ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2022 р. Cправа № 902/977/20

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючого судді - Матвійчука Василя Васильовича, суддів: Міліціанова Романа Валерійовича, Нешик Ольги Степанівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Кловський узвіз буд. 7, м. Київ, 01010)

до: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 488 419 533,35 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Панченко Ю.В. за довіреністю;

відповідача Кравчук О.В. за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з вимогами до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" про стягнення 22 338 661,59 грн заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року, 2 283 949,93 грн пені, 494 591,37 грн трьох відсотків річних та 417 372,87 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору транспортування природного газу № 2002000095 від 04.02.2020 в частині несплати негативних щодобових небалансів з січень 2020 року.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати щодобових небалансів за січень 2020 року, позивачем, на підставах п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст.536, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України донараховано відповідачу 2 283 949,93 грн пені, 494 591,37 грн три відсотки річних від простроченої суми та 417 372,87 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 12.10.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/977/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.11.2020.

06.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 21007.1-Ск-6022-1120 від 06.11.2020 в якому відповідач наголошує на тому, що строк оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року не настав оскільки на його адресу не надходило рахунку на оплату та акту врегулювання добового небалансу.

Окрім того відповідач вказує, що позивач як Оператор ГТС всупереч вимог законодавства та укладеного договору подає у суміжні газопроводи обсяги газу більші ніж ті, які надходять від замовників у газотранспортну систему. Більше того, самостійно з власної волі і за власним рішенням несанкціоновано (безпідставно) подає (закачує) газ у суміжні системи.

Окремо відповідач звертає увагу на відсутності його вини у виникненні небалансу, відсутності складу цивільного правопорушення, що на його думку виключає відповідальність у формі внесення плати за небаланс.

За результатами судового засідання 10.11.2020, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.11.2020 про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.12.2020.

20.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив за вих. № ТОВВИХ 20-12742 від 13.11.2020.

04.12.2020 до суду надійшла заява відповідача за вих. № 210007.1-Сл-6623-1220 від 02.12.2020 з відповідями на запитання позивача в порядку ст. 90 ГПК України.

04.12.2020 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за вих. № 210007.1-Сл-6622-1220 від 02.12.2020.

Ухвалою суду від 10.12.2020 відкладено підготовче засідання на 11.01.2021.

11.01.2021 до суду надійшло клопотання № 210007.1-Ск-76-0121 від 04.01.2021 відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

11.01.2021 до суду надійшло клопотання № 210007.1-Ск-108-0121 від 04.01.2021 відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості за добові небаланси за період з березня по червень 2019 року.

Протокольною ухвалою від 11.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.01.2021.

11.01.2021 до суду надійшли письмові пояснення позивача вих. № ТОВВИХ 21-4 від 04.01.2021 з приводу міркувань відповідача, наведених в запереченнях на відповідь на відзив.

16.01.2021 до суду надійшли заперечення позивача вих. № ТОВВИХ 21-329 від 13.01.2021 проти клопотання відповідача щодо зменшення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

16.01.2021 до суду надійшли заперечення позивача вих. № ТОВВИХ 21-329 від 13.01.2021 проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.01.2021 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 902/977/20 задоволено. Провадження у справі зупинено до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3987/19. Зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.01.2021 у справі №902/977/20 залишено без задоволення, ухвалу суду без змін.

На адресу суду 05.05.2021 (вх. №01-34/4000/21) надійшло клопотання від ТОВ «Оператор газорозподільної системи України» про поновлення провадження у справі з огляду на прийняття 19.03.2021 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови у справі № 922/3987/19.

За результатами розгляду клопотання позивача судом 11.05.2021 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі № 902/977/20.

З огляду на категорію та складність даного спору, з метою повного та об`єктивного вирішення спору, суд, ухвалою від 11.05.2021 призначив колегіальний розгляд справи № 902/977/20 у складі трьох суддів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.05.2020, визначено колегію для розгляду справи № 902/977/20 в наступному складі: головуючий суддя Матвійчук В.В., судді: Міліціанов Р.В., Тварковський А.А..

Ухвалою суду від 13.05.2021 справу №902/977/20 прийнято до свого провадження. Розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на 26.05.2021.

21.05.2021 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача у справі за № 210-Сл-4950-0521 від 21.05.2021.

При розгляді справи 26.05.2021 судом оголошено перерву до 17.06.2021, про що постановлено протокольну ухвалу.

02.06.2021 на електронну адресу суду надійшла заява № ТОВВИХ-21-6118 від 02.06.2021 скріплена електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Пилипчук В.Є. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 07.06.2021, за заявою головуючого судді від 02.06.2021, суддю Тварковського А.А. виведено зі складу колегії суддів по справі № 902/977/20, у зв`язку з перебуванням у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Матвійчук В.В., судді - Міліціанов Р.В., Маслій І.В.

Ухвалами суду від 08.06.2021 справу № 902/977/22 прийнято до провадження новим складом суду, постановлено судове засідання 17.06.2021 у справі провести в режимі відеоконференції, забезпечивши участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у розгляді справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.06.2021 до суду надійшли письмові пояснення позивача у справі №ТОВВИХ-21-6119 від 02.06.2021.

За наслідками судового засідання 17.06.2021 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву в судовому засіданні до 26.08.2021.

27.07.2021 на електронну адресу суду надійшла заява № ТОВВИХ-21-8132 від 26.07.2021 скріплена електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Пилипчук В.Є. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На підставі розпорядження керівника апарату суду, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Матвійчука В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл вказаної заяви, за результатами якого дану заяву передано на розгляд суду у складі колегії: головуючого судді Тварковського А.А., суддів Міліціанова Р.В. та Маслія І.В.

Поряд з цим, у період з 19.07.2021 по 13.08.2021 суддя - учасник колегії Маслій І.В. перебував у відпустці, у зв`язку з чим головуючим суддею Тварковським А.А. 04.08.2021 подано службову записку про заміну судді-члена колегії Маслія І.В.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату суду №01-28/104/2021 від 04.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл заяви № ТОВВИХ-21-8132 від 26.07.2021.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 для розгляду заяви № ТОВВИХ-21-8132 від 26.07.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тварковським А.А., судді - Міліціанов Р.В., Нешик О.С.

Ухвалою суду від 05.08.2021 справу № 902/977/20 прийнято до свого провадження новим складом суду в частині розгляду заяви № ТОВВИХ-21-8132 від 26.07.2021 представника позивача у справі - адвоката Пилипчук В.Є. Задоволено означену заяву, постановивши судове засідання 26.08.2022 у справі № 902/977/20 провести в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області, забезпечивши участь представника позивача - Пилипчук Віталіни Євгенівни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.08.2022 до суду надійшли додаткові пояснення позивача у справі № ТОВВИХ-21-8324 від 29.07.2021.

10.08.2022 до суду надійшли пояснення позивача у справі № ТОВВИХ-21-8525 від 04.08.2021, за змістом яких в період з 30.09.2020 по 16.07.2021 відповідачем на користь позивача було здійснено оплати в загальній сумі 22 338 498,43 грн. Крім того, частина зобов`язань відповідача перед позивачем за добовий небаланс природного газу січня 20220 року в період з 30.09.2020 по 16.07.2021 була припинена на підставі ряду Заяв про припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорічних вимог після звернення до суду з даним позовом, всього на загальну суму 163,16 грн. Таким чином, з урахуванням часткової сплати заборгованості та припиненню на підставі ряду Заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, всього на суму 22 338 661,59 грн, станом на 16.07.2021 основний борг відповідача перед позивачем за добовий небаланс природного газу січня 20220 року по Договору № 200200095 від 04.02.2022 відсутній.

12.08.2021 до суду надійшла заява позивача у справі № ТОВВИХ-21-8645 від 06.08.2022 про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий та березень 2021 року, виявлено також наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями щодобового небалансу відповідача за кожну добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 9609,00979 тис.куб.м. (99453251 кВт х год) всього на загальну суму 112 793 302,65 грн., з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 12143,38989 тис.куб.м. (125684085 кВт х год) всього на загальну суму 87 747 892,46 грн., з ПДВ;

- березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 40187,99299 тис.куб.м. (415945727 кВт х год) всього на загальну суму 290 664 803,37 грн., з ПДВ.

Вказані негативні щодобові небаланси АТ «Вінницягаз» виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем у лютому-березні 2021 року з газотранспортної системи природного газу без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи у зазначені періоди.

У відповідності до п.2.8 Договору транспортування природного газу № 2002000095 від 04.02.2020 позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу відповідні акти врегулювання щодобових небалансів. Також, на виконання п.9.3 Договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси за вказаний період.

З розрахунку суми основного боргу за добовий небаланс природного газу (лютий- березень 2021 року) вбачається, шо станом на 05.08.2021 відповідачем на користь позивача лише частково було проведено оплату за негативний щодобовий небаланс за лютий 2021 року лише на загальну суму 64 881 657,77 грн.

Таким чином, станом на 05.08.2021 відповідачем в повному обсязі не виконано свої зобов`язання з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року на загальну суму 426 324 340,71 грн, чим порушено умови п.п.2.5, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України, а також порушено права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року позивачем на підставах п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст.536, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України донараховано відповідачу за період з 23.03.2021 по 05.08.2021 пеню в розмірі 23 141 143,14 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 4 647 595,40 грн, інфляційні втрати в розмірі 8 771 878,34 грн.

З урахуванням наведеного позивач збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси в загальному розмірі 488 419 533,35 грн, з якої: 448 663 002,30 грн сума основного боргу; 25 425 093,07 грн сума пені; 5 142 186,77 грн сума 3 % річних та 9 189 251,21 грн сума інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 794 500,00 грн.

20.08.2021 до суду надійшли заперечення відповідача за № 210007.1-Ск-8759-0821 від 20.08.2021 щодо заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, в яких останній зауважує, що позовні вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» щодо стягнення 426 324 340,71 грн. заборгованості за добові небаланси зі лютий-березень 2021 року та штрафних санкцій загальною сумою 35 560 616,89 грн. мають досліджуватись судом в окремому позовному провадженні, а питання задоволення заявлених позивачем до стягнення вимог у розмірі 25 534 575,76 грн. має вирішуватись в рамках справи № 902/977/20.

За наслідками судового засідання 26.08.2021 судом постановлено протокольну ухвалу, відповідно до якої розгляд заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог відкладено до наступного судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 06.09.2021.

Протокольною ухвалою від 06.09.2021 заяву позивача № ТОВВИХ-21-8645 від 06.08.2022 про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, оголошено перерву в судовому засіданні до 27.09.2021.

21.09.2021 до суду надійшли заперечення відповідача № 210007.1-Ск-10336-0921 від 17.09.2021 на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

24.09.2022 до суду надійшло клопотання відповідача № 210007.1-Ск-10658-0921 від 23.09.2021 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи № 924/1135/20.

27.09.2021 до суду надійшли письмові пояснення позивача №ТОВВИХ-21-10533 від 23.09.2021 щодо заперечень відповідача на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 27.09.2021 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Виконавши завдання підготовчого провадження, суд 27.09.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.10.2021, про що постановив ухвалу у протокольній формі.

06.10.2021 до суду надійшло клопотання відповідача № 210007-1-Ск-11 від 06.10.2021 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/25928/21, що розглядається в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом міста Києва.

У зв`язку з перебуванням члена колегії - судді Маслія І.В. на лікарняному 21.10.2021, за заявою головуючого судді, розпорядженням керівника апарату суду від 21.10.2021 суддю Маслія І.В. виведено зі складу колегії суддів по справі № 902/977/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Матвійчук В.В., судді - Міліціанов Р.В., Нешик О.С.

Ухвалою суду від 21.10.2021 справу прийнято до провадження новим складом суду, проте, розгляд справи у визначену дату не відбувся з огляду на графік судових засідань цього дня судді, введеного до складу суду 21.10.2021.

За наведеного, ухвалою суду від 21.10.2021 судове засідання по розгляду справи по суті та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі призначено на 24.11.2021.

У визначену судом дату (24.11.2021) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Матвійчука В.В. на лікарняному, за закінченням якого ухвалою суду від 23.12.2021, з урахуванням ухвали від 24.12.2021, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 31.01.2022, про що учасників справи повідомлено в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України. Одночасно судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/25928/21, за результатами чого в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, з підстав, наведених в ухвалі від 23.12.2021.

06.01.2022 до суду надійшли письмові пояснення № 210007.1-Ск-168-0122 від 05.01.2022 відповідача у справі з наведенням судової практики з аналогічних правовідносин.

26.01.2022 до суду надійшли письмові пояснення № 210007.1-Ск-1016-0122 від 26.01.2022 відповідача у справі, в яких повідомляється про ухвалення місцевими господарськими судами рішень у справах у подібних правовідносинах.

26.01.2022 до суду надійшло клопотання відповідача № 210007.1-Ск-980-0122 від 26.01.2022 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/25928/21.

31.01.2022 до суду надійшла заява відповідача № 21007.1-Ск-1180-0122 від 31.01.2022 про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення вартості добових небалансів за січень 2020 року в розмірі 22 338 661,59 грн, 2 283 949,93 грн пені, 494 591,37 грн трьох відсотків річних та 417 372,87 грн інфляційних втрат та відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні 31.01.2022 судом повідомлено учасників, що за результатами письмового розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі буде постановлена відповідна ухвала, оголошено перерву до 10.02.2022, про що постановлено протокольну ухвалу.

Ухвалою суду від 04.02.2022 в задоволенні клопотання № 210007.1-Ск-980-0122 від 26.01.2022 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/25928/21 відмовлено.

09.02.2022 до суду надійшли письмові пояснення позивача № ТОВВИХ-22-1662 від 08.02.2022 з приводу заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Протокольною ухвалою від 10.02.2022 в судовому засіданні 10.02.2022 оголошено перерву до 28.02.2022.

Ухвалою суду від 28.02.2022 розгляд справи по суті відкладено на 13.04.2022.

Ухвалою суду від 13.04.2022 розгляд справи по суті відкладено на 23.05.2022.

12.05.2022 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача № 210007.1-Ск-3676-0522 від 05.05.2022 з додатками, з урахуванням постанови об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20.

19.05.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №ТОВВИХ-22-4898 від 19.05.2022 з додатками скріплені електронним цифровим підписом представника позивача В. Пилипчук з приводу правових висновків об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 по справі № 918/450/20.

23.05.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №ТОВВИХ-22-4898 від 19.05.2022 з додатками скріплені електронним цифровим підписом представника позивача В. Пилипчук з приводу зарахування проведених відповідачем платежів.

23.05.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №ТОВВИХ-22-5012 від 20.01.2022 з додатками скріплені електронним цифровим підписом представника позивача В. Пилипчук щодо обсягу спожитого відповідачем природного газу за спірний період.

Протокольною ухвалою від 23.05.2022 додатки до письмових пояснень відповідача № 210007.1-Ск-3676-0522 від 05.05.2022, письмових пояснень позивача №ТОВВИХ-22-4898 від 19.05.2022 та №ТОВВИХ-22-5012 від 20.01.2022 залишено без розгляду, оголошено перерву в судовому засіданні до 13.06.2022.

В судовому засіданні 13.06.2022 оголошено перерву до 22.06.2022, про що постановлено відповідну ухвалу.

17.06.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №ТОВВИХ-22-6392 від 17.06.2022 з додатками скріплені електронним цифровим підписом представника позивача В. Пилипчук щодо висновків Верховного Суду у справах № 903/775/20, № 904/5697/20, № 924/362/21.

Протокольною ухвалою від 22.06.2022 в судовому засіданні 22.06.2022 оголошено перерву до 25.08.2022.

19.08.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №ТОВВИХ-22-8826 від 19.08.2022 з додатками скріплені електронним цифровим підписом представника позивача В. Пилипчук з приводу правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. 23.08.2022 зазначені пояснення надійшли до суду в паперовому вигляді.

25.08.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №21007-1-Ск-8202-0822 від 19.08.2022 скріплені електронним цифровим підписом представника відповідача О. Кравчук з приводу правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

25.08.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №21007-1-Ск-8201-0822 від 19.08.2022 скріплені електронним цифровим підписом представника відповідача О. Кравчук про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №910/11273/20.

Протокольною ухвалою від 25.08.2022 розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 07.09.2022.

30.08.2022 до суду надійшли заперечення позивача №ТОВВИХ-22-9077 від 25.08.2022 на клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

За результатами розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом 07.09.2022 постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено в його задоволенні.

В судових засіданнях 07.09.2022 та 20.09.2022 оголошено перерви до 20.09.2022 та 06.10.2022, про що постановлено протокольні ухвали.

04.10.2022 до суду надійшли письмові пояснення №ТОВВИХ-22-10485 від 29.09.2022 позивача з приводу обставин, встановлених рішенням Господарського суду м. Києва від 24.01.2022 по справі № 910/16751/21, які, за доводами позивача, мають преюдиційне значення до розгляду даної справи.

04.10.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №б/н та дати (вх. № 01-34/8361/22 від 04.10.2022) з додатками скріплені електронним цифровим підписом представника позивача В. Пилипчук з наведенням позиції суду апеляційної інстанції по справі у подібних правовідносинах.

06.10.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення №ТОВВИХ-22-10739 від 05.10.2022 з додатками скріплені електронним цифровим підписом представника позивача В. Пилипчук щодо обґрунтованості позовних вимог у справі.

При розгляді справи 06.10.2022 судом оголошено перерву до 02.11.2022, про що 06.10.2022 постановлено протокольну ухвалу.

У судовому засіданні 02.11.2022 прийняли участь представники позивача та відповідача, які підтримали раніше висловлені позиції у процесуальних заявах по суті спору.

В судовому засіданні 02.11.2022 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників сторін про вихід з нарадчої кімнати 03.11.2022.

На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 03.11.2022 з`явився представник позивача. Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 03.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

При ухваленні рішенні в даній справі суд враховує наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22 травня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15 серпня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Вінниці у господарському суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07). Представники сторін та учасники справи скористались своїм правом на безпосереднє доведення в судовому засіданні своєї правової позиції, своїх вимог та заперечень проти позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (позивач, за Договором Оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (відповідач, за Договором Замовник) укладено Договір транспортування природного газу № 2002000095 (надалі також - Договір) (т. 1, а.с. 32-44), що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, за умовами п. 2.1 якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно п.2.8. Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п. 5.2 Договору, якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актів і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.

Згідно з п. 5.3 Договору, за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 7.1 Договору, вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

Як визначено пунктом 9.1 Договору, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

В силу дії пункту 9.3 Договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Відповідно до пункту 9.6 Договору, розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 Договору, визначається за даними Оператора.

У пункті 11.4 Договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Позивач врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Відповідно до п. 17.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року.

За умовами пунктів 19.1-19.3 Договору, сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом. Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою. Повідомлення вимоги звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.

У додатку № 3 до Договору сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу. (т. 1, а.с. 45, 46)

За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року (інформація подана до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) позивач виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за січень 2020 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 4739,28894 тис.куб.м. (49051641 кВт*год) всього на загальну суму 29 805 580,99 грн., з ПДВ.

Відповідно до довідки № 1, довідки № 3 негативні небаланси у відповідача виникли внаслідок відбору з газотранспортної системи природного газу без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи та відповідно. (т. 1, а.с. 51, 52)

Позивачем 14 лютого 2020 року через інформаційну платформу направлено відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів №01-2020-2002000095 за газовий місяць січень 2020 року та рахунок №01-2020-2002000095 від 31.01.2020 року на загальну суму 29 805 457,56 грн. на оплату за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року. При визначені остаточної суми негативного небалансу за січень 2020 року позивачем було враховано наявність у відповідача позитивної суми небалансу за січень 2020 року в розмірі 123,43 грн. (т.1, а.с. 48, 49)

Як вказує позивач, у строки встановлені п.9.3 Договору, відповідач не оплатив на користь позивача щодобові негативні небаланси за січень 2020 року в загальній сумі 29 805 457,56 грн, у зв`язку з чим, 03.03.2020 позивачем було надіслано відповідачу листа вих.№ТОВВИХ-20-2477 з вимогою сплатити в найкоротший термін 29 805 457,56 грн. за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року. (т. 1, а.с. 142)

Відповідач своїм листом № 21005.1-Сл.1733.0320 від 04.05.2020 надіслав позивачу пропозицію укласти договір реструктуризації заборгованості за січень 2020 року в розмірі 29 805 457,56 грн. з графіком платежів з 31 травня 2020 року по 30 вересня 2020 року (т. 1, а.с. 143, 144)

Згідно розрахунку суми основного боргу за добовий небаланс природного газу (січень 2020 року) в період з 29.05.2020 по 22.09.2020 відповідачем на користь позивача частково було проведено оплату за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року всього на загальну суму 7 466 795,97 грн., а саме: 29.05.2020 оплачено 1 490 272,88 грн., 30.06.2020 оплачено 1 490 272,88 грн., 09.07.2020 оплачено 372 568,22 грн., 15.07.2020 оплачено 372 568,22 грн., 22.07.2020 оплачено 372 568,22 грн., 29.07.2020 оплачено 372 568,22 грн., 05.08.2020 оплачено 372 568,22 грн., 11.08.2020 оплачено 372 568,22 грн., 19.08.2020 оплачено 372 568,22 грн., 26.08.2020 оплачено 372 568,22 грн., 02.09.2020 оплачено 372 568,22 грн., 09.09.2020 оплачено 372 568,22 грн., 15.09.2020 оплачено 372 568,22 грн., 22.09.2020 оплачено 372 568,22 грн.

Станом на 28.09.2020 заборгованість відповідача перед позивачем за добовий небаланс природного газу за січень 2020 року складала 22 338 661,59 грн.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати щодобових небалансів за січень 2020 року позивачем, на підставі п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст.536, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України нараховано пеню в розмірі 2 283 949,93 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 494 591,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 417 372,87 грн.

Поряд з цим, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий та березень 2021 року (інформація подана до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) позивач виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 9609,00979 тис.куб.м. (99453251 кВт х год) всього на загальну суму 112 793 302,65 грн, з ПДВ;

за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 12143,38989 тис.куб.м. (125684085 кВт х год) всього на загальну суму 87 747 892,46 грн, з ПДВ;

за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 40187,99299 тис.куб.м. (415945727 кВт х год) всього на загальну суму 290 664 803,37 грн, з ПДВ.

Відповідно до довідки № 1, довідки № 3 негативні небаланси у відповідача виникли внаслідок відбору з газотранспортної системи природного газу без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи та відповідно. (т. 4, а.с. 137-140)

Позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу наступні акти врегулювання щодобових небалансів:

№ 02-2021-2002000095 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021;

№ 02-2021-2002000095/2 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021;

№ 03-2021-2002000095 від 31.03.2021 за березень 2021 року (т. 4, а.с. 130-132)

Також, відповідно до п.9.3 Договору, позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу наступні рахунки:

№ 02-2021-2002000095 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 112 793 302,65 грн, з ПДВ;

№ 02-2021-2002000095 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 87 747 892,46 грн, з ПДВ;

№ 03-2021-2002000095 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 290 664 803,37 грн, з ПДВ. (т. 4, а.с. 133-135)

Згідно розрахунку суми основного боргу за добовий небаланс природного газу (лютий-березень 2021 року), в період з 23.06.2021 по 05.08.2021 відповідачем на користь позивача частково було проведено оплату за негативні щодобові небаланси за лютий 2021 року всього на загальну суму 64 881 657,77 грн., а саме: 23.06.2021 оплачено 181 638,01 грн.; 24.06.2021 оплачено 8 000 000,00 грн.; 25.06.2021 оплачено 13 500 000,00 грн.; 29.06.2021 оплачено 8 000 000,00 грн.; 30.06.2021 оплачено 6 000 000,00 грн.; 01.07.2021 оплачено 1 000 000,00 грн.; 02.07.2021 оплачено 1 200 000,00 грн.; 05.07.2021 оплачено 1 000 000,00 грн.; 09.07.2021 оплачено 1 000 000,00 грн.; 13.07.2021 оплачено 1 000 000,00 грн.; 16.07.2021 оплачено 500 000,00 грн.; 19.07.2021 оплачено 1 000 000,00 грн.; 20.07.2021 оплачено 500 000,00 грн.; 20.07.2021 оплачено 19,76 грн.; 23.07.2021 оплачено 1 500 000,00 грн.; 26.07.2021 оплачено 2 000 000,00 грн.; 27.07.2021 оплачено 3 000 000,00 грн.; 27.07.2021 оплачено 1 000 000,00 грн.; 28.07.2021 оплачено 4 000 000,00 грн.; 30.07.2021 оплачено 5 500 000,00 грн.; 30.07.2021 оплачено 2 500 000,00 грн.; 30.07.2021 оплачено 1 000 000,00 грн.; 03.08.2021 оплачено 500 000,00 грн.; 04.08.2021 оплачено 500 000,00 грн.; 05.08.2021 оплачено 500 000,00 грн..

Станом на 05.08.2021 заборгованість відповідача перед позивачем за добовий небаланс природного газу за лютий, березень 2021 року складала 426 324 340,71 грн.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати щодобових небалансів за лютий, березень 2021 року позивачем, на підставі п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст.536, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу за період з 23.03.2021 по 05.08.2021 пеню в розмірі 23 141 143,14 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 4 647 595,40 грн, інфляційні втрати в розмірі 8 771 878,34 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

Взаємовідносини сторін, які виникають в процесі укладення та виконання договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

Так, згідно з ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.

Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

Відповідно до розділу 1 Кодексу ГТС небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Відповідно до пунктів 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами остаточної алокації подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС, позивач розрахував обсяги добового небалансу відповідача за кожну газову добу січня 2020 року, лютого-березня 2021 року, а також визначив остаточний обсяг небалансу та розмір плати за нього у відповідних газових місяцях.

За наданими у справу актами врегулювання щодобових небалансів, які були направлені відповідачу через інформаційну платформу, відповідні обсяги склали:

- за січень 2020 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 4739,28892 тис.куб.м. (49051641 кВт х год) на суму 29 805 580,99 грн з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 9609,00979 тис.куб.м. (99453251 кВт х год) на суму 112 793 302,65 грн, з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 12143,38989 тис.куб.м. (125684085 кВт х год) всього на суму 87 747 892,46 грн, з ПДВ;

- за березень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 40187,99299 тис.куб.м. (415945727 кВт х год) на суму 290 664 803,37 грн, з ПДВ.

Як убачається зі змісту наданих у справу Довідок № 1 та № 3, які по суті є розрахунком обсягу небалансу відповідача протягом спірних періодів січня 2020 року, лютого-березня 2021 року:

- фактичний обсяг природного газу, що відібрано відповідачем з ГТС через точки виходу в січні 2020 року, склав 100 477 731,17 куб.м.; обсяг комерційного відбору газу (відбір споживачів з газорозподільної системи) склав 91 737 731,17 куб.м. Різниця між зазначеними обсягами складає 8 740 000,00 куб.м. та становить фактичний обсяг природного газу, використаного відповідачем для власних та виробничо-технічних потреб. Протягом січня 2020 року відповідачем подано до ГТС через точки входу подано 4 000 733,08 куб.м., а отже обсяг небалансу в січні місяці 2020 року склав 4 739 266,92 куб.м. (8 740 000,00 - 4 000 733,08 = 4 739 266,92);

- фактичний обсяг природного газу, що відібрано відповідачем з ГТС через точки виходу в лютому 2021 року, склав 102 003 335,36 куб.м.; обсяг комерційного відбору газу (відбір споживачів з газорозподільної системи) склав 78 347 522,00 куб.м. Різниця між зазначеними обсягами складає 23 655 813,36 куб.м. та становить фактичний обсяг природного газу, використаного відповідачем для власних та виробничо-технічних потреб. Протягом лютого 2021 року відповідачем подано до ГТС через точки входу подано 1 903 413,68 куб.м., а отже обсяг небалансу в лютому місяці 2021 року склав 21 752 399,68 куб.м. (23 655 813,36 - 1 903 413,68 = 21 752 399,68);

- фактичний обсяг природного газу, що відібрано відповідачем з ГТС через точки виходу в березні 2021 року, склав 89 238 490,52 куб.м.; обсяг комерційного відбору газу (відбір споживачів з газорозподільної системи) склав 49 050 497,53 куб.м. Різниця між зазначеними обсягами складає 40 187 992,99 куб.м. та становить фактичний обсяг природного газу, використаного відповідачем для власних та виробничо-технічних потреб. Протягом березня 2021 року обсяг поданого відповідачем до ГТС газу склав 0,00 куб.м., а отже, обсяг небалансу в березні місяці 2021 року склав 40 187 992,99 куб.м. (40 187 992,99 - 0,00=40 187 992,99).

Зазначені в Довідках № 1 дані щодо обсягів природного газу, які отримано відповідачем з ГТС (стовп. 2 Довідок), підтверджуються двосторонніми зведеними актами приймання-передачі природного газу за січень 2020 року, лютий та березень 2021 року (том 1, а.с. 48; т. 4, а.с. 130, 131)

Дані щодо обсягів газу, використаного відповідачем для власних та виробничо-технічних потреб (стовп. 4 Довідок № 1 та стовп. 3 Довідок № 3), підтверджуються відомостями, що містить звітність відповідача, зокрема, Звітами про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків (звіт Форма 8в, рядки 5, 6 розділу І). Зазначеними звітами Форми 8в також підтверджено обсяги газу, фактично закупленого відповідачем для ВТВ (розділ IV звітів Форма 8в), які відповідають даним щодо обсягів небалансу за Довідками № 3 (стовп. 5).

Крім того, відповідні відомості щодо фізичного балансу газу (стовп. 2 Довідок № 1), комерційного балансу (стовп. 3 Довідок № 1), виробничо-технічних витрати (стовп. 4 Довідок № 1 та стовп. 3 Довідок № 3), обсягів придбання газу (стовп. 2 Довідок № 2) обсягів небалансу газу (стовп. 5 Довідок № 3), відображені на Інформаційній платформі ТОВ «Оператор ГТС України», скриншоти з якої надані у справу (том 1, а.с. 53-60; т. 4, а.с. 141-152), та збігаються з даними, які завантажені відповідачем до Інформаційної платформи у Формах №№2, 3, 4, 9 (подані суду в електронному вигляді том 1, а.с. 47; т. 5, а.с. 84).

Оцінюючи окремо кожен із перелічених доказів, а також подані позивачем докази в сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено наявності у відповідача щодобових негативних небалансів в січні 2020 року, лютому та березні 2021 року в обсягах, які зазначені в Актах врегулювання щодобових небалансів: № 01-2020-2002000095 від 31.01.2020 за січень 2020 року; № 02-2021-2002000095 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021; № 02-2021-2002000095/2 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021; № 03-2021-2002000095 від 31.03.2021 за березень 2021 року.

Заперечуючи наведені в позові обставини щодо обсягів негативних небалансів у спірному періоді, відповідач не зазначив та не надав жодних доказів на спростування визначених позивачем даних, які наведені в Актах врегулювання щодобових небалансів.

Більше того, своїми діями по сплаті заборгованості за щодобові негативні небаланси січня 2020 року та частково лютого 2021 року, та узгодженням з позивачем ряду Заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, АТ «Вінницягаз» визнав її наявність та обґрунтованість.

Щодо визначення розміру плати за щодобові негативні небаланси, суд зазначає наступне.

Главою 6 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п.1).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (п.2).

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (п.4).

Відповідно до її.п.6, 7 глави б розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави.

Пунктами 8-12 глави б розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України иа суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), визначається як:

маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

Пунктами 14-16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10 %.

Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. При цьому у випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування розраховується виходячи із середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).

У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається обов`язок оператора газотранспортної системи, під час розрахунку маржинальної ціни придбання, застосовувати величину коригування, якщо обсяг добового небалансу Замовника послуг транспортування природного газу перевищує допустиме відхилення.

Зважаючи на заперечення відповідача щодо визначення вартості виявлених у січні 2020 року негативних щодобових небалансів, суд враховуючи, зокрема, приписи пункту 9.6 Договору, проаналізувавши надані позивачем документи на підтвердження обґрунтованості такої вартості (договори купівлі-продажу природного газу № 2001000000, №2001000001, № 2001000002, № 2001000005, № 2001000006 від 01 січня 2020 року, додаткові угоди до договорів № 1 від 31 січня 2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31 січня 2020 року, платіжні доручення про сплату коштів за придбаний природний газ, рахунок №01-2020-2002000095 від 31 січня 2020 року, довідка 1, довідка 3, реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи) та констатує їх належність і достатність. (т. 1, а.с. 49, 51, 52, 53-60, 66-98)

Дослідивши вищеописані докази, суд вважає, що вартість щодобових небалансів за січень 2020 року визначена позивачем з урахуванням пунктів 4, 9, 11, 12, 14-16 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, виходячи з витрат позивача та вартості вчинених ним балансуючих дій (з урахуванням абзацу 2 пункту 9.2 Договору щодо купівлі природного газу в обсягах позитивних небалансів), а також коригування, визначеного відповідно до вимог цієї глави.

При цьому обґрунтованість здійснених розрахунків підтверджено наданими до матеріалів справи первинними документами, а саме Договорами з НАК "Нафтогаз України" на придбання природного газу в січні 2020 року, які укладалися позивачем з метою балансування, актами приймання-передачі. З наданих позивачем детальних пояснень стосовно визначення маржинальної ціни придбання природного газу для відповідача та визначення допустимого відхилення, також вбачається, що розрахунки позивачем здійснено з дотриманням вимог Договору, Кодексу ГТС, виходячи із його реальних затрат по здійсненню балансування у січні 2020 року стосовно відповідача, з урахуванням інформації наданої саме відповідачем в інформаційній платформі, що підтверджується реєстрами завантаження файлів до інформаційної платформи (форми 2, 4, 9). Водночас суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували інформацію, зазначену в Акті врегулювання щодобових небалансів.

Як свідчать дані Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року (Акт № 02-2021-2002000095 від 28.02.2022), для розрахунку розміру плати за добовий небаланс в період з 01.02.2021 по 16.02.2021, маржинальна ціна придбання природного газу визначена позивачем шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу, на величину коригування, що відповідає вимогам пунктів 11, 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Правильність визначення розміру плати у відповідності до зазначеного пункту Кодексу ГТС, підтверджує співставлення даних стовпчику 8 Акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року (т. 1, а.с. 48) та газовий місяць лютий 2021 року (том 4, а.с. 130) та даних стовпчику 9 Акта надання послуг балансування за лютий 2021 року (том 4, а.с. 204), який складено в рамках укладеного позивачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» договору про надання послуг балансування № 2101000095 від 19.01.2021 . (том 4, а.с. 202).

17.02.2021 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор) прийняла Постанову № 235 «Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам», яка оприлюднена на сайті регулятора 17.02.2021.

Зазначеною вище постановою, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» покладено обов`язок здійснювати балансування газотранспортної системи в період лютий-березень 2021 року з урахуванням таких особливостей:

вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі природного газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та відборів власного природного газу із газосховищ;

для цілей розрахунку плати за добовий небаланс операторів газорозподільних систем застосовувати маржинальну ціну придбання/продажу природного газу, яка визначається шляхом збільшення/зменшення на величину коригування 5 % середньозваженого значення за звітний газовий місяць ціни придбання газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ з урахуванням витрат на зберігання (закачування, відбір) природного газу;

визначити для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу;

не включати до розрахунку плати за нейтральність балансування будь-які витрати та доходи, сформовані внаслідок виконання цієї постанови.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» зазначена вище постанова Регулятора, як акт індивідуальної дії, що не має ознак регуляторного акту, набрала чинності з дня її прийняття - 17.02.2021 року.

За загальновизнаним принципом права, який закріплено в ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Зазначений принцип слід розуміти так, що дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Зважаючи на викладене, з набуттям 17.02.2021 чинності Постанови НКРЕКП № 235 від 17.02.2021, яка визначає особливий, відмінний від передбаченого Кодексом ГТС порядок здійснення розрахунку плати за добові небаланси операторів газорозподільних систем, починаючи з 17.02.2021 року, і до 31.03.2021 року, маржинальна ціна придбання газу для розрахунку відповідної плати, визначалася Позивачем на підставі зазначеної вище постанови НКРЕКП, зокрема, шляхом збільшення на величину коригування 5 % середньозваженого значення за звітний газовий місяць ціни придбання газу на підставі договорів про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ.

Тобто, маржинальна ціна придбання природного газу в зазначений період, визначена Позивачем як середньозважена ціна одиниці об`єму власного газу Оператора ГТС, відібраного із газосховищ, та ціна газу, придбаного ним на підставі договорів про закупівлю природного газу у відповідному періоді (лютому-березні 2021 року). При цьому, дані щодо ціни власного газу Оператора ГТС та ціни газу, придбаного за договорами, підтверджено поданими у справу доказами (том 4, а.с. 201а-250; т. 5, а.с. 1-62).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно визначив розмір плати за щодобові негативні небаланси в період з 01.02.2021 по 16.02.2021 на підставі пунктів 11, 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, та з 17.02.2021 по 31.03.2021 в порядку, передбаченому Постановою НКРЕКП № 235 від 17.02.2021.

З урахуванням викладеного, пред`явлення позивачем вимоги в частині стягнення суми 448 663 002,30 грн. заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року, лютий-березень 2021 року, суд визнає обґрунтованим.

Відносно заперечень відповідача з посиланням на те, що обов`язок зі здійснення оплати щодобових небалансів за газовий місяць, виникає після надіслання оператором на поштову адресу замовника актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на їх оплату, суд зазначає наступне.

Розділом 4 глави 3 пункту 2 Кодексу ГТС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до Інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; згідно з частиною третьою глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів Інформаційної платформи та Інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.

Згідно з п.2.8. Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи (копія повідомлення додається) за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Згідно з пунктом 19.2 Договору будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених Сторонами випадках направлено електронною поштою.

Відповідно до пункту 19.1 Договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

З урахуванням наведеного, не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акту та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператор газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20.

Щодо тверджень відповідача про недоведення позивачем факту вчинення стосовно відповідача балансуючих дій, а також, відсутність доказів на підтвердження існування загрози цілісності ГТС, або інших відхилень у функціонуванні системи, які вимагали вчинення позивачем балансуючих дій, слід зауважити, що за визначенням глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи, як діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, складається з двох видів балансування, фізичного та комерційного.

Фізичне балансування, про відсутність доказів здійснення якого стверджує Відповідач, є заходом, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. При цьому, потреба в здійсненні комерційного балансування, яке полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, може виникати незалежно від необхідності вчинення фізичних балансуючих дій, зокрема, у випадку коли одні замовники послуги транспортування мають негативні добові небаланси, обсяги яких дорівнюють позитивним добовим небалансам інших замовників, при цьому, загальний добовий небаланс системи відсутній. У такому випадку, Оператор ГТС має здійснити лише комерційне балансування, а саме, визначення обсягів позитивних та негативних небалансів у розмірі замовників та здійснення відповідних розрахунків виплат на користь замовників із позитивним небалансом, стягнення із замовників із негативним небалансом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що достатньою підставою для оплати послуг балансування, є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому, факт здійснення чи не здійснення Оператором ГТС заходів фізичного балансування, жодним чином не впливає на обов`язок замовника щодо оплати таких послуг.

Доводи відповідача відносно відсутності доказів в підтвердження додержання позивачем нормативних актів при визначенні маржинальної ціни придбання/продажу природного газу, суд вважає безпідставними й такими, що спростовуються обставинами, які встановлені судом під час дослідження питання щодо визначення розміру плати за щодобові негативні небаланси.

Як свідчать надані у справу докази (том 4, а.с.72-74, 77-82; т. 6, а.с. 175-177, 182-188), після відкриття провадження у справі та збільшення розміру позовних вимог, відповідач здійснив погашення заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року на суму 22 338 661,59 грн., та часткове погашення заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий 2021 року на суму 129 207 685,00 грн грн.

З урахуванням приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, зазначені обставини є підставою для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення оплати за негативні щодобові небаланси в сумі 151 546 346,59 грн., в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, заявлено до стягнення 25 425 093,07 грн - пені, 9 189 251,21 грн - інфляційних втрат та 5 142 186,77 грн - 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Відповідно до 13.5 Договору, у разі порушення Замовником строків оплати, перебачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

При цьому, базою (основою) для нарахування процентів річних та інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Таким чином, означені вимоги заявлено позивачем у відповідності до умов укладеного Договору та чинного законодавства України.

Суд, перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи умови Договору та норми чинного законодавства, визнає його обгрунтованим та арифметично вірним.

Відповідачем обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог належними засобами доказування не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум суду не надано, заперечень щодо нарахованих сум пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань не заявлено.

В той же час, відповідачем подано клопотання № 21007.1-Ск-76-0121 від 04.01.2021 про зменшення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, у якому останній просить суд скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму пені, відсотків річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню на 90%.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій відповідач вказує на те, що станом на 01.12.2020 у Підприємства існує дебіторська заборгованість в розмірі 15 306 325,00 грн. Наголошує на вкрай тяжкому фінансовому стані Підприємства, що ставить під загрозу його нормальне функціонування та надання послуг з безперебійного газопостачання. За таких умов, додаткове покладання на Підприємство надмірних економічних санкцій призведе до ускладнення і без того тяжкого матеріального становища та фактичної неплатоспроможності і нездатності вести господарську діяльність та виконувати свої функції.

Позивач заперечує проти зменшення штрафних санкцій, про що подав відповідні заперечення за № ТОВВИХ-21-329 від 13.01.2021 в яких зауважує, що розмір штрафних санкцій є співмірним з розміром основного боргу та не перевищують його, у звязку з чим вважає, що підстави для застосування ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України відсутні.

З приводу заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій суд зазначає наступне.

За приписами статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, за положенням частини першої статті 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18).

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, суд враховує те, що позивач не надав суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості за щодобові небаланси за спірний період.

Суд також враховує, що крім стягнення пені позивач також заявив до стягнення 3% річних та інфляційні, які за своєю природою є компенсацією за користування належними до сплати позивачу коштами, та інфляційні нарахування, які є відшкодуванням втрат позивача, спричинених знеціненням грошових коштів, та які визнано судом обґрунтованими, що в свою чергу забезпечує захист майнових прав та інтересів позивача.

З урахуванням конкретних обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, що зменшення розміру пені на 75% є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру інфляційних втрат та 3 % річних виходячи з наступного.

Суд зауважує, що норми ч. 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України передбачають можливість зменшення розміру виключно неустойки (штрафу, пені).

В обґрунтування підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат відповідач послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.

Згідно висновків викладених у пункті 8.38. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 слідує, що Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

В той же час, як слідує з вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду, під час розгляду справи встановлено, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів (п. 8.18 Постанови).

Проте, в даній справі позивачем нараховано відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі, що встановлений законом - безпосередньо статтею 625 ЦК України.

На переконання суду, в даному випадку правовідносини, яким надано правову оцінку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 не є подібними тим правовідносинам, які досліджені судом в даному конкретному випадку.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що нараховані позивачем 3% річних та інфляційні втрати є законними, обґрунтованими, та співмірними з розміром заявлених вимог про стягнення заборгованості та не є надмірними.

Крім того, враховуючи можливість зменшення розміру виключно неустойки (штрафу, пені), що прямо встановлено нормами статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України та законодавством не передбачено можливості суду зменшити нараховані інфляційні втрати та відсотки річні, клопотання відповідача в частині їх зменшення не підлягає до задоволення.

Крім того, 31.01.2022 відповідачем подано заяву № 210007.1-Ск-1180-0122 від 31.01.2022 про застосування строків позовної давності до вимог за зобовязаннями за січень 2020 року, обгрунтовуючи її тим, що договір транспортування природного газу за своєю суттю є договором перевезення вантажу, а відтак до спірних правовідносин необхідно застосовувати шестимісячний строк позовної давності визначений ст.315 ЦК України.

Позивач, в письмових поясненнях № ТОВВИХ-22-1662 від 08.02.2022, заперечив доводи заяви відповідача, наполягаючи на тому, що Договір транспортування природного газу №2002000095 від 04.02.2020 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, позовна давність за яким, відповідно до ст. 257 ЦК України, є загальною та становить 3 роки.

Відповідно до частини 5 статті 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Разом з тим, договір транспортування природного газу за своєю правовою природою не є договором перевезення вантажу, натомість фактично є договором надання послуг в розумінні глави 63 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство не встановлює спеціальних правил перебігу позовної давності для договорів надання послуг та, зокрема, для договорів транспортування природного газу. Також відповідні спеціальні правила не визначені і укладеним сторонами Договором. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила перебігу позовної давності, визначені главою 19 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як встановлено судом, заборгованість у відповідача перед позивачем за надання послуг виникла за січень 2020 року. Враховуючи пункт 9.3 Договору, строк оплати послуг, наданих у спірний період, настав 21.02.2020.

У зв`язку з цим, позовна давність для таких вимог спливає з 21.02.2023.

Позивач звернувся до суду з позовом у цій справі 02.10.2020, тобто позовна давність пропущена не була.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №909/537/21.

Відповідно до частини 1 статті 258 ГПК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ГПК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 та від 25 березня 2020 року №239, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому, карантин продовжувався, не перериваючись. Так, Постановою Кабінету Міністрів України №1066 від 11 жовтня 2021 року продовжено карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), до 31 грудня 2021 року.

Тобто, якщо до 12 березня 2020 року позовна давність не спливла, її строк продовжується на час дії карантину, який триває, а тому відсутні підстави для висновку про сплив строків позовної давності.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Звертаючись з позовом до суду та збільшуючи розмір позовних вимог позивачем загалом сплачено 794 500,00 грн судового збору, тобто за максимальною ставкою судового збору станом на 2021 рік.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В частині зменшення суми неустойки витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. При цьому суд враховує викладене в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною), у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

В силу положень ч. 9 ст. 129 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору за позовними вимогами провадження за якими закрито по п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, позаяк предмет спору в цій частині перестав існувати після відкриття провадження у справі.

Відтак, витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі в сумі 794 500,00 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 151 546 346 грн. 59 коп. заборгованості за негативні щодобові небаланси закрити.

Зменшити підлягаючі до стягнення суми пені на 75%.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 03338649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Кловський узвіз, буд. 7, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 42795490) 297 116 655 грн. 89 коп. - заборгованості за негативні щодобові небаланси; 6 356 273 грн. 27 коп. - пені; 5 142 186 грн. 77 коп. - 3% річних; 9 189 251 грн. 21 коп. - інфляційних втрат та 794 500 грн. 00 коп. - судового збору.

В позові в частині стягнення 19 068 819 грн. 80 коп. - пені відмовити.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Додатково направити на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - info@tsoua.com, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 14 листопада 2022 р.

Головуючий суддя Василь МАТВІЙЧУК

Судді Роман МІЛІЦІАНОВ

Ольга НЕШИК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Кловський узвіз буд. 7, м. Київ, 01010)

3 - відповідачу (пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)