Справа № 214/8500/21

2-о/214/19/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Прасолова В.М.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, уточнивши яку, просить: встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом періоду з 18.01.1987 року по 15.11.2020 року.

В обґрунтування вимог зазначив, що він, ОСОБА_1 , звернувся до Фонду соціального страхування України в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області із заявою про призначення виплат відповідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в зв`язку зі смертю своєї матері - ОСОБА_2 . Мати працювала медиком, та в зв`язку із зараженням коронавірусною хворобою на робочому місці, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. З копії акту про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 08.11.2020 року у КНП «Криворізька інфекційна лікарня №1» КМР від 06.01.2021 року вбачається, що померла ОСОБА_2 працювала в даному закладі молодшою медичною сестрою, прибиральницею платною, та загинула внаслідок гострого професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом. Однак відповіддю Фонду соціального страхування України в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області від 19.02.2021року йому було відмовлено у призначенні виплат, оскільки додана ним до заяви довідка не може вважатись довідкою про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні. Отже, без відповідного рішення суду, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області не може розглянути питання виплати соціальної допомоги. Враховуючи зазначене, він вимушений звернутися до суду для отримання рішення про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі своєю матір`ю. Просить суд звернути увагу також на наступне. Постановою Кабінету Міністрів від 17.06.2020р. №498 «Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» затверджено порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів. Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм надання Фонду соціального страхування України страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою передбачених статтею 39 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб також розміри таких страхових виплат. Відповідно до п. 3 цього ж Порядку, у разі смерті медичного працівника, настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVІD спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі - особи, які мають право на виплату) проводиться виплата розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому помер медичний працівник. У свою чергу, абз. 2 п. 2 ст. 39 ЗУ «Про захист населення інфекційних хвороб» встановлено, що держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі смерті працівника - у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, сім`я створюється на підставі шлюбу, крові споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Як передбачено ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Частиною другою цієї норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не перебачено іншого порядку їх встановлення. Крім того, у відповідності із п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення фактів родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. Він просить встановити факт проживання з матір`ю, що не передбачено ст. 315 ЦПК України, але допускається в разі якщо законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту. Відповідно до ст.43 зазначеного вище Закону факт проживання однією сім`єю може бути підтверджений в іншому порядку, а саме: як наданням довідки про склад сім`ї, так і рішенням суду. Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Згідно зі статтею 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 28 грудня 2014 року № 77 - VIII, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими та електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказами проживання однією сім`єю мене зі своєю матір`ю ОСОБА_2 є наступні обставини та факти: відповідно свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 01 серпня 2005 року матір`ю є ОСОБА_2 . Він та померла ОСОБА_2 проживали за однією адресою: у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується, зокрема, довідкою з Криворізької об`єднаної довідково-інформаційної служби №23 від 21.01.2022 року, довідкою з його місця реєстрації, довідкою про зняття з місця реєстрації померлої, актом мешканців будинку та відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті померлої. Його батько ОСОБА_3 , давно помер. В свою чергу, він не одружений, тому вони з матір`ю проживали однією сім`єю, вели спільний побут та господарство. Зазначене може бути підтверджене в судовому засіданні свідками, їхніми сусідами. Таким чином, факт проживання однією сім`єю між ним та померлою ОСОБА_2 , підтверджується в сукупності декількома обставинами: кровним спорідненням між нами (підтвердженням чого є його свідоцтво про народження); зареєстрованим місцем проживання за однією адресою (підтверджень чого є відповідні довідки та акт мешканців будинку). Веденням спільного побуту та господарства. Враховуючи зазначене, вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню. Оскільки він звернувшись до Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, з заявою про призначення страхових виплат, не надав до заяви довідку про склад сім`ї померлої, в тому числі про тих, хто перебував на її утриманні, йому було відмовлено у призначенні одноразової допомоги та роз`яснено про необхідність надати вказану довідку або рішення суду про встановлення факту сімейних відносин. Відповідно до п. ч. 2 ст. 43 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п. 20, п. 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду від 19.07.2018 року Управління (відділення) Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім`ї та особам, які мають на це право, за умови подання документів, зокрема: довідки про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні або копії відповідного рішення суду. Таким чином, встановлення факту сімейних відносин має для нього юридичне значення, оскільки необхідно йому для отримання виплати одноразової допомоги у зв`язку зі смертю матері внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Від представника заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській до суду надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 , які обґрунтовані наступним. Вимоги заявника стосуються права на отримання страхових виплат в зв`язку з втратою члена сім`ї відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метрі ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.7 ст. 19 та ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтверджені наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника векселів передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадженні справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Відповідно до п. 1.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, як встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. З огляду на це, вбачається, що процесуальний закон передбачає умови, за яких в окреме провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти що підлягають установленню повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлю факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. На підставі ст. 234, 235, 256 ЦПК України встановлення юридичного факту здійснюється за заявою заявника в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п.6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Звертаючись, саме з заявою в 2021 році, ОСОБА_1 , тим самим підтверджує що встановлення факту сумісного мешкання однією сім`єю з його померлою матір`ю необхідно, йому для набуття, права на отримання страхових виплат, а отже є спір про право який розглядається в позовному провадженні. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону від 23 вересня 1999 року № 1105 - XIV „ Про загальнообов`язкове соціальне страхування ", Закону від 14 жовтня 1992 року № 2694-Х1І « Про охорону праці» (в редакції Закону від 21 листопада 2002 року № 229-IV), Кодексу законів про працю України, а також законодавчих та інших нормативно - правових актів у тій їх частині, що не суперечить Закону №1105-XIV. Статтею 9 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.099.1999р. у редакції ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 року № 77-VIII (надалі - Закон) передбачено що, основними завданнями Фонду та його робочих органів є надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат. Згідно п. 2 ч.1 ст. 16 Закону застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом. Відповідно до п.6 ст. 42 ЗУ „Про загально обов`язкове державне соціальне страхування" У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також дитину, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на день настання права на страхову виплату ". Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі настання обставин, передбачених п. 2 ч. 2 цієї статті, страхова виплата призначається і виплачується разово та в рівних частинах членам сім`ї, батькам утриманцям померлого працівника протягом одного місяця з дня виникнення права і страхову виплату. Члени сім`ї та батьки померлого працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. п.5.2.2. Постанови Фонду соціального страхування України від 19.07.2019 р № 11 " Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахована особам ( членам їх сімей ) передбачено що, право на отримання страхових виплат страхові виплат у заінтересованих осіб настає з дня смерті застрахованої особи, але не раніше дня виникнення права на їх виплату. Відповідно до ст. 43 ЗУ „Про загально обов`язкове державне соціальне страхування " в редакції статті яка діяла на момент звернення позивача до відділення Фонду, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови події таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім`ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; довідки навчального закладу про те, що член сім`ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання: довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім`ї потерпілого який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку. Як передбачено ст. 44 Закону Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідне рішення у десятиденний строк не враховуючи надходження зазначених документів. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на виплати, розміри виплат або обґрунтування відмови у виплатах. При наданні 19.02.2021р. копій документів, позивачем не надано довідки про склад сім`ї померлого, в тому числі хто перебував на утриманні, надано тільки акт про місце мешкання позивача підписаний сусідами та завірений директором «Житлосервіс-КР». Тому, надані документи заявниці були повернуті, питання призначення не розглядалося, будь якого рішення у вигляді постанови відповідно до cт. 44 Закону №1105 не приймалося. Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. При встановленні факту проживання однією сім`єю слід перевірити наступні обставини: спільність проживання. Як правило, одна сім`я, проживають в одному місці проживання. За загальним правилом, відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідки про звернення за захистом в Україні. Ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні здійснюється територіальними підрозділами державної міграційної служби України та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України . Відповідно, вказані органи у разі потреби, можуть надати інформацію про місце проживання заявника чи заінтересованих осіб. Час проживання однією сім`єю. За загальним правилом, не встановлено час, який був би необхідним для того, щоб особи, які спільно проживають, могли вважатися сім`єю. Однак спеціальним є правило щодо спадкових правовідносин (ст. 1264 ЦК України). Так, у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (зі змінами згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.98р.) звернуто увагу: якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви і про проживання із спадкодавцем однією сім`єю. Верховний Суд України також наголошує, що спадкування за законом здійснюється почергово і вказує, що встановлений для четвертої черги спадкоємців п`ятирічний строк повинен сплинути на момент відкриття спадщини. При цьому його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності ЦК України. Перебування чоловіка та жінки, стосовно яких встановлюється факт проживання однією сім`єю, у іншому шлюбі. Взаємність прав та обов`язків чоловіка та жінки. Мова йде про особисті немайнові та майнові відносини цих осіб. Члени сім`ї наділені цілою системою прав та обов`язків, які зумовлені їх спільним проживанням. Насамперед, це є права й обов`язки сімейного характеру, адже такі особи «прирівняні» у своєму статусі до подружжя (наприклад, на майно за ст. 74 СК України, на утримання - за ст. 91 СК України). Це й житлові права й обов`язки, як то права й обов`язки членів сім`ї наймача (ст. 64 ЖК УРСР), членів сім`ї власника (ст. 156 ЖК УРСР) тощо. Наявність таких прав та обов`язків може випливати із сімейних договорів, укладених між особами, які проживають однією сім`єю без шлюбу, договорів із іншими особами (наприклад, у сфері надання послуг тепло-, водо-, газопостачання та водовідведення, телекомунікаційних послуг, вивезення сміття), інших договорів (майнового поручительства, на проведення будівельно-ремонтних робіт тощо), підтверджуватися відповідними квитанціями про сплату обов`язкових платежів (наприклад, плати за землю), показаннями свідків та іншими засобами доказування; наявність спільного побуту. На окремі ознаки, що підтверджують наявність спільного побуту, вказує Конституційний Суд України. Ознаки спільного побуту можна виділити із положень ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення», згідно ст. 1 якого домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунки стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Тобто, при встановленні факту проживання однією сім`єю, слід з`ясувати досить значну кількість обставин сімейного, цивільного, житлового та іншого характеру й дослід, відповідні докази, які підтверджують такий факт, у відповідності до вимог ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України визначено що сім`ю склала особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права обов`язки. Ця ознака є найбільш вагомою для юридичного визначення поняття сім`ї. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонту, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімей відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03,06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п. Статтею 6 СК України визначено що, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Враховуючи положення вищевказаних статей СК України та судову практику подібним справам поняття «сім`я» та «член сім`ї» не є тотожним і мають важ об`єктивні відмінності, а саме «сумісне проживання і спільний побут». Тому, ствердження заявником про сумісне мешкання його та померлої матері, ще доказом того, що вони були однією сім 'сю. На момент смерті матері, заявнику було 34 роки, він є повнолітньою, дієздатною людиною, працює, тому, природно міг мати сім стосунки з жінкою та мешкати окремо. Згідно ст.12 ЦПК України, треба з`ясувати усі обставини справи із застосуванням змагальності та дослідження доказів. Між тим, кожна сторона повинна довести ті обстав на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно п. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, якими є пояснення позивача без доказів. Звертають увагу на те що, в доказ спільного проживання та перебування на утриманні заявником надано копію акту з місця проживання підписаний сусідами та завірений директором ТОВ «Житлосервіс-КР», з зазначенням інформації, щодо ведення спільного господарства та перебування позивачки на утриманні її померлого чоловіка. Просять суд врахувати те що, при зазначенні даного висновку не зрозуміло, що саме малося на увазі комісією, крім загальної фрази, на якій підставі та чим керувалася комісія при зазначені у акті такого висновку, як не підтверджено чи наділені ТОВ «Житлосервіс -КР» повноваженнями, щодо складання довідок та актів, в яких би містилася інформація про ведення спільного господарства, перебування на утриманні, спільні витрати та інше. Вважають також, недостатнім підтвердження такої інформації сусідами, оскільки сам факт сусідства не може являтися джерелом обізнаності щодо певних сімейних обставин заявника. Данні факти встановлюються лише в судовому порядку. Тому, таким актом не можна підтвердити право заявника на призначення йому страхової виплати. Ці докази є недопустимі та неналежні. Вважають що, заявником не надано суду належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів мешкання однією сім`єю з померлою його матір`ю ОСОБА_2 . Згідно положень п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (зі змінами згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.98р.) зазначено що,- рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документи, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Заявник ОСОБА_1 20.10.2022 року в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності. Вимоги заяви підтримує повністю, просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у судове засідання 20.10.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду справи заінтересована особа була повідомлена належним чином.

Суд, враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, надавали пояснення, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні від 15.09.2022 року показала, що ОСОБА_1 знає, вона доводиться йому двоюрідною сестрою. ОСОБА_2 була її тіткою та матір`ю ОСОБА_1 . ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Все життя ОСОБА_2 проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 . В них були гарні відносини. Коли ОСОБА_2 захворіла на короновірус, то від неї заразився і ОСОБА_1 . Їй відомо, що вони мали спільний бюджет, усе купували за спільною згодою, тратили гроші за спільною домовленістю. Заявник в шлюбі не перебував, дітей не має.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні від 15.09.2022 року показала, що ОСОБА_1 знає з його народження, так як проживають в одному під`їзді. Знала також і його матір ОСОБА_2 , так як з нею дружила. Їй відомо, що стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були нормальні. ОСОБА_2 працювала, ОСОБА_1 теж заробляв. Зі слів ОСОБА_2 знає, що їх дохід з сином був спільний. Також зі слів ОСОБА_2 знає, що син віддавав їй зарплату. Як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , робили покупки, ОСОБА_1 допомагав матері.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні докази: копія паспорту ОСОБА_1 (а.с. 5-6), свідоцтво про народження (а.с. 7), свідоцтво про смерть (а.с.8), копія паспорту ОСОБА_2 (а.с. 9), акт розслідування професійного захворювання (а.с. 10-16), довідка про реєстрацію (а.с. 17, 18), акт ТОВ «Житлосервіс - КР» (а.с. 19), відповідь фонду (а.с. 20), довідка Новаком (а.с. 21).

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: копію паспорту ОСОБА_1 (а.с. 5-6),копію паспорту ОСОБА_2 (а.с. 9), довідки про реєстрацію (а.с. 17, 18), акт ТОВ «Житлосервіс - КР» (а.с. 19), довідку Новаком (а.с. 21), так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд вважає належним доказом: свідоцтво про смерть (а.с.8), так як цей доказ містить інформацію, що стосується предмету доказування, а саме те, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд вважає належним доказом: акт розслідування професійного захворювання (а.с. 10-16), так як цей доказ містить інформацію, що стосується предмету доказування, а саме те, що ОСОБА_2 померла внаслідок гострого професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом.

Суд вважає належним доказом: свідоцтво про народження (а.с.7), так як цей доказ містить інформацію, що стосується предмету доказування, а саме те, що ОСОБА_2 доводилась ОСОБА_1 матір`ю.

Суд вважає належним доказом лист з Фонду соціального страхування (а.с.20), так як цей доказ містить інформацію, що стосується предмету доказування, а саме факт звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 , та отримання з цього питання відмови.

Суд вважає належними доказами показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , так як вони стосуються предмету доказування, а саме факт проживання ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 однією сім`єю.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази та показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази та показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

ОСОБА_2 доводилася матір`ю заявника ОСОБА_1 , що встановлено свідоцтвом про народження (а.с.7).

Заявник та ОСОБА_2 з 18 січня 1987 року проживали разом в квартирі АДРЕСА_1 , в якій кожен окремо був зареєстрований, що встановлено показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , довідками (а.с. 17,18), актом (а.с.19).

Заявник та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, мали спільний бюджет, спільно витрачали кошти, що вбачається з показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла внаслідок гострого професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, що встановлено свідоцтвом про смерть (а.с.8), актом (а.с.10-16).

17 лютого 2021 року заявник звернувся до Криворізького відділення управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області Фонду соціального страхування України з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Листом від 19.02.2021 року йому було відмовлено та зазначено, що надана їм довідка від 15.02.2021 № 2664 не містить необхідної інформації та не може вважатись довідкою про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні. Для розгляду питання призначення страхових виплат у разі смерті потерпілого просять надати довідку або відповідне рішення суду. Зазначені обставини встановлені відповіддю (а.с. 20).

Взаємини між сторонами регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про захист прав населення від інфекційних хвороб».

Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду. Отже даною нормою передбачено, що факт проживання однією сім`єю та факт перебування на утриманні потерпілого передбачена можливість підтвердження таких фактів як іншими документами, так і рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів від 17.06.2020р. №498 «Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» затверджено порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів.

Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм надання Фонду соціального страхування України страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою передбачених статтею 39 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб також розміри таких страхових виплат.

Відповідно до п. 3 цього ж Порядку, у разі смерті медичного працівника, настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVІD спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі - особи, які мають право на виплату) проводиться виплата розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому помер медичний працівник.

Відповідно до п. 2 ст. 39 ЗУ «Про захист населення інфекційних хвороб» встановлено, що держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі смерті працівника - у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно зі статтею 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 28 грудня 2014 року № 77 - VIII, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як передбачено ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Частиною другою цієї норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , що не передбачено даною нормою, але допускається в разі якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до ст.43 зазначеного вище Закону факт проживання однією сім`єю може бути підтверджений в іншому порядку, а саме: як наданням довідки про склад сім`ї, так і рішенням суду.

Встановлення вказаного факту має значення для створення умов здійснення заявником майнових прав на отримання виплат від Фонду.

У судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 та його матір ОСОБА_2 проживали разом з часу народження ОСОБА_1 , з 18 січня 1987 року, до часу смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у квартирі АДРЕСА_1 , вели спільний бюджет, спільно витрачали кошти, а тому є підстави вважати, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю.

Оскільки заявник звернувшись до Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, з заявою про призначення страхових виплат та надав до заяви довідку, що не містить необхідної інформації та не може вважатись довідкою про склад сім`ї померлої, у тому числі про тих, хто перебував на її утриманні, йому було відмовлено у призначенні страхових виплат та роз`яснено про необхідність надати вищезазначену довідку або відповідне рішення суду.

Таким чином, встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою матір`ю ОСОБА_2 , має для заявника юридичне значення, оскільки необхідно йому для розгляду питання про призначення страхових виплат у зв`язку зі смертю його матері ОСОБА_2 внаслідок гострого професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом.

Таким чином, суд вважає, що заявник обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх прав, у інший спосіб, не зазначений в пунктах 1-10 ч.2 ст.15 ЦК України, що передбачено ст.16 ч.2 ЦК України.

Отже вислухавши свідків, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 13 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, вважає, що заяву належить задовольнити.

Суд вважає, що таке рішення буде відповідати завданням цивільного судочинства щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що передбачено частиною першою статті 2 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч.7 ст.294 ЦПК України, у зв`язку з чим понесені заявником судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.15, 16 ЦК України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст. 36 Закону України «Про захист прав населення від інфекційних хвороб», ст.ст.2, 12, 13, 258-259, 263-265, 280, 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18 січня 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати по справі покласти на заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати підписання шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Прасолов В.М.