Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2022 р. Справа № 911/2689/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Столичного округу
на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2021
у справі № 911/2689/21 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу
до Державного підприємства «Богуславське лісове господарство»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Таращанська міська територіальна громада;
2) Богуславська міська територіальна громада
про стягнення 89251,49 грн.
секретар судового засідання Руденко Н.С.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- не з`явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належно;
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулась з позовом про стягнення з Державного підприємства «Путивльський агролісгосп» 89251 грн 49 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позивачем у період з 19.08.2019 по 02.09.2019 перевірки дотримання відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства було виявлено факти незаконної вирубки одного сухостійного дерева та зрізання без спеціального дозволу за межами виділеної ділянки тридцяти двох дерев, про що було складено відповідний акт № 03-05/109.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2021 у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Суд І інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав застосування до відповідача, який, за твердженням позивача, не забезпечив належну охорону лісу, міри відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу, за відсутності відповідних доказів на підтвердження вчинення відповідачем таких дій (рубки лісу), а також з огляду на заявлені предмет та підстави даного позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Державна екологічна інспекція Столичного округу, не погоджуючись із прийнятим у даній справі судовим рішенням, звернулась з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду І інстанції від 17.12.2021 скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд І інстанції не повно з`ясував обставини справи, зокрема місцевим судом безпідставно не взято до уваги порушення, викладені в акті перевірки, зокрема не надано оцінки залученій польовій переліковій відомості пнів незаконно зрізаних дерев. Наголошує на тому, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності відповідальності відповідача за незабезпечення охорони та збереження лісу відповідно до норм Лісового кодексу. Також позивач зауважує на тому, що залишено поза увагою місцевого суду наявність доказів на підтвердження неправомірної поведінки відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 №09.1-08/1044/22 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2689/21 у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Столичного округу на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2021 у справі №911/2689/21 залишено без руху; запропоновано Державній екологічній інспекції Столичного округу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 3405,00 грн.
04.05.2022 від Державної екологічної інспекції Столичного округу надійшло клопотання про продовження строку встановленого судом на усунення недоліків по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у справі №911/2689/21, в якій скаржник просить розглянути питання щодо продовження строку встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 на усунення недоліків по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку з наявним становищем фінансування, яке спричинено військовою агресією Російської Федерації.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 продовжено Державній екологічній інспекції Столичного округу строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Північному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 3405,00 грн. протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
01.06.2022 від Державної екологічної інспекції Столичного округу надійшло клопотання про виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 з доданими до нього доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Столичного округу на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2021 у справі №911/2689/21; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 розгляд справи №911/2689/21 призначено на 14.09.2022. Явку учасників справи визнано обов`язковою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 залучено Таращанську міську територіальну громаду та Богуславську міську територіальну громаду до участі у справі №911/2689/21 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; зобов`язано позивача направити третім особам позовну заяву з доданими до неї документами та апеляційну скаргу з доданими до неї документами, докази чого надати через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію); відкладено розгляд справи №911/2689/21 на 17.10.2022.
26.09.2022 від Таращанської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
13.10.2022 від Таращанської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника, разом з тим у поданій заяві заявник зазначає, що апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Столичного округу підтримує у повному обсязі.
17.10.2022 від Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" надійшла заяві про проведення судового засідання без участі представника.
17.10.2022 від Таращанської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника, разом з тим у поданій заяві заявник зазначає, що апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Столичного округу підтримує у повному обсязі.
Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затверджений Законом "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX) в Україні з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан строком на 30 діб на всій території України, який згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 18.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" було продовжено.
Розпорядженням Голови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 №6 на підставі ч. 2 статті 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату суду рекомендовано суддям Північного апеляційного господарського суду тимчасово 17 жовтня 2022 року утриматися від розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.
Враховуючи вищенаведене, судове засідання, призначене на 17.10.2022 не відбулось, тому розгляд справи було призначено на 31.10.2022, про що була винесена відповідна ухвала.
Позиції учасників справи.
Від відповідача 16.06.2022 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив залишити без змін оскаржуване рішення суду І інстанції з мотивів, у ньому викладених, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Від Богуславської міської територіальної громади надійшов відзив від 19.10.2022, у якому третя особа просила розглядати справу без їх участі, та підтримала вимоги апеляційної скарги.
В судове засідання 31.10.2022 представники сторін не з`явились, натомість від відповідача та третіх осіб на адресу суду були надіслані клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Представники позивача в судове засідання 31.10.2022 не з`явились, клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даних учасників справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.
Враховуючі викладені обставини, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як було встановлено судом І інстанції та підтверджено матеріалами справи, на виконання наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу № 1364-П від 16.08.2019 та посвідчення (направлення) № 35001356 від 16.08.2019 в період з 19.08.2019 по 02.09.2019 позивачем було проведено планову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства відповідачем, у присутності директора Державного підприємства «Богуславське лісове господарство» Могильного В.Г., про що було складено відповідний акт перевірки за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони № 03-05/109 від 19.08.2019-02.09.2019.
Під час проведення позивачем перевірки в період з 19.08.2019 по 02.09.2019 виявлено зокрема такі порушення:
- у кварталі 31 виділі 14 Улашівського лісництва відповідача виявлено незаконну рубку одного сухостійного дерева породи ясен діаметром у корі біля шийки кореня 46 см., що являється порушенням ст. ст. 19, 67, 69 Лісового кодексу України;
- під час розробки підприємством лісосіки СР (РГК) - 2019 року у кварталі 68 виділі 14 на площі 5,0 га Потяшнянського лісництва відповідача допущено зрізання без спеціального дозволу (лісорубного квитка) за межами виділеної лісової ділянки 32 (тридцяти двох) дерев, що являється порушенням статей 67, 69 Лісового кодексу України.
За наслідками вищезазначеної перевірки, позивачем складено акт перевірки дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Державним підприємством Богуславське лісове господарство № 03-05/104 та здійснено обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», яка склала 213 205,78 грн, з якої 89 251,49 грн шкода завдана внаслідок таких дій:
- незаконної вирубки у кварталі 31 виділі 14 Улашівського лісництва відповідача одного сухостійного дерева породи ясен діаметром у корі біля шийки кореня 46 см. становить 5 316,99 грн;
- зрізання без спеціального дозволу (лісорубного квитка) за межами виділеної лісової ділянки 32 (тридцяти двох) дерев, в зв`язку з розробкою підприємством лісосіки СР (РГК) - 2019 року у кварталі 68 виділі 14 на площі 5,0 га Потяшнянського лісництва відповідача становить 83 934,50 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 99/2019 від 25.10.2019 про відшкодування шкоди, завданої лісу внаслідок незаконної рубки дерев, яка складає 213 205,78 грн, згідно якої повідомив відповідача проте, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Богуславське лісове господарство» в період з 19.08.2019 по 02.09.2019 виявлено, порушення вимог статті 19, 67, 69 Лісового кодексу України, у зв`язку з чим, позивач запропонував відповідачу на добровільних засадах за заподіяну шкоду, розраховану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внести 213 205,78 грн до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.
У відповідь на зазначену претензію, відповідач своїм листом № 425 від 23.12.2019 зазначив, що не погоджується з вимогами про відшкодування шкоди, оскільки особи, до посадових обов`язків яких безпосередньо входить обов`язок з охорони та захисту лісу, в тому числі зокрема, і від незаконних порубок, самі вчинили неправомірні дії, наявність і ступінь вини яких буде доведена в ході здійснення кримінального провадження, а шкода, завдана лісу внаслідок незаконної рубки дерев, має бути відшкодована саме винними особами. До того ж, у своєму листі відповідач зазначив про те, що матеріали службової перевірки знаходяться в Богуславському ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області та розпочате кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 статті 191 КПК України.
Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Приписами статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Вимогами ч. 2 статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Відповідно до статей 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Як вбачається з акта планової перевірки № 03-05/109 від 19.08.2019-02.09.2019 Державне підприємство «Богуславське лісове господарство» засноване на території трьох адміністративних районів: Богуславському, Таращанському, Рокитнянському, та поєднує сім лісництв. Лісогосподарська діяльність проводиться на підставі запроектованих заходів згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Богуславське лісове господарство» та матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду.
Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування шкоди, оціненої як за незаконну рубку дерев, екологічна інспекція наголошувала на незабезпеченні відповідачем належної охорони та збереження лісу, що знаходився на земельній ділянці, переданій відповідачу в постійне користування.
Відмовляючи у позові, суд І інстанції зазначив, що нормами Лісового кодексу України не передбачено відповідальності за незабезпечення охорони та збереження лісу.
При цьому місцевий суд дійшов висновку, що забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу.
Апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками суду І інстанції з огляду на наступне.
Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
За змістом п. 5 ч. 2 статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно зі статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено під час апеляційного провадження, відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, внаслідок чого лісовому фонду України заподіяно матеріальної шкоди.
При цьому колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
- Акт планової перевірки № 03-05/109 від 19.08.2019-02.09.2019, у якому зафіксовано відповідні порушення, підписаний директором відповідача без зауважень.
- Польова перелікова відомість пнів незаконно зрізаних дерев під час розробки лісосік від 20.08.2019 також підписана керівником відповідача без зауважень.
- Винною особою за фактом незаконної вирубки дерев, в межах кримінального та цивільного провадження, встановлено саме працівника відповідача.
Апеляційна інстанція вважає помилковим висновок суду І інстанції стосовно можливого подвійного відшкодування шкоди як з лісокористувача за незабезпечення належної охорони лісу від незаконних порубок, так і з особи, визнаної винною у незаконній рубці лісу.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Відповідно до пункту 1.6 роз`яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» №02-5/744 від 27.07.2001 року, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.
При цьому причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача, а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов`язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.
Під час апеляційного провадження судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача (невжиття заходів з охорони лісів), наявність шкоди (збитки в розмірі 89251 грн 49 коп.) та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою.
Доводи відповідача стосовно того, що саме винна особа (яка була працівником відповідача), яка безпосередньо завдала шкоду навколишньому природному середовищу шляхом незаконної рубки дерев, має відшкодовувати збитки, визнається колегією суддів хибними, та не звільняють відповідача від обов`язку з забезпечення охорони лісів на підвідомчій йому території від незаконної рубки, та не позбавляють його права на звернення до такої особи із позовом в порядку регресу.
Стаття 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини екологічного податку згідно із законом, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Пунктом 7 ч.3 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 4 ч.1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Отже, розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 89251 грн 49 коп. підлягає стягненню з відповідача у наступному порядку:
- 2658 грн. 50 коп., що складає 50% від суми заподіяної шкоди, підлягає стягненню з відповідача на користь Таращанської територіальної громади.
- 1595 грн. 10 коп., що складає 30% від суми заподіяної шкоди, підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду Державного бюджету України.
- 1063 грн. 40 коп., що складає 20% від суми заподіяної шкоди, підлягає стягненню з відповідача на користь на користь спеціального фонду Київського обласного бюджету;
- 41967 грн. 25 коп., що складає 50% від суми заподіяної шкоди, підлягає стягненню з відповідача на користь Богуславської територіальної громади.
- 25180 грн. 35 коп., що складає 30% від суми заподіяної шкоди, підлягає стягненню з відповідача на користь на користь спеціального фонду Державного бюджету України.
- 16786 грн. 90 коп., що складає 20% від суми заподіяної шкоди, підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду Київського обласного бюджету.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача 89251 грн 49 коп. завданої шкоди.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повність або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 цієї статті).
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків щодо відсутності правових підстав для стягнення з Державного підприємства «Путивльський агролісгосп» 89251 грн 49 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про скасування судового рішення у даній справі та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати.
Судові витрати розподіляються у відповідності до статті 129 ГПК України.
У зв`язку з перебуванням суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А. на навчанні у Національній школі суддів з 07.11.2022 по 11.11.2022, дана постанова підписана 14.11.2022.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Столичного округу на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2021 у справі № 911/2689/21 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2021 у справі № 911/2689/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції Столичного округу задовольнити повністю. Стягнути з Державного підприємства «Богуславське лісове господарство» (09701, Київська область, місто Богуслав, провулок Інтернаціональний, 8 код ЄДРПОУ 00992042) збитки у розмірі 89251 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят одна) грн. 49 коп., з яких:
- 2658 (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн. 50 коп на розподільчий рахунок Таращанської територіальної громади (код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності»), 1595 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 10 коп на користь спеціального фонду Державного бюджету України, 1063 (одна тисяча шістдесят три) грн. 40 коп на користь спеціального фонду Київського обласного бюджету;
- 41967 (сорок одну тисячу дев`ятсот шістдесят сім) грн. 25 коп. на розподільчий рахунок Богуславської територіальної громади(код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності»), 25180 (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят) грн. 35 коп на користь спеціального фонду Державного бюджету України, 16786 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 90 коп на користь спеціального фонду Київського обласного бюджету.
3. Стягнути з Державного підприємства «Богуславське лісове господарство» (09701, Київська область, місто Богуслав, провулок Інтернаціональний, 8 код ЄДРПОУ 00992042) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м.Київ, вулиця Солом`янська, 1, код ЄДРПОУ 42163667) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) грн. судового збору за розгляд справи в суді І інстанції, а також 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.
4. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Київської області.
5. Справу № 911/2689/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту за наявності підстав, передбачених у п. 2 ч. 3 статті 287 ГПК України.
Повний текст постанови складений 14.11.2022.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков
