П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5115/22

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

15 листопада 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" в якому просив:

- визнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності не надання відповідь на запит на отримання публічної інформації від 13.04.2022 року, який адресований до директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА".

- зобов`язати надати відповідь на запит на отримання публічної інформації від 13.04.2022 року.

- стягнути з відповідача директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА" 11850 грн. за відрив від звичайних занять.

- стягнути з відповідача директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА" сто тисяч гривень у якості відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Також, не погоджуючись з даним рішенням суду в частині стягнення судових витрат, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача витрати на правову допомогу.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно п.1.2-1.4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" (затвердженого протоколом від 08.07.2021) біржа діє на підставі та у відповідності до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України «Про товарні біржі», інших чинних нормативно-правових актів України щодо товарних бірж, а також цього Статуту.

Біржа є юридичною особою, що провадить діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, а також інші види діяльності, що не заборонені законодавчими та нормативно-правовими актами щодо товарних бірж.

Біржа є юридичною особою, що провадить професійну діяльність на організованих товарних ринках - діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах з моменту отримання відповідної ліцензії, а також інші види діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках і поза ними з дотриманням вимог законодавства.

13.04.2022 позивач направив запит на отримання публічної інформації (адресований товариству з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська"), в якому просив:

1. Надати інформацію - хто визначив, що електронний аукціон по передачі права оренди на нерухоме майна гідротехнічних споруд №1, №2, що знаходяться, за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Чепелівка, вул. Комарова, 28-Б., буде проводити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА»?.

2. Відповідь надати на електрону скриньку.

У відповідь товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" листом від 14.04.2022 №288 повідомило, що відповідно до ст.13 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" ТОВ «БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА» не є розпорядником інформації (не займає домінуюче становище на ринку і не наділене спеціальними чи виключними правами, і не є природньою монополією). ТОВ «БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА» не є організатором даного аукціону.

Відповідач вказує, що у відповіді помилково зазначено, що її надано на запит позивача від 12.04.2022 (у той час як запит позивача датований 13.04.2022).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI Про доступ до публічної інформації (далі - Закон № 2939-VI).

Згідно із статтею 1, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 13 Закону № 2939-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які належать до розпорядників публічної інформації.

Так, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

У свою чергу, правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків регламентовані Законом України "Про товарні біржі" № 1956-XII (далі - Закон № 1956-XII).

Згідно з ч.3 ст.1 Закону №1956-XII до правовідносин щодо створення та функціонування товарних бірж застосовуються положення статей 71-76, 131- 137 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та інші його положення, що прямо передбачають його поширення на товарні біржі.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону № 1956-XII працівники товарної біржі не мають права брати участь у біржових або позабіржових операціях з біржовими товарами, виконувати роботи, пов`язані з участю у біржових торгах, на підставі трудових, цивільно-правових договорів з учасниками біржових торгів та їх пов`язаними особами, використовувати, розголошувати у власних інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, яка не підлягає розкриттю, про учасників біржових торгів, їхніх клієнтів та їхню діяльність.

Згідно з ч.1-2 ст.134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" професійною таємницею на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - професійна таємниця) є інформація про діяльність та/або фінансовий стан клієнта, а також інша передбачена частиною другою цієї статті інформація, що стала відомою:

1) професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків у процесі обслуговування клієнта при провадженні професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

2) третім особам під час провадження ними діяльності, пов`язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками;

3) третім особам, які надають послуги чи виконують роботи відповідно до договорів, укладених з особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини;

4) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національному банку України, іншим органам державної влади відповідно до їх повноважень.

Професійною таємницею, зокрема, є інформація та дані, зокрема:

- про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта професійного учасника, про вчинені клієнтом професійного учасника правочини;

- про клієнта професійного учасника, крім отриманої з публічних джерел;

- про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків або їхніх клієнтів, отримана від таких учасників та професійних учасників органами державної влади.

Статтею 135 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" врегульовано, що особи, зазначені у частині першій статті 134 цього Закону, яким стала відома інформація, що становить професійну таємницю, зобов`язані забезпечити її збереження шляхом:

1) обмеження кола осіб, які мають доступ до інформації, що становить професійну таємницю;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять професійну таємницю;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження професійної таємниці та встановлення відповідальності за її розголошення у договорах і угодах.

Посадові особи, працівники суб`єктів, зазначених у частині першій статті 134 цього Закону, зобов`язані не розголошувати та не використовувати у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов`язків. Зазначені особи під час вступу на посаду, призначення, укладення відповідного договору підписують зобов`язання щодо збереження професійної таємниці.

Згідно з ч.1 ст.136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" інформація, що становить професійну таємницю, надається особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, за відповідним рішенням суду або на письмовий запит, отриманий від:

1) відповідної юридичної чи фізичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю, або з письмового дозволу такої особи;

2) бенефіціара щодо інформації про рахунок умовного зберігання в цінних паперах та операцій за ним;

3) обтяжувача щодо інформації про залишок цінних паперів, права на цінні папери та/або права за цінними паперами на рахунку в цінних паперах, що є предметом обтяження, про операції за рахунком у цінних паперах, обтяження, щодо яких до учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків надійшли повідомлення, та щодо інших обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами;

4) органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунка контрагента та код контрагента професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;

5) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит щодо наявності рахунків у цінних паперах та/або у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

6) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо фінансових операцій, що є об`єктом фінансового моніторингу згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також учасників зазначених операцій;

7) органів державної виконавчої служби, приватних виконавців - з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;

8) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо відомостей про активи, щодо яких учасником ринків капіталу та професійним учасником організованих товарних ринків проведено операції, рахунки клієнтів та про відповідні операції з активами таких клієнтів, а також іншу інформацію у випадках, встановлених законом;

9) Національного банку України - щодо відомостей про власників цінних паперів, а також іншу інформацію, передбачену законом;

10) державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, іноземних консульських установ (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - щодо наявності рахунків та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках померлих власників таких рахунків та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання в цінних паперах та цінних паперів на таких рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам;

11) інших професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, відповідальних осіб фінансової групи - у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

12) осіб, зазначених власником рахунка у відповідному розпорядженні учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, у разі смерті такого власника рахунка - щодо наявності рахунків померлого власника та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках.

Отже, статтею 13 спеціального Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI регламентовано перелік суб`єктів, які є розпорядниками публічної інформації, що є виключним, розширеному тлумаченню не підлягає та визначає конкретні умови, за яких суб`єкт господарювання набуває зазначений правовий статус. З обставин справи не вбачається відповідності біржі хоча б одній з таких умов.

При цьому законодавством, яке регулює функціонування товарних бірж, передбачено обов`язок посадових осіб та працівників товарної біржі не розголошувати інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов`язків. Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено виключний перелік випадів, коли надається інформація, що становить професійну таємницю, і спірний випадок до такого не відноситься.

Враховуючи наведене, товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" у межах виниклих у цій справі спірних правовідносин не є розпорядником публічної інформації у розумінні Закону №2939-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року по справі №806/1846/17 та від 23 липня 2020 року по справі №826/9485/17.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог, які стосуються стверджуваного позивачем порушення вимог Закону №2939-VI, слід відмовити. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення й інших похідних вимог (щодо стягнення моральної шкоди та компенсації за відрив від звичайних занять).

На підставі вищезазначеного апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Стосовно апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" судового збору колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції позивач являється інвалідом першої групи, а тому судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги підлягає відшкодуванню за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Стосовно витрат на правову допомогу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлений судом апеляційної інстанції, позивач являється інвалідом першої групи - звільнений від сплати судового збору, відповідно до ЗУ «Про судовий збір», а не від витрат на правову допомогу.

А відтак, згідно положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Отже, витрати на правову допомогу несуть сторони і виключенням з цього правила - є лише випадок надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка їх понесла (та яка не є суб`єктом владних повноважень).

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.03.2019 по справі № 826/7778/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції відповідач надав суду договір про надання правової допомоги від 06.05.2022, додаток № 1 від 06.05.2022 до договору (згідно якого вартість правової допомоги становить 5000 грн.), акт про виконання додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2022, платіжне доручення від 17.05.2022 №3327 на суму 5000 грн.

Відповідно до п.1.1 договору від 06.05.2022 його предметом є надання правової допомоги щодо правовідносин, по яких здійснюється судовий розгляд по справі №560/5115/22.

Згідно пункту 3.3 договору розмір винагороди при наданні правової допомоги, а також умови і порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору.

За змістом додатку №1 до договору та акту про виконання додатку №1, розмір понесених відповідачем витрат в сумі 5000 грн. складається із ознайомлення з матеріалами справи, визначення правової позиції, написання відзиву на позовну заяву по справі №560/5115/22.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідач надав суду додаток №2 до договору про надання правової допомоги від 02.08.2022, (згідно якого вартість правової допомоги становить 2500 грн.), акт про виконання додатку №2 до договору про надання правової допомоги від 02.08.2022.

За змістом додатку №2 до договору та акту про виконання додатку №2, розмір понесених відповідачем витрат в сумі 2500 грн. складається із апеляційної скарги на рішення у справі №560/5115/22.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 15 червня 2022 року по справі № 280/8547/20 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою та п`ятою статті 134, а також частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у 5000 грн. (підготовка відзиву на позов) є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є сума 3000 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції - 2000 грн.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволеня.

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року змінити.

Абзац другий резолютивної частини вкласти наступним чином:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у розмірі 1488,60 грн. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" (2900, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 10, ЄДРПОУ 32452151) судові витрати на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3000,00 (три тисячі) грн. та судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн."

В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.