовче судове засідання.

25.03.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено підготовче судове засідання та зобов`язано позивача та відповідача направити третій особі копії заяв по суті справи з додатками.

13.04.2022 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

04.05.2022 року від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що підставою для розгляду питання Кваліфікаційною комісією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 стала постанова процесуального керівника Брусенцевої І.В., винесена в рамка кримінального провадження №12021040000000455. Під час кримінального провадження було встановлено, що діяльність осіб наділених відповідними повноваженнями суперечила принципам землеустрою, регламентованим статтею 6 Закону України «Про землеустрій», у зв`язку з чим третя особа звернулась до компетентного органу для вирішення питання анулювання сертифіката щодо уповноваженої особи, якою було розроблено технічну документацію на підставі якої здійснено незаконну державну реєстрацію земельної ділянки державної форми власності.

05.05.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про відкладення розгляду справи - задоволено частково, зупинено провадження у справі №160/20531/21 до моменту припинення на території України воєнного стану, у задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.

10.08.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі з 13.09.2022 року та призначено судове засідання по справі.

05.09.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання відповідача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

27.09.2022 року у судовому засіданні задоволено клопотання третьої особи, надано відповідачу та третій особі час для підготування позиції щодо виду відповідальності, до якої була притягнута позивач, строків притягнення до відповідальності та редакції ст.68 Закону України «Про землеустрій» та оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.

06.10.2022 року від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що при розгляді скарги прокурора щодо позбавлення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 . Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру застосувала норми Закону України «Про землеустрій» в частині невідповідності Порядку №392 змінам, внесеними до цього закону. Також, при розгляду скарги брались до уваги факти, які уже встановлені судом у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 року у справі №904/628/21. Також, вказано, що зазначені правовідносини врегульовані виключно законодавством у сфері землеустрою, яке не містить зазначення строків притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері землеустрою.

11.10.2022 року від представника позивача надійшли пояснення по справі відповідно до яких вказано, що відповідачем під час розгляду скарги застосовано норми абзацу другого частини другої статті 68 Закону України «Про землеустрій» в редакції Закону №1423-ІХ від 28.04.2021 року, яка набрала законної чинності 27.05.2021 року, у зв`язку з чим позивача притягнуто до відповідальності за діяння, яке на час його вчинення 14.03.2019 року не визнавалося законом як правопорушення, за нього законом не було визначено будь-якої відповідальності, що вказує на грубе порушення відповідачем норм ст.58 Конституції України.

20.10.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання відповідача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто без прийняття до розгляду.

02.11.2022 рокі від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення по справі віднесення такого виду відповідальності як позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника до адміністративної відповідальності є хибним та не може бути врахована при вирішенні справи по суті. Також, вказано, що порушення полягає в порушенні норм ст. 55 Закону України «Про землеустрій», яке існувало на момент вчинення такого порушення інженером-землевпорядником, а не порушення норм ст. 68 Закону України «Про землеустрій» про яке зазначає представник позивача. Адже стаття 68 цього закону лише регулює питання відповідальності за порушення законодавства у сфері землеустрою, в тому числі і позбавлення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

03.11.2022 року представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Представник третьої особи просила відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у письмових поясненнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №000503 від 18.01.2013 року, виданий ОСОБА_1 , відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 18 січня 2013 року №13 Кваліфікаційний сертифікат підтверджує відповідність, інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок) виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру зі скаргою у вигляді постанови від 26.08.2021 року №09/2-1829-вих-21, в якій просила притягнути до відповідальності сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат №000503, виданий 18.01.2013 року) шляхом позбавлення зазначеного кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з підстав грубого порушення вимог положення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а також рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником.

28.09.2021 року Кваліфікаційна комісія розглянула звернення у вигляді постанови Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.08.2021 року №09/2-1829-вих-21, а також пояснення ТОВ «Авалон-бізнес консалтінг» від 24.09.2021 року № 259/2021 та заперечення ОСОБА_1 від 24.09.2021 року.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №4 від 28.09.2021 року на засіданні щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника розглянуто скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.08.2021 року №09/2-1829-вих-21, щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат №000503, виданого 18.01.2013 року), в якому зазначено:

« до Кваліфікаційної комісії надійшли лист та постанова Дніпропетровської обласної прокуратури щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 000503 від 18.0.2013 виданого ОСОБА_1 , яка працює у складі ТОВ «Авалон Бізнес-Консалтинг» з підстав порушення нею вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою під час складання документації із землеустрою, а також рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою зазначеним сертифікованим інженером-землевпорядником.

У постанові зазначається, що під час розслідування кримінального провадження щодо дій державного кадастрового реєстратора відділу у Криничанському районі Головного управління Держтеокадастру у Дніпропетровській області Кобець Г. М. з`ясовано, що 26.04.2018 між директором ТОВ «Авалон Бізнес-Консалтинг» та директором ДП «Шовкорадгосп «Щорський» був укладений договір з підготовки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський р-н., Божедарівська сільська рада. Під час розроблення зазначеної документації із землеустрою сертифікованим інженером землевпорядником були порушені вимоги норм законодавства сфері землеустрою, що у свою чергу стало перешкодою створенню для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування , фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю та відбулась незаконна реєстрація земельної ділянки.

За інформацією що міститься у постанові прокуратури та надісланих на розгляд Кваліфікаційної комісії матеріалів встановлено, що про розроблені документації із землеустрою сертифікованим інженером землевпорядником були порушені норми статті 55 Закону України «Про землеустрій» у редакції що діяла на момент розроблення, якою передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з поміж іншого, для земель державної форми власності має містити згоду органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

У даному випадку це мав бути наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки, згідно п. 8 Положення про Головні управління Держгеокадастру в областях, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 р. за №1391/29521 Головне управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Розроблена технічна документація містила лише лист Головного управління про те, що воно не заперечує щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно з Державним актом на право користування землею, а маже площею 1 11,4000 га, а не площею 131 га, на яку виготовлена технічна документація.

Також, у постанові прокуратури зазначається що технічна документація була виготовлена на площу земельної ділянки 131 га, хоча досудовим розслідуванням встановлено, що виконавчим комітетом Щорської районної ради Щорському держлісорозсаднику у 1962 році був виданий Акт на право користування землею, у відповідності з яким зазначеному підприємству у постійне користування було відведено 1 11,4 га землі. Акт був зареєстрований у Державний книзі реєстрації землекористувань. Рішенням Криничанської районної ради від 28.02.1992 року за Шовкорадгоспом у постійне користування за ДП «Шовкорадгосп «Щорський» була закріплена земля загальною площею 131 га. Другим пунктом даного рішення було: доручити земельному відділу виготовить державні акти на право постійного користування землею.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 задоволено частково позовні вимоги прокурора, а державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 131 га, яка була здійснена на підставі технічної документації розробленої ТОВ «Авалон Бізнес-Консалтинг» - скасована.

До Кваліфікаційної Комісії надійшли два ідентичних заперечення від ТОВ «Авалон Бізнес-Консалтинг» та сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , у яких вони по суті порушених у постанові прокуратури питані повідомляють, що зазначена технічна документація була розроблена на підставі згоди Головного управління Держгеокадастру у вигляді листа.

З огляду на викладене, Кваліфікаційною комісією встановлено факт порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, а саме ст. 6, 55 Закону «Про землеустрій», що призвело до порушення прав/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.»

За результатами голосування (за - 18, проти - 0, утримались - 1) вирішено звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат №000503, виданого 18.01.2013 року).

Після цього Кваліфікаційна комісія до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру направила подання від 04.10.2021 року № 21/88 в якому просили відповідно до рішення (протокол від 28.09.2021 № 4) анулювати кваліфікаційні сертифікати декількох інженерів-землевпорядників, зокрема і сертифікат позивача.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру винесено наказ №486 від 06.10.2021 року в якому зазначено, що відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 66, частини третьої статті 66-1, частин другої та третьої статті 68 Закону України «Про землеустрій», пункту 20 розділу III Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.07.2017 №392 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів», зареєстрованого з Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1044/30912, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 04.10.2021 №21/88 вирішено анулювати кваліфікаційні сертифікати інженера-землевпорядника зокрема ОСОБА_1 .

Позивач вважає вищевказані рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині внесення подання № 21/88 від 04.10.2021 та наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №486 від 06.10.2021 року протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про землеустрій» (далі - Закон) (зазначений Закон застосовується в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) та Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.07.2017 № 392 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за № 1044/30912 (далі - Порядок № 392).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами- землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Статтею 28 Закону України «Про землеустрій» визначено права та обов`язки розробників документації із землеустрою, зокрема, передбачено, що розробники документації із землеустрою зобов`язанні дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою та інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Статтею 60 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно- правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Частиною 3статті 66 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до частин дев`ятнадцятої - двадцять першої статті 66 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Відповідно до частини восьмої статті 66 Закону України «Про землеустрій» рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.

Статтею 68 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом. Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку №392 рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Пункт 19 Порядку №392 визначає, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з такої підстави як грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром, зокрема, за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону України «Про землеустрій».

Системний аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що законодавець наділив повноваженнями Держгеокадастр здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання кваліфікаційної комісії. Комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, у яких зафіксовані порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 61-1 Закону України «Про землеустрій»); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (стаття 68 Закону України «Про землеустрій»).

Слід наголосити, що законодавством не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади у порядку статті 68 Закону України «Про землеустрій», як і не встановлено статтею 61-1 цього Закону імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №806/290/16, від 5 березня 2019 року у справі №814/1049/18, від 23 січня 2020 року у справах №804/5700/16 та №821/1216/17, від 30 січня 2020 року у справі №806/3290/17, від 30 березня 2020 року у справі №140/2220/18, від 26 травня 2020 року у справі №820/429/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас обов`язковою умовою для винесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника є не наявність самого звернення, а встановлення за результатами розгляду такого звернення факту правопорушення, вини особи у вчинені даного правопорушення.

При цьому, Закон України «Про землеустрій» не дає визначення порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів. Отже поняття «порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону №858-IV, має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

Суд зазначає, що порушенням може вважатися порушення, в результаті якого не тільки порушено відповідні правові норми, а наслідком якого стали незворотні процеси для відновлення прав заінтересованих осіб, тобто за будь-яких умов неможливе повернення у правовий стан, що існував до вчинення зазначеного порушення.

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об`єктивних ознак здійснюваного порушення; суб`єктивних ознак здійснюваного порушення.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.10.2018 у справі № 808/2685/17.

Разом з цим, суд враховує, що для ухвалення рішення про наявність у діях сертифікованого інженера-землевпорядника грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, Кваліфікаційна комісії має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою. Отже комісія повинна не просто констатувати про необхідність внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, а прийняти вмотивоване рішення, в якому вказати які саме вимоги чинного законодавства порушені із зазначенням конкретних пунктів, зазначити чому саме вважає виявлені порушення грубими (враховуючи що таке поняття є оціночним), встановити чи призвело таке порушення до неможливості відновити порушені права заінтересованих осіб. Сам факт дискреції комісії у наданні оцінки грубого порушення законодавства вимагає від суб`єкта владних повноважень належної мотивації прийнятих рішень.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 винесено на підставі Закону № 858-IV за поданням Кваліфікаційної комісії за порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Водночас ані у наказі, ані у поданні та протоколі комісії не зазначено, які саме дії призвели до неможливості відновлення порушених прав заявника.

У свою чергу протокол комісії містить лише виклад обставин, встановленим комісією фактам за результатами розгляду цього звернення.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачами під час встановлення факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота позивача, проводилась перевірка кваліфікації та якості її професійної підготовки, як інженера-землевпорядника, проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об`єктивних та суб`єктивних ознак здійснюваного порушення, що у свою чергу додатково свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності шляхом саме анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.

Слід також зазначити, що у постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 810/1097/18, Верховний Суд за подібних правовідносин зазначив, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну: охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан); правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної; правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням; попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція); процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння; виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права; каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесення ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 у справі №803/1122/17, від 05 березня 2019 у справі №814/1049/18, від 17 лютого 2021 у справі №806/2828/18.

Суд враховує ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що рішення у вигляді протоколу та наказу не відповідають критеріям, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Відповідно до абз.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997року № 1-зп/1997 закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Конституцією України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58).

Конституційний Суд України вважає, що вказані положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (Абзац перший, речення перше абзацу другого пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011)

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. (Абзаци другий, третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999)

З огляду на норми ст.58 Конституції України, з урахуванням викладених вище висновків Конституційного Суду України, до події (факту), яка відбулась 14.03.2019 року за участі сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 підлягає застосуванню законодавство України, яке було чинним станом на 14.03.2019 року, на час виникнення відносин.

При цьому, судом встановлено, що Держгеокадастром фактично застосовано норми абзацу другого частини другої статті 68 Закону України «Про землеустрій» в редакції Закону № 1423-ІХ від 28.04.2021, яка набрала чинності 27.05.2021 року, у зв`язку з чим позивача притягнуто до відповідальності за діяння, яке на час його вчинення 14.03.2019 року не визнавалося законом як правопорушення, за нього законом не було визначено будь-якої відповідальності, шо вказує на порушення відповідачем вимог законодавства.

Також, згідно з протоколом засідання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №4 від 28.09.2021 року зазначено, що Кваліфікаційною комісією встановлено факт порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, а саме ст. 6, 55 Закону «Про землеустрій», що призвело до порушення прав/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, тобто зазначено діяння, яке визнано Законом як правопорушення лише 27.05.2021 року.

При цьому, під час складення протоколу засідання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №4 від 28.09.2021 року, прийняття оскаржуваного наказу, а також подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду процесуальних документів у справі, відповідачами не зазначено дату - 14.03.2019 року, з якою пов`язується факт вчинення порушення законодавства у сфері землеустрою.

З урахуванням вище викладеного, доводи відповідача про застосування норми абзацу другого частини другої статті 68 Закону України «Про землеустрій» в редакції Закону № 1423-ІХ від 28.04.2021 року лише через те, що скарга Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.08.2021 №09/2-1829-вих.21 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру надійшла до Кваліфікаційної комісії Дердгеокадастру 28.09.2021 року та на момент розгляду скарги діяла нова редакція ст.68 Закону України «Про землеустрій» не приймаються судом, так як такі дії відповідача, який під час розгляду скарги протиправно не встановив важливої обставини - дати вчинення правопорушення, та в наслідок такої протиправної бездіяльності не застосував норми ст.58 Конституції України, а також строки давності, не ґрунтуються на нормах закону та є неправомірними.

Крім того, щодо доводів відповідача про те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 року у справі №904/628/21 встановлено порушення позивачем вимог законодавства, суд зазначає, що при розгляді вказаної справи сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 та/або ТОВ «Авалон Бізнес-Консалтинг» не були учасниками у справі №904/628/21 та вказаним рішенням не було встановлено грубого порушення законодавства сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, у завзятку з чим рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 року у справі №904/628/21 не стосується прав та/або обов`язків сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 та не встановлює факту неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 .

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2724,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2313327476.1 від 22.10.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 2724,00 грн., бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпропетровська обласна прокуратура (49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) про визнання протиправним рішення, визнати протиправним та скасувати наказ, зобов`язати вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині внесення подання № 21/88 від 04.10.2021 року стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката № 000503 від 18.01.2013 року сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №486 від 06.10.2021 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката № 000503 від 18.01.2013 року сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про кваліфікаційний сертифікат № 000503 від 18.01.2013 року сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2724,00 грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 14.11.2022 року.

Суддя М.В. Дєєв